Тематичний план лекцій

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Система травлення. Травлення в порожнині рота. Роль смакової та нюхової сенсорних систем. Регуляція слиновиділення. Травлення в шлунку. Регуляція секреторної і моторної функцій шлунка.	2
2.	Травлення в 12-палій кишці. Роль підшлункової залози та печінки в травленні, регуляція їх секреторної функції.	2
3.	Травлення в кишечнику. Всмоктування. Моторика ШКТ. Регуляція секреторної та моторної функції кишок.	2
4.	Обмін речовин і енергії. Основний обмін. Функціональна система, яка забезпечує температурний гомеостаз.	2
5.	Виділення як компонент функціональних систем у забезпеченні гомеостазу. Механізми утворення сечі.	2
6.	Регуляція виділення.	2
	РАЗОМ	12

Тематичний план практичних занять

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Загальна характеристика та функції системи травлення. Травлення в ротовій порожнині.	2
2.	Травлення у шлунку.	2
3.	Травлення у 12-палій кишці. Роль підшлункового соку та жовчі у процесах травлення.	2
4.	Травлення у тонкому та товстому кишечнику. Всмоктування.	2
5.	Моторика шлунково-кишкового тракту.	2
6.	Узагальнююче заняття з фізіології системи травлення.	2
7.	Обмін речовин. Енергетичний обмін та методи його дослідження.	2
8	Температура тіла та регуляція її сталості.	2
9	Загальна характеристика системи виділення. Роль нирок у процесах виділення, механізми сечоутворення.	2
10	Роль нирок у підтриманні гомеостазу.	2
11	Підсумковий модульний контроль, в тому числі:	4
	практичної підготовки
	теоретичної підготовки
	РАЗОМ	24

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№ з.п.	ТЕМА	Кількість годин
1.	Система травлення. Травлення в порожнині рота. Роль смакової та нюхової сенсорних систем. Регуляція слиновиділення. Травлення в шлунку. Регуляція секреторної і моторної функцій шлунка.	2
2.	Травлення в 12-палій кишці. Роль підшлункової залози та печінки в травленні, регуляція їх секреторної функції.	2
3.	Травлення в кишечнику. Всмоктування. Моторика ШКТ. Регуляція секреторної та моторної функції кишок.	2
4.	Обмін речовин і енергії. Основний обмін. Функціональна система, яка забезпечує температурний гомеостаз.	2
5.	Виділення як компонент функціональних систем у забезпеченні гомеостазу. Механізми утворення сечі.	2
6.	Регуляція виділення.	2
	РАЗОМ	12

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Застосовуватимуться наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: письмові та комп’ютерні тести, питання, що вимагають письмової та графічної відповіді, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень з наступним трактуванням результатів та їх оцінкою, аналіз результатів інструментальних досліджень та параметрів, які характеризують функції організму людини, роботу його органів та систем, контроль практичних навичок та ін.

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення модуля.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

за порядком	Модуль 3 (поточна навчальна діяльність)	Кількість балів
	Змістовий модуль 9	60
1	Тема 1	10
2	Тема 2	10
3	Тема 3	10
4	Тема 4	10
5	Тема 5	10
6	Тема 6	10
	Змістовий модуль 10	10
7	Тема 7	10
	Змістовий модуль 11	10
8	Тема 8	10
	Змістовий модуль 12	20
9	Тема 9	10
10	Тема 10	10
Індивідуальна СРС		20
Змістові модулі		120
Підсумковий модульний, в тому числі:		80
практичної підготовки
теоретичної підготовки
РАЗОМ сума балів		200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 10 балів, “4” – 6 балів, “3” – 3 бали, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконання умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 30 балів (10х3)

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.