- •1.Мікроекономіка: предмет і метод дослідження.
- •2.Види економічних благ
- •3.Основні етапи розвитку мікроекономіки як науки
- •4.Особливості мікроекономічного аналізу домогосподарства
- •5.Бюджетне обмеження та фактори, що на нього впливають.
- •7.Сутність корисності. Сукупна та гранична корисність.
- •8.Кількісний підхід до корисності
- •9.Порядковий підхід до корисності
- •10.Властивості кривих байдужості
- •Н ейтральні товари
- •11.Рівновага споживажа
- •12.Реакція попиту домогосподарства на зміну власної ціни блага…
- •13.Ефект доходу та ефект заміщення при зміні ціни
- •14.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу.
- •15.Реакція попиту домогосподарства на зміну ціни інших благ. Блага-доповнювачі та блага-замінники. Перехресна еластичність.
- •16.Особливості мікроекономічного аналізу фірми
- •17.Виробнича функція фірми
- •18. Частинна варіація факторів виробництва
- •19. Заміщення ресурсів. Гранична норма технічного заміщення
- •20.Віддача від масштабу
- •21.Оптимальний план випуску конкурентної фірми згідно правил випуску
- •22.Оптимальний план випуску конкурентної фірми згідно правила затрат.
- •23.Мінімізація витрат на випуск продукції та максимізація випуску за даних витрат. Лінія експансії
- •24.Види витрат фірми. Функція витрат.
- •25.Функції загальних, середніх та граничних витрат виробництва
- •26.Короткострокова та довгострокова рівновага конкурентної фірми
- •27.Короткострокова та довгострокова рівновага конкурентної галузі:
- •28.Рівновага фірми-монополіста. Точка Курно
- •29.Сутність та види цінової дискримінації:
- •30.Економічні наслідки монополізації та протидія
- •31.Модель кількісної олігополії Курно:
- •32.Модель кількісного лідерства на олігополістичному ринку:
- •33.Модель цінової олігополії за Бертраном:
- •34.Моделі цінового лідерства
- •3 5.Максимізація прибутку монопсонією
- •36. Оптимальний план домогосподарства при ендогенному доході від праці.
- •37.Функція індивідуальної пропозиції праці
- •39. Особливості функціонування ринків природних ресурсів.
- •41.Максимізація прибутку монопсонією
- •42.Взаємодія ринкового попиту та ринкової пропозиції
- •43.Властивості часткової ринкової рівноваги
- •44.Вальрасіанський та Маршалліанський механізми пристосування ринку
- •45.Механізми встановлення ринкової рівноваги.
- •47.Державне регулювання ринку: інструменти та проблеми.
- •48. Загальна мікроекономічна рівновага в моделі з виробництвом.
- •49.Критерій та оптимум Парето
- •50. Оптимум Парето в обміні
- •51. Теорем економіки добробуту
- •52. Оптимальність розміщення ресурсів в галузі.
- •53.Оптимальна структура виробництва. Квм.
- •54.Оптимальна структура економіки
- •55.Відмови ринку та порушення оптимального розміщення ресурсів в економіці
- •56. Критерії суспільного добробуту
- •57. Позаринкові (зовнішні) ефекти, їх економічний зміст
- •58.Заходи держави з інтерналізації зовнішніх ефектів
- •60.Сутність та види суспільних благ
- •61.Оптимум у виробництва суспільним благ.
- •62. Досягнення оптимуму в наданні суспільних благ за умов прямої
- •63 Надання суспільних благ в умовах представницької демократи
13.Ефект доходу та ефект заміщення при зміні ціни
З
Y
міна ціни будь-якого товару впливає на обсяг попиту через ефект заміни і ефект доходу.Ефект заміщення – це ефект лише за рахунок зміни відносної ціни компенсуючи зміну реального доходу.
Ефект доходу – це ефект за рахунок зміни реального доходу.
Ефект заміщення сприяє росту, споживання відносно товару, що став більш дешевим, а ефект доходу може стимулювати збільшення та скорочення споживання товару, або бути нейтральним.
Для визначення одного з ефектів необхідно виключити з аналізу ефект дії іншого ефекту.
Існують два підходи до визначення реального доходу: згідно з Хіксом різні рівні грошового доходу, що забезпечують той самий рівень задоволення (що дозволяє досягти однієї і тієї ж кривої байдужості) представляють однаковий рівень реального доходу.
Згідно Слуцького лише той рівень грошового доходу, що достатній для придбання того самого набору забезпечує незмінний рівень реального доходу.
Ефект доходу та ефект заміщення за Слуцьким.
Д ля отримання т. слід виконати наступні дії:
через точку проводимо пряму паралельну новому бюджетному обмеженню.
до отиманої лінії проводимо криву байдужості, що дотикнеться її у т. .
ефект заміщення
ефект доходу
загальний ефект
Ефект доходу та ефект заміщення за Хіксом.
14.Реакція попиту домогосподарства на зміну доходу.
Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що доход зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу споживача призведе до зміщення бюджетної лінії праворуч вгору паралельно початковій в положення (рис. 5.1). Сумістивши графіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів доходу.
Початкова рівновага відповідає точці . Зростання фінансових можливостей споживача дозволяє йому переміститись на вищі криві байдужості. Нові точки оптимумів відповідають споживчим кошикам з більшими видатками на обидва блага. З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву „доход – споживання”.
Крива „доход – споживання” єднає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями доходу.
Т раєкторія кривої „доход – споживання” залежить від типу благ. Рис. 5.1 відображає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбувається збільшення споживання обох товарів. Це означає, що обидва товари належать до нормальних благ. Крива „доход – споживання” для нормальних благ є монотонно зростаючою. Для нижчих благ вона набуває від’ємного нахилу.
Модель „доход – споживання” дозволяє охарактеризувати зміну індивідуального попиту на певне благо. Перенесемо рівноважні обсяги споживання товару для випадку нормальних благ (рис. 5.2.а) в систему координат „ціна – обсяг попиту” (рис. 5.2.б). За умови незмінної ціни кожен обсяг товару має на кривій попиту лише одну точку. Обсяг розміщений на кривій попиту , а обсяг , що відповідає вищому рівню доходу , вже розташований на іншій кривій попиту , і далі відповідно попит споживача за будь-якого вищого рівня доходу буде зростати. На графіку попиту це виглядає як зміщення кривої попиту праворуч. Отже, зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар і зміщує криву попиту. Модель „доход – споживання” може бути використана для побудови кривих Енгеля. Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача.
На рис. 5.3 представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та нейтральних (в) благ. Криві Енгеля і криві „доход – споживання” мають однаковий характер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний нахил, для нижчих – відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для нейтральних є вертикальними. Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною.
Еластичність попиту за доходом визначається за такою формулою:
Значення |
|
|
|
|
Характеристика товару |
низької якості |
першої необхідності |
нормальні |
розкошу |
Закон Енгеля: Для кожного блага з еластичністю попиту по доходу ( ) повинно існувати благо для якого , для конкретного споживача. Іншими словами, чим вища якість життя, тим меншу частину доходу споживач витрачає на споживання продовольчих товарів.