- •Виховна робота: методологія, організація і методика. Випуск і
- •Список рекомендованої літерат
- •Розділ 1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України.
- •§1 Нормативно-правові засади виховної роботи
- •§2. Закономірності та принципи виховної роботи
- •§ 3. Теоретико-наукові та системно-практичні засади виховної роботи
- •§4. Сутність та зміст виховної роботи
- •Розділ 3. Загальна характеристика системи виховної роботи у Збройних Силах України Вступ
- •§ 1. Система та структура виховної роботи у Збройних Силах України .
- •Алгоритм діяльності
- •Структурні компоненти
- •Система організації навчання командного складу,офіцерів структур виховної роботи практиці зміцнення військової дисципліни
- •Система роботи з офіцерським складом у військах західного оперативного командування
- •Система виховної роботи у військовій частині ( з’єднанні, ак, ок )
- •Система виховної роботи з молодими солдатами на навчальному зборі
- •Система роботи заступника командира частини з виховної роботи щодо запобігання нестатутних взаємовідносин та їх профілактики
- •§ 2. Органи виховної роботи Збройних Силах України: структура, завдання та напрямки діяльності.
- •Структура органів виховної роботи
- •Розділ 4 Соціальний статус офіцера структури виховної роботи та його роль в організації виховної роботи з особовим складом.
- •§1. Статус і роль офіцера структури виховної роботи в системі військового управління.
- •§2.Поліфункціональний характер діяльності офіцера структури виховної роботи
- •Розділ 5. Морально-психологічне забезпечення виконання завдань оперативної бойової підготовки.
- •§1. Сутність, зміст, мета і завдання морально-психологічного забезпечення оперативної та бойової підготовки
- •§2. Вимоги керівних документів щодо оперативної і бойової підготовки та її морально-психологічне забезпечення.
- •§3. Організація, основні напрямки, форми й методи морально-психологічного забезпечення оперативної та бойової підготовки
- •Розділ 6. Методика психологічної роботи в підрозділі
- •§1. Вивчення психологічних особливостей військовослужбовця.
- •§2. Вивчення психологічних особливостей малих груп військового підрозділу
- •§3. Деякі особливості технології нерепресивного спілкування командира з підлеглими.
- •§4. Основні прийоми і способи психокорекції та психотренінгу.
- •Розділ 7. Практика роботи щодо зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •§1 Система роботи посадових осіб щодо зміцненню військової дисципліни.
- •§2 Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі.
- •§3 Методика аналізу проступку військовослужбовця.
- •§4 Методика проведення профілактичної бесіди з військовослужбовцями, схильними до порушень дисципліни.
- •§5 Технологія діагностики та профілактики нестатутних взаємовідносин.
- •§6. Методика проведення інструктивно-методичного заняття з молодшими командирами за темою: “Система роботи молодших командирів щодо зміцнення військової дисципліни та профілактики правопорушень”
- •§7.Класифікація конфліктів та методика їх розв’язання
- •Розділ 8 Методика організації гуманітарної підготовки
- •§1.Методика підготовки і проведення заняття з гуманітарної підготовки.
- •§2.Особливості проведення занять за методом “розповідь-бесіда”.
- •§3. Рекомендації щодо застосування на заняттях технічних засобів, навчально-методичних та наочних посібників.
- •§4. Організація експлуатації, збереження і ремонту технічних засобів виховання.
- •§5. Методика підготовки до контрольного заняття.
- •§6. Додаткові інформаційні заходи в системі гуманітарної підготовки
- •§7. Система роботи щодо підвищення методичного рівня керівників груп гуманітарної підготовки
- •Розділ 9. Методика інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу підрозділу
- •§1. Вимоги керівних документів щодо організації інформаційного забезпечення.
- •§2. Методика організації та проведення Днів інформування.
- •§3. Методика підготовки та проведення інформування особового складу.
- •§4.Методика організації діяльності редколегії та редакторів бойових аркушів.
- •§5. Організація цільового прослуховування (перегляду) радіо (телепередач)
- •§1.Порядок оформлення народознавчої світлиці
- •1. Тематичний матеріал, який бажано розташувати на стендах, вітринах та планшетах при обладнанні стін:
- •2. Тематичний матеріал, який бажано розташувати на турнікетах (в папках):
- •§2. Методика роботи громадської ради народознавчої світлиці
- •План роботи ради народознавчої світлиці на лютий 2001 року.
- •Голова ради народознавчої світлиці.
- •§3. Методика проведення передвихідних та вихідних (святкових) днів
- •§4.Порядок проведення вечорів відпочинку.
- •План Проведення культурно-виховних і просвітницьких заходів у передвихідні та вихідні дні з особовим складом __ роти “ __ ” _____ 2001 р.
- •§5. Методика організації художньої самодіяльності.
- •§6 Порядок проведення культпоходів, екскурсій з особовим складом
- •Методика організації екскурсії у підрозділі.
- •§7. Методика використання бібліотечних фондів військових частин та проведення літературно – музикального вечора у підрозділі.
- •План проведення літературно – музикального вечора про творчість т.Г.Шевченко
- •§8 Методика підготовки та проведення вікторин.
- •§ 9.Методика підготовки і проведення диспуту.
- •Розділ 11. Деякі заходи по національно-патріотичному вихованню військовослужбовців у підрозділі.
- •§1. Методика організації зустрічей з ветераном війни та військової служби, учасником бойових дій у “гарячих точках”
- •Приблизна структура підготовки й проведення зустрічі з ветеранами.
- •§2. Методика роботи з віруючими військовослужбовцями.
- •§3. Методика підготовки та проведення вшанування кращих військовослужбовців.
- •§4. Методика підготовки і виступу з доповіддю.
- •§5. Методика підготовки й проведення колективної бесіди
- •Розділ 12.Деякі форми роботи з особовим складом і методика їх застосування.
- •§1. Технологія індивідуальної бесіди з підлеглим.
- •§2. Порядок застосування колективних форм роботи з особовим складом.
- •Основні елементи підготовки загальних зборів військовослужбовців
- •Приблизний порядок проведення загальних зборів військовослужбовців
- •§3 Деякі аспекти роботи з батьками військовослужбовців.
- •§4.Порядок проведення методичної підготовки з молодшими командирами з питань організації проведення виховної роботи у підрозділі
- •Варіант методичного заняття
- •Розділ 13. Технологія проведення військово-соціальної роботи в підрозділі. Командир (начальник) зобов’язаний: …
- •§1. Організація контролю за виконанням встановлених Законами прав і пільг військовослужбовців.
- •§2. Порядок проведення вечору запитань та відповідей по соціально-правовій тематиці.
- •§3. Порядок роботи зі скаргами та заявами військовослужбовців.
- •§4. Як підготувати і провести правову інформацію з особовим складом.
- •§5.Порядок оформлення куточка правових знань.
- •Розділ 14. Методика планування виховної роботи в підрозділі як компонент проектування виховного процесу у Збройних Силах України
- •§1.Основний зміст і порядок відпрацювання плану виховної роботи в підрозділі на місяць.
- •§2.Особливості планування морально-психологічного забезпечення на період виконання конкретних завдань.
- •Заключна частина.
§ 3. Теоретико-наукові та системно-практичні засади виховної роботи
Виховна робота як система заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно-необхідних морально-психологічних якостей, моральної самосвідомості, які повинні забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність військ (сил), зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів з метою виконання завдань військової служби має широку науково-теоретичну та системно-практичну базу.
В загальному вигляді вона має наступну структуру:
1. Світоглядно-теоретична база
загальнолюдські, національні та культурні цінності;
філософські концепції людини та світу;
гуманістичні принципи і норми держави і права.
2. Наукова методологія
загально-наукові методи;
спеціальні методи психології та педагогіки;
наукові технології військового навчання і виховання та його забезпечення.
3. Технологія( від грец. наука про майстерність, мистецтво) виховної роботи
передові традиції військового навчання та виховання;
сучасний світовий та вітчизняний досвід виховання військовослужбовців;
найбільш ефективні та оптимальні прийоми, методи та форми виховної роботи у військах (силах).
"Світогляд - наука – досвід" – на цьому фундаменті іде процес реформування та розвитку системи виховного та морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України.
Безпосередньою науковою та теоретико-методологічною базою виховної роботи є теорія виховання в цілому, національна система виховання в Україні та військове виховання, як напрямок виховання військовослужбовців.
Виховання – це цілеспрямована діяльність суспільства, держави, їх інститутів і установ, а також вихователів по формуванню і розвитку особистості, її мотивації до самовдосконалення у відповідності з вимогами часу і життя, рівня розвитку суспільства.
Можна навести й інші визначення виховання яких сьогодні в педагогічній науці більше 60.
Але головним є те, що виховання визначається через діяльність, як саме широке поняття, що відзеркалює будь-яку активність як вихователя, так і виховуємих. Ця діяльність не виключає і впливу, але не обмежується ним.
Виховання - це системне явище, структурними елементами якого є:
Мета, зміст (сутність, напрямки, завдання).
Суб'єкт і об'єкт виховання.
Принципи, форми, методи і засоби спілкування і взаємодії, суб'єкта та об'єкта виховання.
Результат виховання.
Оцінка виховання, що має враховуватись в наступній роботі.
Ці структурні елементи мають місце у всіх ситуаціях виховання від простого виховного акту чи контакту вихователів з виховуючими до виховної ситуації в країні і Збройних Силах.
Суб'єктом виховання виступають не тільки вихователі, а перш за все суспільство, держава, інститути і установи. Вони:
1. Створюють суспільні і державні інститути і установи, передумови та умови виховної роботи і формування людини.
2. Готують кадри для цього.
3. Здійснюють соціальний і правовий захист, що впливає на духовний стан військовослужбовця.
Державні і суспільні інститути та установи, одним із яких є Збройні Сили України, їх структури, а також конкретні окремі вихователі (командири, спеціалісти, психологи, педагоги) на основі загальнодержавних цілей:
1. Розробляють і на практиці реалізують виховний потенціал всіх факторів, що впливають на формування і розвиток особистості військовослужбовців з урахуванням особливостей організації, службового призначення, спеціалізації, вирішуємих завдань, місця розташування та інших умов.
2. Розробляють конкретні плани і програми виховання.
3. Здійснюють виховну роботу у всіх видах діяльності.
При такому розумінні виховання створюється цільна, пронизуюча всі рівні суспільної і державної організації система виховання, в якій кожний на своїй ділянці вирішує специфічні завдання, а разом вони охоплюють всі сторони цього складного процесу.
Аналіз сутності виховання показує багатогранність і складність цього процесу. Це проявляється в тому, що на нього по суті впливає все:
середовище, оточуюча дійсність, сім'я, колектив, характер праці, діяльність, засоби масової інформації, мистецтво, природні задатки і здібності самої людини, її досвід і риси характеру, професійна підготовка вихователів.
В найбільшій мірі виховна робота в Збройних Силах України пов'язана з військовим вихованням, під яким розуміється процес цілеспрямованого, систематичного, організованого і планомірного впливу на свідомість, підсвідомість, пізнавальну, емоційно-вольову та мотиваційну сфери особистості військовослужбовця з метою формування у нього наукового світогляду, високих моральних, громадянських і військово-професійних якостей для забезпечення всебічного і гармонійного розвитку його особистості та ефективного виконання ним службових обов'язків в умовах мирного і воєнного часу.
Обґрунтуванням методологічних і теоретичних проблем військового виховання займається теорія військового виховання, яка представляє сукупність однорідних і внутрішньо-узгоджених наукових педагогічних тверджень, знання яких дозволяє формувати та розвивати особистість воїна і впливати на військовий колектив згідно з визначеними цілями загального, національного і військового виховання.
Теорія військового виховання систематизує, аналізує та класифікує різні виховні явища у Збройних Силах України, обгрунтовує загальні закони й закономірності, які існують між цими явищами.
Своєчасне та об'єктивне з'ясування, узагальнення і обгрунтування основних проблем теорії військового виховання надає можливість об'єктивно діагностувати стан виховної роботи у військовому підрозділі та частині, передбачити результати виховних впливів, своєчасно вносити певні необхідні корективи в цей складний процес.
Військове виховання військовослужбовців відіграє визначальну роль в забезпеченні їх самовідданого і компетентного виконання свого обов'язку перед Батьківщиною. Воно повністю обгрунтовано і закономірно стає пріоритетним напрямком службової діяльності кожного командира (начальника), кожного офіцера.
Тому їх готовність і підготовленість здійснювати виховну роботу у відповідності з метою військового виховання в інтересах вирішення поставлених завдань є одним із визначальних факторів підтримками високої боєготовності військ (сил).
Це можливо тільки в межах оптимальної моделі, алгоритму і технології виховної діяльності. Основи такої моделі, алгоритму і технології закладені саме в теорії військового виховання.