2. Тематичний матеріал, який бажано розташувати на турнікетах (в папках):

• Конституція (основний закон) України (ст.10, ст.17, ст.20, ст.65);

• видатні державні та політичні діячі України, їх фотокартки та біографії (княгиня Ольга, князь Володимир, князь Я.Мудрий, Петро Могила, П.Конашевич-Сагайдачний, І.Виговський, М.Дорошенко, І.Мазепа, М.Костомаров, М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, П.Скоропадський, А.Шептицький, С.Бандера, Є.Коновалець, Р.Шухевич);

— вищий командний склад Збройних Сил України

Витяг з Законів України

— "Про оборону України" (глава І. Загальні положення — ст.1,2,3; глава ІІ. Правові основи діяльності органів дер­жавної влади і управління щодо забезпечення оборони України — ст.4, 5, 6, 7, 8; глава III. Збройні Сили України — ст.13);

— “Про Збройні Сили України” (ст.1, 2, 3, 5, 6, 8, 9, 11);

— “Про загальний військовий обов'язок і військову службу (глава 1 – ст.1, 3, 4, 7; глава 4 — ст.22, 24, 26);

— Тимчасове положення “Про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами” (глава І. Загальні положення — ст.2, 3, 4, 5, б; глава III. Присвоєння військових звань — ст.17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27; глава VI. Відпустки – ст.53, 54, 55, 56, 59, 60, 61; глава VIII. Права, обов'язки і відповідальність — ст.80, 81, 82, 84, 85, 87, 88, 89; глава Х. Особливості проходження служби за контрактом – ст.97, 98, 99, 100, 103, 104, 105, 109, 111, 118).

Окремо мати в повному обсязі Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей та збірник Військові статути Збройних Сил України;

— “На допомогу слухачам груп гуманітарної підготовки” (матеріали лекцій, відбірка матеріалів з газет та часописів, що по змісту відповідають тематиці гуманітарної підготовки);

— “Про нас пишуть” (вирізки з газет, часописів, де йдеться мова про підрозділ, частину, з’єднання, об’єднання, вид Збройних Сил України.

В народознавчій світлиці бажано мати: телевізор, відеомагнітофон, програвач, радіоприймач, аудіо (Державний Гімн України, українські народні пісні, пісні з військової тематики, естрадні пісні) та відеотеку (копії фільмів з серії “Невідома Україна”, “Золоте стремено”, підбірка художніх фільмів з патріотичної тематики, запаси відеосюжетів, де йдеться мова про підрозділ, частину, з’єднання, об’єднання, вид Збройних Сил України, настільні ігри (шахи, шашки, доміно, нарди) музичні інструменти (гітара, баян, акордеон, піаніно) підшивки газет та часописів.

В коридорі на спеціально обладнаному помітному місці розташовуються стінні газети, бойові аркуші та стенди “Бойовий шлях частини”, “Полігон - школа бойової загартованості”, “Куточок правових знань”.

При виготовленні стендів бажано витримувати єдиний художній стиль, не прагнути до заповнення стендами всього простору, тому що в цьому випадку губиться її виразність.

Найкращим варіантом стендів є такий, коли ширина його не перевищує 140 см. Стенди необхідно розміщувати на висоті 80-90 см від підлоги так, щоб їх не закривали меблі. Простір над стендами (між стендами та стелею) можна використовувати для розміщення окремих елементів декоративного плану: емблем, великих заголовків, гасел і т.п.

У випадках коли площа народознавчої світлиці мала, необхідно сміливіше використовувати поряд з площинними стендами планшетного типу стенди об’ємні, що крутяться, рулонні, касетні, а також турнікети. Конструкціі цих стендів можуть бути найрізноманітніші.

ЗМІСТ СТЕНДІВ НАРОДОЗНАВЧОЇ СВІТЛИЦІ

Гімн України

Слова П.Чубинського Музика М.Вербицького

Ще не вмерла Україна, і слава, і воля

Ще нам браття молодії усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми браття у своїй сторонці.

Приспів:

Душу, тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краї панувати не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів:

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні пісенька розляже.

За Карпати відіб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж народами.

Приспів:

військова присяга

(затверджена Постановою Верховною Ради україни №1936-ХІІ від 06.12.1991 р.)

Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військо­вий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військо­ву таємницю.

Я клянись захищати українську державу, непохитно сто­яти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю ніколи не зрадити народу України.

Акт

проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 сер­пня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію держа­вотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом 00Н та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Соціалі­стичної Республіки урочисто ПРОГОЛОШУЄ:

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинність з моменту його схвалення.

Верховна Рада України 24 серпня 1991 року.

Стенд “Світова велич Кобзаря”

Під портретом Т Г Шевченка напис — Тарас Григоро­вич Шевченко (1814-1861).

Тарас Григорович Шевченко — видатний український художник, письменник та громадський діяч.

У своїх творах він, неначе в чистому дзеркалі, дав образ страшної дійсності і славного минулого українського наро­ду, щоб ми на цей образ дивились і розуміли своє станови­ще у світі і в житті, щоб ми тужили за минулим добром, бо­ролись з сучасним лихом та добивались кращого майбут­нього. Основою того кращого майбутнього вважав він сус­пільну вільність і державну незалежність. Він у ясних і про­стих словах подав нам високоморальну науку і вказівки, був політичним ідеологом і став народним провідником, аж до нинішньої хвилини. В кожному важливому моменті, в кожній тривозі та скруті свідомий українець повертається до творів Т.Г.Шевченка, шукаючи і знаходячи в них пора­ду й розвагу.

Своїм життям, своєю наскрізь українською вдачею Т.Г.Шевченко дав нам приклад доброго, ідейного украї­нського патріота, нескореного борця за волю, апостола правди, миру та братання.

стенд під одною з назв: “Край, мій рідний Край”, “україна - моя Батьківщина”, “україна — незалежна держава", “Гордість моя - україна" (історія України)

— інформація про основні етапи розвитку держави, дер­жавні утворення на теренах сучасної України:

— найдавніші часи;

— Київський період;

— Галицько-Волинська держава;

— Козацька держава;

— гетьманщина;

— під імперською владою;

— Українська Народна Республіка (І917-1921 рр.);

— Україна у складі СРСР;

— новітня історія України.

Стенд “Любіть Україну…” (українські народні обряди, звичаї, традиції, фольклор)

Кожна нація, кожний народ, зокрема, український, навіть кожна соціальна група має свої обряди, звичаї, тра­диції, фольклор, що виробились протягом багатьох століть і освячені віками.

Обряди - встановлені звичаєм дії, пов'язані з побутови­ми традиціями або релігійними віруваннями. Вони виникли у сиву давнину внаслідок багаторазового повторення дій, зумовлених працею, побутовими умовами, суспільними відносинами.

Кожне свято мало і має свої обряди — зимові свята — Наума, Варвари, Миколая, вечорниці, Різдво; з весняних свят — Стрітення, Масляна, Явдохи, Великдень; літні — Красна гірка, Ляла, Лада і Ладо, день Вс. Юрія, Зелені свя­та; осінні — Пророка Іллі, Маковея, Спаса, Пречиста, Свя­та Покрова, День Михайла Архистратига.

Святкові обряди супроводжуються піснями, танцями, театралізованими діями.

Звичай — правило поведінки людей, що склалося в про­цесі їхнього співжиття, ввійшло в звичку, побут і свідомість українського народу, певної групи чи всього суспільства. Звичаї народу — це ті прикмети, по яких розпізнається на­род не тільки в сучасному, а в його історичному минулому.

Звичка — особлива форма поведінки людини, яка вияв­ляється у схильності робити ті чи інші дії, що закріпилися внаслідок багаторазового їхнього повторення.

Належне місце в житті суспільства займають традиції українського народу в галузі архітектури, народного обра­зотворчого мистецтва, народної музики, хорового народ­ного танцю та народного театру. В незалежній Україні з'я­вилася традиція "Співочого поля".

Виняткове місце серед народних традицій займають військові традиції:

— найбільша святість воїна Збройних Сил України — ідея державності незалежної України;

— велика братня любов до побратима по зброї та глибо­ка пошана до військових, героїчних подвигів і славної пам­'яті переможців за Україну;

— готовність завжди життя своє віддати для волі і добра українського народу, самостійної, соборної і незалежної України;

— відданість конституційному обов'язку, військовій присязі, великодушність, шляхетність, готовність до взаєм­ної допомоги, висока дисциплінованість;

— вправне володіння сучасною технікою та озброєн­ням.

Український фольклор — це святкові вітання, коляди, щедрівки, гаївки, купальські пісні тощо.

Стенд під однією з назв: “З плеяди найвидатніших”,

“Полководець, політик, державотворець”

Під портретом Богдана Хмельницького напис — геть­ман України Богдан Хмельницький (1595-1657).

Досвідчений воїн і дипломат, визначний державний діяч, один із найосвіченіших людей свого часу, Богдан Хмельницький належить до плеяди найвидатніших поста­тей історії всіх часів і всіх народів. Це вже добре розуміли сучасники гетьмана, вважаючи його національним героєм.

В особі Б.Хмельницького український народ дістав та­кого вождя, який розумів історичні обставини і чітко бачив мету своєї діяльності для блага народу. І саме на народні маси опирався полководець, аби здійснити свій визначний задум — визволити Україну від польсько-шляхетського по­неволення та утвердити на світовій арені її державність. Послам європейських королів і царів він, зокрема, говорив, що "народ, ним очолюваний — народ волелюбний, завжди готовий умерти до єдиного за свою волю". Таким був і сам гетьман.

Стенд “Історія Українського війська”

Військо княжих часів

Першу справжню українську армію створили київські князі-завойовники Аскольд і Дир, Олег, Ігор та Святослав. Це ті могутні велетні, які пустили українські кораблі на Чорне море, повели свої полки на Кавказ і Каспій, досягли Дунаю й Балканських гір.

За часів Володимира Великого, Ярослава Мудрого та їх наступників, коли встановились кордони й усе державне життя стало на спільні підвалини, наше військо на пару століть прийняло постійну організаційну форму. У бо­ротьбі зі степовими ордами розвивалось лицарство його воїнів, ідеалізувалися воєнні звичаї, створювалось свідо­ме національне військо, яке проіснувало майже шість століть.

Запорозьке військо

Нова доба в історії українського війська почалась з по­явою козаків (1492 рік). Перші козацькі ватаги складалися з людей різного походження, різних станів і навіть різних на­родів.

Розвиток і слава Війська Запорозького пов'язана з іме­нами славних гетьманів Петра Конашевича-Сагайдачного (1616-1622), Михайла Дорошенка (1625-1628) та інших, їх чорноморські походи сприяли розвитку українського фло­ту.

На новий щабель козацтво піднялось за часів гетьман­ства Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика.

Українські Січові Стрільці

Коли вибухнула Перша світова війна, у Львові з пред­ставників політичних формацій було сформовано Украї­нську Головну Раду під проводом Костя Левицького, що змагалася за українську державу над Дніпром, побоюючи царську Росію. Галицька молодь гаряче відреагувала на заклик творити національні збройні сили. Вперше в новітній історії було сформовано українські військові час­тини — добровольчий легіон Українських Січових Стрільців.

Українські Січові Стрільці пройшли бойове хрещення у битвах в Галичині та Карпатах під час російського наступу 1914-1915рр.

Українська Галицька Армія

Для захисту нової держави — Західноукраїнської на­родної республіки у 1918 році було створено Українську Галицьку Армію, яка на той час відзначалась високою боє­здатністю і відіграла важливу роль в українсько-польській війні.

У 1920 році Збройні Сили Директорії УНР представляли об'єднані українські армії, до яких входили Галицька Ар­мія, Наддніпрянська Армія, яку складали групи Січових Стрільців, Запорозька, Волинська та інші.

Українська повстанська армія

Це відоме в Україні військове формування за часів ра­дянської влади було створено організаціями українських націоналістів для боротьби за відновлення української дер­жавності.

Головнокомандувачем об'єднаних сил ОУН-М (мельниківців) та ОУН-Б (бандерівців) було призначено члена проводу ОУН-Б Романа Шухевича (генерал Тарас Чуприн­ка). За 1943-1944 роки ця військова організація швидко роз­рослась до декількох десятків тисяч бійців.

Боротьба УПА за волю українського народу та неза­лежність Української держави тривала до 1953 року.

Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.)

На окремому стенді розкрити основні події Великої Вітчизняної війни на території України (оборона Києва, Одеси, Севастополя), наступні операції та визволення Ук­раїни. Партизанський рух в місцевості, де дислокується військова частина (підрозділ). Українці — полководці, діячі партизанського та визвольного руху.

З 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року по Україні двічі прокотився вогневий вал Великої Вітчизняної війни. Фашисти знищили 5,2 млн. та вивезли до Німеччини 2,4 млн. жителів України, зруйнували 714 міст та селиш, 2,8 тис.сіл.

На території України протягом війни діяло 10 фронтів Червоної армії, десятки партизанських загонів.

Вклад країни в Перемогу: понад 6 млн. воїнів діючої армії, 2,5 млн. нагороджено орденами та медалями, 2072 українці стали героями, міста-герої Київ, Одеса, Севасто­поль, Керч.

Бойову славу воїнів-українців увіковічили генерали М.Кирпонос, М.Ватутін, Р.Малиновський, С.Ковпак, О.Федоров, І.Кожедуб, молодогвардійці, В.Порик та бага­то інших патронів, синів і дочок України.

Стенд під однією з назв: “На варті миру”,

“Надійний щит Батьківщини”,

“На захисті незалежної держави”, “Завжди на варті”

(про сучасні Збройні Сили України),

на якому розташовані портрети заступників Міністра оборони України — Командувачів видами Збройних Сил України, коротко висвітлено інформацію про види Зброй­них Сил України (Сухопутні війська, Військово-Повітряні Сили, Війська Протиповітряної оборони, Військово-Морські Сили);

Збройні Сили України призначені для збройного захисту незалежності, територіальної цілісності та недоторканості України.

(Ст.1 Закону України "Про Збройні Сили України ")

Сухопутні війська є найбільш чисельним видом Зброй­них Сил (як за кількістю особового складу, так і озброєння та військової техніки), складають основу Збройних Сил, вони є головним носієм їх бойової могутності, за своїм при­значенням і обсягом покладених завдань будуть грати рішучу роль у виконанні завдань Збройних Сил України щодо стримування і відбиття можливої агресії, прикриття державного кордону, утримання території, що займають.

Військово-Повітряні Сили — один із основних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Цей високо-маневрений вид Збройних Сил призначений для авіаційної підтримки військ (сил), поразки з повітря авіаційних, сухо­путних і морських угруповань противника, об'єктів систем управління, промисловості та транспортних комунікацій, ведення повітряної розвідки, прикриття угруповань військ і народногосподарських об'єктів від ударів повітряного про­тивника, десантування повітряних десантів, здійснення по­вітряних перевезень військ і матеріальних засобів.

Війська Протиповітряної оборони — є видом Збройних Сил з найбільш досконалими і боєготовими системами роз­відки повітряного простору та ведення бойових дій по зни­щенню засобів повітряного нападу. Метою будівництва та розвитку Військ Протиповітряної оборони є збільшення їх ефективного застосування, оснащення мобільними засоба­ми ураження повітряних цілей, створення єдиної для дер­жави та Збройних Сил системи ППО.

Військово-Морські Сили — вид Збройних Сил, який відповідає сучасним вимогам і здатний до ведення збройної боротьби і вирішення інших завдань на приморському напрямку у взаємодії з іншими видами Збройних Сил, а при необхідності і самостійно.

Стенд “Край, в якому ти служиш”

(розкриває історію міста, місцевості, краю

де розташована військова частина).

Композиція стендів під гаслом року “Патріотизм, професіоналізм, висока технічна майстерність та бойова готовність” під загальною назвою “Служу українському народу” (вимоги заступника Міністра оборони України — Командувача виду Збройних Сил України, завдання на період навчання, підсумки попереднього періоду (року) навчання, фотографії, що висвітлюють життя підрозділу під заголовком “Бойова готовність та професіоналізм неподільні”).

Вимоги заступника Міністра оборони України –

Командувача виду Збройних Сил України

“Головними завданнями військ (такого-то виду Збройних Сил України) на нинішній навчальний рік вважати:

— якісне виконання заходів передбачених Державною програмою реформування та розвитку Збройних Сил України при пріоритетній ролі удосконалення оргштатної структури військ;

— повне освоєння об'єднаннями, з'єднаннями та частинами завдань за оперативним (боновим) призначенням і також опанування форм і способів їх застосування;

• якісне введення в дію та практичне освоєння планів бойової та мобілізаційної готовності;

• втілення в життя нових ефективних форм оперативної, бойової, мобілізаційної та гуманітарної підготовки;

— подальше зміцнення військової дисципліни”.

З врахуванням призначення на цьому етапі в народознавчій світлиці розташовуються меблі, обладнуються (позначаються) функціональні зони (місця) для читання художньої літератури, перегляду телевізійних програм і відеофільмів, прослуховування радіопередач, настільних ігор (шахи, шашки, більярд) тощо. При відсутності відповідних приміщень у підрозділі в народознавчій світлиці можливе розміщення меблів для проведення навчальних занять та інформування.

В сучасних умовах з врахуванням високих психічних, інтелектуальних і фізичних навантажень на особовий склад в практику обладнання та оформлення народознавчих світлиць входять пункти (місця) рекреації, де військовослужбовці в короткий час можуть звільнитися від втоми, відновити сили.

Біля входу в народознавчу світлицю розміщується графік чергування членів громадської ради та план роботи. З зовнішнього боку дверей вивішується табличка встановленого зразку та кольору з назвою кімнати.

Такі існуючі загальні вимоги до змісту, функціональному оформленню народознавчої світлиці підрозділу та відповідним елементам її художньо-декоративного оформлення. При правильній організації діяльності, порядку і затишку народознавча світлиця може бути доброю опорою всієї культурно-виховної і просвітницької роботи в частині.