- •Предмет політолоігії як науки
- •Методи політології та її основні категорії
- •Політичні ідеї мислителей античної греції
- •Політичні ідеї вяених Давнього Риму
- •Політичні ідеї та вчення Давнього Сходу
- •Політична думка Середньовіччя.
- •Осоливочті політичних поглядів н.Макіавеллі
- •Політичні концепції соціалістів-утопістів.
- •Погляди т.Гоббса і д.Локка на походження і роль держави
- •Основні напрямки політичної думки в Європі хіх ст.
- •Політична думка Київської Русі
- •12 . Політична думка в Україні періоду козацько-гетьманскої доби.
- •Політична думка в Україні кінця хіх-на початку хх ст.
- •Поняття ”влада”: суть, ознаки, форма існування.
- •Політична влада: суть, структура, ресурси.
- •Легітимність влади. Шляхи легітимізації влади.
- •Ефективність політичної влади та фактори, що її визначають
- •Типи панування та типи політичної могутності.
- •19. Політичні режими та їх роль. Особливочті авторитарного політичного режиму
- •Тоталітарний політичний режим та його характеристика
- •Політична система: Суть, структура, закономірності розвитку.
- •Політична система та її типи.
- •Різноманітність моделей сучасної демократії.
- •Політична система сучасної України.
- •Держава в політичній системі та її функція. Теорії походження держави.
- •Правова соціальна держава та її основні принципи.
- •Політичні партії як єлемент сучачної політичної системи.
- •Історичні форми становлення політичних партій
- •Політичні партії та їх функції.
- •Класифікація політичних партій.
- •Партійні системи: характеристика і особливості.
- •33. Політичні партії сучасної України.
- •34. Громадське суспільство і його розвиток в Украйні.
- •35. Громадсько-політичні об’єднання та їх місце в політичній системі.
- •36. Поняття політичної культури та її типологія.
- •37. Політична культура та її функціїв суспільстві.
- •38. Політична соціалізація особи.
- •39. Політична свідомість та її рівні.
- •40. Радикалізм, анархія та популізм як типи політичної свідомості.
- •41. Етнос і політика.
- •42. Форми національного і державного устрою.
- •43. Види національної політики.
- •44. Політичні еліти та їх типологія.
- •45. Політичне лідерство. Типи політичних лідерів.
- •55. Сутність та принципи міжнародної політики.
- •58. Україна в сучасному геополітичному просторі.
19. Політичні режими та їх роль. Особливочті авторитарного політичного режиму
Для характеристики процесів реалізації політичної влади в політології активно використовується і категорія “політичний режим” (у перекладі з французької – порядок управління). Політичний режим характеризує сукупність форм, методів, засобів здійснення політичної влади, принципи взаємовідносин політичних інститутів і організацій. Деякі дослідники навіть використовують категорії “політична система” і “політичний режим” як тотожні. На наш погляд, їх слід відокремлювати, як це роблять, наприклад, О.В.Лазоренко та О.О.Лазоренко. Вони вважають, що політичний режим — це свідчення того, в якому політичному напрямку здійснюється політична влада, які вона має політичні пріоритети, які докорінні інтереси людей вона відстоює, які механізми пропонує для задоволення поточних потреб більшості, що робить для зняття соціальної напруженості й досягнення стабільності тощо, тобто як у цьому суспільстві функціонує політична система. Політичний режим є характеристикою політичної системи, він пов'язаний з нею загалом і з усіма її складниками.
Політичний режим включає в себе такі параметри:
- рівень політичної участі народу, його “включеність” в процеси прийняття політичних рішень, тобто міру представництва, громадського контролю та волевиявлення;
- рівень реалізації прав і свобод громадян, характер функціональних відносин владних інститутів;
- рівень можливого вільного конкурентного суперництва правлячих та опозиційних груп в процесі формування державної влади;
- відповідність діяльності державних органів правовим основам, дотримання конституції та інших законів;
- наявність та статус державної ідеології, відношення до опозиційних ідеологій, умови діяльності засобів масової інформації;
- методи державного управління, співвідношення силових, ,примусових засобів та методів переконання для підтримання порядку і стабільності в суспільстві.
Розрізняють такі політичні режими: тоталітарний, авторитарний, ліберальний та демократичний.
Авторитарний режим – це режим влади, яка не обмежена правом, влади, що спирається на насилля і здійснюється одноосібним правителем або рідше – правлячою елітою. Найголовнішими рисами такого режиму є: влада не формується народом і не обмежується правом, а найчастіше захоплюється насильно; поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову не існує або ж поділено лише формально; жорстка централізація управління, монополізація влади в руках правлячої еліти або вождя; влада спирається переважно на адміністративний, поліцейський та каральний апарат, переважає кодігний тип могутності;
Умовами формування авторитарного режиму найчастіше виступають глибока соціально-політична криза суспільства, руйнування сталої соціальної структури та маргіналізація суспільства, поширення в політичній свідомості мас популізму та радикалістських ідей, формування культу особистості, з якою пов’язують надії виходу з кризи, зростання на цьому фоні ролі виконавчої влади.
Отже, авторитарний режим характеризується зосередженням необмеженої влади в руках однієї особи або групи осіб, обмеженням прав і свобод громадян. На відміну від тоталітарного режиму він допускає певні елементи демократизму, економічних свобод, існування парламентаризму, навіть боротьбу політичних партій.
Якщо при тоталітарному режимі влада намагається контролювати всі без винятку сфери життя, прикриваючись гаслом органічної єдності з народом, то авторитарний режим порівняно з тоталітарним не вдається до такого тотального контролю, не має єдиної і обов’язкової для всіх ідеології.