Загальні ставки на соціальне страхування 2007 р

Пенсійного фонду		ФСС від непрацездатності		ФСС від безробіття
нарахування	утримання	Нарахування	утримання	нарахування	утримання
33,2% - для всіх найманих працівників. 4% - для працівників інвалідів	0,5% - з доходу (його частини), що не перевищує прожитковий мінімум; 2% - з доходу, що перевищує пожитків мінімум	1,5% - для всіх найманих працівників; 0,5% - для підприємств та організацій УТОГ і УТОС	0,5% - із зарплати, що не перевищує прожитковий мінімум; 1% - із зарплати, що перевищує прожитковий мінімум; 0,25% - для працівників – інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ і УТОС	1,3% - для всіх найманих працівників; 0% - для підприємств та громадських організацій інвалідів та підприємст-вах УТОГ і УТОС	0,5% - із зарплати найманих працівни-ків

2008 р. – утримання в Пенсійний фонд складає 2%, всі інші фонди залишились без змін

Прожитковий мінімум на працездатну особу в 2007 р

січень-березень	квітень-вересень	жовтень-грудень
525	535	548

Прожитковий мінімум на працездатну особу в 2008 р

січень-березень	квітень-червень	Липень-вересень	жовтень-грудень
633	647	649	669

Після проведення практичної роботи студенти повинні знати:

7. Фонди підприємств

8. Джерела формувань та надходжень до фондів підприємств

9. Державні цільові фонди

10. Відрахування та надходження до державних цільових фондів

Студенти повинні вміти:

Розраховувати відрахування та надходження до фондів

Завдання для практичної роботи

на тему: «Розрахунок вiдрахувань та надходжень до фiнансових фондiв»

Завдання 1

Загальний прибуток підприємства за звітний рік становить 150 000 грн, сума амортизаційних відрахувань – 30 000 грн, плата за користування кредитом – 20 000 грн.

Розрахуйте суму відрахувань до резервного фонду підприємства.

Завдання 2

Первинна вартість обладнання становить: вовчок ВП-202 4 6500 , кутер – 8020 грн. Очікуваний термін служби – 10 років. Ліквідаційна вартість, відповідно, 670 грн. та 980 грн

Розрахуйте суму відрахувань до амортизаційного фонду.

Завдання 3

Розрахуйте суму відрахувань до Пенсійного фонду, Фондів соціального страхування від непрацездатності, безробіття та нещасних випадків, якщо нарахування по оплаті праці складає:

• основна заробітна плата - 9500 грн;

• премії – 3700 грн;

• заробітна плата позаштатних робітників – 2200 грн;

Ставка у фонд від нещасних випадків – 1,4%

Тема: Місцеві фінанси

План

1. Суть і склад місцевих фінансів, їх роль

2. Доходи місцевих бюджетів

3. Видатки місцевих бюджетів

Основні терміни і поняття

Місцеві фінанси, завдання та функції місцевих фінансів, склад, місцеві бюджети, доходи і видатки місцевих бюджетів.

Література

1 Загорський В.С., Вовчак О.Д.,.Благун І.Г,Чуй І.Р. Фінанси: Навч.посіб.– К.: Знання, 2006 С. 137-145

2 Теорія фінансів. За ред.. Василика О.Д. – К.2005 – С. 184-214

3 Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч.посібник – К. 2001 163с

4 Пшенишнюк О. С., Романенко О.Р., Ступницький О.І.Фінанси. Мульти-медійний навчальний курс

5 Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник. За гаг. Ред. Базилевича В.Д.- К.: Атака, 2002 С. 92 - 121.

6 Захарова С.Є. Костіна О.В. Фінанси НМЦ,2003 –С 78-83.

Причиною функціонування фінансів взагалі є поява держави і товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади.

Формування місцевих органів влади та їхніх фінансів у різних країнах відбувалося наприкінці ХVIII – ХІХ ст. Наукове визначення місцевих фінансів як сукупності теоретичних положень і певної суми знань і вмінь остаточно сформувались наприкінці ХІХ ст. У сучасних правових державах світу місцеві органи влади входять до загальної системи державного управління, їх компетенція визначається центральною владою.

Функціонування місцевих фінансів пов’язане із забезпеченням необхідності фінансовими ресурсами місцевих Рад та органів місцевого самоврядування.

Метою фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення суспільних інтересів і потреб та сприяння соціально-економічному розвитку регіону.

Місцеві фінанси – це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для задоволення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

Завдання місцевих органів влади розподіляється на дві групи

• завдання, які передані місцевим органам влади в межах місцевих інтересів і вони є їхньою невід’ємною власною компетенцією.

• завдання, які доручені місцевим органам влади центральною владою, або так звані делеговані повноваження.

Функції місцевих фінансів:

• місцеві фінанси, як інструмент перерозподілу ВВП;

• місцеві фінанси, як фіскальний інструмент – впливають на економіку і соціальну сферу через місцеві податки і збори, встановлені місцевими органами влади в рамках, визначених законодавством;

• місцеві фінанси, як інструмент фінансування громадських послуг;

• місцеві фінанси, як інструмент економічного зростання

• проявляють себе через капітальні видатки, діяльність на ринках позичкового капіталу, нерухомості, землі.

До складу місцевих фінансових ресурсів включають:

• фінансові ресурси місцевих органів влади (місцевий бюджет і цільові фонди);

• фінансові ресурси підприємств комунальної власності.

Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого самоврядування.

Підприємства комунального господарства мають понад 20 напрямків діяльності, серед яких:

• житлове господарство;

• транспорт (автобусні парки, трамвайні та тролейбусні депо, метрополітен, фунікулер);

• комунальне обслуговування (готелі тощо)

• міські шляхи та ін.

Наявність обумовлених місцевих органів влади функцій та завдань є причиною утворення доходів цих органів влади.

Доходи місцевих органів влади можна класифікувати за їхніми джерелами та за економічною природою.

За джерелами доходи місцевих органів влади поділяються на:

- податкові,

- неподаткові доходи (платежі, доходи від майна, що належать місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, залучені місцевими органами влади на ринку позичкового капіталу),

- доходи за рахунок кредитів та позик;

- трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня.

Структура доходів за їхніми джерелами в кожній країні має свої особливості. В Україні відбувається процес становлення структури доходів місцевих органів влади за їхніми джерелами, типової для більшості європейських країн.

За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на власні доходи та закріплені доходи (передані місцевій владі).

Власні доходи – це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади.

До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних підприємств, інші доходи, передбачені законодавством.

Закріплені доходи – доходи, які повністю або частково (в %) зараховуються у певні види бюджетів безстроково або на довготерміновій основі і для їх включення непотрібне рішення органів влади вищого рівня.

Регульовані доходи – доходи, що передаються центральною владою місцевими органам влади або з бюджетів територій нижчого адміністративного рівня.

Порядок передачі та розміри регульованих доходів в Україні щороку встановлюються в Законі «Про Державний бюджет».

З урахуванням зарубіжного досвіду бажано класифікувати доходи місцевих органів влади лише як власні й передані.

До кошику доходів, що закріплюються за бюджетом місцевого самоврядування згідно Бюджетного кодексу України, належать:

• прибутковий податок з громадян у визначеній законодавством частині;

• державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

• плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

• плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності;

• плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності;

• надходження адміністративних штрафів;

• єдиний податок для суб’єктів підприємницької діяльності у частині, що належить відповідним бюджетам.

Місцеві запозичення - це операції, пов’язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету.

Г оловним елементом місцевих фінансів є видатки, оскільки вони відображають функції та завдання, що покладаються на місцеву владу.

Видатки місцевих органів залежно від їхніх завдань у більшості країн поділяються на обов’язкові та видатки для реалізації делегованих (доручених) центральною владою завдань.

Обов’язкові –це видатки, спрямовані на виконання обов’язкових завдань, які покладаються на всі органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах всієї країни. До обов’язкових видатків належать також видатки місцевих органів влади, пов’язані з їхніми борговими зобов’язаннями за кредити та позики

Факультативні – це видатки, які здійснюються місцевими органами влади на власний розсуд, на основі рішень, прийнятими їхніми представницькими зборами.

Делеговані – це видатки для реалізації доручених центральною владою завдань.

Поділ видатків за економічним призначенням відповідно на: поточні (адміністративні), капітальні (інвестиційні).