Додаток № 3 Тести для самопідготовки з предмету «Основи медсестринства»

1. Спілкування проходить при умові наявності складових:

1. повідомлення, канал спілкування, відправник, отримувач,

2. повідомлення, відправник, зворотній зв'язок, отримувач,

3. відправник, повідомлення, канал спілкування, отримувач, зворотний зв'язок,

4. відправник, канал спілкування, повідомлення, зворотній зв'язок,

5. відправник, повідомлення, отримувач.

2. Ви - медична сестра поліклініки. При відвідуванні пацієнта в домашніх умовах необхідно провести бесіду про дієтотерапію та необхідність гігієнічних процедур. Яку зону при спілкуванні необхідно обрати для проведення бесіди?

1. соціальну,

2. надінтимну,

3. інтимну,

4. суспільну,

5. особисту.

3. Що може допомогти в адекватному вербальному спілкуванні?

друкований текст повідомлення,

правильно вибраний час для спілкування,

необхідна інформація від сусідів по палаті,

постійна усмішка,

тиха і швидка мова.

4. Яка порада може допомогти в ефективному невербальному спілкуванні?

стежте за своєю мімікою і жестами,

говоріть повільно, короткими фразами,

говоріть медичними термінами,

пишіть зеленим або червоним чорнилом,

слідкуйте за інтонацією голосу.

5. При виконанні маніпуляцій медична сестра кваліфіковано, акуратно і механічно виконує свої обов’язки, однак її стосунки з хворим позбавлені емоційності, співчуття і співпереживання. Визначте тип медичної сестри.

сестра-експерт,

сестра-гренадер,

сестра-рутенер,

сестра материнського типу,

сестра артистичного типу.

6. До сфер навчання належать:

1. виховна, емоційна,

2. психомоторна, емоційна,

3. емоційна, психологічна,

4. психологічна, технічна,

5. технічна, емоційна.

7. Медична сестра обговорює з пацієнтом виявлені у нього проблеми. Наявність однієї з них пацієнт не підтверджує. Допоможіть медсестрі обрати вірну тактику:

1. провести роз’яснювальну бесіду з пацієнтом,

2. вирішувати проблему самостійно,

3. порадитись з лікарем,

4. порадитись з сім’єю пацієнта,

5. погодитись з пацієнтом.

8. Для оцінки вихідного рівня знань пацієнта необхідно врахувати:

1. освітлення,

2. освіту,

3. конституцію (тип будови тіла),

4. клімат,

5. стан здоров'я.

9. Навчання пацієнта повинно починатися з:

1. обговорення плану навчання,

2. виявлення та обговорення проблем пацієнта,

3. з’ясування освіти та місця роботи пацієнта,

4. пред’явлення пацієнту медсестрою документів про свою освіту,

5. зручного розміщення пацієнта на ліжку.

10. Оцінюючи результати навчання необхідно:

1. похвалити пацієнта, незважаючи на результат,

2. зробити зауваження, акцентуючи на незадовільних успіхах,

3. попросити продемонструвати отримані навички,

4. обов'язково повідомити результат навчання,

5. не акцентувати увагу на результаті навчання.

11. Вперше класифікація людських потреб була запропонована:

1. Ненсі Роупер,

2. Абрахамом Маслоу,

3. Вірджінією Хендерсон,

4. Мойрі Аллен,

5. Доротеєю Орем.

12. Назвіть потребу першого рівня за моделлю В.Хендерсон:

1. проявляти самоповагу,

2. нормально дихати,

3. забезпечити безпеку пацієнта,

4. самостійно вибирати одяг,

5. відпочивати.

13. Яка з перерахованих медсестринських моделей спрямована на навчання пацієнта навичкам самодогляду?

1. А. Маслоу,

2. М Аллен,

3. В. Хендерсон,

4. Н. Роупер,

5. Д. Орем.

14. Яку модель сестринської справи прийняло за основу Європейське раціональне бюро ВООЗ:

1. Вірджінії Хендерсон,

2. Доротеї Орем,

3. Абрахама Маслоу,

4. Калісти Рой,

5. Мойри Аллен.

15. Потреба самовиразу (за Маслоу):

1. володіння майном,

2. досягнення,

3. схвалення,

4. самостійність,

5. одяг.

16. Медсестринський процес -

1. попередження захворювань та забезпечення максимальної незалежності людини,

2. метод організації та надання сестринської допомоги,

3. організація служби пропаганди здоров'я та участь у ній,

4. співробітництво з пацієнтом та його родиною з метою оцінки сестринського догляду,

5. запровадження новаторських методів роботи з метою досягнення кращих результатів.

17. До суб'єктивних методів обстеження належить:

1. бесіда з пацієнтом,

2. огляд пацієнта,

3. дані лабораторних та інструментальних досліджень,

4. дослідження пульсу, частоти дихальних рухів, вимірювання артеріального тиску, температури тощо,

5. усе перелічене.

18. Оцінювання стану пацієнта — це систематичний процес, що потребує навичок:

1. спостереження і спілкування,

2. виявлення проблем пацієнта,

3. виконання маніпуляційної техніки (вимірювання артеріального тиску, температури тощо),

4. ведення сестринської документації,

5. добре розвинутої інтуїції.

19. Потенційна проблема — це проблема:

1. яка дійсно існує,

2. яка може з'явитися у майбутньому,

3. яка потребує екстреної допомоги,

4. яка не має прямого відношення до захворювання і його прогнозу,

5. яка не має відношення до даного пацієнта.

20. Перший етап сестринського процесу містить в собі:

1. збір необхідної інформації,

2. синтез даних,

3. визначення мети догляду,

4. планування догляду,

5. оцінка ефективності догляду.

21. При госпіталізації хворого медсестра оглядає і проводить з ним інтерв’ю. Який це етап сестринського процесу?

1. оцінка результатів догляду,

2. первинна оцінка стану хворого,

3. інтерпретація отриманих даних,

4. реалізація плану догляду,

5. планування.

22. Таксономія сестринського діагнозу відображає:

1. проблеми хворого,

2. види сестринських втручань,

3. стандарти догляду,

4. етапи сестринського процесу,

5. моделі людських реакцій.

23. При визначенні сестринського діагнозу медична сестра розглядає:

1. захворювання,

2. реакцію пацієнта на хворобу,

3. свої можливості щодо догляду,

4. медичний (лікарський) діагноз,

5. здатність хворого до навчання.

24. Під час здійснення другого етапу сестринського процесу медична сестра має на меті:

1. використати стандарти сестринських втручань,

2. оцінити отримані результати,

3. здійснити суб’єктивне та об’єктивне обстеження хворого,

4. виявити та сформулювати проблему хворого,

5. визначити мету сестринських втручань.

25. Третій етап сестринського процесу це:

1. сестринське обстеження хворого,

2. виявлення проблем хворого,

3. визначення мети сестринського догляду,

4. планування обсягу сестринських втручань,

5. оцінка результатів та корекція догляду.

26. Практична діяльність медичної сестри характеризується певними стандартами. Вкажіть поняття стандартів:

1. це положення, які визначають об’єм, цінність, якість діяльності,

2. це положення, які визначають діагноз, лікування патологічного стану,

3. це положення, які визначають дійсні та потенційні проблеми пацієнта,

4. це положення, які визначають навчання пацієнта навичкам,

5. це положення, які визначають обов’язки медичної сестри.

27. У приймальному відділенні інфекційної лікарні медична сестра збирає клінічний та епідеміологічний анамнез і проводить об’єктивне обстеження пацієнта. Який етап сестринського процесу виконує медсестра?

1. сестринське обстеження пацієнта,

2. виявлення проблем пацієнта,

3. визначення мети сестринського догляду,

4. планування обсягу сестринських втручань,

5. оцінка результатів та корекція догляду.

28. Пацієнт ігнорує факт хвороби, вплив негативних чинників на здоров’я, відмовляється від рекомендацій лікаря щодо лікування. Назвіть варіант ставлення до хвороби:

1. зверхнє,

2. поринання в хворобу,

3. негативне,

4. утилітарне,

5. іпохондричне.

29. Який етап сестринського процесу передбачає встановлення проблем пацієнта і формування сестринського діагнозу:

1. І,

2. ІІІ,

3. ІІ,

4. V,

5. ІV.

30. При обстежені пацієнта медична сестра виявила проблеми пацієнта, які вона документує у:

1. журналі реєстрації хворих,

2. температурному листку,

3. сестринській історії здоров’я,

4. карта сестринських втручань,

5. історії хвороби.

31. Інфекція – це:

1. стан зараження організму патогенними мікробами,

2. будь-яке клінічно розпізнаване інфекційне захворювання,

3. інфекційне захворювання співробітника внаслідок його роботи в даному закладі,

4. культури, що викликали в стаціонарі епідемічний процес,

5. природні та соціальні явища, які зумовлюють кількісні та якісні зміни епідемічного процесу.

32. На схильність «господаря» до інфекції впливають:

1. бактерії, віруси, гриби, рикетсії, гельмінти, найпростіші,

2. дихальні шляхи, травний тракт, сечостатеві шляхи, шкіра та ушкоджені тканини, слизові оболонки, кров,

3. патогенність, інвазивність, токсигенність, нормальна та патогенна флора, інфікування зовнішнього середовища,

4. контактний і трансмісивний,

5. вік, імунний фактор, хронічна хвороба, брак харчування, хірургічна операція, опіки, антибіотики та стероїди, хіміотерапія, променева терапія,.

33. Інфекція вважається внутрішньолікарняною, коли:

1. симптоми хвороби виявляються при перебуванні даних осіб у лікарні,

2. симптоми хвороби виявляються після виписки виписка даних осіб з лікарні,

3. симптоми хвороби виявляються як при перебуванні даних осіб у лікарні, так і після їхньої виписки,

4. дану інфекцію лікують у стаціонарі,

5. даною інфекцією можна заразитися тільки в даному стаціонарі.

34. Для дитячих лікарень найбільш актуальні внутрішньолікарняні спалахи інфекцій:

1. кишкової палички, сальманели,

2. з краплинним механізмом передачі,

3. стафілококів, стрептококів,

4. синьогнійної палички,

5. сальмонели.

35. Вірус імунодефіциту людини передається через:

1. повітря, заражене навколишнє середовище,

2. заражені поверхні навколишніх предметів,

3. заражені інструменти, апаратуру, препарати крові,

4. руки персоналу, заражену їжу, воду,

5. повітря, лікувально-діагностичну апаратуру.

36. Потрібно приготувати 10 л 3% розчину хлорного вапна для миття підлоги в туалетній кімнаті. Зазначте необхідну кількість освітленого розчину хлорного вапна.

1. 3 л,

2. 5 л,

3. 7 л,

4. 8 л,

5. 10 л.

37. Приготовлений 10% розчин хлорного вапна для дезінфекції використовують протягом:

1. 3 діб,

2. 10 діб,

3. 7 діб,

4. 1 міс.,

5. 1,5 міс.

38. Для приготування 1 л 3% розчину хлораміну потрібно розчинити речовини:

1. 5 г,

2. 30 г,

3. 3 г,

4. 10 г,

5. 100 г.

39. З метою профілактики зараження вірусним гепатитом медична сестра користується наказом:

1. № 120,

2. № 450,

3. № 720,

4. № 408,

5. № 350.

40. До дезінфекційного засобу висувається вимога:

1. сипучість,

2. належність до хлорвмісних речовин,

3. світлий колір,

4. малотоксичність,

5. наявність рекомендації ВООЗ.

41. У пацієнта виявлено туберкульоз легень. Його госпіталізовано у стаціонар. Який вид дезінфекції призначається у помешканні пацієнта?

1. вогнищева поточна,

2. профілактична,

3. вогнищева заключна,

4. комбінована,

5. камерна.

42. При виконанні внутрішньовенної ін’єкції медична сестра забруднила кров’ю клейончастий фартух. За яким наказом вона повинна діяти з метою попередження інфікування вірусним гепатитом В?

1. 120,

2. 420,

3. 720,

4. 288,

5. 408.

43. Перед накриванням стерильного столу його поверхню:

1. протирають сухою серветкою,

2. протирають двічі 3 % розчином хлораміну,

3. протирають 3 % содовим розчином,

4. протирають 6 % розчином оцту,

5. опромінюють бактерицидною лампою.

44. Необхідна кількість сухого хлораміну для приготування 3 л 0,5 % р-ну:

1. 15 г,

2. 20 г,

3. 25 г,

4. 30 г,

5. 35 г)

45. Вкажіть мету поточної дезінфекції:

1. знищення вегетативних і спорових форм патогенних і непатогенних мікроорганізмів,

2. видалення з виробів медичного призначення білкових, жирових, лікарських, механічних забруднень,

3. запобігання виникненню і поширенню ВЛІ в навколишньому середовищі,

4. повне знезаражування об’єктів, які могли бути заражені збудником інфекції,

5. негайне знищення збудника інфекції після його виведення з організму хворого чи носія.

46. Шляхи передачі ВІЛ:

1. статевий, побутовий, повітряно-крапельний,

2. парентеральний, статевий, вертикальний,

3. статевий, фекально-оральний, повітряно-крапельний,

4. побутовий, статевий,

5. парентеральний, статевий, побутовий.

47. Як дезинфікують мочалки для миття хворого?

1. 3 % розчином хлорного вапна,

2. 3 % розчином оцтової кислоти,

3. кип'ятінням протягом 15 хв.,

4. 4 % розчином соди,

5. 0,5 % розчином хлорного вапна.

48. Перед роботою в асептичних відділеннях працівники повинні:

1. пройти щоденний інструктаж,

2. випрати вдома халат,

3. прийняти спеціальну пігулку,

4. зареєструватися у журналі обліку працівників,

5. прийняти душ.

49. Фартух змінюють після догляду за:

1. трьома хворими,

2. двома хворими,

3. одним хворим,

4. хворими в одній палаті,

5. лежачими хворими.

50. Взуття медпрацівника повинно бути:

1. таким, щоб у разі потрапляння на нього біологічної рідини можна було провести його знезараження,

2. без шнурків, щоб його можна було швидко замінити,

3. гумовим, щоб його можна було продезинфікувати,

4. світлого кольору, щоб при потраплянні на нього біологічної рідини її було добре видно,

5. термостійким, щоб його можна було знезаразити у спеціальних камерах.

51. Медсестрі хірургічного відділення для дезінфекції медичного інструментарію необхідно приготувати 4 л 3 % розчину хлораміну. Для цього необхідно взяти:

1. 120 г хлораміну на 3880 мл води,

2. 150 г хлораміну на 3750 мл води,

3. 120 г хлораміну на 4000 мл води,

4. 80 г хлораміну на 3920 мл води,

5. 60 г хлораміну на 3840 мл води.

52. Після обробки шприців та голок Вам необхідно здійснити контроль якості на залишки миючого засобу. Ви проводите:

1. азопірамову пробу,

2. амідопіринову пробу,

3. пробу з 2 % розчином оцтової кислоти,

4. фенолфталеїнову пробу,

5. ортотолуїдинову пробу.

53. При позитивній бензідиновій пробі необхідно:

1. замочити шприци і голки в 3 % р-ні хлораміну,

2. повторити замочування в миючому розчині і промити в проточній воді,

3. замочити шприци і голки в 1 % р-ні перекису водню,

4. промити в дистильованій воді шприци і голки,

5. шприци і голки промити під проточною водою.

54. З якого розрахунку від загальної кількості інструментів проводять проби?

1. з розрахунку 5 % від загальної кількості інструментів,

2. з розрахунку 3 % від загальної кількості інструментів,

3. з розрахунку 10 % від загальної кількості інструментів,

4. з розрахунку 30 % від загальної кількості інструментів,

5. з розрахунку 1 % від загальної кількості інструментів.

55. 2-й етап предстерилізаційної очистки:

1. медичні інструменти занурюють в розібраному вигляді у миючий розчин на 5 хв.,

2. занурюють у миючий розчин на 20 хв.,

3. занурюють у миючий розчин на 15 хв.,

4. занурюють у миючий розчин на 10 хв.,

5. занурюють у миючий розчин на 30 хв.

56. Медсестрі операційного блоку необхідно простерилізувати перев’язувальний матеріал. Який метод стерилізації вона використає?

1. повітряний,

2. хімічний,

3. паровий,

4. газовий,

5. кип’ятіння.

57. Ви працюєте медичною сестрою стерилізаційного відділення. Який термін зберігання простерилізованого матеріалу в стерильних коробках без фільтру?

1. 3 доби,

2. 20 діб,

3. 1 доба,

4. 7 діб,

5. 14 діб.

58. Назвати метод стерилізації, який направлений на знищення мікроорганізмів за допомогою високої температури

1. хімічний,

2. повітряний,

3. паровий,

4. іонізуючий,

5. кип’ятіння.

59. Медична сестра приготувала до стерилізації в автоклаві гумові рукавички. Яку речовину можна закласти в бікс для контролю якості стерилізації?

1. тіосечовину,

2. ацетилсаліцилову кислоту,

3. бензойну кислоту,

4. аскорбінову кислоту,

5. сахарозу.

60. В якому мийному розчині здійснюють промивання шприців та голок?

1. 5 г порошку + 10 мл 33 % розчину Н2О2 + 990 мл води,

2. 3 г порошку + 10 мл 33 % розчину перекису водню + 987 мл води,

3. 5 г порошку + 15 мл 30 % розчину перекису водню + 980 мл води,

4. 5 г "Лотоса" + 17 мл 27,5 % розчину перекису водню + 978 мл води,

5. 5 г порошку + 20 мл 33 % розчину перекису водню + 975 мл води.

61. Медична сестра виміряла хворому AT і частоту пульсу. Після обстеження вона повинна:

1. знезаразити руки 3% розчином пероксиду водню,

2. вимити руки двічі під проточною водою з милом і висушити чистим рушником,

3. знезаразити руки 0,5% розчином хлораміну,

4. обробити руки 70% розчином етилового спирту,

5. обробити руки розчином фурациліну 1:5000.

62. Для надання усної інформації про дату і відділення госпіталізації конкретного хворого працівники приймального відділення використовують:

1. "Журнал сигнальних донесень",

2. "Журнал реєстрації хворих, поступаючих на стаціонарне лікування",

3. "Журнал відмовлень у госпіталізації",

4. "Журнал-алфавіт",

5. щоденні списки хворих, які поступають до лікарні.

63. У приймальне відділення бригада станції швидкої допомоги доставила хворого 36 років із закритою черепно-мозковою травмою. Хто вирішує питання про госпіталізацію хворого у відділення стаціонару?

1. старша медична сестра відділення,

2. лікар станції швидкої допомоги,

3. лікар приймального відділення,

4. лікар відділення стаціонару,

5. медична сестра приймального відділення.

64. У приймальне відділення звернувся хворий з направленням на планове оперативне втручання. Під час огляду у хворого виявлено головний педикульоз. Ваші дії:

1. відмовити в госпіталізації,

2. провести протипедикульозні заходи й госпіталізувати хворого,

3. відправити для проведення протипедикульозних заходів, а планове оперативне втручання перенести,

4. провести планове оперативне втручання, а потім — протипедикульозні заходи,

5. здійснити протипедикульозні заходи й ізолювати хворого.

65. До приймального відділення доставили хворого з підозрою на розрив печінки. Яке санітарне оброблення потрібно зробити хворому?

1. у ванній,

2. під душем,

3. не здійснюють зовсім,

4. часткове,

5. оброблення ділянки операційного поля.

66. Медико-санітарна допомога громадянам передбачає:

1. консультацію лікаря,

2. просту діагностику та лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь,

3. профілактичні заходи,

4. направлення пацієнта для надання спеціалізованої і висококваліфікованої допомоги,

5. усе перелічене.

67. До основних типів ЛПЗ належать:

1. перший, другий, третій рівень медико-санітарної допомоги,

2. санаторій, диспансер, профілакторій,

3. амбулаторний, змішаний, стаціонарний,

4. амбулаторний і стаціонарний,

5. лікарня, клініка, госпіталь.

68. Що не входить до обов’язків дільничної сестри поліклініки?

1. виконання призначень лікаря в поліклініці та вдома,

2. участь в амбулаторному прийомі хворих,

3. регулювання прийому хворих залежно від черговості та стану хворого,

4. вимірювання тиску та температури,

5. усе перелічене.

69. До медико-санітарної частини входять:

1. поліклініка,

2. профілакторії, дієтичні їдальні,

3. стаціонар,

4. цехові здоровпункти,

5. усе перелічене.

70. Стаціонар складається з:

1. лікарів, медсестер та санітарок,

2. перев’язочної, маніпуляційного кабінету, та палат хворих,

3. дільничної лікарні, ФАПу і дитячих дошкільних закладів,

4. приймального відділення,

5. приймального відділення та спеціалізованих лікувальних відділень.

71. До режимів фізичної активності не належить:

1. суворий постільний,

2. постільний,

3. палатний (напівпалатний),

4. загальний,

5. вільний.

72. Що можна визначити за допомогою шкали Нортона (Ватерлоо)?

1. ступінь зневоднення організму,

2. ступінь підвищення артеріального тиску,

3. ризик ступеню виникнення пролежнів,

4. ступінь наростання набряків,

5. потребу пацієнта в оксигенотерапії.

73 Де повинні зберігатися зубні протези пацієнта між прийомами їжі?

1. у баночці з водою, прикритій марлевою серветкою,

2. у сухій баночці, прикритій марлевою серветкою,

3. у спеціальній посудині з антисептичним розчином,

4. у сухожаровій шафі,

5. зубні протези виймати з рота не можна у жодному разі.

74. У відділенні перебуває тяжкохвора пацієнтка Б. Промити їй очі необхідно розчином:

1. фурациліну 1:2000,

2. фурациліну 1:5000,

3. калію перманганату 1:5000,

4. калію перманганату 1:2000,

5. борної кислоти 3%.

75. Підмиваючи жінку, лівою рукою на статеві органи ллють антисептичний розчин, а корнцангом з ватним тампоном у правій руці здійснюють рухи в такому напрямку:

1. лобок, статеві губи, внутрішня поверхню стегон, промежину, ділянку відхідника,

2. ділянку відхідника, промежину, внутрішню поверхню стегон, статеві губи, лобок,

3. статеві губи, лобок, промежину, ділянку відхідника, внутрішню поверхню стегон,

4. лобок, ділянку відхідника, промежину, статеві губи, внутрішню поверхню стегон,

5. напрямок не має значення.

76. При дієтичній терапії хворих ідеться про:

1. використання харчових продуктів з метою впливу на перебіг хвороби,

2. формакологічний вплив їжі,

3. харчування, адаптоване до характеру порушення асиміляції їжі, яке викликане захворюванням,

4. терапію, яка доповнює й підвищує ефективність фармакологічної терапії,

5. усі відповіді правильні.

77. Добова потреба дорослої людини у білках:

1. 10-50 г,

2. 100-120 г,

3. 100-200 г,

4. 200-220 г,

5. 200-300 г.

78. Лікувальне харчування (дієтотерапія) побудоване на таких основних принципах:

1. режим харчування, залежність від виду захворювання,

2. індивідуальний підхід, відповідність раціону характеру патпроцесу, складання збалансованих раціонів,

3. дієти 1-15,

4. перший сніданок, другий сніданок, обід і вечеря,

5. білки, жири і вуглеводи.

79. Назвіть особливості дієтотерапії при виразковій хворобі шлунку:

1. часте, дрібне харчування, механічне, термічне і хімічне щадіння,

2. збільшення кількості білків в харчовому раціоні,

3. виключення молочних продуктів з харчового раціону,

4. організація розвантажувальних днів,

5. обмеження прийому рідини.

80. При годуванні хворого з ложки який із зазначених нижче пунктів є недоречним?

1. протріть спеціальний столик, вимийте руки, поставте на столик їжу,

2. сервіруйте столик столовими приборами, серветками,

3. переверніть пацієнта на бік або допоможіть прийняти напівсидяче положення,

4. годуйте пацієнта з ложечки маленькими порціями,

5. якщо хворий не ковтає, вливайте їжу в рот насильно.

81. У пацієнтки перша стадія гарячки. У плані сестринських втручань повинно бути:

1. спостереження за пацієнтом, повідомлення лікарю про стан пацієнта,

2. введення жарознижувальних, вимір температури,

3. міхур з льодом, прохолодне питво, вимір температури тіла,

4. введення кофеїну, спостереження за артеріальним тиском,

5. дотримання пацієнтом постільного режиму, зігрівання пацієнта, спостереження за пацієнтом.

82. У пацієнта 22 років другий період гарячки. Він збуджений, на щоках рум’янець, марить, температура тіла 400С, губи вкриті кірочками. Про що в першу чергу повинна подбати медична сестра при догляді за пацієнтом?

1. Надати горизонтальне положення,

2. Створити індивідуальний пост,

3. Подати грілку,

4. Подати міхур з льодом,

5. Провітрити палату.

83. У пацієнта К. висока температура, сильний головний біль, йому жарко, неспокій. Яку з процедур найпростішої фізіотерапії застосує м/с для полегшення головного болю цьому пацієнту?

1. гірчичники,

2. зігріваючий компрес,

3. холодний компрес,

4. грілку,

5. банки.

84. Пацієнту Б., 37 р., який лікується в терапевтичному відділенні з приводу гострої пневмонії лікар призначив аспірин, який подразнює слизову оболонку шлунка. Про які особливості прийому препарату повинна повідомити медсестра?

1. приймати натще,

2. приймати під час їжі,

3. приймати після їжі,

4. приймати за 30 хв перед сном,

5. приймати у проміжках між їжею.

85. У пацієнтки А., 42 р., протягом 4 діб спостерігалися нездужання, температура 39 градусів С. На 5-й день з’явилися загальна слабкість, значне потовиділення, пульс став ниткоподібним, температура +35,8 C. Визначте вид зміни гарячки.

1. критичне зниження температури,

2. фебрильна температура,

3. підвищення температури,

4. збереження температури,

5. літичне зниження температури.

86. У хворого віком 48 років, який перебуває в реанімаційному відділенні в коматоозному стані, відзначають уповільнене (6-8 дихальних рухів за 1 хв), шумне, глибоке дихання. Визначте патологічний тип дихання:

1. дихання Куссмауля,

2. дихання Біота,

3. Дихання Чейна-Стокса,

4. брадипное,

5. трахіпное.

87. У пацієнтки Л.,47 років, хронічна серцева недостатність. Їй призначено виміряти водний баланс. Що потрібно врахувати, виконуючи це призначення?

1. Співвідношення між введеною рідиною та виділеною сечею за добу,

2. Різницю між масою тіла вранці та ввечері,

3. Кількість сечі , виділеної за добу,

4. Співвідношення між денним та нічним діурезом,

5. Кількість рідини, введеної за добу.

88. Пацієнтка Л., 65, років лікується у кардіологічному відділенні. АТ 200/120 мм рт. ст. Як називається такий стан?

1. Гіпотензія,

2. Гіпертензія,

3. Колапс,

4. Атонія,

5. Дистонія.

89. Що повинна зробити медична сестра першочергово при непритомності?

1. опустити головний кінець,

2. зігріти ноги грілкою,

3. ввести кордіамін,

4. забезпечити доступ свіжого повітря,

5. використати міхур з льодом.

90. Пацієнтка М., 64 р. , лікується в ендокринологічному відділенні з приводу цукрового діабету. Вночі у неї з"явилося дуже сповільнене та глибоке дихання з шумним вдихом і посиленим видихом, після якого наступає пауза. Який патологічний тип дихання спостерігається у пацієнтки?.

1. Експіраторна задишка,

2. Біота,

3. Чейна-Стокса,

4. Інспіраторна задишка,

5. Куссмауля.

91. Ознаками захворювань органів черевної порожнини є:

1. біль у животі, блювання, метеоризм,

2. відрижка, печія, ускладнення сечовипускання,

3. гикавка, пронос, посилене серцебиття,

4. біль у животі, печія, пролежні,

5. гикавка, блювання, гострий апендицит.

92. Відрижка може бути наслідком:

1. гіпотермії,

2. гіпертермії,

3. аерофагії,

4. гіпертонії,

5. гіпотонії.

93. Блювання не спричиняють:

1. струс мозку, пухлини мозку,

2. захворювання травного тракту,

3. подразнення кореня язика та піднебіння,

4. захворювання нирок,

5. отруєння недоброякісною їжею.

94. Прийом Вальсальві – це:

1. спосіб введення зонду,

2. спосіб використання газовивідної трубки,

3. спосіб промивання шлунку беззондовим методом,

4. спосіб подолати пронос,

5. спосіб подолати гикавку.

95. Для промивання шлунку беззондовим методом застосовують таке обладнання:

1. шприц Жане,

2. гумову трубку,

3. язикотримач,

4. склянку,

5. роторозширювач.

96. Для постановки очисної клізми при атонічному закрепі використовують воду такої температури:

1. 25-35°С,

2. 35-40°С,

3. 40-45°С,

4. 45-50°С,

5. 50-55°С.

97. Як вводять наконечник у пряму кишку ?

1. Перші 3 - 4см у напрямку до пупка, а потім на 5 - 8см , а потім паралельно куприку,

2. На 1 - 2см у напрямку пупка, а потім на 3 - 4см паралельно куприку,

3. Перші 5 - 6см у напрямку пупка, а потім на 2 - 3см паралельно куприку,

4. Перші 5 - 6см у напрямку до пупка, а потім на 6 - 8см паралельно куприку,

5. Немає значення.

98. Виберіть розчин для застосування гіпертонічної клізми:

1. 10 \% розчин натрію хлориду,

2. 10 \% розчин кальцію хлориду,

3. 0,9 \% розчин натрію хлориду,

4. 4 \% розчин натрію гідрокарбонату,

5. 40 \% розчин глюкози.

99. Яка температура води повинна бути при постановці клізми у хворого із спастичним закрепом?

1. 20⁰С,

2. 30⁰С,

3. 36 - 38⁰С,

4. 45⁰С,

5. 50 - 60⁰С.

100. Що необхідно підготувати для проведення олійної клізми:

1. Тонкий зонд, гумова груша, настій ромашки,

2. Газовідвідна трубка, шприц Жане, вазелін, рослинна олія 150 мл 38⁰С,

3. Кухоль Есмарха, 1-1,5 л води, вазелін,

4. Товстий зонд, 10-12 л води, клейонку,

5. Газовідвідна труба, шприц Жане, 150-200мл 10\% р-ну натрію хлориду, 38⁰С.

101. Для промивання сечового міхура м/с необхідно приготувати:

1. стерильний катетер, лоток, фурацилін, шприц Жане, гумові рукавиці, розчин протарголу,

2. розчин протарголу, шприц Жане,

3. стерильний лоток, катетер,

4. розчин фурациліну, шприц Жане,

5. судно, гумові рукавиці.

102. Рефлекторно акт сечовипускання викликають, якщо хворий не може самостійно помочитися протягом:

1. 12 год,

2. 14 год,

3. 16 год,

4. 20 год,

5. 24 год.

103. Чоловікові стерильний гумовий катетер при ішурії вводять у сечовий міхур на глибину:

6. 10 см,

7. 12 см,

8. 20 см,

9. 7 см,

10. 15 см.

104. Що не є показанням до катетеризації сечового міхура:

1. гостра затримка сечі, яка триває понад 10-12 год.,

2. промивання сечового міхура,

3. введення у сечовий міхур ліків,

4. забір сечі для лабораторного дослідження в жінок у разі значних виділень із піхви,

5. ниркова коліка.

105. До найчастіших причин гострої затримки сечі не належить:

1. хірургічні втручання на органах черевної порожнини та малого тазу,

2. аденома передміхурової залози,

3. пухлини сечового міхура та сечівника,

4. обтурація сечівника конкрементами,

5. ниркова недостатність.

106. Дорослому пацієнту реанімаційні заходи (непрямий масаж серця та штучна вентиляція легень) проводиться:

1. на 5—6 натискувань на грудину проводять одне енергійне вдування повітря,

2. на 5—6 натискувань на грудину проводять два енергійних вдування повітря,

3. на 5—6 натискувань на грудину проводять два - три енергійних вдування повітря,

4. на 4—5 натискувань на грудину проводять одне енергійне вдування повітря,

5. На одне натискування на грудину проводять 4—5 енергійних вдувань повітря.

107. Що являє собою третій етап реанімації?

1. закритий масаж серця,

2. забезпечення прохідності дихальних шляхів,

3. проведення штучної вентиляції легень,

4. вкладання потерпілого на спину з опущеною верхньою частиною тулуба, на тверду основу, розстібають його пояс і оголюють ділянку в області серця,

5. виведення нижньої щелепи вперед.

108. Стан, що розвивається іноді при реанімаційній допомозі пацієнту, що характеризується незворотною відсутністю усіх функцій головного мозку (включаючи довгастий) при збереженні серцевої діяльності називається:

1. сопорозним станом,

2. глибоким коматозним станом,

3. смертю мозку людини,

агональний стан,

4. станом клінічної смерті.

109. Яка реакція вважається патологічною реакцією втрати?

1. якщо вона є глибоким і сильним стражданням,

2. якщо вона є поєднання душевного болю, смутку, гніву, безпорадності, відчуття вини і розпачу,

3. якщо з'являється безсоння, головний біль, порушення апетиту та інші захворювання різних органів і систем, спровокованих стресом (за пороговим збудженням),

4. якщо вона супроводжується надмірним емоційним вибухом, надто довгим чи повністю відсутнім,

5. якщо вона супроводжується відчуттям гніву, вини, гострої туги, відчуттям несправедливості того, що відбувається. Людина починає уникати оточуючих.

110. Пацієнт К., 50 років доставлений у приймальне відділення лікарні. Об’єктивно: пацієнт погано орієнтується в навколишній обстановці, на запитання відповідає із запізненням. Шкіра бліда, суха, холодна на дотик. Визначте стан свідомості пацієнта.

1. агонія,

2. ступор,

3. сопор,

4. передагонія,

5. кома.