60.Сутність та види суспільних благ

Суспільні блага – потреби, що виникають у процесі розвитку суспільства в цілому, окремих його членів, соціально-економічних групп населення. Вони випробують на собі вплив виробничих відносин соціально-економічної формації, в умовах якої складаються і розвиваються. Суспільні блага поділяються на дві великі групи: потреб суспільства і населення (особисті потреби). Блага суспільства визначаються необхідністю забезпечення умов його функціонування і розвитку. До них відносяться потреби виробничі, у державному управлінні, забезпеченні конституційних гарантій членам суспільства, охорони навколишнього середовища, обороні і т.п. З економічною діяльністю суспільства найбільш зв'язані виробничі потреби. Виробничі потреби випливають з вимог максимально ефективного функціонування суспільного виробництва.

Особисті блага виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини

Люди істотно відрізняються між собою по тим пріоритетам, які вони надають тим чи іншим товарам в залежності від їх корисності. Споживач завжди надасть більш високий ранг набору з двох пляшок шампанського і двох коробок цукерок, ніж набору з однієї пляшки шампанського і однієї коробки цукерок. Тим більше споживач ніколи не відмовиться від блага заради - шкоди (антиблага).

Важливо те, що на суспільні блага не поширюється принцип виключення, тобто не існує ефективних способів відсторонення індивідів від користування вигодами цих благ, як тільки вони виникають. Якщо отримання вигод від товарів індивідуального споживання ґрунтується на їхній купівлі, то вигоди від суспільних благ дістаються суспільству в результаті самого виробництва таких благ.

Яскравим прикладом суспільного блага є маяк, який попереджає кораблі про підступне морське узбережжя чи гавань. Будівництво маяка може виявитися економічно вигідним, якщо вигоди (попередження аварій кораблів) перевищують витрати виробництва. Однак вигоди від маяка для кожного користувача не можуть бути відшкодовані придбанням такого великого і неподільного продукту. У будь-якому випадку після введення маяка в експлуатацію його сигнальне світло служить орієнтиром для всіх без винятку кораблів.

61.Оптимум у виробництва суспільним благ.

Оптимальним є такий обсяг надання суспільного блага, який відповідає умові досягнення оптимуму Парето, тобто коли завдяки споживанню суспільного блага досягається такий рівень добробуту членів суспільства, за якого вже неможливо покращити будь-чий добробут, не погіршуючи становище інших членів суспільства.

Сукупний попит на суспільне благо визначатиметься тим, скільки індивіди готові заплатити за одну й саму кількість блага, а не за різні кількості блага. Крива індивідуального попиту відображає граничну схильність індивідів до платежу за благо, отже крива сукупного попиту є сумою граничних готовностей до платежу індивідів ( ), які бажають споживати суспільне благо. Граничні витрати надання суспільного блага є постійними (розглянемо рис)

Крива сукупного попиту на суспільне благо ( ) має від’ємний нахил, тоді як крива пропозиції (MC) є горизонтальною. Якщо обсяг надання суспільного блага становитиме , то сукупна гранична готовність до платежу буде більшою, ніж граничні витрати. Збільшення обсягу надання суспільного блага призведе до зростання добробуту деяких членів суспільства [2, c. 655].

Доки залишається різниця між готовністю до платежу та граничними витратами, є сенс збільшувати обсяг надання суспільного блага – тобто до точки .

Отже, умова оптимального забезпечення суспільного блага: сума граничних готовностей до платежу за суспільне благо має дорівнювати граничним витратам його надання:

Цю умову іноді називають правилом Самуельсона на честь вченого, який вперше його сформулював. Правило Самуельсона визначає умову оптимальності у вартісному вираженні, воно також може бути передано: