Змістовий модуль 9. Загальна характеристика та функції системи травлення.

Конкретні цілі:

• Трактувати поняття системи травлення й механізми регуляції її фізіологічних функції (секреторної, моторної, всмоктування).

• Робити висновки про роль смакової сенсорної системи у визначенні придатності їжі до вживання й регуляції моторної та секреторної функцій системи травлення.

• Оцінювати стан системи травлення на підставі аналізу параметрів гідролізу харчових речовин, швидкості їх переміщення по травному каналу, параметрів гомеостазу, що відображають процеси всмоктування.

• Робити висновки про стан процесів травлення в кожному з відділів травного каналу на підставі аналізу стану секреторної, моторної, всмоктувальної функцій та їх регуляції.

• Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про стан процесів всмоктування речовин у травному каналі та механізми регуляції.

• Аналізувати вікові особливості функцій системи травлення та їх регуляції.

• Пояснювати фізіологічні основи сучасних методів дослідження секреторної, моторної, всмоктувальної функцій системи травлення.

• Пояснювати механізми формування мотивацій голоду та насичення на підставі аналізу гомеостатичних показників поживних речовин у крові та стану травного каналу.

Тема 1. Травлення в ротовій порожнині

1. Теоретичні питання заняття.

1.1. Травлення як функціональна система, що підтримує постійний рівень поживних речовин в організмі, її внутрішні й зовнішні ланки.

1.2. Харчова мотивація. Фізіологічні основи голоду та насичення. Апетит. Уявлення про харчовий центр.

1.3. Типи травлення (внутрішньоклітинне, порожнинне, мембранне).

1.4. Особливості секреторних клітин, механізм секреції, роль іонів Са⁺² та клітинних посередників у секреторному процесі. Шлунково-кишкові гормони. Основні принципи й механізм регуляції травлення.

1.5. Функції шлунково-кишкового тракту.

1.6. Фізіологічні основи дослідження функцій травного каналу.

1.7. Травлення в ротовій порожнині. Методи дослідження. Роль рецепторів ротової порожнини в регуляції секреторних і моторних функцій травного каналу.

1.8. Механічна та хімічна обробка їжі.

1.9. Слиновиділення. Склад і фізіологічна роль слини, її значення у травленні, механізми секреції (первинна, вторинна слина).

1.10. Регуляція слиновиділення. Роль парасимпатичних та симпатичних волокон.

1.11. Особливості салівації у дітей грудного віку.

1.12. Тестові питання.

1.13. Тестування за системою „Крок-1”.

1.14. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота:

Тема: Методи вивчення функції ротової порожнини.

4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.

4.2. Тестування за системою „Крок – 1”

1. У гострому експерименті у тварини здійснювали електричне подразнення chorda tympani, внаслідок чого з протоки привушної слинної залози виділялося:

A. *Багато рідкої слини

B. Мало рідкої слини

C. Не виділялася слина

D. Мало в'язкої слини

E. Багато в'язкої слини

2. Необхідно оцінити перетравлюючі властивості слини. З якими субстратами для цього її необхідно змішати?

A. Крохмаль

B. Казеін

C. Жир

D. ДНК

E. РНК

3. Кінцева слина в порівнянні з первинною – гіпотонічна, оскільки в епітелії протоків слинних залоз зменшується:

A. *Реабсорбція натрію

B. Реабсорбція води

C. Секреція калію

D. Секреція хлору

E. Секреція бікарбонатів

4. У хворого хронічний неврит трійчастого нерва. Який з травних процесів буде порушений в найзначній мірі?

A. *Жування

B. Слиновиділення

C. Формування відчуття смаку

D. Ковтання

E. Слиноутворення

5. У людини виділяється невилика кількість густої слини, знижена її ферментативна активність, збільшений вміст слизу. Найбільш імовірною причиною цього є порушення функції:

A. *Привушних залоз

B. Власних залоз слизової оболонки

C. Під'язикових залоз

D. Піднижньощелепних залоз

Е. Піднебінні

6. Людина приймає суху їжу. Які слинні залози при цьому секретують найбільше?

А. *Привушні

В. Щічні

С. Підщелепні

D. Під’язикові

Е. Піднебінні

7. Хворий із запаленням слизової язика скаржиться на розлад загальної чутливості передніх двох третин язика. З ураженням якого нерва це пов’язано?

А. *Язикового

В. Барабанної струни

С. Барабанного

D. Язикоглоткового

Е. Блукаючого

8. У лектора під час лекції „пересохло в роті„ бо зменшилось виділення слини завдяки впливу на слині залоз:

А. Дегідратації

В. Гіперосмії

С. Кортизолу

D. Парасимпатичних нервів

Е. *Симпатичних нервів

9. У чоловіка 40 років після щелепно-лицьової травми порушилася функція підязичної та підщелепної залози. Залози виділяють невелику кількість густої слини. Функція якого нерва порушена?

А. *Лицьового

В. Підязикового

С. Блукаючого

D. Язикоглоткового

Е. Трійчастого

10. У хворого порушений акт ковтання внаслідок ураження патологічним процесом структур, що утворюють аферентний шлях відповідного рефлексу, який нерв уражений у хворого?

А. *Язикоглотковий

В. Блукаючий

С. Підязиковий

D. Трійчастий та блукаючий

Е. Лицьовий

5. Література.

• Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 446-449, 464-467.

• Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого.–М.: Медицина, 1985.–С. 325-344, 377- 379.

• Нормальная физиология / Под ред. В.А. Полянцева. – М.: Медицина, 1988. – С. 33, 93-98.

• Посібник з нормальної фізіології / За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 233-234.

• Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи): Физиология пищеварения / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. – С.20-26.

• Коробков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии. / Под ред. Н.А. Агаджаняна. – М.: Высшая школа, 1986. – 351 с.