176. Реакції кон`югації в гепатоцитах

Реакції кон`югації – ІІ фаза біотрансформації ксенобіотиків, перетворюються р-ни, що пройшли І фазу детоксикації або первинно мають функц. групи -OH, -COOH, -SH, NH<sub>2</sub>. Види р-цій кон`югації:

Р-ції глюкурування – основний тип р-цій кон`югації – приєднання глюкуронової к-ти: R-OН + УДФГК→ R-O-глюкуронід + УДФ (Ė УДФ-глюкуронілтрансфераза). УДФГК (уридиндифосфат-глюкуронова к-та) утворюється шляхом окислення УДФ-глюкози (УДФГ) НАД-залежною УДФ-дегідрогеназою: УДФГ + 2НАД→ УДФГК + 2НАДН₂. Залежно від хім. природи субстрату розрізняють р-ції О-глюкуронування (фенол + УДФГК→ фенол-О-глюкуронід + УДФ), N- (анілін + УДФГК→ анілінглюкуронід + УДФ) та S-глюкуронування.

Р-ції сульфування. Донором SO₄^2- є біолог. Активна форма сірчаної к-ти – 3`-фосфоаденозин-5`фосфосульфат (ФАФС). Наприклад, сульфування індоксилу – продукту розщеп. м/о в тов. кишці L-Trp: L-Trp→ Індол→ Індоксил (індол+-ОН група) + ФАФС→ індоксилсульфат (сульфатований індоксил)→ тваринний індикан (калієва сіль). Величина екскреції з сечею тваринного індикану – показник інтенсивності гниття білків у кишечнику і функ. стану печінки.

Р-ції метилування та ацетилювання. S-аденозилметіонін (О-метилювання), ацетил-КоА (N-ацетилювання): R-OH + S-аденозилметіонін→ R-O-СН₃ + S-аденозилгомоцистеїн; R-NH₂ + CH₃-CO-SKoA→ R-NH-СОCH₃ + НS-KoA. N-ацетилювання сульфаніламідів є показником активності біотрансформації лікарських засобів в організмі людини.

Р-ції кон`югації з гліцином. Важливий приклад – утворення гіпурової к-ти при взаємодії ендогенного гліцину з введеною в організм бензойною к-тою: бензойна к-та + Gly→ гіпурова к-та. Визначення к-ті виділеної з сечею гіпурової к-ти після введення per os стандартної дози бензоату лежить в основі дослідження антитоксичної функції печінки (проба Квіка).

180. Склад сечі

Колір від солом`яно-жовтого до насиченого жовтого; зумовлений пігментами: урохромом (95% забарвлення), уробіліном, уроеритрином, урозеїном та ін. Червоний колір (рожево-червоний)– при гематурії чи гемоглобінурії та після прийому амідопірина, антипірина та ін. лік. засобів. Коричневий чи червоно-бурий – при ↑конц. уробіліна і білірубіна. Зелений або синій – при веденні метиленового синього і при гнитті білків у кишечнику→ ↑конц. в крові індоксилсірчаних кислот→ розкладаються з утворенням індіго). Мутність може бути викликана солями, клітинними елементами, бактеріями, слизом, жиром (ліпурія). Відносна щільність – 1,002-1,035 (частіше 1,012-1,020). При важкій недостатності нирок – ізостенурія – сеча низької щільності (ультрафільтрат, первинна сеча). рН 5,3-6,5. Кисла р-ція КН₂РО₄, NаН₂РО₄; лужна – К₂НРО4, Nа₂НРО₄, КНСО₃, NаНСО₃.

Сечовина – за добу виводиться ~30г сечовини – 80-90% азота сечі. При ураженнях печінки ↓сечовини в сечі. Креатинін – утвор. із креатинфосфата. Конц. (Ч – 20-30 мг/кг_{маси м`язів</sub>добу, Ж – 10-25 мг/кг<sub>маси м`язів}добу) мало залежить від білкового харчування але відповідає м`язовій масі людини. Креатин практично відсутній, порогова конц. в крові – 0,12 ммоль/л. Амінокислоти – 1,1 г/добу. Гіпераміноацидурія – при затвор. паренхіми печінки (↓дезамінування і трансамінування). При фенілкетонурії – Phe у сечі (виявляється FeCI₃). При алкаптонурії – ↑конц. гомогентизинової к-ти – метаболіта обміну Tyr. Вроджені: гіперпролінемія, гіпервалінемія, цитрулінемія. Сечова к-та – кінцевий метаболіт пуринових АО. 0,7 г/добу. Гіпурова к-та – 0,7 г/добу - ↑ при вживанні рослинної їжі. Безазотисті органічні р-ни: щавелева, масляна, валеріанова, янтарна к-ти, лактат, цитрат. Мінеральні солі – 15-25 г/добу – всі речовини, що є у плазмі.

Патологічні компоненти (або практично відсутні внормі): білок, кров (гемоглобінемія, гематурія), глюкоза (також вроджені фруктозурія, пентозурія, галактозурія), кетонові тіла, білірубін, уробілін (стеркобілін), порфірини. Камені (оксалатні, фосфатні) утворюються при хронічному залуженні сечі, ↑конц. Са²⁺.