Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.2_ф....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
4.32 Mб
Скачать

Глава 72

кож відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відпо­відного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Розподіл майна померлого між спадкоємцями при спадкуванні за за­коном. При спадкуванні за законом спадкове майно поділяється на рівні части­ни між особами, які закликані до спадкування у порядку черговості. Наприклад, після смерті Н. залишилися дружина, двоє дітей та брат померлого. Право на одержання спадщини у цьому випадку мають дружина і двоє дітей, оскільки вони є спадкоємцями першої черги. Спадкове майно буде поділене між ними в рівних частках, тобто кожний з них має право на одержання 1/3 частини спадщини. Брат не закликатиметься до спадкування, оскільки він є спадкоємцем другої черги.

Коли хтось із спадкоємців не прийме спадщини, тоді його частка переходить до інших спадкоємців, закликаних до спадкування.

Проте, перш ніж визначити конкретно частку кожного із спадкоємців, слід встановити, яке майно належало померлому, зокрема треба визначити частку дружини (що лишився в живих) у майні, яке було спільно придбане подружжям під час сумісного життя, і виключити її зі складу спадкового майна.

Наприклад, коли під час сумісного життя подружжя придбало будинок, то після смерті одного з них треба визначити, яка частка в праві власності на буди­нок належала померлому, і тільки в цій частині відкривається спадщина. Це сто­сується й іншого майна.

Правило, згідно з яким спадкове майно при спадкуванні за законом поділя­ється у рівних частках між особами, закликаними до спадкування, не застосову­ється лише в двох випадках.

Перший випадок стосується поділу майна між спадкоємцями, що спадкують за правом представлення, наприклад, між онуками або правнуками. Онуки та правнуки можуть не одержати частку, рівну часткам інших спадкоємців. Як уже зазначалося, онуки та правнуки закликаються до спадкування з іншими спадко­ємцями першої черги лише тоді, коли на момент відкриття спадщини немає в жи­вих того з їх батьків, який мав би одержати спадщину. При цьому згідно зі ст. 529 ЦК УРСР вони успадковують порівну в тій частці, яка б належала при спадкуванні за законом одному з їх померлих батьків.

Наприклад, якщо після смерті громадянина Н. залишилися дочка і троє дітей померлого раніше сина, то ці троє онуків поділять між собою частку їхнього по­мерлого батька (тобто половину спадкового майна) і таким чином кожний з них одержить по 1/6 частині спадкового майна, дочка ж одержить половину спад­щини. Діти ж дочки взагалі не закликатимуться до спадкування.

Другий випадок стосується предметів домашньої обстановки та вжитку.

ЦК УРСР встановлено особливі правила щодо спадкування предметів домаш­ньої обстановки та вжитку. Відповідно до ст. 533 ЦК УРСР предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку переходять за законом до спадкоємців, які про­живали спільно зі спадкодавцем не менше одного року до його смерті незалежно від черги цих спадкоємців і належної їм спадкової частки.

Так, громадянин Н. проживав зі своїм братом. Діти Н. — дочка та син — мешкали окремо від свого батька. Після смерті Н. всі предмети звичайної домаш­ньої обстановки та вжитку перейдуть до його брата, незважаючи на те, що брат

Правове регулювання спадкових відносин

613

є спадкоємцем другої черги, а діти — спадкоємці першої черги. Решту майна, яке не належить до предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку, буде по­ділено в рівних частках між дочкою і сином спадкодавця, оскільки вони як спад­коємці першої черги закликаються до спадкування.

Норма ст. 533 ЦК УРСР спрямована на захист інтересів членів сім'ї, які про­живали разом із спадкодавцем.

Зрозуміло, що короткий строк проживання спільно зі спадкодавцем (наприк­лад, протягом кількох тижнів чи місяців) не може створювати будь-яких переваг для такого спадкоємця щодо спадкування предметів домашньої обстановки та вжитку. Треба визнати цілком обгрунтованим і доцільним встановлення у зако­нодавстві річного строку, який (як мінімум) повинен прожити спадкоємець спіль­но зі спадкодавцем для того, щоб одержати переваги в спадкуванні зазначених предметів.

Для визнання спадкоємця таким, який проживав спільно зі спадкодавцем, до­статньо встановити факти їх сумісного проживання в одній кімнаті чи в одній квартирі (строком не менше одного року) та спільного користування предметами домашньої обстановки та вжитку.

До предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку належать речі, при­значені для задоволення звичайних, повсякденних потреб громадян, тобто це меблі, посуд тощо.

Верховний Суд України, застосовуючи ст. 533 ЦК УРСР, виходить з того, що "предметами звичайної домашньої обстановки і вжитку слід вважати такі пред­мети зазначеного призначення, використання яких у даний час є характерним не лише для високозабезпечених людей. Це можуть бути килими, холодильники, телевізори, меблеві гарнітури, сервізи (крім коштовних)1.

До предметів домашньої обстановки та вжитку не належать житлові будин­ки, дачі, автомашини, човни, предмети, що були необхідні спадкодавцю для здійснення його професійної діяльності (рояль, гітара тощо), вироби з дорогоцін­них металів, твори мистецтва, що мають художню чи історичну цінність, анти­кваріат, валютні цінності, вклади в банку, гроші, одяг та взуття померлого.

За наявності сумнівів щодо того, чи можна віднести ту чи іншу річ до пред­метів домашньої обстановки та вжитку, це питання вирішує суд:

Коли серед спадкоємців за законом відсутні такі, які б проживали спільно зі спадкодавцем, все майно, в тому числі і предмети домашньої обстановки та вжитку, поділяється на рівні частки між усіма спадкоємцями, закликаними до спадкування в порядку черговості.

Такий порядок спадкування за законом передбачає ЦК УРСР. Наведений порядок спадкування зазнав істотних змін у зв'язку з прийняттям нового ЦК України. Більшість цих змін є цілком слушною, такою, що відповідає сучасному етапові розвитку нашого суспільства, але доцільність деяких з них ви­кликає деякі сумніви.

Замість двох черг спадкоємців за законом новим ЦК України передбачається п'ять черг спадкоємців.

Верховний Суд України. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995—1998). Пра­вові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ / Відп. ред. П. І. Шевчук. - К, 1998. - С. 189.

614