- •Предмет політолоігії як науки
- •Методи політології та її основні категорії
- •Політичні ідеї мислителей античної греції
- •Політичні ідеї вяених Давнього Риму
- •Політичні ідеї та вчення Давнього Сходу
- •Політична думка Середньовіччя.
- •Осоливочті політичних поглядів н.Макіавеллі
- •Політичні концепції соціалістів-утопістів.
- •Погляди т.Гоббса і д.Локка на походження і роль держави
- •Основні напрямки політичної думки в Європі хіх ст.
- •Політична думка Київської Русі
- •12 . Політична думка в Україні періоду козацько-гетьманскої доби.
- •Політична думка в Україні кінця хіх-на початку хх ст.
- •Поняття ”влада”: суть, ознаки, форма існування.
- •Політична влада: суть, структура, ресурси.
- •Легітимність влади. Шляхи легітимізації влади.
- •Ефективність політичної влади та фактори, що її визначають
- •Типи панування та типи політичної могутності.
- •19. Політичні режими та їх роль. Особливочті авторитарного політичного режиму
- •Тоталітарний політичний режим та його характеристика
- •Політична система: Суть, структура, закономірності розвитку.
- •Політична система та її типи.
- •Різноманітність моделей сучасної демократії.
- •Політична система сучасної України.
- •Держава в політичній системі та її функція. Теорії походження держави.
- •Правова соціальна держава та її основні принципи.
- •Політичні партії як єлемент сучачної політичної системи.
- •Історичні форми становлення політичних партій
- •Політичні партії та їх функції.
- •Класифікація політичних партій.
- •Партійні системи: характеристика і особливості.
- •33. Політичні партії сучасної України.
- •34. Громадське суспільство і його розвиток в Украйні.
- •35. Громадсько-політичні об’єднання та їх місце в політичній системі.
- •36. Поняття політичної культури та її типологія.
- •37. Політична культура та її функціїв суспільстві.
- •38. Політична соціалізація особи.
- •39. Політична свідомість та її рівні.
- •40. Радикалізм, анархія та популізм як типи політичної свідомості.
- •41. Етнос і політика.
- •42. Форми національного і державного устрою.
- •43. Види національної політики.
- •44. Політичні еліти та їх типологія.
- •45. Політичне лідерство. Типи політичних лідерів.
- •55. Сутність та принципи міжнародної політики.
- •58. Україна в сучасному геополітичному просторі.
Політичні партії та їх функції.
Політична партія виступає невід”ємним елементом політичного механізму парламентської демократіі/ саме політичного механізму, а не організації, тому що вона є структурним елементом процесу функціонування, а не лише устрою/.
Важливою ознакою діяльності політичних партій є і те, що політична боротьба ведеться нею з обмеженого кола питань при обов”язковій єдності з конкуруючими партіями в принципових питаннях політичного устрою і політичної діяльності. Політичні партії забезпечують необхідний зв'язок між народом і представницьким механізмом правління. Саме через партії уряд може практично звернутися до мас за підтримкою, а маси через партії можуть критикувати керівництво і висувати вимоги до нього.
Політичні партії виконують у суспільстві ряд важливих функцій, які умовно можна поділити на дві групи. Перша група – це функції “зовнішні”, тобто безпосередня діяльність партій, яка визначається її роллю в політичній системі суспільства:
артикуляція та представництво інтересів різних соціальних груп;
забезпечення політичних зв’язків між суспільством та державою;
формування політичної еліти, висунення кандидатів на керівні державні посади;
розробка та впровадження політичних ідеологій та доктрин;
формування політичної свідомості громадян та інтеграція соціальних груп.
Інша група функцій політичних партій стосується підтримання нею власної цілісності і забезпечення умов для активної діяльності в суспільстві. До них відносяться:
-організаційна функція / створення власної структури, представницьких органів, розподіл повноважень тощо/;
-теоретична /створення теоретичних та програмних документів, що відображають бачення нею нинішньої ситуації та перспектив розвитку суспільства, власної ролі /;
- аналітична /аналіз ситуації в суспільстві та власної діяльності, стратегічних та тактичних завдань партії/;
- ідеологічна / власна інтерпретація політичних та соціальних процесів та розробка ідеологічних постулатів, популярних пояснень існуючої ситуації та мети діяльності партії/;
- пропагандистська /популяризація партійної програми , методів та цілей діяльності партії з метою рекрутування нових членів та забезпечення голосів на виборах/;
- власне політична функція /діяльність в місцевих осередках, участь в парламентській діяльності, в роботі громадсько-політичних організацій, рухів тощо/.
Слід зазначити, що всі вказані функції є важливими, і у випадку, коли партія зневажає якоюсь ділянкою роботи, її реальний вплив у суспільстві падає, вона втрачає своїх сторонників.
Окрім зазначених, політичні партії виконують і так звані латентні функції: надання привілеїм окремим групам, насамперед власним членам та спонсорам,лоббіювання їх інтересів,використання безоплатної праці партійних активістів, забезпечення руху “вгору2 для власних прибічників тощо.
Класифікація політичних партій.
Існують різні класифікації політичних партій, а оскільки в сучасному світі діє велика кількість різноманітних партій, то й класифікувати їх можна за різними підставами. За класовою визначеністю: буржуазні, селянські, робітничі, зокрема комуністичні, соціалістичні та соціал-демократичні, причому до кожного типу належать і відповідні прошарки інтелігенції. За ставленням до суспільного прогресу: радикальні (у тому числі революційні), реформістські, консервативні, реакційні, контрреволюційні. За ставленням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські (умовно, позаяк абсолютно нейтральних до влади партій у політиці не існує). За формами і методами правління: ліберальні, демократичні, диктаторські. За принципами організації та членства: кадрові та масові За місцем у системі влади: легальні та нелегальні За ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, ліберально-демократичні, націоналістичні, анархістські та ін. За віросповіданням: християнські, мусульманські Називають іще партії прагматичні (виборчі), парламентські, харизматично-вождистські та ін.