Питання до контрольної рботи з навчальної дисципліни «Фінанси» для студентів заочної форми навчання спеціальності 5.050104 «Фінанси»

5.050113 «Комерційна діяльність»

1. Історія розвитку. Суть фінансів.

2. Об’єкти та суб’єкти фінансових відносин.

3. Функції фінансів

4. Моделі фінансових відносин.

5. Фінансові ресурси, сфери фінансів.

6. Фінансова політика.

7. Фінансовий механізм.

8. Фінансове планування.

9. Управління фінансами, фінансовий контроль та правове регулювання фінансів.

10. Суть і функції податків, види.

11. Значення бюджету. Бюджетний устрій.

12. Бюджетний процес. Доходи і видатки державного бюджету.

13. Необхідність створення фінансових ресурсів. Порядок формування.

14. Суть, склад і роль місцевих фінансів.

15. Місцеві бюджети, доходи і видатки.

16. Необхідність та зміст страхування. Види страхування.

17. Об’єкти і суб’єкти страхування.

18. Сутність фінансового ринку.

19. Види фінансового ринку.

20. Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин. Суб’єкти та види.

Література:

Основна:

1. Закон України «Про систему оподаткування»

«Про податок на додану вартість»

«Про податок з доходів фізичних осіб»

«Про оподаткування прибутку підприємств»

«Про страхування»

«Про бюджетну систему України»

7. Теорія фінансів. За ред. Василика О.Д. – К.: Вища школа, 2005, - 480с

8. Опарін В.М. Фінанси. Загальна теорія. Навчальний посібник– К., 2001, - 164с.

9. Кириленко О.П. Фінанси «Астон «Тернопіль» 2002, -211с.

10. Загородній В.С., Вовчок О.Д., Благун І.І., Чуй І.Р. Фінанси, Навчальний посібник – К.: Знання, 2006, - 247с.

11. Пшенишнюк О.С., Романенко О.Р., Ступницький О.Р. Фінанси. Мультимедійний навчальний посібник, 2004

12. Сердюк В.М. Податковий облік. Навчальний посібник. – К., Центр навч.літер. 2005, - 312с.

13. Захарова С.Є., Костіна О.В. Фінанси. НМЦ 2003, - 115с.

Додаткова:

1. Базилевич В.Д., Багастрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник. За заг.ред Базилевич В.Д. – Атака, 2002р., -368с.

2. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. Навчальний посібник – К.: Знання., 1999. 467с.

Питання до заліку з навчальної дисципліни «Фінанси» для студентів заочної форми навчання спеціальності 5.050104 «Фінанси»

5.050113 «Комерційна діяльність»

1. Історія розвитку, сутність фінансів

2. Функції фінансів

3. Суб’єкти фінансових відносин

4. Об’єкти фінансових відносин

5. Моделі фінансових відносин

6. Фінансові ресурси

7. Сфери фінансів

8. Фінансова політика

9. Фінансовий механізм

10. Фінансове планування

11. Управління фінансами

12. Фінансовий контроль

13. Правове регулювання фінансів

14. Суть і функції податків

15. Класифікація податків

16. Розрахунок основних податків

17. Значення бюджету

18. Бюджетний устрій

19. Бюджетний процес

20. Доходи державного бюджету

21. Видатки державного бюджету

22. Необхідність створення фінансових ресурсів, порядок

23. Порядок формування фондів підприємства та їх використання

24. Порядок нарахування виплат до державних цільових фондів

25. Суть, склад і роль місцевих фінансів

26. Місцеві бюджети

27. Доходи місцевих бюджетів

28. Видатки місцевих бюджетів

29. Необхідність та зміст страхування.

30. Об’єкти і суб’єкти страхування

31. Види страхування.

32. Сутність та роль фінансового ринку

33. Види фінансового ринку.

34. Фондова біржа в Україні

35. Види цінних паперів

36. Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин

37. Суб’єкти зовнішньоекономічних відносин

38. Види зовнішньоекономічних відносин

39. Валютне регулювання та валютне обмеження. Валютний курс

40. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Навчальна дисципліна «Фінанси» в питаннях і відповідях

№	Питання			Відповідь
1	2			3
1	Яка мета вивчення курсу «Фінанси»?			Мета ви курсу «Фінанси» - розкрити і засвоїти теоретичні основи і суть фінансових відносин як специфічної форми суспільних відносин.
2	Назвіть завдання курсу «Фінанси»?			Завдання курсу – дати правильне розуміння закономірностей у сфері фінансових відносин держави, господарства і населення, розкрити шляхи використання цих закономірностей у праці фінансової роботи, з’ясувати роль фінансів в економічній перебудові суспільства на шляху розвитку ринкових відносин, визначати сукупність заходів, що забезпечують використання фінансів як одного з дійових важелів економічної політики держави.
3	Що таке фінанси ?			Фінанси - система економічних відносин, які склалися між економічними суб’єктами з приводу розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту, а в певних умовах і національного багатства.
4	Що є об’єктом фінансових відносин ?			О’єкти фінансових відносин: ВВП- вартість вироблених у країні товарів, робіт, послуг у поточному році. Національне багатство - вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених на виробництво природних ресурсів. (Основні засоби, страхові запаси, золотий і валютний запас, природні ресурси).
5	Хто є суб’єктами фінансових відносин ?			Суб’єктами фінансових відносин є: - підприємства; робітники і службовці; держава; - еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподіл
7	Якими причинами зумовлені відмінності між фінансами в окремих людських цивілізаціях?			Відмінності між фінансами зумовлені: - кожній суспільній системі відповідає власна класова структура суспільства. При цьому фінанси не можуть не враховувати відносини розподілу національного доходу, організовуючи їх перерозподіл на користь держави; - у кожній суспільно-економічній системі фінанси підпорядковані цілям і завданням держави, яка захищає тією чи іншою мірою інтереси населення країни; - кожний новий суспільний лад породжує нову систему господарських вілносин ; - якщо держава як орган управління вирішує завдання відтворення економічних відносин і продуктивних сил, то цим самим завданням слугують фінанси.
8	Які функції виконують фінанси?			Фінанси виконують функції: - розподільну; - контрольну.
9	Поясніть розподільну функцію фінансів			Розподільна функція – фінанси виступають інструментом розподілу і перерозподілу ВВП.
10	Яка суть контрольної функції фінансів?			Суть контрольної функції полягає в тому, що фінанси – інструмент контролю за діяльністю суб’єктів обмінно-розподільчих відносин. Рух грошових потоків відображає обмін, розподіл та перерозподіл вартості і тому об’єктивно вимагає контролю.
11	Який механізм дії розподільної функції фінансів?			Механізм дії розподільної функції - первинний розподіл – розподіл доданої вартості і формування первинних доходів суб’єктів, зайнятих у створенні ВВП. Первинними доходами на цій стадії є: у фізичних осіб – заробітна плата, юридичних – прибуток, у держави – прибуток державного сектора, що централізується в бюджеті, надходження від державних послуг, угідь, а також непрямі податки.
				- перерозподіл - створення і використання централізованих фондів. За рівнем централізації вони поділяються на: загальнодержавні – включають бюджет і фонди цільового призначення; відомчі – це фонди, що створюють міністерства і відомства; корпоративні – передбачають централізацію частини доходів структурних підрозділів корпоративних об’єднань. - вторинний розподіл – другий етап перерозподілу передбачає, що одна частина перерозподілених грошових ресурсів через механізм бюджетного фінансування знову переходить у сферу матеріального виробництва, щоб почати новий цикл первинного розподілу, а інша частина перерозподілених грошових ресурсів переходить у сферу споживання (освіта, охорона здоров’я, культура, оборона, держуправління тощо).
12	Які моделі фінансових відносин?			Моделі фінансових відносин: ринкової економіки; адміністративної економіки
13	Які ознаки ринкової економіки?			Фінансова модель ринкової економіки є основною, вона пройшла значний історичний розвиток і домінує у світі. Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу національного доходу. Модель є відкритою, зрозумілою і точно характеризує фінансові реалії у суспільстві: - у ній точно відображаються рівень доходів кожної юридичної і фізичної особи, який у свою чергу характеризує їх вклад у створення національного доходу; - достовірно визначається рівень оподаткування, кожний суб’єкт точно знає, скільки він заробляє і скільки віддає; - чітко зафіксовані стимули до зростання доходів на основі зростання виробництва і підвищення продуктивності праці.
14	Яка суть та ознаки адміністративної економіки?			Суть фінансової моделі адміністративної економіки, яка застосовується у колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах, полягає в тому, що переважна частина національного доходу відразу централізується у бюджеті й виключалась із розподільчих відносин. Характерна ознака моделі полягає в тому, що переважна частину своїх доходів держава отримує в процесі первинного розподілу національного доходу. Модель є закритою: - не видно реального рівня доходів юридичних і фізичних осіб; - доходи юридичних і фізичних осіб не відображають їх вклад у створення національного доходу; - неможливо достовірно визначити рівень оподаткування; - відсутні стимули до продуктивності праці.
15	Що таке фінансові ресурси?			Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу і використання валового внутрішнього продукту за певний період часу.
16	Як поділяють ресурси в залежності від рівня, на якому проходить їх формування?			Фінансові ресурси поділяють на: - децентралізовані; - централізовані.
17	Охарактеризуйте централізовані ресурси?			Централізовані – ресурси, які утворюються на рівні держави, окремих адміністративно-територіальних одиниць, об’єднань, міністерств.
18	Які фінансові ресурси належать до централізованих?			Централізовані фінансові ресурси: - бюджетна система; - державні фінансові інститути; - централізовані цільові фонди.
19	Які ресурси називають децентралізовані?			Децентралізовані – створюються окремими суб’єктами господарювання
20	Які фінансові ресурси належать до децентралізованих?			Децентралізовані фінансові ресурси: - активи; - зобов’язання.
21	Що таке фінансова система?			Фінансова система – це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками. ФС складається з сфер і ланок.
22	Що відносять до сфер фінансів?			Сфери фінансів: міжнародні; державні; фінанси суб’єктів господарювання.
23	Щотаке міжнародні фінанси?			Міжнародні фінанси – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів. Вони відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейським банком реконструкції та розвитку).
24	Що таке фінанси суб’єктів господарювання.			Фінанси суб’єктів господарювання – відображає рух грошових потоків підприємств. Розрізняють внутрішні і зовнішні. Внутрішні – характеризують грошові потоки на підприємстві й відображають процеси формування, розподілу і перерозподілу його доходів. Зовнішні характеризують зв’язки з іншими сферами і ланками фінансової системи
25	Які форми фінансового забезпечення?			Форми фінансового забезпечення: - самофінансування, - кредитування, - бюджетне фінансування.
26	Що таке самофінансування?			Самофінансування - забезпечення потреб простого і розширеного відтворення виробництва за рахунок власних коштів юридичних і фізичних осіб. Принцип самофінансування означає, що регулювання
				фінансової забезпеченості здійснюється за рахунок кредиту. Він потребує чіткого визначення співвідношення між власними та запозиченими ресурсами
27	Що таке кредитування?			Кредитування як форма фінансового забезпечення полягає в тимчасовому використанні позичених ресурсів. Кредитування, особливо в умовах ринкової економіки, є головною, ведучою формою. Воно засновується на принципах поворотності, терміновості, платності й матеріального забезпечення кредитів.
28	Яка необхідність в бюджетних асигнуваннях?			Бюджетні асигнування - в умовах ринкової економіки ця форма є підпорядкованою відносно до самофінансування та кредитування Але слід зазначити, що завжди були і будуть такі сфери, які потребують державного субсидіювання.
29	Які органи управління фінансової системи України?			Органи управління: - Міністерство фінансів; - Державна податкова адміністрація; - Контрольно-ревізійна служба; - Казначейство; - Рахункова палата; - Аудиторська палата; - Комітет з нагляду за страховою діяльністю; - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку; - Пенсійний фонд; ­- Фонд соціального страхування; - Державний інноваційний фонд
30	Які напрями діяльності Міністерства фінансів?			Напрями діяльності Міністерства фінансів: - складання і виконання державного бюджету; - випуск позик, використання залучених котів, погашення боргів держави; - взаємовідносини з урядами інших країн, міжнародними організаціями і міжнародними фінансовими інститутами; - організаційне регулювання фінансової діяльності підприємств.
31	Які напрями діяльності Державної податкової адміністрації?			Державна податкова адміністрація здійснює облік платників податків і обов’язкових платежів, контроль за дотриманням податкового законодавства
32	Які напрями діяльності Контрольно-ревізійної служби?			Напрям діяльності Контрольно-ревізійної служби: ревізія складання і використання бюджетів, контроль за використанням бюджетних асигнувань; контроль за фінансовою діяльністю державного сектора
33	Які напрям діяльності Казначейства?			Напрямом діяльності Казначейства є виконання Державного бюджету
34	Які напрями діяльності Рахункової палати Верховної Ради			Рахункова палата здійснює: - контроль за складання і виконанням бюджету; - контроль за залученням, використанням і погашенням державних позик; - контроль у сфері грошово-кредитної політики фінансового ринку
35	Які напрями діяльності Аудиторської палати?			Аудиторська палата здійснює: - видачу ліцензій аудиторам і аудиторським фірмам; - контроль за аудиторською діяльністю
36	Які напрями діяльності Аудиторської фірми?			Аудиторська фірма проводе незалежний фінансовий контроль фінансів підприємств
37	Які напрями діяльності Комітету з нагляду за страховою діяльністю?			Комітету з нагляду за страховою діяльністю здійснює; - видачу ліцензій на страхову діяльність, - контроль за діяльністю страхових компаній
38	Які напрями діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку?			Напрями діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: - реєстрація випуску цінних паперів (крім державних), - ліцензування діяльності фінансових посе-редників; - регулювання операцій з цінними паперами, нагляд за діяльністю суб’єктів ринку цінних паперів
39	Які напрями діяльності Пенсійного фонду?			Пенсійний фонд здійснює акумуляцію коштів фонду, нарахування виплат пенсій і допомог
40	Які напрями діяльності Фондів соціального страхування?			Фонди соціального страхування акумулюють кошти на виплату грошових допомог у разі нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, тимчасової втрати працездатності та на випадок втрати місця роботи.
41	Які напрями діяльності Національного банку?			Напрями діяльності Національно банку: - реєстрація банків, видача ліцензій на окремі банківські операції, банківський нагляд; - агентські послуги уряду з розміщення державних цінних паперів; - організація касового виконання бюджету держави; - проведення міжнародних розрахунків держави
42	Які напрями діяльності Комерційних банків?			Комерційні банки здійснюють банківські операції
43	Які напрями діяльності Страхових компаній?			Страхові компанії здійснюють страхові операції
44	Які напрями діяльності Міжнародної валютної біржі?			Напрям діяльності Міжнародної валютної біржі купівля-продаж валюти і визначення валютних курсів
45	Які напрями діяльності Фондової біржі?			Фондова біржа здійснює забезпечення первинного і вторинного ринку цінних паперів
46	Які напрями діяльності Фінансових посередників на ринку цінних паперів?			Фінансові посередників на ринку цінних паперів виконують доручення з цінних паперів та інвесторів з питань їх придбання.
47	Які фінансові інститути Ви знаете?			Фінансові інститути: - Національний банк; - Комерційні банки; - Страхові компанії; - Небанківські кредитні установи (ломбарди); - Міжбанківська валютна біржа; - Фондові біржі; - Фінансові посередники на ринку цінних паперів.
48	Яку роль виконують фінанси?			Фінанси: - забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фізичних осіб та держави; - забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим безперервність відтворення виробництва; - здійснення перерозподілу первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними і фізичними особами; - впливають на інтереси суб’єктів розподільних відносин і регулюють різні напрями соціально-економічного розвитку; - відіграють провідну роль у системі економічних методів керуванню економікою країни; - утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер суспільства; - забезпечують контроль між суб’єктами обмінно-розподільчих відносин за формуванням і використанням фінансових ресурсів.
49	Що таке фінансова політика?			Фінансова політика – це сукупність заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання, які держава здійснює через фінансову систему.
50	Від чого залежить зміст фінансової політики?			Зміст фінансової політики залежать від ступеня участі держави в управлянні економікою і використанні окремих інструментів реалізації фінансової політики, тобто форм організації фінансових відносин
51	У чому проявляється фінансова політика?			Фінансова політика проявляється: - фінансовому законодавстві; - у системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів; - у перерозподілі фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями діяльності, регіонами країни тощо; - у структурі доходів і видатків бюджетів та ін.
52	Які умови результативності фінансової політки?			Умови результативності фінансової політки - враховувати дії економічних законів розвитку суспільства; - вивчення та використання досвіду попередніх етапів господарського будівництва; - враховувати специфіку сучасних умов, зміни у зовнішній та внутрішній політиці; - комплексність у розробці заходів, пов’язаних із вдосконаленням фінансових відносин.
53	Назвіть суб’єктів фінансової політики?			Суб’єкти фінансової політики: На рівні держави: Міністерство фінансів України, НБУ, податкова адміністрація, державна комісія з цінних паперів і фінансового ринку, ФДМ – державні органи управління. На рівні суб’єктів господарювання: фінансові відділи, фінансові менеджери, правління спільних підприємств.
54	Які основні завдання фінансової політики на рівні держави?			Основні завдання фінансової політики на рівні держави: • забезпечення реалізації соціальних проблем; • фінансування розвитку народного господарства; • проведення структурної перебудови економіки; • забезпечення фінансування обороноздатності країни; • фінансування органів державного управління; • забезпечення розвитку міжнародних відносин; • створення незалежних умов для розвитку територій;
55		Які основні завдання фінансової політики на рівні суб’єктів господарювання?			Основні завдання фінансової політики на рівні суб’єктів господарювання • проведення аналізу та контролю руху грошових коштів підприємства; • організація планування та прогнозування фінансової діяльності підприємства; • визначення оптимального рівня виробництва та реалізації продуктів і джерел їх фінансування; • проведення аналізу виробництва; • оптимізація оподаткування; • управління проведенням операцій з цінними паперами; • проведення операцій зі страхування ризиків
56		Що таке фінансова стратегія?			Фінансова стратегія – довготривалий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, який передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією. Передбачає основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу (впровадження власної грошової одиниці, проведення приватизації, подолання інфляції і спаду виробництва)
57		Що таке фінансова тактика?			Фінансова тактика – спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни і полягає у зміні форм організації фінансових відносин. Яскравим прикладом є удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.
58		Що таке фінансовий механізм?			Фінансовий механізм – сукупність форм, методів і важелів фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства
59		Які складові елементи фінансового механізму?			Складовими елементами фінансового механізму є фінансове планування й прогнозування, управління фінансами, фінансовий контроль, фінансове забезпечення, фінансове регулювання, фінансові норми, нормативи, ліміти, резерви, стимули й санкції, фінансове законодавство.
60		Що таке фінансовий план?			Фінансовий план – це план формування, розподілу і використання ресурсів.
61		Що таке фінансове планування?			Фінансове планування – діяльність по складанню планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць, країни в цілому.
62		Що є об’єктом фінансового планування?			Об’єктом фінансового планування є фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу ВНП. Найважливішим серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов’язкові збори до цільових фондів та ін.
63		Які принципи фінансового планування?			Принципи фінансового планування: - самоокупність; - господарська і юридична відособленість; - фінансова відповідальність. - збалансованість.
64		Які методи використовуються при фінансовому плану-ванню?			Методи, що використовуються при фінансовому плануванню: - нормативний, - розрахунково-аналітичний, - балансовий - економіко-математичного моделювання.
65		Яка суть нормативного методу?			Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тому, що під час розрахунку фінансових показників за основу беруться фінансові норми і нормативи, до яких належать норми амортизаційних відрахувань, рентабельності окремих видів по вартості, робіт та послуг, ставки заробітної плати, норми відрахувань до фондів соціального призначення.
66		В чому полягає суть розрахунково-аналітичного методу?			Розрахунково-аналітичний метод – ґрунтується на фактичних показниках фінансової діяльності у попередній звітній період.
67		Яка суть балансового методу?			Балансовий метод – передбачає відповідність видатків джерелам їх покриття та ув’язку всіх розділів фінансового планування, фінансових і виробничих показників, внаслідок чого досягається збалансованість планування.
68		Яка суть методу економіко-математичного моделювання?			Метод економіко-математичного моделювання ґрунтується на розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємств або держави в плановому періоді.
69		Що таке зведений баланс держави?			Зведений баланс держави - це система фінансових планів, яка включає: фінансові плани підприємств (баланс доходів і видатків) усіх форм власності; кошториси господарських організацій, які повністю фінансуються за рахунок Державного бюджету; єдиний кошторис доходів і видатків не виробничої сфери (освіта, охорона здоров'я); фінансові плани організацій, які займаються страхуванням; Державний та місцеві бюджети
70		Що таке управління?			Управління – цілеспрямована діяльність, пов’язана з впливом керуючого суб’єкта на керований об’єкт з метою досягнення певних цілей та результатів.
71		Що таке управління фінанса-ми?			Управління фінансами – це складова частина управління економікою, який здійснює спеціальний фінансовий апарат – сукупність всіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами.
72		Які об’єкти управління?			Об’єкти – фінансові відносини, пов’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів (фінанси підприємств, загальнодержавні фінанси).
73		Хто є суб’єктами управління?			Суб’єкти управління – держава в особі законодавчих і виконавчих органів, фінансові служби підприємств.
74		Що таке стратегічне управління?			Стратегічне управління – управління фінансами на перспективу, і виражається воно у встановленні обсягів фінансових ресурсів для реалізації цільових програм, пов’язані з піднесенням економіки, а також вирішення соціальних проблем. Здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, апарат Президента України, Міністерство фінансів України
75		Що таке оперативне управління?			Оперативне управління здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних організацій, фінансові служби міністерств, підприємств та організацій і т.п.
76		Що таке фінансовий контроль?			Фінансовий контроль – цілеспрямована діяльність уповноважених органів на забезпечення виконання господарськими суб’єктами встановлених форм і методів реалізації фінансових відносин, аналіз їх ефективності і розробка пропозицій щодо їх вдосконалення
77		Які види фінансового контролю?			Види фінансового контролю (залежно від суб’єктів, які здійснюють контроль): Державний - це контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних і фізичних осіб. Відомчий – здійснюються галузевими міністерствами і відомствами відносно до підпорядкованих їм підприємств. Внутрішній – полягає у самоперевірці фінансової діяльності кожним суб’єктом розподільчих відносин. Незалежний - фінансовий контроль проводиться спеціальним органами – аудиторськими фірмами з метою встановлення правильності й законності у фінансовій діяльності окремих суб’єктів. Аудит може бути обов’язковим та ініціативним. Суспільний – це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави.
78		Які форми фінансового контролю?			Форми фінансового контролю - попередній – проводиться до здійснення фінансових операцій (бухгалтерія підприємства перед тим, як виписати документ на витрачання коштів, перевіряє доцільність витрат тощо); - поточний – проводиться у процесі фінансових операцій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат та ін.) - наступний – проводиться після закінчення певних періодів, за підсумками місяця, кварталу, року.
79		Які методи фінансового контролю?			Методи фінансового контролю: ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарської діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. перевірка – здійснюється з метою докладного вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. обстеження – ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи, в процесі якого виявляється її позитивні і негативні сторони, зіставлення фактичного стану справ з нормативним.
80		Які види ревізії			Види ревізії: - комплексні, що охоплюють усі сторони діяльності підприємства; - часткові, охоплюють лише її окремі сторони; - тематичні (одночасно проводять в однотипних установах з певного перелік питань); - планові і позапланові; - суцільні й вибіркові (залежно від повноти залучення документів).
81		Які шляхи підвищення дієвості фінансового контролю?			Необхідною умовою забезпечення ефективності фінансового контролю є оптимальність і системність дії контролюючих органів. Фінансовий контроль не може бути ефективним, якщо він не охоплює всіх сфер обігу фінансових ресурсів. Необхідна розробка концепції вдосконалення державного фінансового контролю і прийняття Закону України «Про фінансовий контроль в Україні». Поряд із закріпленням правових рамок діяльності контролюючих органів потрібні і строгі професійні параметри, обов’язкові для тих, кого перевіряють, і тих хто перевіряє.
82		Що таке правове регу-лювання?			Правове регулювання – одне із форм управління збоку держави економікою і соціальним розвитком держави.
83		Що необхідно для функціонування фінансового механізму?			Для нормального функціонування фінансового механізму необхідне відповідне їх нормативно-правове забезпечення - Конституція України, закони, підзаконні нормативно-правові акти. Закони приймаються найвищими законодавчим органом – Верховною Радою України, є обов’язковими до виконання, мають вищу юридичну силу відносно інших нормативних актів. Фінансове законодавство охоплює усі сфери і ланки фінансової системи й усі форми і методи фінансової діяльності. Правовідносини у бюджетній сфері регламентуються Бюджетним Кодексом України та Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Бюджетним Кодексом визначаються засади бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові норми функціонування, основи бюджетного процесу і між бюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Підзаконні нормативно-правові акти приймаються компетентними державними органами на підставі чинних законів та на їх виконання. До таких документів належать Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, інструкції, накази міністерств, міжнародні договори.
84		Що таке податки?			Податки – це обов’язкові, законодавчо встановлені платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій. Це плата суспільства за виконання державою її функцій.
85		Які ознаки податків?			Ознаки податків - примусовий (обов’язковий) характер; - не мають цільового призначення; - справляються на умовах безповоротності (можливе тільки в разі переплати, пільги); - зміна форми власності; - сплачуються до бюджету
86		Які функції виконують податки?			Функції податків? - фіскальна; - регулююча. Суть фіскальної функції полягає в тому, що за допомогою податків формуються фінансові ресурси держави внаслідок перерозподілу валового внутрішнього продукту. Регулююча функція проявляється через вплив на діяльність платників, забезпечення балансу економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб. Податки можуть стимулювати розвиток суспільства або гальмувати його.
87		Як класифікують податки за економічним змістом?			За економічним змістом: прямі; непрямі.
88		Які податки називають прямі?			Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платника податків залежно від розміру об’єкта оподаткування.
89			Які податки називають непрямі?		Непрямі податки встановлюються в цінах робіт, послуг і їх розмір для окремого платника не залежить від його доходу.
90			Як класифікують податки за економічною ознакою об’єкта оподаткування.		За економічною ознакою об’єкта оподаткування. - податки на доходи; - податки на споживання; - податки на майно. Податки на доходи – обов’язкові збори, які стягуються з чистого доходу фізичних і юридичних осіб в момент отримання. Об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий дохід підприємства. Податки на споживання – стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата залежить не від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Податки на майно – стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів
91			Як класифікують податки за формою стягнення?		За формою стягнення: - розкладні; - окладні (дольові). Розкладні податки – обов’язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки. Окладні податки – обов’язкові платежі, які стягуються за певними ставками від чітко визначеного об’єкта оподаткування. На відміну від розкладних, вони виходять не із потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок.
92			Які види прямих податків?		Види прямих податків: особисті податки - встановлюється персонально для конкретного платника. реальні податки - передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками.
93			Які відмінності між особистими і реальними податками?		Відмінності між особистими і реальними податками: - при особистих податках - первинним явищем виступає платник, а вторинним - об'єкт оподаткування. при реальних податках - первинним об'єкт оподаткування, вторинними - платник.
94			Які види особистих податків?		Види особистих податків: - подушний - прибутковий - майновий - на спадщину і дарування.
95			Який податок називають подушним?		Подушний податок - один із перших грошових податків, податок на всіх
96			Який податок називають прибутковим?		Прибутковий податок є одним із головних особистих податків, він встановлює пряму залежність між доходами платника і його платежами в державний бюджет. Залежно від форм доходу податок є: з фізичних осіб, з юридичних осіб. Податок з фізичних осіб - стягується з особистих доходів громадян: заробітна плата та інші доходів, а також персоніфікованого доходу підприємців. Податок з юридичних осіб - справляється із загального доходу підприємства, тобто з його прибутку
97			Які переваги та недоліки прибуткового податку?		Прибутковий податок має свої перевалі і недоліки: Головною його позитивною якістю є те, що він ставить рівень оподаткування у пряму залежність від доходу Недоліки прибуткового оподаткування полягають у тому, що є певні трудності пов'язані з обліком об'єкта оподаткування, (приховування доходів та ухилення від сплати податків). Прибутковий податок відіграє важливу роль у фінансовому регулюванні економіки. Встановлюючи пільгові ставки для окремих галузей виробництва або для регіонів держава стимулює розвиток даних галузей або регіонів. Регулююча функція податків найбільш притаманна саме прибутковому податку. Тому, незважаючи на всі труднощі у стягнені цього податку, він використовується практично у всіх країнах світу, в тому числі і в Україні
98			Який податок називають майновим?		Майновий податок — встановлюється відповідно до майна, яке перебуває у власності того чи іншого платника. Перелік майна що оподаткування визначається діючим законодавством. На даний час в Україні оподатковуються транспортні засоби та інші самохідні машини та механізми. Джерелом сплати цього виду податку є доходи юридичних і фізичних осіб, тому майновий податок має застосовуватися як доповнення до прибуткового податку. Недоліком майнових податків є: - обмежена регулююча функція. Перевага - практично відсутня можливість приховати об'єкт оподаткування.
99			Який податок називають податок на спадщину і дарування		Податок на спадщину і дарування - це різновид майнового оподаткування. Має разовий характер, стягується один раз при переході майна від однієї особи до іншої. Джерелом сплати податку можуть виступати особисті кошти платника, або за їх відсутності чи недостатності кошти отриманні від реалізації частини майна. Податок може справлятися через систему державного мита, як це робиться в Україні.
100			Які види реальних податків?		Види реальних податків? - поземельний - домовий - промисловий - на грошовий капітал.
101			Який податок відносять до земельного?		Земельний податок - один з найдавніших у світі. Земля з давніх-давен розглядалася як головне джерело багатства, і тому найперше стала об'єктом оподаткування. Об'єкт оподаткування - площа земельної ділянки. Податкові ставки диференціюються залежно від родючості ґрунтів і місця знаходження ділянки. Регулююча функція проявляється у тому, що власник землі платить податок в залежності де розміщена ділянка і яка родючість грунтів. Доход, який він одержує від господарювання на цій землі не впливає на величину податку, це стимулює працювати якомога краще. Для регіонів, які потребують додаткового розвитку, встановлюються пільгові понижені ставки або застосовується звільнена від сплети земельного податку.
102			Який податок відносять до промислово?		Промисловий податок - стягується з різних видів промислів, які приносять дохід. Однак на відміну від прибуткового податку він не передбачає поточного обліку доходу, а оподаткування ведеться за зовнішніми ознаками майна, яке пов'язане з одержанням доходів. В Україні стягнення промислового податку збувається у вигляді плати за патент на право разової торгівлі фізичними особами.
103			Який податок називають домовим?		Домовий податок - установлюється на житлові будівлі та приміщення для торгівлі та промислів на підставі їх оцінки за зовнішніми ознаками.
104			Який податок називають податок на грошовий?		Податок на грошовий капітал - розповсюджується на капітали, вкладеш в цінні папери, з урахуванням доходу, який вони приносять.
105			Які види непрямих податків?		Непрямі податки встановлюються в цінах робіт, послуг і їх розмір для окремого платника не залежить від його доходу. Акцизи - це непрямий податок на високорентабельні товари та монопольні товари, які встановлюються у вигляді надбавок до ціни. Фіскальна монополія суть в тому, що держава сама встановлює таку ціну, яка забезпечує їй певні надходження.
106			Які переваги і недоліки непрямих податків ви можете назвати?		Переваги непрямих податків: - швидке надходження; - стабільність надходження в бюджет, оскільки непрямі податки встановлюються на товари споживання і послуги. Процес споживання не зупиняється, а наприклад прибуток (прямий податок) підприємство може і не отримати. Основним недоліком непрямих податків є те, що їх сплата не залежить від розміру доходів платників. Для непрямих податків більш значною є фіскальна функція, ніж регулююча.
107			Які особливості податку на додану вартість?		Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, утворюваної на кожному етапі виробництва або обігу, який входить до ціни продажу товарів, робіт, послуг, яку сплачує кінцевий споживач. Платником податку є: будь-яка особа, яка: 1) здійснює або планує дійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; 2) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; 3) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню. Cтавки податку на додану вартість за всіма операціями платників становить 20%. Об’єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. БО = С + П + ВМ + АЗ Де С- собівартість; П – прибуток; ВМ – ввізне мито; АЗ – акцизний збір. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту та кого звітного податкового періоду. Податковим періодом є один календарний місяць, а якщо обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував 300 тис.грн. може вибрати квартальний податковий період.
108			Які особливості акцизного збору?		Акцизний збір - непрямий податок на окремі товари, визнані законом як підакцизні, який включається в ціну цих товарів. Платниками акцизного збору є всі суб'єкти підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують або продають підакцизні товари. Об'єктом оподаткування акцизним збором є повна вартість товарів
109			Які особливості мита?		Мито - вид митного платежу, стягнутий з товарів, переміщуваних через митний кордон держави (що возяться, що вивозяться чи переміщуються транзитом). Платниками мита є особи, що ввозять чи переміщають товари через митний кордон держави. Об'єкт мита є митною вартістю переміщуваних товарів, щодо яких має нараховуватися мито. Ставки мита єдині на всій території.
110			Які особливості прибуткового податку з громадян?		Податок на прибуток є найвагомішим із групи прямих податків у податковій системі України. Платниками податку є: числа резидентів: суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів: фізичні чи юридичні особи створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.
111			Які особливості плати за ресурси?		Ефективність суспільного виробництва залежить від ефективного, раціонального використання природних, виробничих і трудових ресурсів. Історія та практика оподаткування свідчать про використання різних податків та платежів за ресурси, з допомогою яких виконуються такі завдання: - мобілізація коштів для забезпечення фінансування витрат на відтворення та ефективне використання ресурсів; - створення умов для ефективного, раціонального використання ресурсів підприємством. Податкове законодавство України для суб’єктів господарювання передбачає низку платежів за ресурси: плату за землю; - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на нерухоме майно; - збір за спеціальне використання природних ресурсів ( лісовий податок, плата за воду, плата за корисні копалини), збір за забруднення навколишнього природного середовища.
112			Які особливості державного мита?		Державне мито є платою, яка стягуються за здійснення юридичне значимих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридичних та фізичних осіб та за видачу їм відповідних документів, які мають правове значення. Платниками державного мита на території України є: фізичні, юридичні особи. Державне мито є платою, яка стягуються за здійснення юридичне значимих Ставки державного мита визначаються у: - відсотках (до ціни, угоди, вартості майна, позову тощо); - фіксованих сумах (абсолютних, обчислених у відповідних долях до офіційно встановлених показників – мінімальної заробітної плати, неоподатковуваного мінімуму доходів). Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів за відповідними ставками.
113			Які особливості місцевих податків і зборів ?		Місцеві ради (сільські, селищні, міські) відповідно до переліку мі­сцевих податків і зборів, передбаченого Законом України «Про сис­тему оподаткування» запроваджують на своїй території місцеві пода­тки, визначають механізм їх справляння та порядок сплати. Виклю­чення становить збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласни­ми радами.
114			Що таке державний бюджет?		Державний бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцiй держави. За економічним змістом бюджет держави – система фінансових відносин між державою та підприємствами й громадянами з приводу формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів і його використання на задоволення соціально-економічних потреб суспільства.
115			Які функції виконує державний бюджет?		Функції державного бюджету: розподільча; контрольна. Завдяки розподiльчій функцiї бюджету - здiйснюється концентрацiя грошових ресурсiв у руках держави, та їх використання з метою задоволення загальнодержавних потреб. Контрольна функцiя бюджету - дозволяє пiзнати наскiльки своєчасно i повно фiнансовi ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорцiї при розподiлi бюджетних коштiв, чи ефективно вони використовуються.
116			Що таке «бюджетна система»?		Бюджетна система – це сукупність бюджетів усіх рівнів, які врегульовані правовими нормами, і формуються на єдиних принципах під впливом державного устрою та адміністративно-територіального поділу країни.
117			Який склад бюджетної системи?		Як правило в унiтарних державах бюджетна система складасться з двох рiвнiв: - державного бюджету; - мiсцевого бюджету. У федеральних державах бюджетна система складасться з трьох рiвнiв: - федерального бюджету; - бюджетiв членiв федерацiї (адміністративних одиниць); - місцевих бюджетів.
118			Що таке «бюджетний устрій»?		Бюджетний устрiй — це органiзацiя i принципи побудови бюджетно системи, її структура, взаємозв’язок.
119			Які принципи бюджетної системи України?		Принципи бюджетної системи України: - єдність; - збалансованість; - самостійність; - повнота; - обґрунтованість; - ефективність; - субсидіарність; - цільове використання коштів; - справедливість та неупередженість; - публічність і прозорість; - відповідальність.
120			Які методи бюджетного регулювання Ви знаєте?		Дотація (dotatio – (лат.) – дар) – це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту. Субвенція – це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушень її цільового призначення. Субсидія (subsidium (лат) – допомога, підтримка) – сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушень її цільового призначення.
121			Що таке «бюджетний процес»?		Бюджетний процес – це регламентований законодавством порядок: • складання, розгляду на затвердження бюджетів усіх рiвнiв; • виконання та контроль за виконанням бюджетів; • затвердження звiтiв про виконання бюджетів
122			Які етапи бюджетного процесу?		Етапи бюджетного процесу: - складання проектів бюджетів; - розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рiшення про мiсцевi бюджети; - виконання бюджету; - складання, розгляд та затвердження звіту про виконання бюджету.
123			Що таке банківська система?		Банкiвська система - забезпечення проведення всiх операцiй виключно державними та комерційними банками, яким уряд надає право на виконання таких функцій.
124			Що таке «виконання бюджету»?		Виконання бюджету - це забезпечення одержання доходiв, передбачених у бюджетi та фiнансування видаткiв.
125			Що таке «казначейська система»?		Казначейська система - усi операцiї, пов’язанi з касовим виконанням бюджетiв усiх рiвнiв, проводяться виключно казначейством. 1995 рiк - в Українi створено державне казначейство України (ДКУ).
126			Що таке «доходи державного бюджету»?		Доходи державного бюджету - здійснювані на підставі правових норм обов’язкові і добровільні надходження до бюджету.
127			Який склад доходів державного бюджету?		Розрізняють два види бюджетних надходжень: 1 загальні – формують загальний фонд бюджету і не мають цільового використання; 2 спеціальні – зараховуються до спеціального фонду бюджету і використовуються на передбачені законодавством заходи. За формою мобілізації доходи державного бюджету поділяються: 1 Податковi надходження; 2 Неподатковi надходження; 3 Доходи вiд операцiй з капiталом; 4 Бюджетні трансферти; 5 Державнi цiльовi фонди.
128			Які надходження належать до податкових?		Податковими надходженнями визначаються передбаченi податковими законами Украни загальнодержавнi i мiсцевi податки, збори та iншi обов’язковi платежi
129			Які надходження належать до неподаткових?		Неподатковими надходженнями визначаються: 1. Доходи вiд власностi й пiдприсмницької дiяльностi • Надходження позабюджетних коштiв бюджетних установ • Надходження вiд грошово-речових лотерей • Надходження дивiдендiв від суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств • Рента плата, iншi. 2. Адмiнiстративнi збори та платежi, доходи вiд некомерцiйного та побiчного продажу • Збори, що стягуються ДАІ • Плата за оренду • Державне мито 3. Надходження вiд штрафiв та фiнансових санкцiй. • Несвосчасна сплата штрафiв 4. Iншi неподатковi надходження.
130			Які надходження належать до доходів від операцій з капіталом?		Доходи вiд операцiй з капiталом: • Надходження вiд продажу основного капіталу; • Надходження від продажу нематеріальних активів та землі; • Надходження вiд продажу державних запасiв товарів
131			Які надходження належать до бюджетних трансфертів?		Бюджетні трансферти: • Зовнішні трансферти • Офіційні внутрішні трансферти. Трансферти — це кошти, одержанi вiд iнших органiв державно влади, органiв влади Автономно Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування, iнших держав або мiжнародних органiзацiй на безоплатнiй основi (розподiльчi податки, поточнi надходження вiд секретарiату ООН за укранський контингент тощо).
132			Що таке «видатки державного бюджету»?		Видатки бюджету — законоданчо визначенi норми i напрями використання бюджетних коштiв. Видатки бюджету можна згрупувати за рiзними ознаками
133			Який склад видатків державного бюджету за суспільним призначенням?		Видатки на державнi послуги державного призначення (державне управлiння, судова влада, Мiжнародна дiяльнiсть, функцiональнi дослiдження i сприяння науково-технiчного прогресу, нацiональна обора, правоохоронна дiяльнiсть i забезнечення держави). Видатки на соцiальнi заходи (освiту, охорону здоров’я, соцiальний захист i соцiальне забезнечення, житлово—комунальне господарство, культуру та мистецтво, засоби масово iнформацi, фiзичнi культури i спорт). Видатки на економіку (промисловiсть та енергетика, рибальство i мисливство, лiсове господарство, зв’язок, теплокомунiкацiї, транспорт, шляхове господарство, заходи, пов’язанi з лiквiдацiсю наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи та соцiальним захистом населениям, охорона навколишнього середовища та ядерна енергетика, попередження та лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй i наслiдкiв стихiйного лиха, поповнення державних запасiв i ресурсiв).
135			Який склад видатків за роллю у розширеному відтворенні?		За роллю у розширеному відтворенні розрізняють: Поточні видатки – це видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій і органів, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення. Капiтальнi видатки (видатки розвитку) — це видатки бюджету на фiнансування iнвестицiйної дiяльностi держави.
136			Як ви розумієте поняття бюджетний дефіцит?		Бюджетний дефiцит — де перевищення видаткiв бюджету над його доходами.
137			Які причини виникнення бюджетного дефіциту?		Причини виникнення бюджетного дефіциту: 1) спад i скорочення обсягiв виробництва; 2) зниження ефективностi функцiонування окремих секторiв економiки; 3) несвосчасне проведення структурних змiн в економiцi або її технiчного переоснащення; 4) наявнiсть тiньового сектору економiки; 5) надмiрнi державнi витрати за окремими статтями видаткiв; 6) низька податкова дисципліна; 7) негативні, руйнівні наслідки непередбачених подій, таких як війна, катастрофа, стихійні лиха.
138			Які методи фінансування бюджетного дефіциту?		Методи фінансування бюджетного дефіциту: 1) емiсiя грошей; 2) внутрiшнi запозичення; 3) зовнiшнi запозичення.
139			Що таке державним цільовим фондам?		Державні цільові фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.
140			Яка необхідність створення державних цільових фондів?		За допомогою цільових державних фондів можливо: - впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування підприємств; - забезпечувати природоохоронні заходи; - надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому.
150			Яка необхідність функціонування державних цільових фондів?		Необхiднiсть функцiонування цiльових державних фондiв обумовлюється такими причинами: 1. Цiльовi фонди забезпечують цiльове спрямування та використання коштiв. 2. Цiльовi фонди формуються вико-нанчими органами i є бiльш прийнятними для виконання завдань. 3. За умови активного сальдо кошти того чи iншого цiльового фонду можуть використовуватися на фiнансування бюджетного дефiциту. 4. Багатограннiсть форм власностi й господарювання, що передбачас використання в суспiлъствi не лише бюджетного механiзму розподiлу Нацiонального доходу, а й iнших його форм.
151			За якими ознаками можна класифікувати державні цільові фонди?		Цільові державні фонди класифікуються за різними ознаками: - за джерелами фінансування; за економічним змістом; за періодом функціонування; за цільовим призначенням; за рівнем управління; за періодом фінансування.
152			Яка мета створення постійних і тимчасових фондів?		Створення постійних фондів пов'язане з виділенням окремих функцій держави. Особливу увагу приділяють соціальному страхуванню, гарантоване забезпечення. Тимчасові фонди формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціонування після виконання покладених на них завдань.
153			Яка особливість бюджетних і і позабюджетних фондів?		Бюджетні – фонди, що входять до складу державного бюджету, фінансування видатків здійснюється за рахунок коштів держбюджету. Позабюджетні – не включаються до складу державного бюджету, мають самостійні джерела надходження і здійснюють видатки незалежно від держбюджету.
154			Які фонди є бюджетні та позабюджетн?		До бюджетних фондів України відносять: Фонд для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Державний інноваційний фонд, Фонд України соціального захисту інвалідів, Державний фонд охорони здоров’я та ін. До позабюджетних державних цільових фондів відносять: Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ін.
155			Які рівні має система пенсійного забезпечення в Україні?		Система пенсійного забезпечення має два рівні: - державне (обов'язкове); - недержавне (добровільне, додаткове) пенсійне забезпечення. Державне пенсійне забезпечення включає виплати трудових та соціальних пенсій. До 5забезпечення відносять: - недержавні пенсійні фонди; - страхування пенсій у страхових компаніях; - пенсійні фонди (каси) підприємств; - особисті пенсійні рахунки в банках; - інші форми недержавного пенсійного забезпечення.
156			Які завдання Пенсійного фонду?		Завдання Пенсійного фонду: - забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України; - збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги; - розширене відтворення коштів Пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування; - участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення та у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії; - організація міжнародного співро-бітництва у сфері пенсійного забезпечення; контроль за своєчасним надходженням страхових внесків до цього фонду, правильним витрачанням коштів фонду; участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку; участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення та порядку підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін тощо.
157			Хто є платниками Пенсійного збору?		Платниками Пенсійного збору - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні і громадські установи й організації, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників; - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси; - фізичні особи, що працюють за трудовим договором (контрактом), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; - філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників збору.
158			Які джерела доходів Пенсійного фонду?		Джерела доходів Пенсійного фонду: 1. внески роботодавців у розмірі 4%; 33,2% до фонду заробітної плати. 2. страхові платежі найманих працівників у розмірі 0,5; 2% із заробітної плати та інших доходів. 3. цільові надходження з боргу на виплату пенсій військово-службовцям, працівникам органам внутрішніх справ, інвалідам з дитинства. 4. доходи від розміщення тимчасово вільних коштів фонду. 5. добровільні внески та пожертвування 6. інші доходи.
159			Які напрями видатків Пенсійного фонду?		Напрями видатків Пенсійного фонду: 1. виплати пенсій: - за віком - за інвалідністю - за вислугу років - за втрату годувальника інших видів 2. виплати допомоги на догляд за дитиною 3. реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій громадян, що потребують допомоги 4. утримання органів Пенсійного фонду 5. організація і проведення масово- роз'яснювальної роботи
160			Які напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні?		Реформування пенсійного забезпечення в Україні проводиться у двох напрямках: удосконалення державного пенсійного забезпечення шляхом наближення середньої пенсії до рівня середньої заробітної плати та її прямої залежності від рівня заробітної плати; розвиток недержавного добровільного пенсійного забезпечення. Створюється трирівнева пенсійна система, на першому рівні якої за принципом солідарності поколінь та загальнообов'язкового соціального страхування встановлюється пряма залежність майбутнього розміру пенсій від страхового стажу та розміру сплачених внесків; на другому - накопичення пенсійних внесків на особистих рахунках громадян; на третьому - добровільне недержавне пенсійне страхування. Таким чином система пенсійного забезпечення має стати системою соціального страхування, самодостатньою і фінансово-стабільною.
161			Яка мета створення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Україні?		Фонд забезпечує фінансовими ресурсами осіб, які втратили тимчасово працездатність, а також надає допомогу при народжені та похованні.
162			Які джерела доходів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?		Джерела доходів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: 1. внески роботодавців у розмірі 0,5%; 1,5% до фонду заробітної плати; 2. страхові платежі найманих працівників у розмірі 0,25%; 0,5; 1% із заробітної плати та інших доходів; 3. благодійні внески; 4. прибуток тимчасово вільних коштів; 5. фінансові санкції; 6. асигнування з бюджету.
163			Які напрями видатків Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?		Напрями видатків Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплати допомог: 1. за тимчасовою непрацездатністю; 2. у зв’язку з вагітністю чи пологами; 3. по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку; на поховання. 4. витрати на санаторно-курортне лікування і відпочинок, надання дієтичного харчування; 5. витрати на забезпечення поточної діяльності фонду й утримання органів управління.
164			Яка мета створення Фонду соціального страхування на випадок безробіття в Україні?		Загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення а випадок безробіття за незалежними від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду. Завдання Фонду соціального страхування на випадок безробіття в Україні: - сприяння забезпеченню зайнятості; - запобігання безробіттю; - створення нових робочих місць; - акумуляція коштів для здійснення покладених на нього законодавством обов’язків. - виплата матеріального забезпечення та допомоги особам, які мають статус безробітного.
165			Які джерела доходів Фонду соціального страхування на випадок безробіття в Україні?		Джерела доходів Фонду соціального страхування на випадок безробіття в Україні: 1 внески роботодавців за ставкою 1,3% до фонду заробітної плати 2 страхові платежі найманих працівників у розмірі 0,5% від заробітної плати та інших доходів 3 асигнування з бюджету 4 благодійні внески
166			Які напрями видатків Фонду соціального страхування на випадок безробіття в Україні?		Напрями видатків Фонду соціального страхування на випадок безробіття в Україні: 1. виплата допомоги у зв’язку з безробіттям; 2. розвиток центрів підготовки, та перепідготовки безробітних; 3. витрати на працевлаштування; 4. відрахування в ПФ для виплати пенсій за достроковим виходом на пенсію; 5. утримання та забезпечення діяльності фонду. та інші
167			Яка мета створення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні?		Створено на початку 2000 року з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної і моральної шкоди.
168			Які завдання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?		Завдання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: - своєчасно i в повному обсязі компенсувати збитки, заподiянi працiвниковi внаслідок ушкодження здоров’я, а в разi його смертi членам його сiм’ї; - надавати допомогу в зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю до вiдновлення працездатностi або встановленвя інвалідності; - органiзувати поховання померлого; - сприяти створенню умов для своєчасного надання квалiфiкованої довомоги потерпiлому. - органiзувати цiлеспрямоване та ефективне лiкування потерпiлого, вiдновлення та пiдвищеная працездатностi потерпiлого. - надавати реабiлiтацiйну допомогу потерпiлому вдома, у санаторнокурортних закладах тощо; - органiзовувати робочi мiсця для iнвалiдiв самостiйно або разом з органами виконанчої влади.
169			Які джерела доходів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.		Джерела доходів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: 1. внески роботодавців у розмірі 0,2-13,8% від обсягу продажу чи фонду оплати праці відповідно до рівня професійного ризику 2. штрафні санкції за порушення законодавства з безпеки праці 3. добровільні внески
170			Які напрями видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.		Напрями видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: 1. проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків на виробництві 2. відновлення здоров’я і працездатності 3. компенсація матеріального збитку застрахованого 4. фінансування програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища, наукових досліджень з медицини і охорони праці; 5. розробка, видання, поширення норма-тивних актів, журналів, спец. літератури
171			Яка мета створення Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні?		Катастрофа, яка сталась в квiтнi 1986 року, досi вiдчутно впливає на соцiально-економiчне життя України. Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні було створено Постановою Верховною Ради України № 2006 — ХII вiд 20.12.91 р. До 2000 року iснував спецiальний збiр, який нараховувався на заробiтну плату i надходив у спецiальний фонд. Надалi фонд залишився в складi державного бюджету. Розпорядниками коштiв цього Фонду є Мiнiстерство України з питань надзвичайних ситуацiй.
172			Які джерела доходів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.		Джерела доходів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 кошти держ.бюджету. 2 кошти, що надходять як погашення заборгованості, що виникла до 2000 року.
173			Які напрями видатків Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.		Напрями видатків Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи: 1. фiнансування Чорнобильського Центру з проблем ядерної безпеки, радiоактивних вiдходiв, радiоекологiї. 2. забезпечення житлом переселенцiв iз радiоактивних територiй. 3. фiнансування Чорнобильських програм (система радiоактивного контролю, реабiлiтацiї та поховання радiоактивних вiдходiв, екологiчне оздоровления території). 4. оплата робiт i дослiджень, зв’язаних iз науковим забезпеченвям робiт лiквiдацiї наслiдкiв. 5. забсзпечення витрат на медичне обслуговування громадян, що постраждали, витрати на їх оздоровлення 6. фінанасування пiльг чорнобильцям
174			Яка мета створення Державного фонду охорони навко-лишнього середовища?		Цей фонд створено в 1991 року. Головним розпорядником коштiв Фонду є Мiнiстерство екологiї природних ресурсiв в особi міністра.
175			Які джерела доходів Державного фонду охорони навколишнього середовища?		Джерела доходів Державного фонду охорони навколишнього середовища: 1. збір за забруднення навколишнього середовища. 2. штрафи за порушення норм i правил охорони навколишнього середовища. 3. добровiльнi внески i поже-ртвування підприємств, орга-нiзацiй, громадян. 4. іншi кошти, визначенi зако-нодавством.
176			Які напрями видатків Державного фонду охорони навколишнього середовища		Напрями видатків Державного фонду охорони навколишнього середовища: 1. цiльове фiнансування природоохоронних i ресурсозберігаючих заходiв. 2. зменшення впливу забруднення навколишнього середовища. 3. забезпечення екологiчної безпеки. 4. створення резерву для здiйснення непередбачених випадкiв, пов’язаних iз природоохоронною дiяльнiстю
177			Яка мета створення фондів підприємств?		Виробнича і фінансова діяльність підприємств починаєть­ся з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити пере­думови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку.
178			Які особливості статутного фонду?		Початкові фінансові ресурси, які формують статутний фонд, спря­мовуються в основні та оборотні фонди.
179			Що таке амортизаційні відрахування?		Амортизаційні відрахування - перенесення на готову продукцію вартості основних засобів, їх знос у процесі експлуатації. Амортизаційні відрахування, знаходяться на поточному рахунку, куди вони надходять у складі виручки від реалізації. їх виділення прово­диться на підставі обліку на окремому бухгалтерському рахунку. Нарахування амортизації проводиться щомісячно, а використання здійснюється, виходячи із установлених планів, через оплату витрат безпосередньо з поточного рахунку. Амортизаційні відрахування спрямовуються на фінансування ка­пітальних вкладень — нове будівництво, розширення і модерніза­цію діючих потужностей, ремонт.
180			Які фонди називають оборотними?		Оборотні фонди являють собою ту частину фінансових ресур­сів, яка постійно перебуває в обігу. По-перше, вони спрямовуються на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів, напів­фабрикатів та інших елементів виробничих запасів. По-друге, час­тина цих коштів перебуває у незавершеному виробництві та в гото­вій нереалізованій продукції. По-третє, до них належать залишки грошових коштів підприємства.
181			Які особливості бюджетних асигнувань?		Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) у таких формах: бюджетні інвестиції; бюджетні кредити; державні дотації; державні субсидії. Бюджетні інвестиції являють собою виділення коштів на розви­ток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі й проекти, які визначають роз­виток економіки країни в цілому. Бюджетні кредити виступають формою фінансової допомоги підприємствам у разі тяжкого фінансового стану. Вони відріз­няються від банківських порівняно невисоким рівнем процентних ставок. Державні дотації - це виділення коштів з бюджету на покритгя збитків підприємств, як правило, у тому випадку, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад, цінової. Державні субсидії - це виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у рамках різного роду державних програм.
183			Яка причина функціонування місцевих фінансів?		Причиною функціонування фінансів взагалі є поява держави і товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади.
184			Що є метою фінансової діяльності місцевих органів влади?		Метою фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення суспільних інтересів і потреб та сприяння соціально-економічному розвитку регіону.
185			Що таке «місцеві фінанси»?		Місцеві фінанси – це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для задоволення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.
186			Які завдання стоїть перед місцевими органами влади?		Завдання місцевих органів влади: - завдання, які передані місцевим органам влади в межах місцевих інтересів і вони є їхньою невід’ємною власною компетенцією. - завдання, які доручені місцевим органам влади центральною владою, або так звані делеговані повноваження.
187			Які функції місцевих фінансів?		Функції місцевих фінансів: - місцеві фінанси, як інструмент пере-розподілу ВВП; місцеві фінанси, як фіскальний інструмент – впливають на економіку і соціальну сферу через місцеві податки і збори, встановлені місцевими органами влади в рамках, визначених законодавством; місцеві фінанси, як інструмент фінансування громадських послуг; місцеві фінанси, як інструмент економічного зростання; проявляють себе через капітальні видатки, діяльність на ринках позичкового капіталу, нерухомості, землі.
188			Що таке «місцевий бюджет»?		Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого самоврядування.
189			Які доходи місцевих бюджетів за джерелами утворення ?		За джерелами доходи місцевих органів влади поділяються на: - податкові; - неподаткові доходи (платежі, доходи від майна, що належать місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, залучені місцевими органами влади на ринку позичкового капіталу); - доходи за рахунок кредитів та позик; - трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня.
190			Які доходи місцевих бюджетів за економічною природою?		За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на: - власні доходи; - закріплені доходи; - регульовані.
191			Які доходи місцевих бюджетів називають власними?		Власні доходи – це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади. До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних підприємств, інші доходи, передбачені законодавством.
192			Які доходи місцевих бюджетів називають закріпленими?		Закріплені доходи – доходи, які повністю або частково (в %) зараховуються у певні види бюджетів безстроково або на довготерміновій основі і для їх включення непотрібне рішення органів влади вищого рівня.
193			Які доходи місцевих бюджетів належать до регульованих?		Регульовані доходи – доходи, що передаються центральною владою місцевими органам влади або з бюджетів територій нижчого адміністративного рівня. Порядок передачі та розміри регульованих доходів в Україні щороку встановлюються в Законі «Про Державний бюджет». З урахуванням зарубіжного досвіду бажано класифікувати доходи місцевих органів влади лише як власні й передані.
194			Що таке місцеві запозичення?		Місцеві запозичення - це операції, пов’язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету.
195			Які видатки місцевих органів?		Видатки місцевих органів залежно від їхніх завдань у більшості країн поділяються на обов’язкові та видатки для реалізації делегованих (доручених) центральною владою завдань. Обов’язкові –це видатки, спрямовані на виконання обов’язкових завдань, які покладаються на всі органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах всієї країни. До обов’язкових видатків належать також видатки місцевих органів влади, пов’язані з їхніми борговими зобов’язаннями за кредити та позики Факультативні – це видатки, які здійснюються місцевими органами влади на власний розсуд, на основі рішень, прийнятими їхніми представницькими зборами. Делеговані – це видатки для реалізації доручених центральною владою завдань. Поділ видатків за економічним призначенням відповідно на: поточні (адміністративні), капітальні (інвестиційні).
196			Що таке «ризик»?		Ризик - це ймовірність зазнати втрат очікуваної економічної користі або прямих збитків через появу випадкової події, що стосується майнового інтересу членів суспільства.
197			Яка необхідність страхового захисту?		Не маючи можливості запобігти небажаних подій та уникнути їх впливу, людство намагалось обмежити цей вплив на себе. Необхiднiсть страхового захисту мас кiлька аспектів: 1 природний; 2 економічний; З соціальний; 4 юридичний; 5 мiжнародний.
198			Що таке страхування?		Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
199			Які ознаки страхування?		Ознаки страхування: - страхування пов’язане тільки за перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю раптових, непередбачених подій (страхових випадків); - солідарне розподілення нанесеного збитку між учасниками, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страхового фонду; - страхування передбачає перерозподіл збитку як між територіальними одиницями, так в часі.
200			Які форми створення страхових фондів?		Форми створення страхових фондів: - самострахування; - централізовані загальнодержавні резерви; - колективні страхові фонди
201			Порівняйте форми створення страхових фондів.		Самострахування ґрунтується на індивідуальній відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фізична особа формує власні страхові (резервні) фонди за рахунок власних доходів. Це дорога і нераціональна форма. Централізоване загальнодержавне резервування – засновується на державній відповідальності й передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів. Частина цих коштів виділяється в окремі фонди, наприклад резервний фонд Кабінету Міністрів Створення колективних страхових фондів застраховується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Суть відносин страхування полягає в тому, що формування страхових фондів здійснюється за рахунок внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин. Порівняно з самострахуванням значно дешевше.
202			Хто є суб’єктами страхових відносин?		Основні суб’єкти страхування: - страховик, - страхувальник; - застрахований.
203			Хто такий страховик?		Страховик - юридична особа-страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі.
204			Які обов’язки страховика?		Страховик зобов’язаний: - ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; - протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; - при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк; - тримати в таємниці відомості про страхування та його майновий стан за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.
205			Хто такий страхувальник?		Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду й отримує право на відшкодування збитків у разі настання страхового випадку.
206			Які обов’язки страху-вальника?		Згідно зі ст.21 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 4 жовтня 2001р, до обов’язків страхувальника належать: - своєчасно вносити страхові платежі; - при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; - повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об’єкта страхування; - вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку; - повідомити страховика про настання страхового випадку, передбачений умовами страхування. Умовами договору страхування можуть бути передані також інші зобов’язання страховика і обов’язки страхувальника.
207			Хто такий застрахований?		Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування у разі настання страхового випадку. Крім того може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.
208			Що таке співстрахування?		Співстрахування - це участь у страхуванні відразу кількох страховиків.
209			Що таке перестрахування?		Перестрахування – це передача договору страхування від одного страховика до іншого. Перестрахувальник - це страховик, який передає другому договір страхування, перестраховик – це – це страховик, який приймає договір страхування і зобов’язання з нього.
210			Що є об’єктом страхових відносин?		У вітчизняному законодавстві за об’єктами страхування виділяють: - майнове; - особисте (страхування життя, страхування від нещасних випадків); - відповідальності (страхування заборгованості, страхування на випадок відшкодування заподіяної шкоди).
211			Що є об’єктом майнового страхування?		Об’єктом майнового страхування є майно юридичних і фізичних осіб. В Україні найпоширенішим серед фізичних осіб є страхування будівель, домашнього майна, транспортних засобів. Поступово розширюється майнове страхування у сфері приватного бізнесу.
212			Що є об’єктом особистого страхування?		Об’єктом особистого страхування – життя та здоров’я громадян. Видами особистого страхування є змішане страхування життя (об’єктами виступають одночасно життя і здоров’я), страхування дітей, весільне страхування та ін. Особисте страхування виконує ризикову та нагромаджу вальну функції. Ризикова передбачає відшкодування втрат у разі настання страхової події. Нагромаджу вальна функція полягає в тому, що після закінчення строку дії страхового договору, застрахованому виплачується страхова сума
213			Що є об’єктом страхування відповідальності?		Об’єктом страхування відпові-дальності є зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширеніший вид – страхування громадської відповідальності водіїв автотранспортних засобів. Також, об’єктом страхування може бути професійна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним виконанням своїх обов’язків можуть спричинити збитки своїм клієнтам.
214			Що є об’єктом страхування фінансових ризиків?		Об’єктом страхування фінансових ризиків є недоотриманий прибуток чи збитки у процесі здійснення певних господарських і фінансових операцій, яким характерний відчутний ризик. Це ризики з кредитних і заставних операцій, біржових угод, депозитних вкладів юридичних і фізичних осіб, втрат від коливання валютних курсів та ін. Ця галузь страхування особливо важлива в умовах ринкової економіки, яка пов’язана з безліччю підприємницьких ризиків.
215			Які форми страхування?		Форми страхування: - обов’язкове; - добровільне.
216			Які форми страхуванн?		Законодавством установлюється перелік об’єктів, які підлягають обов’язковому страхуванню, та механізм, за яким забезпечується його реалізація. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
217			Що таке страховий ринок?		Страховий ринок – це частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.
218			Що є товаром на страховому ринку?		Товаром на страховому ринку є страхова послуга.
219			Як утворюється ціна на страхові послуги на страховому ринку?		Ціна на страхові послуги утворюється на конкурентній основі зіставлення попиту і пропозиції. Ціна послуги конкретного продавця залежить від величини структури його страхового портфеля, якості інвестиційної діяльності, величини управлінських витрат, очікуваного прибутку.
220			Який асортимент на страховому ринку?		Асортимент страхового ринку - перелік видів страхування.
221			Як розвивається страховий ринок в Україні?		Страховий ринок України у своєму розвитку історично пройшов певнi етапи: І — з 1991 по 1993 роки — характе-ризується відсутністю спеціального законодавства, вiдповiдної методологiчної бази, нагляду з боку держави, II - з 1993 по 1996 роки - прийнятий декрет “Про страхування”, держава встановила нагляд за страховою діяльністю i визначила певні вимоги щодо страховиків. III - з 1996 по 2001 роки — був прийнятий Закон України “Про страхування”, який посилав вимоги щодо статутних фондiв (500 тис. євро) IV— з 2001 року — прийняття фактично нового Закону України Про внесення змiн до Закону України про страхування”, згiдно з яким ще більше підвищено вимога щодо статутного капiталу страховика, платоспроможності страхових компаній.
222			Що таке страхова компанія?		Страхова компанія – це юридично оформлена одиниця підприємницької діяльності, яка має ліцензію на право здійснення страхової діяльності.
223			Як можна класифікувати страхові компанії на страховому ринку?		Усі компанії страхового ринку можна класифікувати: За формою власності приватні, акціонерні, державні тощо За характером операцій спеціалізовані, універсальні перестрахувальні За територіальним критерієм місцеві, регіональні, національні транснаціональні) За величиною статутного капіталі та обсягами нагромадження страхових платежів - великі; - середні; - малі
224			Які посередники на страховому ринку?		На страховому ринку діють страхові посередники – агенти і брокери. Страхові агенти - це фізичні або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика, укладають угоди страхування . Це транспортні підприємства, які здійснюють обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, нотаріальні контори. Банки, які поряд із послугами з основної діяльності можуть укладати договори страхування. Страхові брокери - діють від імені та за дорученням страховика на підставі договору за винагороду, добираючи йому найвигідніші умови і надійні страхові компанії. Можуть надавати консультаційні послуги і страховикам.
225			Які доходи у страхових компаній?		Дохiд страховика відображає всю суму надходжень та поділяється в залежності вiд видів дiяльностi на три великих групи: - доходи вiд страхової діяльності; - доходи вiд iнвестицiйної діяльності; - iншi доходи.
226			Які доходи відносять до доходів від страхової діяльності?		Доходи від страхової дiяльностi відносяться до доходів вiд основної операційної дiяльностi, включають всi надходження, пов’язані з проведенням страхування те перестрахування. Основним джерелом доходів страховика с зароблені страхові премії. Тобто, кошти страховика с “заробленими” пiсля закiнчення договору страхування, якщо за перiод дiї цього договору не відбуваються страхові випадки. За економiчним змiстом заробленi страховi премiї є результатом реалiзацiї страхової послуги, аналогiчно понятгю виручка вiд реалiзацiї продукцiї. Незаробленi страховi премиї є складовою технiчних резервiв страховика, представляють собою страхові премiї, що отриманi страховиком, зберігаються ним до закiнчення термiну дiї договору страхування, не є власністю страхування.
227			Які доходи відносять до доходів вiд iнвестицiйної діяльності?		Доходи вiд iнвестицiйноi дiяльностi відносяться до додаткових доходiв вiд фiнансової дiяльностi i включають в себе доходи вiд розмiщення страхових резервiв та тимчасово вiльних коштiв за визначеними напрямками їх вкладання.
228			Які доходи відносять до доходів вiд iншої операцiйної діяльності?		Доходи від iншої операцiйної дiяльностi вiдносяться до звичайної дiяльностi страховика i включають в себе: доходи вiд здачi майна в оренду, доходи вiд перерахунку страхових виплат, доходи безповоротної фiнансової допомоги, результат iндексацiї основних засобiв, доходи вiд реалiзацiї прав регресiї, вiд надання консультацiй, штрафи, пеня тощо.
226			Які витрати страхових компаній?		Витрати страхової компанiї вiдображають використання нею коштiв для забезпечення дiяльностi i визначають два взаємопов’язанi процеси: - виконання зобов’язань перед страхувальниками; - фiнансування дiяльностi страхової компанiї. Витрати страховика поділяються за економічним змiстом на наступнi великi групи: - виплата страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування та перестрахування; - витрати на ведення страхової справи; - витрати на фінансування превентивних заходів; - витрати при здiйсненнi iнвестицiйної дiяльностi.
227			Які показники фінансово-господарської діяльності страхової компанії?		Головними показниками ефективності фінансово-господарської дiяльностi страховика є її рiвень фінансової стiйкостi, платоспроможності, рентабельності та надiйностi, якi дозволязоть обрати свою страхову компанію. Фінансова стійкість – перевага доходів над витратами в межах розрахунків за страховим фондом, яка забезпечується платоспроможністю страховика. Платоспроможність – здатність страховика відповідати за своїми зобов’язаннями. Рентабельність – це відношення балансового прибутку до суми доходiв за звiтний перiод.
228			Як здійснюється державне регулювання за діяльністю страхових компаній?		Державне регулювання страхової дiяльностi здiйснюється за допомогою проведення державою спецiальної податкової, тарифної i цiнової полiтики, прийняття окремих законiв i нормативних документiв. Заходи державного регулювання: - реєтрацiя страхових компанiй - видача лiцензiй на проведення певних видiв страхування - здійснення контролю за їх діяльністю.
229			Що таке «фінансовий ринок»?		Фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних коштів і цінних паперів.
230			Яке призначення фінансового ринку?		Призначення фінансового ринку – посередництво в русі грошових коштів від інвесторів до емітентів, від кредиторів до позичальників і назад.
231			Хто є суб’єктами фінансового ринку?		Суб’єкти – держава, підприємства різних форм власності, громадяни.
232			Що є об’єктом на фінансовому ринку		Об’єктом на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери та фінансові послуги.
233			Які функції виконує фінансовий ринок?		Функції фінансового ринку: мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів; розподіл акумульованих вільних коштів між багаточисельними кінцевими споживачами; прискорення обороту капіталу, що активізації економічних у державі; забезпечення умов для мінімізації фінансових ризиків.
234			Як класифікується фінансовий ринок за видами фінансових активів?		За видами фінансових активів фінансовий ринок подiляється на: - Кредитний ринок (ринок позикових капіталів) - Ринок цінних паперів(фондовий ринок) - Валютний ринок - Страховий ринок - Ринок золота - Ринок фінансових послуг
235			Який ринок називають кредитним?		Кредитний ринок (ринок банкiвських позик, позикового капіталу), тобто ринок, на якому об’єктом купiвлi-продажу є вiльнi кредитнi ресурси, обiг яких здійснюється на умовах поверненостi, строковостi, платностi і забезпеченостi;
236			Який ринок називають ринок цiнних паперiв (фондовий ринок)?		Ринок цiнних паперiв (фондовий ринок), на якому об’єктом купiвлi-продажу виступають усi види цiнних паперiв (фондових iнструментiв), емiтованих пщприємствами, рiзними фiнансовими iнститутами, державою;
237			Який ринок називають валютний?		Валютний ринок, на якому об’єктом купiвлi-продажу виступають іноземна валюта i фiнансовi iмструменти, що обслуговують операцii з нею;
238			Який ринок називають страховий?		Страховий ринок, на якому об’єктом купiвлi-продажу виступає страховий захист у формi рiзноманiтних страхових продуктiв;
239			Який ринок називають ринок золота?		Ринок золота (та iнших дорогоцiнних металiв: срiбла, платини), на якому об’єктом купiвлi-продажу виступають дорогоцiннi метали. В Українi ринок золота с найменш розвинутим сегментом фінансового ринку через відсутнiсть його правового регламентування;
240			Який ринок називають ринок фінансових послуг?		Ринок фінансових послуг як складова фінансового ринку являє собою сферу різноманітних послуг, що надаються суб'єктам фінансових відносин - підприємницьким структурам, державі і громадянам у процесі їх фінансової діяльності. Фінансові послуги за своєю структурою дуже різні, вони можуть мати риси кредитних операцій, операцій оренди, страхування тощо, проте всі вони раціонально доповнюють мобілізацію й використання фінансових ресурсів в інших підсистемах фінансової системи держави.
241			Як класифікується фінансовий ринок по періоду обертання фінансових активів?		По періоду обертання фінансових активів: - ринок грошей; - ринок капіталу		- Ринок грошей - Ринок капіталу
242			Який ринок називають ринок грошей?		Ринок грошей, на якому здійснюються операцiї з купiвлi-продажу ринкових фінансових iнструментiв i фiнансових послуг iз терміном обертання до одного року. Фiнансовi активи, що обертаються на ринку грошей, є найлiквiднiшими, притаманний найменший рiвень фiнансового ризику;
243			Який ринок називають ринок капіталів?		Ринок капiталiв, на якому здiйснюються операцiї купiвлi-продажу ринкових фiнансових iнструментiв i фiнансових послуг з термiном обертання бiльше одного року. Фiнансовi активи, як обертаються на ринку капiталiв, як правило, менш лiквіднi, притаманний найбiльший рiвень фiнансового ризику i вiдносно високий рiвень доходностi.
244			Як класифікується фінансовий ринок за організаційними формами функціонування?		За організаційними формами функціонування: - організований (біржовий) ринок; - неорганізований. (неорганізований або «вуличному» ринку) укладаються поза біржею. Цей ринок характеризується більш високим рівнем фінансового ризику (не проходить процедури перевірки), більш низьким рівнем юридичної захищеності покупців, торгівлею цінними паперами нижчої якості тощо.
245			Як класифікується фінансовий ринок за регіональною ознакою?		За регiональною ознакою фiнансовий ринок подiлясться на: - місцевий ринок; - регіональний ринок; - національний ринок; - світовий ринок.
246			Який ринок називають мiсцевий фiнансовий ринок?		Мiсцевий фiнансовий ринок, представле-ний, в основному, операцiями комерційних банкiв, страхових компанiй, неорганiзованих торговцiв цiнними паперами, місцевими господарюючими суб’єктами i населенням.
247			Який ринок називають регiональний фiнансовий ринок?		Регiональний фiнансовий ринок, який функціонує в межах області (республіки) і поряд з мiсцевими неорганiзованими ринками включає систему регiональних фондових i валютних бiрж.
248			Який ринок називають нацiональний фiнансовий ринок?		Нацiональний фiнансовий ринок, який включає всю систему фiнансових ринків держави, їх видів i органiзацiйних форм;
249			Який ринок називають свiтовий фiнансовий ринок?		Свiтовий фiнансовий ринок як складову частину свiтової фiнансової системи, в якiй iнтегрованi нацiональнi фiнансовi ринки держав з вiдкритою економiкою.
250			Як класифікується фінансовий ринок за швидкiстю реалізації угод?		За швидкiстю реалізації угод на фiнансовому ринку розрiзняють: - ринок з негайною (термiновою) реалiза-цiею угод (ринок «спот”), на якому угоди здійснюються в короткотерміновий (як правило, до трьох днiв) перiод часу; - ринок з реалiзацiєю угод в майбутньому (строковi ринки, форвардний, ф’ючерсний, опцiонний i ринок свопiв).
251			Як класифікується фінансовий ринок за стадіями торгівлі?		За стадіями торгівлі: Первинний ринок являє собою впуск цінних паперів в обіг, який здійснюється на основі оголошення про емісію (випуск). Вторинний ринок – характеризується операціями перепродажу цінних паперів, які здійснюються між окремими інвесторами, інвесторами і фінансовими посередниками та між фінансовими посередниками.
252			Що таке «цінні папери»?		Цiннi папери — документи, що свідчать про майновi права власника при його пред’явленнi.
253			Які цінні папери можуть випускатися в обіг на території Україні відповідно до закону «Про цінні папери і фондову біржу»?		Види цінні папери - акція; - облігація; - казначейські зобов’язання; - ощадні сертифікати; - векселі.
254			Що таке акція?		Акцiя — цiнний папір, що засвiдчує право на певну частину власності акціонерного товариства, на участь в управлiннi товариством, право на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду, на участь у розподiлi майна при лiквiдацiї акціонерного товариства.
255			Що таке облігація?		Облігація - цiнний папiр, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цiнного паперу у передбачений термiн з виплатою фіксованого вiдсотка. Облiгацiї можуть випускатися: 1) державою; 2) місцевими органами влади; З) підприємствами. Розмiр облiгацiйної позики акціонерного товариства не може перевищувати 25 % статутного фонду. Облiгацiї мають обмежений термiн обiгу i не дають права на участь в управлiннi товариством.
256			Що таке ощадний сертифікат?		Ощадний сертифiкат — письмове свiдоцтво банку, яке засвiдчує право вкладника на отримання пiсля закiнчення встановленого термiну суми депозиту i вiдсоткiв на нього. Види ощадних сертифiкатiв: 1) iменнi; 2) на пред’явника; З) строковi; 4) до запитання.
258			Що таке вексель?		Вексель – це письмове зобов’язання позичальника сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя. Вексель поділяється на два види: 1) простий — просте зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити власнику векселя у вказаний строк визначену суму; 2) переказний (тратта) — письмовий наказ векселедержателя (трасанта), адресований платнику (трасату) сплатити третій особі (ремітенту) певну суму грошей у певний термін.
259			Що таке «фондова біржа»?		Фондова бiржа — ринок, який регулярно функціонує i на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
260			Які функції виконує фондова біржа?		Функції фондової бiржи: Посередницька — створення достатніх і всебічних умов для торгiвлi цінними паперами емітентам, інвесторам, фінансовим посередникам. Торговi угоди на бiржi укладають брокери, якi дiють вiд iменi своїх клiєнтiв. Дохiд брокера формується у вигляді комiсiйних. Крiм того, на бiржах дiють дилери, вони купують через брокерiв цiннi папери з метою подальшого перепродажу. Дохід дилера — різниця в цінах продажу і покупки. Індикативна — оцiнка вартості й привабливості цінних паперів. Така оцiнка проводиться через систему котирування. Регулююча — органiзацiя торгiвлi цiнними паперами.
261			Які види операцій на фондовій біржі?		Види операцiй на фондовiй бiржi: Касовi — купiвля-продаж цiнних паперiв з негайною оплатою. Строковi — укладання угоди (фiксацiя курсу цiнних паперiв) відбувається на даний час, а її виконання через заздалегідь передбачений вiдлiк часу. Арбiтражнi — рiзновид спекулятивних операцiй, пов’язаних iз рiзницею в курсах цiнних паперiв на рiзних фондових бiржах.
262			Які посередницькі послуги надають на фондовій біржі?		На біржі є фінансові організації, які надають посередницькі послуги. Серед посередницьких послуг виділяють брокерські, дилерські. Брокерська діяльність – здійснення операцій з цінними паперами на підставі угоди брокера з його клієнтом за рахунок коштів клієнта. Основу доходів фінансових брокерів складають комісійні виплати від суми укладених ними угод. Дилерська діяльність передбачає перепродаж цінних паперів третім особам або формування власного резерву цінних паперів.
263			Що таке «міжнародні фінанси»?		Міжнародні фінанси – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів. Вони відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів.
264			Що є об’єктом міжнарод-них фінансів?		Об’єктом міжнародних фінансів є потоки грошових коштів і пов’язані з ними фінансові відносини на світовому ринку.
265			Хто є суб’єктами міжна-родних фінансів?		Суб’єктами міжнародних фінансів є фізичні та юридичні особи, уряди, міжнародні організації й фінансові інституції, а також банки та інші кредитно-фінансові установи – посередники на міжнародному фінансовому ринку.
266			Які специфічні риси міжнародних фінансів?		Специфiчнi риси міжнародних фiнансiв: 1. Фiнансовi ресурси формуються не тiльки в нацiональнiй, а й в iноземнiй валютi; 2. Обов’язковий суб’єкт цих вiдносин - закордонний партнер: закордонна країна, міжнародна органiзацiя. З. Фiнансовi відносини виходять за межi національної економіки та опосередковують мiжнароднi iнтеграцiйнi процеси, сприяючи їх розвитку та поглибленню.
267			В чому полягає фінансовий механізм зовнішньоеконо-мічних відносин?		Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин – це знаряддя для регулювання фінансової політики держави в галузі міжнародної співдружності країни.
268			Як здійснюється регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні?		Регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється задопомогою: - законiв України, «Про зовнішньоеконо-мічну діяльність»; - передбачених в законах України актiв тарифного i нетарифного регулювання, якi видаються державними органами Украiїни в межах їх компетенцій; - економiчних заходiв оперативного регулювання (валютно-фiнансового, кредитного та iншого) в межах законiв Украни; - рiшень недержавних органiв управлiння економiкою, якi приймаються за їх статугними документами в межах законiв Украни; - угод, що укладаються мiж суб’єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi i якi не суперечать законам України.
269			Що таке «валютне регулювання»?		Валютне регулювання - дiяльнiсть державних органів, спрямована на регламентування порядку здійснення валютних операцій.
270			Який механізм валютного регулювання?		Механізм правового регулювання валютних відносин - це сукупність узятих в органiчнiй єдностi та взаємозв’язку правових засобiв, за допомогою яких держава впливає на суспiльнi вiдносини, повязанi з утворенням, розподілом i використанням валютних фондiв.
271			Які обмеження здійснення валютних операцій?		Обмеження здійснення валютних операцій: 1. Регулювання переходів i платежів за кордон, виведення капіталу, золота, грошових знаків. 2. Обмеження вальної купівлі та продажу іноземної валюти i введення обов’язкового продажу іноземної валюти в обмін на національну валюту за офiцiйним курсом. 3. Зосередження валютних операцій у централізованих або спеціально уповноважених банках (якi мають лiцензiю НБУ). 4. Контроль за створенням i лiквiдацiєю нерезидентiв - учасників валютних операцій у країні. 5. Декларування, контроль або заборона в здiйсненнi окремих видiв валютних операцій.
272			Що таке «курс валют»?		Курс валют відображає ціну грошової одиниці певної країни у валютi iнших країн чи міжнародних валютних одиницях.
273			Які фактори впливають на встановлення валютного курсу?		На встановлення валютного курсу впливають рiзнi фактори: - економiчнi, - фiнансовi; - політичні. Економiчнi фактори полягають у тому, що в основi формулювання курсу лежать вартiснi пропорції обмiну. Фiнансовi фактори - це стан нацiоналъної фiнансової системи (дефiцит бюджету, державний борг, активнiсть на фiнансовому ринку) та мiжнароднi фiнансовi вiдносини (тортовий га платiжний баланс). Полiтичнi фактори пов’язанi зi стабiльнiстю полiтичної системи у країнi та стабiльнiстю її законодавства.
274			Що таке валюта?		Грошова одиниця кожної країни є валютою.
275			Які види валют?		Розрiзняють валюти: - вільно конвертованi; - частково конвертованi; - неконвертованi (замкнутi)
276			Яку валюту називають вiльно конвертованою?		Вiльно конвертованi валюти без обмеження обмiнюються на будь-якi iншi iноземнi валюти — грошовi одиницi iнших країн. До цiєї групи валют належать долар США, марка Нiмеччини, єна Японії та деякi iншi. Практично це валюти розвинутих держав.
277			Яку валюту називають частково конвертованою?		Частково конвертованими є валюти держав, якi вводять певнi валютнi обмеження, наприклад заборону плати iмпорту деяких товарiв iноземною валютою, концентрацiю в руках держави iноземної валюти тощо. Валютнi обмеження з боку держави передбачає багато заходiв. Це стосується валют менш розвинутих країн та країн iз перехідною економікою.
278			Яку валюту називають неконвертованою?		Неконвертованi (замкнутi) є валюти країн, якi обманюють i на грошовi одиницi iнших країн до них належать валюти країн з командною економiкою, в яких уряд забороняє фiрмам чи громадянам валютнi операцiї. У мiжнародних розрахунках використовують саме вiльно конвертованi валюти.
279			Що таке валютний курс?		Пропорцiю обмiну валют називають валютним курсом.
280			Які види валютних курсів існують?		Iснують такi види валютних курсiв: - фiксованi - плаваючi Фiксованi валютнi курси встановлюються на основi державних угод. Плаваючi валютнi курси складаються на валютних ринках пiд впливом взаємодії попиту i пропозиції.
281			Які основнi чинники, що впливають на динаміку плаваючого курсу валют?		Основнi чинники, що впливають на динаміку плаваючого курсу валют: - рiвень iнфляцiї у країнi i закордоном. Вищий рiвень iнфляцiї у країнi порiвняно з рiвнем iнфляції в iншiй країнi призводить до знецiнення валюти крани з вищим рiвнем iнфляцiї. - курс валют залежить вiд рiвня реальних процентних ставок у країни та за кордон; - залежить вiд темпiв зростання продуктивності праці в даній країні й за кордоном; - впливає на стан платіжного балансу країни; - залежить вiд валютно — курсових сподівань та спекуляції; - залежить вiд банкiвських iнтервенцiй — втручання її центрального банку в процес формування валютного курсу. Інколи центральний банк впливає на валютний курс через валютний ринок.
282			Що таке мито?		Мито — це податок на товари та iншi предмети, якi перетинають митний кордон України.
283			Які види мита?		В Україні застосовують такi види мита: - ввізне; - вивізне; - сезонне; - спеціальне; - антидемпінгове; - компенсаційне. Ввiзне мито нараховують на товари та iншi предмети при iх ввезенні на митну територію України. Воно с диференцiйованим. Вивiзне мито нараховутоть на товари, якi вивозять за межi України. Сезонне мито встановлюють на строк не бiльше 4 мiсяцiв з моменту їх встановлення. Спецiалiзоване мито застосовується як захисний захiд вітчизняного виробника, щоб не допустити загрозі загальнодержавним інтересам, як вiдповiдь іноземним державам на дискримiнацiйнi дїї проти України. Ставка мита встановлюється в кожному окремому випадку. Автидемпiнгове мито застосовують у випадку на території України за товарiв за цiною нижчою нiж в країні експортера. Компенсацiйне мито застосовують у тих випадках, коли на виробництво чи експорт застосовувалась субсидія.
284			Як здійснюється оподатку-вання суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?		Оподаткування суб’єктiв зовнiшньоекономiчної діяльності України здiйснюється за такими принципами: - Україна самостiйно встановлює i скасовує податки i пiльги для субєктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України; - ставки податкiв встановлюються i скасовуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Мiнiстрiв України; - рiвень оподаткування встановлюється виходячи з необхiдностi досягнення та пiдтримання самоокупностi i самофiнансування суб’єктiв зовнiшньоеко-номiчної дiяльностi та з метою бездефiцитностi платiжного балансу України; - стабiльнiсть кiлькостi видiв і розмiр податкiв гарантуються державою на строк не менш як 5 рокiв; - забороняється встановлювати iншi податки, крiм тих, що затвердженi Верховною Радою України; - ставки податкiв є однаковими для всiх суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та визначаються за товарною ознакою: для одного i того ж товару дiє єдина ставка податку; - заохочення експорту готової продукції.
285			В яких випадках надаються податкові пільги суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності?		Податковi пiльги згiдно з законами Украни надаються суб’єктам зовнiшньоекономiчної діяльності: - експорт яких псревищує iмпорт за фiнансовий рік; - обсяг експорту яких становить не менше 5% вiд обсягу реалiзованих за фiнансовий рiк товарiв, - якi стабiльно експортують науковi, наукоємнi товари, а також товари, у вартостi яких частка доданої вартості становить не менше 30%.

Глосарій

А

Акцiя — цiнний папір, що засвiдчує право на певну частину власності акціонерного товариства, на участь в управлiннi товариством, право на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду, на участь у розподiлi майна при лiквiдацiї акціонерного товариства.

Акцизи - це непрямий податок на високорентабельні товари та монопольні товари, які встановлюються у вигляді надбавок до ціни.

Акцизний збір - непрямий податок на окремі товари, визнані законом як підакцизні, який включається в ціну цих товарів.

Амортизаційні відрахування - перенесення на готову продукцію вартості основних засобів, їх знос у процесі експлуатації.

Амортизація - поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів на зменшення скоригованого прибутку в межах норм амортизаційних відрахувань.

Б

Баланс доходів і витрат – це індивідуальний фінансовий план, розраховується на рік з розбивкою по кварталах.

Балансовий метод – передбачає відповідність видатків джерелам їх покриття та ув’язку всіх розділів фінансового планування, фінансових і виробничих показників, внаслідок чого досягається збалансованість планування.

Банкiвська система - забезпечення проведення всiх операцiй виключно державними та комерційними банками, яким уряд надає право на виконання таких функцій.

Брокерська діяльність – здійснення операцій з цінними паперами на підставі угоди брокера з його клієнтом за рахунок коштів клієнта. Основу доходів фінансових брокерів складають комісійні виплати від суми укладених ними угод.

Бюджетні асигнування - в умовах ринкової економіки ця форма є підпорядкованою відносно до самофінансування та кредитування.

Бюджет – фінансовий план на рівні держави або її окремих територіальних підрозділів, завжди мають дві частини - дохідну і видаткову. Бюджетна система – це сукупність бюджетів усіх рівнів, які врегульовані правовими нормами, і формуються на єдиних принципах під впливом державного устрою та адміністративно-територіального поділу країни.

Бюджетне регулювання – це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

Бюджетний дефіцит - це перевищення видаткiв бюджету над його доходами.

Бюджетний процес – це регламентований законодавством порядок:

• складання, розгляд на затвердження бюджетів усіх рівнів;

• виконання та контроль за виконанням бюджетів;

• затвердження звітів про виконання бюджетів.

Бюджетний устрiй — це органiзацiя i принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв’язок.

Бюджетні інвестиції являють собою виділення коштів на розви­ток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень.

Бюджетні кредити виступають формою фінансової допомоги підприємствам у разі тяжкого фінансового стану.

В

Валовий доход (витрати) - загальна сума доходу(витрат) платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періодів у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так за її межами.

Валюта - грошова одиниця кожної крани .

Валютне регулювання - дiяльнiсть державних органів, спрямована на регламентування порядку здійснення валютних операцій.

Валютний курс - пропорція обміну валют.

Валютний ринок - ринок на якому об’єктом купiвлi-продажу виступають іноземна валюта i фiнансовi iмструменти, що обслуговують операцiї з нею;

Вiльно конвертованi валюти без обмеження обмiнюються на будь-якi iншi iноземнi валюти — грошовi одиницi iнших країн.

Ввiзне мито нараховують на товари та iншi предмети при їх ввезенні на митну територію України.

ВВП- вартість вироблених у країні товарів, робіт, послуг у поточному році.

Вексель – це письмове зобов’язання позичальника сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя.

Вивiзне мито нараховутоть на товари, якi вивозять за межi України.

Видатки бюджету — законоданчо визначенi норми i напрями використання бюджетних коштiв.

Виконання бюджету - це забезпечення одержання доходiв, передбачених у бюджетi та фiнансування видаткiв.

Відомчий контроль – здійснюються галузевими міністерствами і відомствами відносно до підпорядкованих їм підприємств.

Власні доходи – це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади.

Внутрішній контроль – полягає у самоперевірці фінансової діяльності кожним суб’єктом розподільчих відносин.

встановлення.

Вторинний ринок – характеризується операціями перепродажу цінних паперів, які здійснюються між окремими інвесторами, інвесторами і фінансовими посередниками та між фінансовими посередниками.

Д

Делеговані видатки – це видатки для реалізації доручених центральною владою завдань.

Державна контрольно-ревізійна служба України – здійснює державний контроль за витрачанням коштів, матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах.

Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади.

Державне казначейство України створене з метою ефективного управління коштами Державного бюджету України.

Державний бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцiй держави.

Державний контроль - це контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних і фізичних осіб.

Державні дотації - це виділення коштів з бюджету на покритгя збитків підприємств, як правило, у тому випадку, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад, цінової.

Державні субсидії - це виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у рамках різного роду державних програм.

Державні фінанси – це сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у процесі формування і використання централізованих фондів грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Державні цільові фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.

Децентралізовані ресурси – створюються окремими суб’єктами господарювання.

Дилерська діяльність передбачає перепродаж цінних паперів третім особам або формування власного резерву цінних паперів. Домовий податок - установлюється на житлові будівлі та приміщення для торгівлі та промислів на підставі їх оцінки за зовнішніми ознаками.

Дотація (dotatio – (лат.) – дар) – це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту.

Доходи державного бюджету - здійснювані на підставі правових норм обов’язкові і добровільні надходження до бюджету.

З

Закріплені доходи – доходи, які повністю або частково (в %) зараховуються у певні види бюджетів безстроково або на довготерміновій основі і для їх включення непотрібне рішення органів влади вищого рівня.

Застрахований - особа, яка бере участь в особистому страхуванні, чиє життя, здоров’я та працездатність виступають об’єктом страхового захисту.

Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування у разі настання страхового випадку. Крім того може виділятись такий суб’єкт, як отримувач страхового відшкодування в тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

Зведений баланс держави - це система фінансових планів, яка включає:

Земельний податок - один з найдавніших у світі. Земля з давніх-давен розглядалася як головне джерело багатства, і тому найперше стала об'єктом оподаткування.

Змішана система – касове виконання бюджету проводиться як казначейством, так і банками.

К

Казначейськi зобов’язання рiзновид боргових цiнних паперiв, що розміщується на добровільних засадах серед населення; засвідчує внесення його власником грошових коштiв до бюджету; дає право на отримання фінансового доходу.

Казначейська система - усi операцiї, пов’язанi з касовим виконанням бюджетiв усiх рiвнiв, проводяться виключно казначейством.

Капiтальнi видатки (видатки розвитку) — це видатки бюджету на фiнансування iнвестицiйно та iнновацiйно дiяльностi держави.

Компенсацiйне мито застосовують у тих випадках, коли на виробництво чи експорт застосовувалась субсидія.

Кредити характеризують фінансові ресурси, які тимчасово зна­ходяться у розпорядженні підприємств.

Кредитний ринок (ринок банкiвських позик, позикового капіталу), тобто ринок, на якому об’єктом купiвлi-продажу є вiльнi кредитнi ресурси, обiг яких здійснюється на умовах поверненостi, строковостi, платностi і забезпеченостi;

Кредитування як форма фінансового забезпечення полягає в тимчасовому використанні позичених ресурсів.

Курс валют відображає ціну грошової одиниці певної країни у валютi iнших країн чи міжнародних валютних одиницях.

М

Мiсцевий фiнансовий ринок, представлений, в основному, операцiями комерційних банкiв, страхових компанiй, неорганiзованих торговцiв цiнними паперами, місцевими господарюючими суб’єктами i населенням.

Майновий податок — встановлюється відповідно до майна, яке перебуває у власності того чи іншого платника.

Механізм правового регулювання валютних відносин - це сукупність узятих в органiчнiй єдностi та взаємозв’язку правових засобiв, за допомогою яких держава впливає на суспiльнi вiдносини, повязанi з утворенням, розподілом i використанням валютних фондiв.

Мито - вид митного платежу, стягнутий з товарів, переміщуваних через митний кордон держави (що возяться, що вивозяться чи переміщуються транзитом).

Міжнародні фінанси – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів.

Міжнародні фінанси – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, що виникають у зв’язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях централізованих грошових фондів. Вони відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів.

Міністерство фінансів України, як центральний орган державної виконавчої влади, підпорядкований Кабінету Міністрів України,

Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого самоврядування.

Місцеві запозичення - це операції, пов’язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету.

Місцеві фінанси – це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для задоволення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Н

Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням.

Нацiональний фiнансовий ринок, який включає всю систему фiнансових ринків держави, їх видів i органiзацiйних форм;

Національне багатство – вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених на виробництво природних ресурсів.

Незалежний контроль - фінансовий контроль проводиться спеціальним органами – аудиторськими фірмами з метою встановлення правильності й законності у фінансовій діяльності окремих суб’єктів. Аудит може бути обов’язковим та ініціативним.

Неконвертованi (замкнутi) є валюти країн, якi обманюють i на грошовi одиницi iнших країн до них належать валюти країн з командною економiкою, в яких уряд забороняє фiрмам чи громадянам валютнi операцiї.

Нещасний випадок – раптова, короткочасна, непередбачувана та незалежна від волі Страхувальника подія, що фактично відбулася та внаслідок якої настав розлад здоров’я або смерть.

О

Об’єктом фінансового планування є фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу ВНП.

Облігація - цiнний папiр, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цiнного паперу у передбачений термiн з виплатою фіксованого вiдсотка.

Обов’язкові видатки –це видатки, спрямовані на виконання обов’язкових завдань, які покладаються на всі органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах всієї країни.

Оборотні кошти являють собою ту частину фінансових ресур­сів, яка постійно перебуває в обігу.

Обстеження – ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи, в процесі якого виявляється її позитивні і негативні сторони, зіставлення фактичного стану справ з нормативним.

Окладні податки – обов’язкові платежі, які стягуються за певними ставками від чітко визначеного об’єкта оподаткування.

Оперативне управління - діяльність, пов’язана із необхідністю втручання в розподільчі процеси з метою ліквідації диспропорцій, своєчасному перерозподілу коштів, забезпеченню досягнення запланованих результатів.

Оперативне управління здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних організацій, фінансові служби міністерств, підприємств та організацій і т.п.

Органи місцевого самоврядування – самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети; розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання, запроваджують відповідно до законодавства місцеві податки і збори, та ін.

Особисті податки - встановлюється персонально для конкретного платника.

Отримувач страхового відшкодування — (або страхової суми) — фізична або юридична особа, яка за умовами страхування має право на отримання вiдповiдних грошових засобiв.

Ощадний сертифiкат — письмове свiдоцтво банку, яке засвiдчує право вкладника на отримання пiсля закiнчення встановленого термiну суми депозиту i вiдсоткiв на нього.

П

Первинний ринок являє собою випуск цінних паперів в обіг, який здійснюється на основі оголошення про емісію (випуск).

Перевірка – здійснюється з метою докладного вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

Перестрахувальник - це страховик, який передає другому договір страхування, перестраховик – це – це страховик, який приймає договір страхування і зобов’язання з нього.

Перестрахування – це передача договору страхування від одного страховика до іншого.

Плаваючi валютнi курси складаються на валютних ринках пiд впливом взаємодії попиту i пропозиції.

Платіжний календар - це оперативний фінансовий план. Головна мета його складання – спрогнозувати фінансовий стан підприємства на певну дату.

Платоспроможність – здатність страховика відповідати за своїми зобов’язаннями.

Податки – це обов’язкові, законодавчо встановлені платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Податки на доходи – обов’язкові збори, які стягуються з чистого доходу фізичних і юридичних осіб в момент отримання.

Податки на майно – стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів).

Податки на споживання – стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата залежить не від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання.

Податкова система – сукупність податків, які встановлені законодавчою владою й стягуються виконавчими органами.

Податкове зобов’язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податкове зобов’язання звітного періоду. Податкове кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Податок з фізичних осіб - стягується з особистих доходів громадян: заробітна плата та інші доходів, а також персоніфікованого доходу підприємців.

Податок з юридичних осіб - справляється із загального доходу підприємства, тобто з його прибутку. Податок на грошовий капітал - розповсюджується на капітали, вкладеш в цінні папери, з урахуванням доходу, який вони приносять.

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, утворюваної на кожному етапі виробництва або обігу, який входить до ціни продажу товарів, робіт, послуг, яку сплачує кінцевий споживач.

Податок на спадщину і дарування - це різновид майнового оподаткування.

Подушний податок – один із перших грошових податків, податок на всіх громадян.

Позабюджетні – не включаються до складу державного бюджету, мають самостійні джерела надходження і здійснюють видатки незалежно від держбюджету.

Полiтичнi фактори пов’язанi зi стабiльнiстю полiтичної системи у країнi та стабiльнiстю її законодавства.

Поточні видатки – це видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій і органів, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

Правове регулювання – одне із форм управління збоку держави економікою і соціальним розвитком держави.

Правовий режим валютних відносин - це режим валютних відносин обмежень, тобто законодавча або адмiнiстративна заборона, лiмiтування чи регламентація операцій iз валютою або валютними цінностями.

Прибуток є формою фінансових ресурсів, прирощених (за­роблених) підприємством у результаті його господарської діяльнос­ті.

Промисловий податок - стягується з різних видів промислів, які приносять дохід.

Р

Реальні податки - передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками.

Ревізія – це метод документального контролю за фінасово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Регiональний фiнансовий ринок - ринок який функціонує в межах області (республіки) і поряд з мiсцевими неорганiзованими ринками включає систему регiональних фондових i валютних бiрж;

Регульовані доходи – доходи, що передаються центральною владою місцевими органам влади або з бюджетів територій нижчого адміністративного рівня.

Рентабельність – це відношення балансового прибутку до сума доходiв за звiтний перiод.

Ризик - це ймовірність зазнати втрат очікуваної економічної користі або прямих збитків через появу випадкової події, що стосується майнового інтересу членів суспільства.

Ринок грошей, на якому здійснюються операцiї з купiвлi-продажу ринкових фінансових iнструментiв i фiнансових послуг iз терміном обертання до одного року. Фiнансовi активи, що обертаються на ринку грошей, є найлiквiднiшими, притаманний найменший рiвень фiнансового ризику;

Ринок з негайною (термiновою) реалiзацiею угод (ринок «спот”), на якому угоди здійснюються в короткотерміновий (як правило, до трьох днiв) перiод часу.

Ринок з реалiзацiєю угод в майбутньому (строковi ринки, форвардний, ф’ючерсний, опцiонний i ринок свопiв).

Ринок золота (та iнших дорогоцiнних металiв: срiбла, платини), на якому об’єктом купiвлi-продажу виступають дорогоцiннi метали. В Українi ринок золота с найменш розвинутим сегментом фінансового ринку через відсутнiсть його правового регламентування;

Ринок капiталiв, на якому здiйснюються операцiї купiвлi-продажу ринкових фiнансових iнструментiв i фiнансових послуг з термiном обертання бiльше одного року. Фiнансовi активи, як обертаються на ринку капiталiв, як правило, менш лiквіднi, притаманний найбiльший рiвень фiнансового ризику i вiдносно високий рiвень доходностi. Ринок фiнансових послуг як складова фінансового ринку являє собою сферу різноманітних послуг, що надаються суб'єктам фінансових відносин - підприємницьким структурам, державі і громадянам у процесі їх фінансової діяльності.

Ринок цiнних паперiв (фондовий ринок), на якому об’єктом купiвлi-продажу виступають усi види цiнних паперiв (фондових iнструментiв), емiтованих підприємствами, рiзними фiнансовими iнститутами, державою.

Розкладні податки – обов’язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки.)

Розрахунково-аналітичний метод – ґрунтується на фактичних показниках фінансової діяльності у попередній звітній період.

С

Самофінансування являє собою забезпечення потреб простого і розширеного відтворення виробництва за рахунок власних коштів юридичних і фізичних осіб.

Свiтовий фiнансовий ринок як складову частину свiтової фiнансової системи, в якiй iнтегрованi нацiональнi фiнансовi ринки держав з вiдкритою економiкою.

Сезонне мито встановлюють на строк не бiльше 4 мiсяцiв з моменту їх встановлення.

Спецiалiзоване мито застосовується як захисний захiд вітчизняного виробника, щоб не допустити загрозі загальнодержавним інтересам, як вiдповiдь іноземним державам на дискримiнацiйнi дїї проти України. Ставка мита встановлюється в кожному окремому випадку.

Співстрахування - це участь у страхуванні відразу кількох страховиків.

Стратегічне управління – управління фінансами на перспективу, і виражається воно у встановленні обсягів фінансових ресурсів для реалізації цільових програм, пов’язані з піднесенням економіки, а також вирішення соціальних проблем.

Страхова вiдповідальнiсть — (страхове покриття) - зобов’язання страховиха сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами страхування сукупності або окремої події.

Страхова сума – грошова сума, в межах якої Страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове вiдшкодування - сума, яку повинен виплатити страховик за майновим страхуванням та страхуванням відповідальності з настанням та страхуванням відповідальності з настанням страхових випадків для покриття збитків.

Страхове свiдоцтво — (страховий полiс) — документ, що засвідчує факт страхування відповідно до правил страхування.

Страховий iнтерес — усвідомлена потреба в захистi майна, доходів, житгя, здоров’я i т. iн. шляхом страхування.

Страховий випадок - подія, настанням якої страховик зобов’язаний за законом або договором виплатити страхове відшкодування.

Страхова компанія – це юридично оформлена одиниця підприємницької діяльності, яка має ліцензію на право здійснення страхової діяльності.

Страховий захист – сукупність відносин з приводу відшкодування збитків та надання матеріальної допомоги громадянам при загибелі або пошкодженні матеріальних об’єктів або втрат у сімейних доходах населення у зв’язку з втратою здоров’я, працездатності.

Страховий платіж – плата за страхування, яку Страхувальник обов’язаний внести Страховику згідно з договором страхування.

Страховий ринок – це частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.

Страховий ринок, на якому об’єктом купiвлi-продажу виступає страховий захист у формi рiзноманiтних страхових продуктів.

Страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Страховик - юридична особа-страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі.

Страхові агенти - це фізичні або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика, укладають угоди страхування. Це транспортні підприємства, які здійснюють обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, нотаріальні контори. Банки, які поряд із послугами з основної діяльності можуть укладати договори страхування.

Страхові брокери - діють від імені та за дорученням страховика на підставі договору за винагороду, добираючи йому найвигідніші умови і надійні страхові компанії. Можуть надавати консультаційні послуги і страховикам.

Страхувальник – юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду й отримує право на відшкодування збитків у разі настання страхового випадку.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків) визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Субвенція – це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушень її цільового призначення.

Субсидія (subsidium (лат) – допомога, підтримка) – сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушень її цільового призначення.

Суспільний контроль – це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави.

Т

Тимчасові фонди формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціонування після виконання покладених на них завдань.

Товаром на фінансовому ринку є гроші надані в тимчасове або постійне користування.

У

Управління фінансами – це складова частина управління економікою, який здійснює спеціальний фінансовий апарат – сукупність всіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами.

Ф

Фiксованi валютнi курси встановлюються на основi державних угод.

Фiнансовi фактори - це стан нацiоналъної фiнансової системи (дефiцит бюджету, державний борг, активнiсть на фiнансовому ринку) та мiжнароднi фiнансовi вiдносини (тортовий га платiжний баланс).

Факультативні видатки - це видатки, які здійснюються місцевими органами влади на власний розсуд, на основі рішень, прийнятими їхніми представницькими зборами.

Фінанси визначають як систему економічних відносин, які склалися між економічними суб’єктами з приводу розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту, а в певних умовах і національного багатства.

Фінанси суб’єктів господарювання – відображає рух грошових потоків підприємств.

Фінансова політика – це сукупність заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання, які держава здійснює через фінансову систему.

Фінансова санкція особлива форма організації фінансових відносин, встановлені для посилення матеріальної відповідальності суб’єктів господарювання у виконанні взятих зобов’язань.

Фінансова система – це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.

Фінансова стійкість – перевага доходів над витратами в межах розрахунків за страховим фондом, яка забезпечується платоспроможністю страховика.

Фінансова стратегія – довготривалий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, який передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією.

Фінансова тактика – спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни і полягає у зміні форм організації фінансових відносин.

Фінансове планування – діяльність по складанню планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць, країни в цілому.

Фінансове регулювання діяльності відбувається, в першу чергу через, через оподаткування як вилучення доходів підприємств і організацій, а також населення і спрямування цих коштів до бюджетів та державних цільових фондів для задоволення державних потреб.

Фінансовий контроль – контроль спрямований на перевірку правильності вартісного розподілу і перерозподілу валового національного продукту за відповідними фондами грошових коштів та їх використання за цільовим призначенням. Фінансовий контроль є необхідною умовою безперебійного, ефективного і поступового розвитку економіки країни.

Фінансовий контроль – цілеспрямована діяльність уповноважених органів на забезпечення виконання господарськими суб’єктами встановлених форм і методів реалізації фінансових відносин, аналіз їх ефективності і розробка пропозицій щодо їх вдосконалення.

Фінансовий механізм – сукупність форм, методів і важелів фінансового впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин – це знаряддя для регулювання фінансової політики держави в галузі міжнародної співдружності країни.

Фінансовий план – це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних коштів і цінних паперів.

Фінансові ресурси – наймобільніший вид економічних ресурсів, тобто вони знаходяться в постійному русі й перерозподіляються між різними учасниками міжнародних економічних відносин.

Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу і використання валового внутрішнього продукту за певний період часу.

Фондова бiржа — ринок, який регулярно функціонує i на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Функціонування місцевих фінансів пов’язане із забезпеченням необхідності фінансовими ресурсами місцевих Рад та органів місцевого самоврядування.

Ц

Цiннi папери — документи, що свідчать про майновi права власника при його пред’явленнi.

Централізоване загальнодержавне резервування – засновується на державній відповідальності й передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів.

Централізовані ресурси які утворюються на рівні держави, окремих адміністративно-територіальних одиниць, об’єднань, міністерств.

Ціною – є зиск, який отримає власник тимчасово вільних коштів наданих ним в користування або в розпорядження їх покупцеві.

Ч

Частково конвертованими є валюти держав, якi вводять певнi валютнi обмеження, наприклад заборону плати iмпорту деяких товарiв iноземною валютою, концентрацiю в руках держави iноземної валюти тощо. Валютнi обмеження з боку держави передбачає багато заходiв. Це стосується валют менш розвинутих країн та країн iз перехідною економікою.