Контрольні запитання

1. Поясніть схему роботи гідросистеми трактора ( рис.5.1)

2. Як працює механічний довантажувач?

3. Як працює гідравлічний довантажувач?

4. Поясніть схему роботи вала відбору потужності ( рис.5.2)

5. Які типи привода ВВП застосовують на тракторах, в чому полягає різниця між ними?

Модуль 2

Практичне заняття №6

Тема: Керування тракторними транспортними агрегатами

6.1. Особливості підготовки транспортних агрегатів до роботи

У сільськогосподарському виробництві на транспортних роботах використовують в основному колісні трактори з причепами та напівпричепами (одновісними причепами).

Орієнтовний склад транспортних агрегатів, рекомендовані тиск в шинах та ширина колії тракторів наведені в таблиці 6.1

Основну увагу під час підготовки агрегатів до роботи слід звернути на гальмову систему трактора і причепа, головне зчеплення, рульове керування, тиск в шинах, зчіпний пристрій, освітлення та сигналізацію.

Гальмова система має відповідати таким вимогам:

• робоче гальмо повинне забезпечувати одночасне гальмування обох (всіх) коліс;

• не допускається підтікання рідини в гідросистемі гальм;

• в пневматичній системі має забезпечуватись необхідний тиск повітря;

• важіль стоянкового гальма мусить утримуватись в положенні гальмування фіксатором;

• стоянкове гальмо має утримувати агрегат, незалежно від умов завантаження, на підйомі чи спуску до 16°;

• хід гальмових педалей, при роздільному керуванні, повинен бути однаковим.

• контрольна довжина гальмового шляху з одним причепом, під час руху з початковою швидкістю 5,5 м/с, має становити: для тракторів масою до 4000 кг — 6,5 м; для тракторів з більшою масою — 7,5 м.

Неодночасність гальмування лівого і правого коліс моста може спричинити занос і перекидання трактора та агрегата в цілому. Для транспортних робіт педалі гальм (відповідних тракторів) мають бути зблокованими.

Гальмову систему причепа потрібно з'єднати з аналогічною системою трактора. Не можна використовувати на транспортних роботах агрегат до складу якого входить причіп з масою більшою маси трактора і якщо він (причіп) не обладнаний гальмами.

Таблиця 6.1. Орієнтовний склад транспортних агрегатів, тиск повітря в шинах та ширина колії тракторів

Марка трактора	Марка причепа	Тиск повітря в шинах коліс, Мпа			Ширина колії коліс, мм
		передніх	задніх		передніх	задніх
Т-25А Т-40М МТЗ-80, ЮМЗ-6Л, Т-150К	1ПТС-2Н 2ПТС-4, 2ПТС-6 Те ж» Те ж 1ПТС-9 ЗПТС-12 1ПТС – 9 (з довантаженням трактора баластом) ЗПТС-12 (без довантаження трактора баластом)	0,20 0,14-0,31 0,25 0,25 0,14 0,14 0,14		0,11 0,10-0,14 0,12 0,14 0,16 0,14 0,11	1400 1350 (не менше) 1800 1800 1860 Те ж Те ж	1500 1375 (не менше) 1800 1800 1860 Те ж Те ж

Пробуксовування чи ведення зчеплення може призвести до небезпечних ситуацій: втрати швидкості на підйомі, зупинки і скочування агрегату донизу (у випадку пробуксовування); неможливості вчасного переключення передач, що теж може зумовити скочування назад.

Люфт рульового колеса має бути у встановлених для кожного трактора межах (див. табл.2.3).

Потрібно перевірити тиск повітря в шинах. Неоднакове значення тиску в передніх шинах лівого і правого боку може стати причиною «ведення» трактора в той бік, в шині якого менший тиск. Перевіряється тиск шинним манометром, що додається з комплектом інструментів. Тиск в шинах причепа встановлюється відповідно до типорозмірів шин і їх навантажень.

Звичайно тиск у шинах тракторів та сільськогосподарських машин рекомендується контролювати і регулювати до початку роботи або після того, як вони простояли 8-12 год (з точністю 0,01 МПа). На тиск повітря в шинах суттєво впливає температура навколишнього повітря. Внаслідок цього рекомендується контролювати тиск до початку роботи у тих машин, які в неробочий час зберігаються в закритих приміщеннях (гаражах, ангарах тощо). Якщо ж машини стоять просто неба, то контролювати і регулювати тиск у шинах доцільніше в процесі роботи, тобто тоді, коли температура повітря в шинах стабілізувалась.

Велике значення для безпечного транспортування вантажів має тип зчіпного пристрою, що застосовується, та його технічний стан.

Двовісні причепи потрібно з'єднувати з трактором за допомогою буксирного пристрою, який обладнаний пружиною для «згладжування» раптових змін тягового навантаження під час рушання з місця і гальмування.

За допомогою буксирного пристрою не можна приєднувати до трактора одновісні причепи; коли встановлений буксирний пристрій, то не можна користуватися заднім начіпним механізмом.

У процесі підготовки до роботи слід перевірити технічний стан поворотного круга двовісного причепа, особливо фіксатора круга, яким він стопориться під час руху заднім ходом.

Одновісні причепи приєднуються до трактора за допомогою гідравлічного тягового гака. Застосування гідрогака дозволяє водію виконувати приєднання (роз'єднання) трактора і знаряддя безпосередньо з кабіни, сприяє підвищенню тягово-зчіпних властивостей трактора.

Ефективність роботи агрегату з одновісним причепом буде вищою, якщо передню частину трактора довантажити спеціальними вантажами (крім трактора Т-150К).

Щоб запобігти відриванню причепа від трактора, слід додатково застосовувати страхувальний трос (або ланцюг), який потрібно надійно закріпити на причепі і тракторі.

Для безпечного руху вночі потрібно, щоб ділянка дороги попереду трактора під час вмикання дальнього світла освітлювалась на відстані 100-150 м, ближнього - 30 м. Світло габаритних ліхтарів ззаду трактора має бути оранжевим або червоним. Всі сигнальні пристрої трактора потрібно з'єднати з причепом (стоп-сигнал, освітлення номерного знака, покажчики повороту).

Використання гусеничних тракторів на транспортних роботах, в основному зимою і з саньми, зумовлюється передусім їх вищою прохідністю в умовах бездоріжжя.

Гусеничні трактори допускаються до транспортних робіт тільки при справних механізмах керування, ходової частини і наявності, у відповідності з діючими правилами руху, фар та інших справних приладів електрообладнання.

Гальма гусеничного трактора повинні забезпечувати швидку і повну зупинку агрегату і надійно його утримувати на сухій дорозі з похилом до 20°.

Перевірити пальці гусениць: вони мають бути зашплінтовані заводськими виробами, натяг лівої і правої гусениць повинен бути однаковим.

Нормальне провисання верхньої вітки гусениці характеризується такими межами: Т-150 – 40-60 мм; ДТ-75М, Т-70С - 40-50 мм.

Тракторні сани, призначені для перевезення вантажів, обладнуються міцними настилом і бортами (брусами) висотою не менше 0,2 м.

З особливою відповідальністю потрібно готувати сани до перевезення людей (що можливе у випадках крайньої необхідності).

Сани потрібно обладнати бортами висотою 0,60-0,70 м з дощок товщиною 0,025 м; настилом товщиною не менше 0,040 м. Полозки саней слід оббити стальними штабами. Обладнати сидіння для людей не вище 0,30 м від краю бортів. Задні і розміщені біля бортів сидіння слід зробити із спинками.

Ширина саней і полозків має відповідати ширині трактора, дорожній просвіт не менше 0,35 м.

Трактор і сани обов'язково потрібно з'єднати додатковим запобіжним тросом або ланцюгом. Між трактористом та людьми в санях налагодити надійний двосторонній зв'яок (сигналізацію).