8. Політичні концепції соціалістів-утопістів.

Перехід від феодалізму до капіталізму породив і досить своєрідні соціально-політичні концепції, які ввійшли в історію як утопії. Як зазначають спеціалісти, утопія в політиці починається там, де хто-небудь –людина чи група людей - ставлять перед собою не просто покращення суспільства, а його перебудову до самих основ. Це може виражатись у найрізноманітніших формах, але всюди мають місце наполегливі намагання наблизити дійсність до ідеалу. Утопічні концепції ХУІ – ХУІІІ сторіччя (Т.Мор, Т.Кампанелла, французькі утопісти) являють собою досить продумані системи організації суспільства, яке не знає експлуатації та приватної власності, суспільства, заснованого на принципах соціальної рівності та детальної регламентації життя громадян. Держава у соціалістів-утопістів покликана перш за все виконувати соціально-економічні функції: організовувати спільне виробництво і справедливий розподіл, займатися виховною роботою.

Значним вкладом в розвиток політичної думки того часу були і ідеї Ж.Бодена, який аналізував особливості державної влади. Підкреслюючи значення влади в суспільств – як в сім’ї, так і в державі, Ж.Боден вбачає особливості держави у верховному, суверенному характері державної влади. Суверенітет, як ознака держави, означає верховний, необмежений, над законний характер влади, це “вільна від підкорення законам влада над громадянами і підданими”. Межі верховній владі ставить тільки божественний закон та приватна власність, яку суверен повинен поважати і на яку не повинен зазіхати. Ці положення концепції Бодена повністю відповідають духові нової буржуазної епохи.

9. Погляди т.Гоббса і д.Локка на походження і роль держави

Нові часи пов’язані в політичній думці перш за все з розробкою теорії природного права та суспільного договору. Найповніше ці проблеми розкриті у творах Т.Гоббса та Дж. Локка.

Т.Гоббс у книгах “Про громадянина” та “Левіафан” вперше представив систематичну теорію політичної влади, держави та права. Держава, за Гоббсом, встановлюється тоді, коли люди домовляються і заключають домовленість кожен з кожним про те, що заради миру серед них і захисту від інших кожен буде визнавати як свої дії, так і дії і погляди тієї людини чи зборів людей, кому більшість дасть право представляти всіх. Пояснюючи так виникнення держави, Гоббс наділяє її надзвичайно широкими повноваженнями. Ніхто не має права чинити опір державі з метою захисту іншої людини, винної чи невинної. Державна влада, щоб забезпечити мир і безпеку громадян, повинна бути неподільною і суверенною. Вона повинна стояти вище всіх і не повинна підлягати будь-якому суду чи контролю, бути вищою всіх законів, оскільки закони встановлюються нею і тільки від неї отримують свою силу. Т.Гоббс виступав противником поділу влади на законодавчу та виконавчу.

Дж.Локк також дотримувався точки зору суспільного договору як основи виникнення держави, але основним завданням і призначенням держави вважав захист прав людей. В“Трактаті про державне правління” Локк формулює три основних природних права особи, які люди визнають один за одним і які потім гарантуються державою: право на життя, право на свободу і право на власність. Саме ці права складають конституційну основу правового порядку і роблять можливим існування законодавства, що звільняє і захищає людину. В цих позиціях Дж.Локк не погоджується з Т. Гоббсом, який відстоював абсолютну владу держави над суспільством і людьми. Навпаки, люди віддають державі, за Локком, лише частину своєї природної свободи. Держава повинна захищати права і свободу громадян, не маючи при цьому абсолютної довільної влади.

Суспільний договір передбачає, з точки зору Дж.Локка, і відповідальність держави перед громадянами. Якщо ж держава не виконує своїх обов’язків, порушує природні права і свободи, то люди можуть боротися проти такої держави. Передбачається і особливий механізм протидії державі у її спробах вийти за межі власних повноважень – принцип розподілу влади і законності. Таким чином, Локк виступає захисником конституційної монархії в відкидає концепцію абсолютизму Т.Гоббса. Запропоновані Дж.Локком принципи розподілу влади на законодавчу, виконавчу та союзну (федеративну), а також його ідеї щодо захисту природних прав людини і обмеження повноважень держави лягли в основу класичного лібералізму.