Змістовий модуль 11. Терморегуляція

Конкретні цілі:

• Аналізувати температуру ядра тіла гомойотермних організмів і робити висновки про механізми регуляції балансу між теплоутворенням і тепловіддачею.

• Аналізувати стан терморегуляції у людини за різних умов (залежно від фізіологічного стану організму та температури й вологості навколишнього середовища) на підставі температури ядра тіла та процесів теплоутворення й тепловіддачі.

• Робити висновки про стан терморегуляції у людини під час її загартування.

• Аналізувати вікові особливості терморегуляції та її регуляцію у людини.

• Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження терморегуляції: термометрії, термографії, потовиділення, інфрачервоного випромінювання.

Тема 8. Температура тіла та регуляція її сталості.

1. Теоретичні питання заняття.

1.1. Сталість температури внутрішнього середовища організму як необхідна умова

нормального перебігу метаболічних процесів.

1.2. Пойкілотермія, гомойотермія. Температура тіла людини, її добові коливання.

1.3. Температура різних ділянок шкіри, внутрішніх органів людини.

1.4. Фізична й хімічна терморегуляція. Обмін речовин як джерело утворення тепла.

Роль окремих органів у теплопродукції.

1.5. Тепловіддача. Способи віддачі тепла з поверхні тіла (випромінювання, проведення, конвекція, випаровування).

1.6. Фізіологічні механізми тепловіддачі (рух крові в судинах шкіри, потовиділення та ін).

1.7. Центр терморегуляції. Периферичні та центральні терморецептори.

1.8. Нервові гуморальні механізми терморегуляції.

1.9. Регуляція температури тіла при змінах температури зовнішнього середовища. Фізіологічні основи загартовування.

1.10. Вікові і статеві особливості терморегуляції.

2. Практична робота.

Тема: Дослідження терморегуляції.

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:

4.2.Тестування за системою „Крок - 1”.

1. При термометрії встановлено, що температура відкритих ділянок шкіри на 1-1,5^оС нижче за температуру поруч розташованих ділянок, закритих одягом з натуральних тканин. Причиною цього є те, що одяг перш за все, зменшує:

1. *Тепловіддачу

2. Теплоутворення

3. Виділення поту

4. Випаровування

5. Радіацію і випаровування.

2. У неадоптованної до спеки людини спостерігається значна втрата води й солей за рахунок посиленого потовиділення. Збудження яких рецепторів викликає у неї відчуття спраги?

1. Волюморецепторів передсердь.

2. Волюморецепторів гіпоталамусу.

3. Волюморецепторів порожнистих вен.

4. *Осморецепторів гіпоталамусу.

5. Волюморецепторів порожнистих вен і передсердь.

3. У холодну погоду з вітром люди зaмерзають швидше, ніж при відсутності вітру. Причиною цього є те, що вітер збільшує, перш за все, віддачу тепла шляхом:

1. *Конвекції.

2. Радіації.

3. Теплопроведення.

4. Випаровування.

5. Випаровування і радіації

4. Література:

• Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини. Львів.2002.-С.257 – 290.

• Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994.- С. 428-440.

• Фізіологія людини / За ред. Г.І. Косицького. - М.: Медицина, 1984.- С. 396 - 403

• Физиология человека / Под ред. Е.Б. Бабского. – М.: Медицина, 1972. - С. 220-228, 243-259

• Учбові завдання для студентів з нормальної фізіології людини. Вінниця – 1985. (Ситуаційні задачі). Фізіологя обміну речовин та енергії / За ред. Н.В. Братусь . – Винница, 1985. – С. 27-29 №№ 14, 15.

Додаткова література:

• Костиленко Ю.П., Девяткин Е.А., Солдатова И.М. Противоточные теплообменники в теле человека /Укр. медичний альманах, 1998., №.2. – С. 114–115.

• Кучеренко Н.Е. и др. Молекулярные механизмы гормональной регуляции обмена веществ. /Учебное пособие для студ. биол. спец. вузов. К.: Вища школа, 1986. – С. 248.

• Ніженковська І.В., Чекман І.С., Олійник С.А., Порало І.В. Енергетичний обмін та прооксидантно-анатоксичний гомеостаз печінки за умов рубоміцинової інтоксикації та введення суфаніту /Современые проблемы токсикологии, 2000, №.2. - С. 23–27.

• Палайчук С.П. Експерементальное исследование ефективности применения фармакологических средств защиты организма человека при сочетанной тепловой и физической нагрузках // Журнал АМН України, 2000, №.4. - С. 824–835.

• Петрова Т.В., Бобровницький И.П., Гольцев Ю.А. Изменения некоторых гормональных и иммунных показателей человека в условиях низких температур // Гормонотерапия, М. Медицина, 1988. – С. 126–127.

• Ткаченко Л.В., Жаркин А.Ф. Показатели энергетического обмена при нейроэндокринных нарушениях репродуктивной функции у женщин. Возможность коррекции // Вестник Рос. ассоциации акушеров-гинекологов, 2000, №.2. – С. 73–74.

• Хмельков В.П., Шатерникова И.Н., Соколова Е.А. и др. Санитарно-гигиеническая оценка питания, энергозатрат и состояния некоторых обменных процессов у работников плавучих средств и судов Мингазпрома СССР // Гигиена и санитария , 1989, №.12. – С. 16–18.

• Хамазюк А.И., Гончар И.В. Энергетический метаболизм миокарда // Укр. кардіологічний журнал, 2000, №.3. – С. 88–95.

• Цыганов Э.П. Измерение некоторых показателей основного обмена у человека при продолжительном малокалорийном питании // Физиология человека, 1987, т.13., №.4., – С. 694–695.

• Чекман І.С. Вітаміни, фізіологічно активні речовини і дитячий організм // Педіатрія, акуш. та гінекологія, 1998., №.2. – С. 43–47.

• Шарматов Т.Ш., Мухамеджанов Э. К проблеме взаимосвязи между обменом белков, жиров и углеводов // Вопросы питания, 1982., №.4. – С. 10–16.

• Штатнов М.К., Острейков И.Ф., Гаевый О.В. и др. Интенсивность основного обмена и соотношение окисляемых энергетических субстратов у детей с черепно-мозговыми травмой // Анестезиология и реаниматология, 2000, №.1. – С. 39–41.