57. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст

Зовнішні ефекти (ефекти "третіх осіб") — це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов'язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту.

Негативні зовнішні ефекти виникають коли не всі витрати мають втілення в ціні, частину витрат виробник перекладає на "третіх осіб", зменшуючи власні витрати. Напр, в-во забруднювачів довкілля разом з в-вом корисних благ. Показники, що допоможуть аналізувати зовнішні ефекти:

С укупні індивідуальні витрати(ТРС) - витрати, що відшкодов виробником.

Сукупні суспільні витрати(TSC) — це сума витрат на в-во блага та витрат, пов'язаних із негативними зовн ефектами, що виникають.(TSC=ТРС+ТЕС)

Сукупні зовнішні витрати(ТЕС) це витрати, що перекладаються на третіх осіб і не відшкодовуються виробником.

Граничні (приватні) витрати – МРС.

Граничні зовнішні витрати(МЕС) — це зміна сукупних зовнішніх витрат, що припадає на одиницю зміни обсягу виробництва: МЕС = ΔТЕС / ΔQ.

Граничні суспільні витрати(MSC) - зміна сукупних сусп витрат, що припадає на одиницю зміни обсягу в-ва(рис.1 ). MSC=ΔTSC / ΔQ, MSC=МЕС+MPC

Еs - точка рівноваги при обов'язковому знешкодженні виробниками забруднювачів. Еі - точка рівноваги при умові, що виробники не відшкодовують витрати на знешкодження забруднювачів (MSC>МU), не ефективна для суспільства, великий обсяг в-ва та низька ціною.

П озитивний зовн ефект виникає коли діяльність ек суб'єктів приносить вигоду тим, що не беруть участь у ринков угоді.

Суспільна корисність(SU) - сукупна корисність споживачів блага(ТРU) і третіх осіб(ТЕU) за рахунок позитивн зовн ефектів: SU=ТРU+ТЕU

Гранична індивідуальна корисність(МРU) - додаткова корисність від придбання індивідом додаткової одиниці блага:MPU = ΔPV/ΔQ.

Гранична зовнішня корисність(MEU) - додаткова корисність для третіх осіб (що не платять за користування благами) при збільш спожив блага на одиницю: MEU = ΔEU / ΔQ.

Гранична суспільна корисність(MSU) - приріст сукупної сусп корисності, що припадає на одиницю приросту блага: MSU = ΔSU/ΔQ, MSU = MPU + MEU.

Еs - ефективний обсяг в-ва для суспільства (рис.2). але ринковий механізм здатний досягти лише Еі (фіаско ринку). Площа E_SЕіB показує втрати суспільства від позитивного зовнішнього ефекту.

Ринковий механізм пропонує суспільству занижені обсяг в-ва та ціну (Еі) порівняно із суспільною рівновагою Еs.

58.Заходи держави з інтерналізації зовнішніх ефектів

Зовнішні ефекти або екстерналії – це побічні наслідки економічної діяльності, які не регулюються ринком і впливають на інтереси третіх осіб як у сфері виробництва, так і у сфері споживання.

З метою коригування наслідків зовнішніх ефектів уряд може застосовувати:

٠ прямі (адміністративні) методи регулювання – заборони або встановлення обмежень (нормативів) на викиди речовин, які забруднюють довкілля, запровадження штрафних санкцій;

٠ ринкові методи – встановлення прав власності на ресурси та вільний обмін цими правами, запровадження коригуючих податків і субсидій, продаж дозволів на викиди.

Цей процес отримав назву інтерналізації або трансформації зовнішніх ефектів. Теоретичними методами інтерналізації негативних зовнішніх ефектів є податок Пігу та субсидія Пігу, ідея яких полягає у доведенні приватних граничних витрат до рівня суспільних.

Податок Пігу - податок, покликаний відвернути від виробництва (або споживання) благ, що створюють зовнішні витрати. Податок Пігу, основна ідея якого полягає в тому, що економічні суб’єкти необхідно оподатковувати так, щоб при оптимальному, знародногосподарської точки зору, випуску приватні граничні витрати дорівнювали суспільним.

Ставка податку Пігу (t) дорівнює зовнішнім витратам при суспільно оптимальному обємі випуску (Q *). Введення податку на підприємства призводить до зрушення вихідної кривої пропозиції 5 в положення МС +1.Цей податок спонукає підприємство враховувати зовнішні витрати (МІС) і обмежувати максимізуючий прибуток випуск суспільно оптимальним рівнем. Однак на практиці це зробити буває непросто: зовнішні витрати змінюються з обсягом випуску (лінія MSCm паралельна лінії S).Загальна величина податку дорівнює площі трикутника ABG.

Ми зобразили податок Пігу на виробника. Але він може накладатися і на споживача. У такому випадку лінія попиту D зміститься відповідно вліво і вниз.

Субсидія Пігу - субсидія, покликана стимулювати виробництво (чи споживання) добрий, що приносить зовнішні вигоди.У разі якщо субсидія виплачується виробнику, лінія пропозиції (5) зміщується вправо і вниз відповідно.

Одна з найпростіших можливостей інтерналізації зовнішніх ефектів полягаєв об’єднанні виробників і отримувачів зовнішнього ефекту в межах єдиної господарської одиниці. Коли відбувається об’єднання тих, хто зазнає збитків (і, відповідно, тих хто приносить вигоду, з тими, хто нею користується), зовнішні ефекти за визначенням стають внутрішніми. Це створює стимули для оптимізації масштабів відповідних видів діяльності, а отже - для ефективного внутрішнього використання ресурсів. Для благ з позитивними зовнішніми ефектами об’єднання тих, хто у цьому благові зацікавлений, означає створення приватного товариства (наприклад, об’єднання для будівництва власної греблі), чи приватного клубу за інтересами (наприклад, спортивного клубу). Таке децентралізоване вирішення проблеми позитивних зовнішніх ефектів дієвіше, ніж державне надання відповідних благ.

Іншу можливість інтерналізації зовнішніх ефектів за допомогою податків та субсидій надає підхід, який грунтується на застосуванні штрафних санкцій. При цьому підході, на відміну від податку Пігу, відмовляються від визначення точки народногосподарського оптимуму. Як показник оподаткування, використовується фізичний розмір завданої шкоди (або будь-яка тісно пов’язана з ним величина).

Торгівля правами на забруднення (ліцензії). Цей підхід до інтерналізації зовнішніх ефектів містить в собі елементи теореми Коуза та підходу, що грунтується на застосуванні штрафних санкцій. Він знаходить все ширше застосування при проведенні заходів щодо охорони довкілля. Держава визначає припустимий для даного регіону обсяг викидів та, виходячи з цього, розподіляє (продає) між підприємствами регіону права (ліцензії) на забруднення на певний період). Підприємства отримують також право продавати ці ліцензії. Роль держави у такому випадку обмежується визначенням прав власності та формуванням ринку купівлі-продажу ліцензій. Кожен власник фірми постає перед вибором: чи використати її самому, чи перепродати. Інтерналізація зовнішніх ефектів на основі торгівлі правами на забруднення може бути ефективним інструментом розподілу обмеженого ресурсу “довкілля” не тільки між економічними суб’єктами однієї країни, але й між різними країнами.

До переваг податків та субсидій Пігу необхідно віднести їх гнучкість і універсальність. Негативні моменти вже згадувалися - це зовнішніх складність практичної оцінки витрат і вигод. Іншими словами - не так легко визначити розмір податку оптимального і субсидії.

Не завжди інтерналізація зовнішніх ефектів потребує втручання держави. У випадку визначеності прав власності і можливості обміну цими правами покращенню ситуації сприяють приватні рішення, а ринок може самостійно справитись з проблемами зовнішніх ефектів.