- •141. Біохімія харчування людини
- •142. Механізми перетворення поживних речовин у травному тракті
- •143. Порушення перетравлення бжв
- •144. Вітаміни
- •145. Вітамін в1
- •146. Вітамін в2
- •147. Вітамін рр (в5)
- •148. Вітамін в6
- •149. Вітамін в12
- •161. Буферні системи крові
- •162. Біохімічний склад плазми крові
- •163. Ферменти плазми крові
- •164. Калікреїн-кінінова система
- •165. Небілкові органічні і неорганічні сполуки плазми крові.
- •166. Загортальна система крові
- •167. Роль вітаміну к в реакції коагуляції.
- •168. Антизгортальна система крові.
- •169. Фібринолітична система крові
- •170. Імуноглобуліни
- •171. Медіатори та гормони імунної системи
- •172. Імунодефіцитні стани
- •173. Функції печінки
- •174. Детоксикаційна функція печінки
- •175. Реакції мікросомального окислення. Цитохром р-450
- •176. Реакції кон`югації в гепатоцитах
- •180. Склад сечі
- •181. Біохімічний склад м`язів, білки
- •185. Хімічний склад нервової тканини
- •186. Енергетичний обмін головного мозку
- •187. Нейромедіатори
- •188. Пептидергічна система головного мозку
- •189. Психотропні засоби
165. Небілкові органічні і неорганічні сполуки плазми крові.
Небілкові органічні речовини. Азотовмісні р-ни складають залишковий азот крові (рест-азот) – після осадження білків: сечовина (0,2-0,3 г/л), амінокислоти (3,5-6,5 г/л), сечова к-та (2-6 г/л), креатин, креатинін (1-2 г/л), тваринний індикан і деякі ін., всього 0,2-0,4 г/л. Без азотисті р-ни: В (глю., фру., гал., риб., дезоксириб.); Л (тригліцериди, фосфоліпіди, холестерин загальний і етерифікований [трансп. у виг. хіломікронів, ЛПДНЩ, ЛПНЩ, ЛПВЩ]); орг. к-ти (ПВК, лактат, ЖК).
Неорганічні речовини. Na+ (140 ммоль/л), К+ (5 ммоль/л), Сa2+ (2,5 ммоль/л), Fe3+, Cu2+; НСО3-, СІ-, НРО3-, HPO42-, SO4-, I-.
166. Загортальна система крові
Згортання крові (коагуляція) – фізіолого-біохім. процес, коли кров втрачає текучість і утвор. тромби. Ця здатність забезпечується системою гемокоагуляції (гемостазу, СГ). СГ включає Ė, Б плазми і тканин, надмолек-ні комплекси, Сa2+. Фактори згортання: I (фібриноген), II (протромбін), III (тканинний тромбопластин), IV (Сa2+), V (проакцелерин), VII (проконвертин), VIII (ф-р Віллебранда), IX (ф-р Кристмаса), X (ф-р Стюарта-Провера), XI (ф-р Розенталя), XII (ф-р Хагемана), XIII (фібрин стабілізуючий ф-р). Є також тромбоцитарні ф-ри коагуляції (Р1-Р11).
Є 2 альтернативних шляхи активації гемокоагуляції (внутр. і зовн.), які конвертують в загальний каскад, що поч. з активації Х. Внутр. шлях активується аномальною поверхнею [поверхня→ ХIIa→ XIa+Ca→ IXa+Ca+XIII→ Xa+Ca+Vа→ IIa(тромбін)→ I(фібриноген) у фібрин-мономер+ХІІІ→ фібрин-полімер]. Зовн. шлях активується ф.ІІІ із пошкоджених тканин [III→ VIIa+Ca→ Xa].
167. Роль вітаміну к в реакції коагуляції.
Вітамін К існує у вигляді вітамерів К1 і К2. При його відсутності поруш. формування функ-но активних факторів II, VII, IX, X. К входить до складу Ė системи, що перетворює Glu пептидних ланцюгів вказаних факторів на γ-карбоксиглутамінову. γ-карбоксилювання збільшує спорідненість до Са, який необхідний для каскаду.
Кумарини – антикоагулянти непрямої дії рослинного і синтетичного походження, антагоністи вітаміну К. Протидіють утворенню «γ-карбоксиглутамінових» факторів. Для проф. і лікування тромбозів.
168. Антизгортальна система крові.
Антикоагулянти – інгібітори факторів згортання:
Антитромбіни – інгібують тромбін. Антитромбін ІІІ (↑актив. в прис. гепарину) інг. тромбін, ІХа, Ха, ХІа, ХІІа. α1-інгібітор сери нових протеїназ (інгібує тромбін, Ха, ХІа та ін.). α2-макроглобулін – інгібітор протеїназ (серинових, тіолових, карбокси- і металопротеїназ). Гепарин – гетерополісахарид (глікозаміноглікан) синт. тучними клітинами, акивує антитромбін ІІІ.
Патології гемостазу (коагулопатії)
Гемофілії – коагулопатії, внаслідок спадкової відсутності одного/кількох факторів загортальної системи крові. Розрізняють:
Гемофілію А (хворобу Віллебранда) – дефіцит фактора VIII, ген зчеплений з Х-хромосомою, рецесивний, проявляється в чоловіків.
Гемофілію В (хворобу Кристмаса) – дефіцит фактора ІХ.
Гемофілію С – дефіцит фактора ХІ, менш виражені кровотечі, ніж при А і В.
А-/гіпофібриногенемії – повна або часткова відсутність фібриногену в плазмі. Спадковість автономно-рецесивна хвороба. Повна відсутність згортання крові.
Дисфібриногенемії – коагулопатії, при амінокислотних замінах у молекулі фібриногену. Змінена форма утруднює процес перетворення фібриногену у фібрин.