- •141. Біохімія харчування людини
- •142. Механізми перетворення поживних речовин у травному тракті
- •143. Порушення перетравлення бжв
- •144. Вітаміни
- •145. Вітамін в1
- •146. Вітамін в2
- •147. Вітамін рр (в5)
- •148. Вітамін в6
- •149. Вітамін в12
- •161. Буферні системи крові
- •162. Біохімічний склад плазми крові
- •163. Ферменти плазми крові
- •164. Калікреїн-кінінова система
- •165. Небілкові органічні і неорганічні сполуки плазми крові.
- •166. Загортальна система крові
- •167. Роль вітаміну к в реакції коагуляції.
- •168. Антизгортальна система крові.
- •169. Фібринолітична система крові
- •170. Імуноглобуліни
- •171. Медіатори та гормони імунної системи
- •172. Імунодефіцитні стани
- •173. Функції печінки
- •174. Детоксикаційна функція печінки
- •175. Реакції мікросомального окислення. Цитохром р-450
- •176. Реакції кон`югації в гепатоцитах
- •180. Склад сечі
- •181. Біохімічний склад м`язів, білки
- •185. Хімічний склад нервової тканини
- •186. Енергетичний обмін головного мозку
- •187. Нейромедіатори
- •188. Пептидергічна система головного мозку
- •189. Психотропні засоби
181. Біохімічний склад м`язів, білки
Вода – 75%; Б – 16%; небілкові азотисті сполуки (а/к, АТФ, АДФ, КФ) – 2%; без азотисті органічні сполуки – глікоген, фосфоліпіди, холестерин; мінеральні солі. Товсті філаменти: міозин; тонкі філаменти: актин, тропоміозин, тропоніновий комплекс (TnT, TnI, TnC). Міозин має 2 важких ланцюги, N кінці яких утворюють голівки (тут є каталітичні центри з АТФ-азною активністю, центр для зв`язування з актином), і нековалентно сполучені з ними 4 легких ланцюги. Актин має G форму – глобулярний («субодиничний») і F форму – фібрилярний (полімеризований G). Тропоміозин – подвійна спіраль з α і β ланцюга. Розташований в борозенках спіралі F актину. Тропоніновий комплекс з`єднаний з тропоміозином. TnT – для з`єднання з тропоміозином, TnC – зв`яує Са2+, TnI – для взаємодії з актином.
185. Хімічний склад нервової тканини
Хім. склад гол. мозку: Б – 8%, Л – 12%, В – 1%. Дуже багато різних ліпідів (що пов`язують з великою кількістю мембранних структур зі спеціальною функцією – нервові закінчення, везикули, мієлін) – становлять половину сухої маси мозку, значно переважають полярні Л над нейтральними. Білки: нейроальбуміни, нейроглобуліни, нейросклеропротеїни. Також висока конц. вільних а/к, переважно дикарбонови (очевидно, для зв`язування вільного аміаку).
186. Енергетичний обмін головного мозку
В основному аеробне окислення глюкози, тому зменшення О2 чи глю. в крові за декілька хвилин спричиняє глибокі порушення обміну речовин, кому. Споживання О2 – 25% від загальних потреб організму. АТФ іде на роботу Na+, K+-помпи для відновлення потенціалу спокою після генерації ПД. В мозку постійно утвор. вільний аміак (гідролітичне дезамінування АМФ), який знешкоджується Glu + NH4ОН→ Gln (йде у кров).
187. Нейромедіатори
За хімічною природою: ацетилхолін і біогенні аміни (катехоламіни [норадреналін, дофамін], серотонін – стимулювальні); а/к та їх похідні (ГАМК, Gly, Glu, Asp – гальмівні), пептиди (ендорфіни, енкефаліни, речовина Р – антиноцицептивні); також Pro, таурин, β-Ala, аденозин, простагландини. Рецептори здебільшого глікопротеїни з іонотропним мех. дії, менше – метаболотропні (цАМФ, цГМФ).
Ацетилхолін синтезується в нерв. закінченнях (холін + Ацетил-КоА→ Ацетилхолін, Ė холінацетилтрансфераза), а зберігаться у везикулах. Руйнуються Ė ацетилхолінестеразою. Рецептори М- (активуються мускарином, метаболотропні – цГМФ) і Н-типу (активуються нікотином, іонотропні – Са2+, Na+, K+). Норадреналінові рецептори β- (цАМФ), α- (Са2+). Дофамін – слабкий симпатоміметик. Серотонін – похідне триптофану.
188. Пептидергічна система головного мозку
Опіоїдні пептиди. Подібно до морфіну мають анальгетичну дію, зумовлюють ейфорію, покращання настрою і т.п.: Met-енкефалін (YGGFM), Leu-енкефалін (YGGFL), α-, β-, γ-, δ-ендорфіни («ендогенні морфіни»), α- і β-неоендорфіни, динорфіни А і В. Попередником енкефалінів і ендорфінів є Б пропіомеланокортин, що підлягає обмеженому гідролізу.
Рецептори опіоїдних пептидів. Субтипи: μ-, δ-, χ-, σ-, ε-рецептори. Їх найбільше у лімбічній частині – відповіає за емоції. Механізм дії: через цапф або Са2+.