- •Концепція курсу
- •Частина і
- •Навчально-тематичний план курсу «Соціологія девіантної поведінки». Аудиторна робота
- •2. Розподіл начальних годин
- •3. Навчально-методична карта навчальної дисципліни
- •4. Тематика лекційного курсу «Соціологія девіантної поведінки»
- •Тема 1. Вступ. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку: історична ретроспектива
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище. Суїцид та проблеми його подолання
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності.
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •5. Семінарські заняття
- •6. Теми рефератів
- •7. Вимоги до написання реферату
- •8. Теми контрольних робіт
- •9. Порядок поточного і підсумкового контролю
- •10. Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю
- •11. Тести.
- •12. Питання до заліку
- •Частина 2 Лекційний курс
- •Тема 1. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •1.1. Визначення девіантної поведінки
- •Фактори ризику девіантної поведінки
- •Види девіантної поведінки
- •1.2. Причини девіації
- •1.3. Критерії девіатної поведінки
- •1.4. Соціальні норми
- •1.5. Соціальні відхилення від поведінкової норми
- •1.6. Формальні й неформальні соціальні норми
- •1.7. Критерії соціальних норм
- •1.8. Соціальний контроль
- •1.10. Питання для самоконтролю
- •1.11. Використана література
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку.
- •2.1. Девіація: історична ретроспектива
- •2.2. Мислителі епохи Еллінізму про людську поведінку
- •2.3. Середньовічна філософія про поведінку людини
- •2.4. Філософи епохи Відродження про поводження індивіда
- •2.5. Характеристика поведінки людини у Новий час
- •2.6. Німецька класична філософія про поведінку людини
- •Этика Иммануила Канта
- •Категорический императив
- •2.7. Хх століття: девіантна поведінка
- •2.9. Питання для самоконтролю
- •Частина 2
- •Тема 3. Характеристика форм і видів девіантної поведінки
- •3.1. Історія соціології злочинності
- •3.2. Актуальність проблеми злочинності
- •3.3. Поняття злочину
- •3.4. Причини формування злочинності
- •3.5. Класифікація та типологія злочинців
- •3.7. Питання для самоконтролю
- •3.8. Використана література.
- •3.9. Історичний аспект пияцтва та алкоголізму
- •3.10. Актуальність проблеми алкоголізму
- •3.11. Причини вживання алкоголю
- •3.12. Види алкоголізму: характеристика
- •3.13. Молодіжне пияцтво та його наслідки
- •3.14. Соціальні проблеми алкоголізму
- •Питання для самоконтролю
- •3.17. Використана література
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище
- •4.1. Історія проституції.
- •4.2. Актуальність проблеми проституції
- •4.3. Визначення проституції.
- •4.4. Проституція в Україні.
- •4.5. Сутинерство та звідництво
- •4.6. Категорії і типи представниць секс-бізнесу
- •Суспільне ставлення до проституції
- •4.9. Питання для самоконтролю
- •4.10. Використана література
- •4.7. Історія суїциду.
- •4.8. Актуальність проблеми суїциду
- •4.9. Засоби вчинення суїциду
- •4.10. Проблеми суїциду: позасуспільні чинники самогубств
- •4.11. Соціальні чинники самогубств
- •4.12. Причини самогубств
- •4.13. Причини підліткового суїциду
- •4.15. Питання для самоконтролю
- •4.16. Використана література
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності
- •5.1. Історичні аспекти наркотизму
- •5.2. Актуальність проблеми наркоманії
- •5.3. Поширення наркотиків
- •5.4. Шляхи залучення до наркотиків.
- •5.5. Вплив наркотиків на людину
- •5.6. Типи споживачів наркотичних речовин
- •5.8. Питання для самоконтролю
- •5.9. Використана література
- •5.10. Історія віл/снід
- •5.11. Актуальність проблеми поширення віл/снід
- •5.12. Шляхи зараження віл-інфекцією
- •10 Основних факторів, які необхідно знати про віл-інфекцію та снід
- •5.14. Питання для самоконтролю
- •5.15. Використана література
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •6.1. Актуальність проблеми профілактики девіантної поведінки
- •6.2. Технології профілактики девіантної поведінки
- •6.3. Профілактика злочинної поведінки
- •6.4. Профілактика алкоголізму
- •6.5. Профілактика проституції
- •6.6. Профілактика суїцидальної поведінки
- •6.7. Профілактика наркотичної залежності і віл/сніДу
- •6.9. Питання для самоконтролю
- •6.10. Використана література
- •Частина 3 Довідкова інформація Законодавство про віл/снід
- •Частина 1
- •Тема 1. Теоретичні основи і класифікація девіантної поведінки
- •Тема 2. Теоретичні вчення про девіантну поведінку
- •Частина 2
- •Тема 3. Характеристика форм і видів девіантної поведінки.
- •Тема 4. Проституція як негативне соціальне явище
- •Тема 5. Наркоманія – глобальна проблема сучасності
- •Тема 6. Профілактика девіантної поведінки
- •Частина 3 Довідкова інформація
4.13. Причини підліткового суїциду
Останнім часом віковий ценз суїцидентів знизився до підліткового віку. Тому ця проблема є нагальною у нашому суспільстві. Причинами самогубств молодих людей можуть стати шкільні проблеми (стосунки з однокласниками, вчителем), сімейні стосунки, смерть любимого артиста чи співака. Наприклад, після трагічної загибелі співака Віктора Цоя у різних кінцях Радянського Союзу покінчили з життям близько 40 хлопчиків та дівчаток.
Домінуючим фактором суїцидальної поведінки у підлітків виступає наслідування поведінкових взірців, які поділяються субкультурою. В такий спосіб набувають становлення усі конформістські мотиви суїцидальності. Також підліткова субкультура, не тільки не містить пересторог проти суїцидальності, а навпаки – за своєю структурою сприятлива для вироблення суїцидальних сценаріїв та їхньої реалізації [5, с. 3].
За дослідженнями О.Г. Лосієвської психофізіологічні особливості, притаманні підліткам, зумовлюють значну неконтрольованість суїцидальної поведінки. Спілкування з однолітками, яке в суїцидальній поведінці є провідним видом діяльності, визначає певну самодостатність підліткової субкультури, що ускладнює можливості психологічного впливу на суїцидальні прояви [5, с. 19]. Отже, на думку дослідниці:
Визначальним чинником суїцидальної поведінки у підлітків, яким невластиві патопсихологічні риси, є соціально-психологічний. Зокрема значимий вплив справляє наслідування поведінкових взірців, які поділяються субкультурою і проявляються у підлітків як «ефект Вертера». З цим чинником пов’язані й усі конформістські мотиви суїцидальності. Його ключовим моментом є когнітивний вплив, що зумовлює вироблення суїцидальних сценаріїв.
Підлітковій субкультурі притаманні риси автономності, ригористичності, максималізму, нігілізму, конформізму, посутньої текстуальності, проявлення в ігрових формах. Такі характеристики виступають сприятливими для становлення суїцидальних сценаріїв, що мають таку структуру:
а) завваження суїцидального акту (джерелом може виступати повідомлений досвід інших осіб чи персонажів літератури, фільмів тощо);
б) прийняття завваженого досвіду в якості поведінкового взірця, суїцидальний акт стає етично нормативним;
в) оформлення й повідомлення суїцидального тексту, що включає передсуїцидальні обставини, суїцидальні дії та постсуїцидальні наслідки;
г) аналіз життєвих обставин, які спонукають або відволікають від реалізації виробленого сценарію.
Існують позитивні та негативні чинники запобігання суїцидальній поведінці, які проявляються ефективно лише у сув’язності. Об’єктивною основою цих чинників виступає:
а) соцієтальність (причетність / непричетність до групи);
б) екзистенційно-сенсова аксіологія, що може проявлятися у вигляді релігійних, політичних чи метафізичних проектів життя індивіда.
Чинники суїцидальної поведінки у підлітків не актуалізуються за наявності високого ступеня розвитку особистісної та соціальної рефлексії. Рефлексивний акт уможливлює:
а) розуміння відносності соціальних феноменів;
б) вироблення особистісного соціального ідеалу;
в) усвідомлення власного життя як об’єктивного уможливлення наближення до ідеалу. Засобом профілактики становлення суїцидальної поведінки у підлітків є розвиток соцієтальних характеристик підліткових груп.
Зниження вікового цензу серед самогубців спостерігалося з початку 60-х років минулого століття у США, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Голландії, Англії, Австралії, Японії. У теперішній час складні проблеми інтеграції у суспільне життя можуть бути провідними у зростанні кількості самогубств серед молоді. Набуває переваги свідомий суїцид.
4.14. Висновки. Самогубство це соціальне явище, яке вимагає особливої уваги суспільства. Суїцид, як елемент культури різних народів, був притаманний різним суспільствам. Люди винайшли цілий ряд засобів добровільного позбавлення себе життя. Негативне ставлення до самознищення простежується від стародавніх часів до нашого часу. Здорове суспільство, церква завжди заперечували добровільний відхід людини від життя. Вченими простежується циклічність та деяка закономірність скоєння самогубств залежно від цілого ряду чинників. Але здоровий глузд говорить про те, що не варто йти з життя добровільно, яке незважаючи на цілий ряд проблем, є прекрасним. Проти самогубства висловлювалися Платон, Спіноза, Артур Шопенгауєр, Микола Бєрдяєв, Альберт Камю, Імануїл Кант, Володимир Соловйов та багато інших відомих і знаменитих людей.
Серед соціально небезпечних верств населення таких, як наркомани, алкоголіки, токсикомани, ув’язнені, бомжі, повії ризик суїциду різко зростає. Також враховуючи нестабільну економічну та політичну ситуацію в країні, урбанізацію, глобалізацію цю категорію можуть поповнити бізнесмени, фінансисти, підприємці як це мало місце у часи Великої депресії у США.