Питання до підсумкового модульного контролю знань

1. Загальні поняття про обмін речовин в організмі.

2. Основний обмін та фактори, що на нього впливають.

3. Методи визначення основного обміну. Значення його визначення в клініці.

4. Величини основного обміну в залежності від віку, статі та інших факторів.

5. Енергетичний обмін. Організм як відкрита термодинамічна система.

6. Калориметрія пряма та непряма (Б.В. Пашутін, М.Н. Шатерніков, А.А. Лихачов)

7. Дихальний коефіцієнт та його значення.

8. Калоричний еквівалент одного літра кисню.

9. Обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем як основні умови життя і збереження гомеостазу.

10. Константи вуглеводного, ліпідного та білкового обміну.

11. Азотиста рівновага. Позитивний та від’ємний азотистий баланс.

12. Азотистий баланс у дітей.

13. Білковий мінімум. Коефіцієнт виснаження.

14. Регуляція білкового обміну.

15. Обмін жирів та вуглеводів, їх регуляція.

16. Закон ізодинамії та його критика.

17. Специфічно–динамічний вплив їжі.

18. Добова потреба в жирах, білках, вуглеводах, мінеральних солях та вітамінах; особливості для формування зубів.

19. Сталість температури внутрішнього середовища як необхідна умова нормального перебігу метаболічних процесів.

20. Температура тіла людини, її добові коливання.

21. Температура різних ділянок шкіри, внутрішніх органів, зубів.

22. Процеси теплопродукції, тепловіддачі, їх співвідношення при високій і низькій температурі.

23. Роль окремих органів у теплопродукції.

24. Тепловіддача, способи віддачі тепла з поверхні тіла (випромінювання, проведення, конвекція, випаровування).

25. Особливості теплообміну в дітей.

26. Периферичні та центральні терморецептори.

27. Центр терморегуляції.

28. Нервові й гуморальні механізми терморегуляції.

Змістовий модуль 12. Система виділення

Конкретні цілі:

• Трактувати поняття системи виділення, механізми регуляції гомеостазу за її участю на основі аналізу констант гомеостазу: об’єму циркулюючої крові, концентрації іонів, осмотичного тиску, кислотно-лужної рівноваги.

• Робити висновки про стан процесів у нирках, що лежать в основі утворення сечі на підставі аналізу кліренсу (швидкість фільтрації в клубочках, секреції та реабсорбції речовин і води в різних відділах нефрону).

• Аналізувати стан системи виділення в людини, зокрема, функцію нирок на підставі кількісного та якісного складу сечі, її відносної щільності в динаміці залежно від харчового й питного режимів.

• Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про механізми регуляції їх за участю нирок.

• Аналізувати вікові особливості функцій системи виділення та механізми їх регуляції.

• Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження видільної функції нирок (визначення ШКФ, процесів секреції та реабсорбції речовин у нефронах, величин ниркового кровообігу й плазмообігу, динаміки добового діурезу та густини сечі).

Тема 9. Загальна характеристика систем виділення. Роль нирок у процесі виділення. Механізм сечоутворення

1. Теоретичні питання заняття

1. Фізіологічна система виділення, її будова, функції. Органи виділення (нирки, шкіра, легені, травний канал та ін.), їх участь у підтриманні гомеостазу організму.

2. Нирки - основні органи видільної системи. Нефрон – структурно-функціональна одиниця нирки. Кровообіг у нирці, його особливості.

3. Основні процеси сечоутворення: фільтрація, реабсорбція, секреція. Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Регуляція швидкості фільтрації.

4. Реабсорбція в канальцях, її механізми.

5. Секреторні процеси у проксимальних та дистальних канальцях і збиральних трубочках.

6. Кінцева сеча, її склад, кількість. Добовий об’єм сечі у людини, походження складових частин.

7. Експериментальні та клінічні методи дослідження й оцінки механізмів сечоутворення – фільтрації, реабсорбції, секреції в утворенні первинної та вторинної сечі (Боумен, Людвіг, Річардс, Гінецинський, Наточін).

8. Коефіцієнт очищення (кліренс) та визначення швидкості фільтрації, реабсорбції, секреції, величини ниркового плазмообігу й кровообігу. Принцип визначення. Фізіологічні основи методів дослідження нирок.

9. Тестові питання початкового рівня підготовки.

10. Тестування за системою «Крок-1».

1.11. Ситуаційні задачі