181. Біохімічний склад м`язів, білки

Вода – 75%; Б – 16%; небілкові азотисті сполуки (а/к, АТФ, АДФ, КФ) – 2%; без азотисті органічні сполуки – глікоген, фосфоліпіди, холестерин; мінеральні солі. Товсті філаменти: міозин; тонкі філаменти: актин, тропоміозин, тропоніновий комплекс (TnT, TnI, TnC). Міозин має 2 важких ланцюги, N кінці яких утворюють голівки (тут є каталітичні центри з АТФ-азною активністю, центр для зв`язування з актином), і нековалентно сполучені з ними 4 легких ланцюги. Актин має G форму – глобулярний («субодиничний») і F форму – фібрилярний (полімеризований G). Тропоміозин – подвійна спіраль з α і β ланцюга. Розташований в борозенках спіралі F актину. Тропоніновий комплекс з`єднаний з тропоміозином. TnT – для з`єднання з тропоміозином, TnC – зв`яує Са²⁺, TnI – для взаємодії з актином.

185. Хімічний склад нервової тканини

Хім. склад гол. мозку: Б – 8%, Л – 12%, В – 1%. Дуже багато різних ліпідів (що пов`язують з великою кількістю мембранних структур зі спеціальною функцією – нервові закінчення, везикули, мієлін) – становлять половину сухої маси мозку, значно переважають полярні Л над нейтральними. Білки: нейроальбуміни, нейроглобуліни, нейросклеропротеїни. Також висока конц. вільних а/к, переважно дикарбонови (очевидно, для зв`язування вільного аміаку).

186. Енергетичний обмін головного мозку

В основному аеробне окислення глюкози, тому зменшення О₂ чи глю. в крові за декілька хвилин спричиняє глибокі порушення обміну речовин, кому. Споживання О₂ – 25% від загальних потреб організму. АТФ іде на роботу Na⁺, K⁺-помпи для відновлення потенціалу спокою після генерації ПД. В мозку постійно утвор. вільний аміак (гідролітичне дезамінування АМФ), який знешкоджується Glu + NH₄ОН→ Gln (йде у кров).

187. Нейромедіатори

За хімічною природою: ацетилхолін і біогенні аміни (катехоламіни [норадреналін, дофамін], серотонін – стимулювальні); а/к та їх похідні (ГАМК, Gly, Glu, Asp – гальмівні), пептиди (ендорфіни, енкефаліни, речовина Р – антиноцицептивні); також Pro, таурин, β-Ala, аденозин, простагландини. Рецептори здебільшого глікопротеїни з іонотропним мех. дії, менше – метаболотропні (цАМФ, цГМФ).

Ацетилхолін синтезується в нерв. закінченнях (холін + Ацетил-КоА→ Ацетилхолін, Ė холінацетилтрансфераза), а зберігаться у везикулах. Руйнуються Ė ацетилхолінестеразою. Рецептори М- (активуються мускарином, метаболотропні – цГМФ) і Н-типу (активуються нікотином, іонотропні – Са²⁺, Na⁺, K⁺). Норадреналінові рецептори β- (цАМФ), α- (Са²⁺). Дофамін – слабкий симпатоміметик. Серотонін – похідне триптофану.

188. Пептидергічна система головного мозку

Опіоїдні пептиди. Подібно до морфіну мають анальгетичну дію, зумовлюють ейфорію, покращання настрою і т.п.: Met-енкефалін (YGGFM), Leu-енкефалін (YGGFL), α-, β-, γ-, δ-ендорфіни («ендогенні морфіни»), α- і β-неоендорфіни, динорфіни А і В. Попередником енкефалінів і ендорфінів є Б пропіомеланокортин, що підлягає обмеженому гідролізу.

Рецептори опіоїдних пептидів. Субтипи: μ-, δ-, χ-, σ-, ε-рецептори. Їх найбільше у лімбічній частині – відповіає за емоції. Механізм дії: через цапф або Са²⁺.