5.2.4. Сутність і визначення ознак статевої зрілості різного ступеня

У хлопців

– оволосіння на лобку ( - волосся відсутнє; - поодинокі прямі волосини біля кореня статевого члена; - волосся на всій поверхні лобка; - густе кучеряве волосся на лобку у формі трикутника; - густе кучеряве волосся, що поширюється на животі в напрямку до пупка та на внутрішню поверхню стегон).

– оволосіння пахвових ямок ( - волосся відсутнє; - поодинокі волосини; - рідке волосся в центрі ямки; - оволосіння периферії ямки; - густе кучеряве волосся на всій поверхні ямки).

– ріст волосся на обличчі ( - волосся відсутнє; - рідкі слабкі пігментовані волосини в кутах верхньої губи; - ріст волосся на підборідді та щоках; - злиття всіх зон оволосіння).

– ріст щитоподібного хряща ( - хрящ не виділяється; - помірне збільшення; - як у чоловіків).

– зміна тембру голосу ( - дитячий голос; - мутація голосу; - чоловічій тембр).

У дівчат

– оволосіння на лобку ( – волосся відсутнє; – поодинокі волосини; – волосся в центрі лобка, волосини довгі та прямі; – оволосіння периферії лобка; – волосся по всьому трикутнику лобка, довге густе кучеряве).

– оволосіння пахвових ямок ( – волосся відсутнє; – поодинокі волосини; – рідке волосся в центрі ямки; – оволосіння периферії ямки; – густе кучеряве волосся на всій поверхні ямки).

– розвиток грудної залози ( – немає ознак розвитку; – дещо піднімаються соски; – залоза має форму конуса, стадія "бутона", розширене та пігментоване грудне кружальце; – залоза набуває округлої форми, соски піднімаються над грудним кружальцем; – закінчений розвиток грудної залози).

– наявність менструацій ( – менструації відсутні; – перші менструації; – нестійкий менструальний цикл; – регулярні менструації протягом року).

5.3. Клініка і діагностика вегетативних дисфункцій. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях. Лікування вегетативних дисфункцій. Медичне та психологічне консультування.

5.3.1. Сучасна класифікація вегетативних дисфункцій

І Клініко-патогенетичні форми.

1. Нейроциркуляторна дисфункція;

2. Вегето-судинна дисфункція:

• за кардіальним типом;

• за васкулярним типом (гіпертензивним або гіпотензивним).

3. Вегето-вісцеральна дисфункція;

4. Параксизмальна вегетативна недостатність:

• генералізована форма (вагоінсулярні, симпато-адреналові або змішані кризи);

• локалізована форма (церебральний, кардіальний, абдомінальний тощо).

ІІ Рівень ураження.

5. Надсегментарний (центральний);

6. Сегментарний (периферичний).

ІІІ Характеристика вегетативного гомеостазу.

Вихідний вегетативний тонус: амфотонія; ваготонія; симпатикотонія.

Вегетативна реактивність: нормальна (симпатико-тонічна); гіперсимпатикотонічна; асимпатикотонічна.

Вегетативна забезпеченість: нормальна (достатня); недостатня; надмірна.

Серед етіопатогенетичних факторів розрізнюють:

• спадкову схильність;

• перинатальні фактори (гіпоксія, внутрішньочерепна гіпертензія);

• ювенільну вегетативну дисфункцію, зумовлену гормональним дисбалансом у препубер-татний і пубертатний період дитинства;

• стрес-емоційну вегетативну дисфункцію, пов'язану з психо-емоційним і фізичним перенапруженням, гострим і хронічним стресом;

• інтоксикаційну вегетативну дисфункцію, зумовлену впливом осередків хронічної інфекції, соматичних інфекційних захворювань на вегетативні структури, які регулюють серцеву діяльність.