Державний фонд охорони навколишнього середовища

Цей фонд створено в 1991 року. Головним розпорядником коштiв Фонду є Мiнiстерство екологiї природних ресурсiв в особi міністра.

Джерела доходів 1 збір за забруднення навко-лишнього середовища. 2 штрафи за порушення норм i правил охорони навколишнього середовища. 3 добровiльнi внески i поже-ртвування підприємств, орга-нiзацiй, громадян. 4 іншi кошти, визначенi зако-нодавством.

Напрямки видатків 1 цiльове фiнансування природо-охоронних i ресурсозберiгаючих заходiв. 2 зменшення впливу забруднення навколишнього середовища. 3 забезпечення екологiчної безпеки. 4 створення резерву для здiйснення непередбачених випадкiв, пов’язаних iз природоохоронною дiяльнiстю.

Фінансові ресурси підприємств

Виробнича і фінансова діяльність підприємств починаєть­ся з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити пере­думови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку.

Початкові фінансові ресурси, які формують статутний фонд, спря­мовуються в основні та оборотні фонди. У процесі використання основних фондів формується такий вид фінансових ресурсів, як амортизаційні відрахування.

Амортизаційні відрахування - перенесення на готову продукцію вартості основних засобів, їх знос у процесі експлуатації. Амортизаційні відрахування, знаходяться на поточному рахунку, куди вони надходять у складі виручки від реалізації. їх виділення прово­диться на підставі обліку на окремому бухгалтерському рахунку. Нарахування амортизації проводиться щомісячно, а використання здійснюється, виходячи із установлених планів, через оплату витрат безпосередньо з поточного рахунку.

Амортизаційні відрахування спрямовуються на фінансування ка­пітальних вкладень — нове будівництво, розширення і модерніза­цію діючих потужностей, ремонт.

Оборотні кошти являють собою ту частину фінансових ресур­сів, яка постійно перебуває в обігу. По-перше, вони спрямовуються на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів, напів­фабрикатів та інших елементів виробничих запасів. По-друге, час­тина цих коштів перебуває у незавершеному виробництві та в гото­вій нереалізованій продукції. По-третє, до них належать залишки грошових коштів підприємства.

Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) у таких формах:

• бюджетні інвестиції;

• бюджетні кредити;

• державні дотації;

• державні субсидії.

Бюджетні інвестиції являють собою виділення коштів на розви­ток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі й проекти, які визначають роз­виток економіки країни в цілому.

Бюджетні кредити виступають формою фінансової допомоги підприємствам у разі тяжкого фінансового стану. Вони відріз­няються від банківських порівняно невисоким рівнем процентних ставок.

Державні дотації - це виділення коштів з бюджету на покритгя збитків підприємств, як правило, у тому випадку, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад, цінової.

Державні субсидії - це виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у рамках різного роду державних програм.

Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням. Вони здійснюються у формі державних інвестицій і субсидій, кредитів. Ці надані ресурси носять строго цільовий характер, що випливає із суті даних фондів.

Кредити характеризують фінансові ресурси, які тимчасово зна­ходяться у розпорядженні підприємств.

Прибуток є формою фінансових ресурсів, прирощених (за­роблених) підприємством у результаті його господарської діяльнос­ті. Він спрямовується в першу чергу на розвиток виробництва.