11.2 Регулювання комбайна кзс – 9-1см –«славутич»

Висоту зрізування 50, 100, 145 і 185 мм жаткою в режимі копіювання регулюють переміщенням башмаків по висоті. Зусилля тиску башмаків на ґрунт змінюють натягом блоків пружин механізму зрівноважування.

Переміщення мотовила за висотою і в поздовжньому напрямку проводиться гідроциліндрами. Частота обертання мотовила регулюється варіатором з гідроприводом. Зазор між спіралями шнека і днищем (10-15 мм) забезпечується переміщенням вертикальної плити з підшипниками по висоті на боковинах жатки. Частоту обертання барабана молотильного апарата в межах 465-1013 об/хв регулюють гідрофікова-ним варіатором. Зазори між билами барабана і підбарабанням у межах 14-55 мм на вході і 3-43 мм на виході встановлюють вмикачем електропривода. Частоту обертання вала вентилятора 355-916 об/хв регулюють гідрофікованим варіатором. Зазори між жалюзями решіт у межах 0-17 мм встановлюють важільним механізмом.

11.3 Регулювання комбайна КЗС -1580 «ЛАН» (для самостійної роботи)

Висоту зрізу (50, 100, 150 мм) при копіюванні жаткою поля регулюють переміщенням башмаків за висотою, а в режимі без копіювання (50-800 мм) - гідроциліндрами. Силу тиску (300Н) башмака на ґрунт регулюють натягом пружин гідроциліндрів жатки. Частоту обертання мотовила (12-57 об/хв) змінюють переміщенням зірочок і варіатором з електроприводом. Привід реверса робочих органів жатної частини здійснюється електродвигуном. Кут похилу пальців граблин мотовила змінюють вручну.

Частоту обертання молотильного барабана (280-650 або 650-1500 об/хв) регулюють гідрофікованим варіатором і планетарним редуктором. Зазор між билами барабана і підбарабанням регулюють тягами підвісок і двома важелями. Частоту обертання вентилятора (600-1500 об/хв.) регулюють варіатором з електроприводом.

За прямого комбайнування в середній частині гвинтового конвейєра потрібно закріпити змінні частини спіралі. Цим забезпечується рівномірний розподіл хлібної маси по довжині гвинтового конвейєра, а відповідно і рівномірне навантаження на пальцьовий механізм.

Похилий конвейєр регулюють під час підготовки комбайна до роботи і при потребі в процесі роботи. Запобіжна муфта на ведучому валу конвейєра повинна передавати крутний момент 150 Нм (15 кгс м) на всіх комбайнах. Правильність натягу ланцюгів конвейєра можна перевірити, вимірявши довжину пружин натяжного механізму. При нормально натягнутих ланцюгах довжина стиснутих пружин повинна бути в межах 87-92 мм із запасом на додаткове їх стиснення не менше 15 мм. Натяг ланцюгів можна перевірити, відтягуючи вгору крайній в них. Рукою потрібно братися за планку посередині ланцюга. При цьому палець підвіски нижнього барабана конвейєра повинен переміститися не менше як на 10 мм.

Дуже велике значення для високоякісної роботи комбайна має правильне регулювання зерноочистки. Тому при підготовці комбайна до роботи необхідно відрегулювати варіатор вентилятора і решета.

Змінювати частоту обертання вентилятора можна тільки при працюючому двигуні і включених робочих органах молотарки. Важливо правильно підібрати силу повітряного потоку. На решета потрібно подавати максимально можливий потік повітря, але зерно при цьому не повинне висипатися в полову. Спочатку при працюючій молотарці треба включити велику частоту обертання вентилятора, а потім, спостерігаючи за решетами, поступово її зменшувати. Як тільки винесення зерна з решіт повітрям припиниться, потрібно припинити зменшувати частоту обертання вентилятора.

Кут похилу жалюзі верхнього решета встановлюють 30, нижнього 20°. Потім ці кути змінюють в процесі роботи комбайна, враховуючи конкретні умови. Кут похилу жалюзі решіт не повинен перевищувати 45°. Нижнє решето встановлюють у середнє положення.

Якщо виявиться, що в колосовий гвинтовий конвейєр зерноочистки сходить багато зерна, передній кінець нижнього решета потрібно опустити.

Кут похилу подовжувача верхнього решета змінюється від 8 до 30°. Великий кут похилу встановлювати не варто, бо багато часток вороха потраплятиме в колосовий гвинтовий конвейєр. З тієї ж причини не слід дуже відкривати жалюзі подовжувача. Кут похилу подовжувача і його жалюзі підбирають так, щоб не було втрат вільним зерном і невимолоченими колосками.

Під час обмолоту, особливо остистих культур, потрібно слідкувати за станом клавіш соломотряса. Пластинки, що прикривають отвори в клавішах, повинні бути встановлені під кутом 45°, клавіші треба періодично очищати від остюків.

Копнувач регулюють при підготовці комбайна до роботи. Перевіряють, щоб не було надмірного провисання тяг, що з'єднують педаль вивантаження соломи із заскочкою заднього клапана. Змінюючи довжину тяги, яка з'єднує днище копнувача із заднім клапаном, добиваються одночасності опускання днища і відкривання заднього клапана. Це потрібно для того, щоб копиці не розтягувалися.

Важливо правильно налагодити копнувач для першого проходу. Для вивантаження зерна без зупинки комбайна необхідно, щоб відстань між копицями була не менш 120 м. Вивантажити копиці на однаковій відстані комбайнеру важко. Цю роботу з успіхом виконує автомат, зблокований із сигнально-запобіжною муфтою молотарки.

Під час першого проходу комбайна потрібно відпустити регулювальну гайку муфти на два оберти і почати роботу. Копиці при цьому вивантажує автомат. Після закінчення першого проходу гайку загвинчують до попереднього положення і копиці повинен вивантажувати комбайнер, користуючись педаллю. Зловживати роботою автомата не потрібно, оскільки під час пробуксовування муфти кулачки спрацьовуються і вона швидко виходить з ладу. При підбиранні валків перший прохід комбайна слід робити по одинарному валку, а здвоєні валки, що утворилися при прокошуванні загінок, треба підбирати в останню чергу.

Автоматичний регулятор завантаження молотарки (АРЗМ) призначений для створення оптимального режиму роботи молотарки. Підготовка автоматичного регулятора до роботи складається з перевірки правильності монтажу механізму керування і перевірки роботи АРЗМ, згідно з «Технічним описанням і інструкцією по експлуатації».

Під час роботи на комбайні з АРЗМ потрібно дотримуватись таких правил: визначити величину подачі хлібної маси, для чого важіль регулювання подачі хлібної маси при працюючій молотарці встановити так, щоб середина гнучкої тяги провисала на 10-15 мм; після проходу

30-50 м перевірити величину втрат по УПЗ або взяти пробу з копнувача; зменшити швидкість руху комбайна, якщо втрати перевищують норму.

Якщо втрат майже немає, подачу можна збільшити, перемістивши важіль регулювання подачі хлібної маси вперед; повторно перевірити втрати і, коли молотарка працює задовільно, продовжувати роботу; перевірку втрат проводити 2-3 рази на день; через кожні 50 га потрібно перевіряти чіткість роботи АРЗМ, а також перевіряти і при необхідності підтягувати гайки кріплення полозів.

Контроль якості роботи зернозбиральних комбайнів проводиться поточний і приймальний. Якість роботи комбайна визначається величиною втрат, чистотою зерна в бункері, рівномірністю висоти зрізу (чистотою підбирання валка).

Згідно з агротехнічними вимогами до комбайнового збирання врожаю якісні показники комбайна при нормальному навантаженні повинні бути не нижчі таких: загальні втрати за жаткою при збиранні прямостоячих хлібів не більше 1 %, а на підбиранні нормально укладених валків - не більше 0,5 %; загальні втрати за молотаркою допускаються не більше 1 % при вологості зерна до 18 % і не більше 2 % максимально допустиме подрібнення і пошкодження продовольчого і фуражного зерна: 2 % при збиранні колосових культур, 3 % при збиранні круп'яних та зернобобових культур і чистота зерна в бункері на прямому збиранні незабур'янених площ з вологістю 18 % повинна становити не менше 95 %, а при підбиранні валків - 96 %.

Поточний контроль здійснює в основному комбайнер в процесі роботи. На підставі цього контролю він підбирає і підтримує найбільш вигідний режим роботи комбайна, виконує, уточнює або змінює установочне і експлуатаційне регулювання.

Операції поточного контролю діляться на дві групи - безперервні і. періодичні.

До безперервних належать уважний огляд хлібної смуги перед різальним апаратом (в межах 5-15 м); спостереження за роботою мотовила і гвинтового конвейєра жатки при прямому збиранні, а при роздільному - за рівномірністю підбирання валка; спостереження за роботою інших механізмів жатки чи підбирача, за показаннями сигналізаторів і покажчиків на щитку приладів, за роботою копнувача тощо; прослуховування роботи комбайна і своєчасне вловлювання в ньому сторонніх шумів і стуків.

До періодичних операцій поточного контролю належать перевірка величини втрат вільним зерном в соломі і полові, а також внаслідок недомолоту; перевірка чистоти і відсутності подрібнення зерна в бункері. Також необхідно періодично перевіряти регулювання мотовила і підбирача, надійність всіх ущільнень, стан поверхні клавіш соломотряса, верхнього і нижнього решета.

Величину втрат вільним зерном і недомолотом визначають візуально на початку і через кожні 1-2 год роботи. Робиться це так: зупиняють комбайн; руками беруть кілька проб із вивантаженої копиці, особливо з нижньої її частини; оглядають зібрану смугу на довжині кількох метрів (чи немає втрат через ущільнення та внаслідок високої частоти обертання мотовила). Під час таких коротких зупинок оглядають також поверхні клавіш соломотряса та решіт зерноочистки комбайна, беруть пробу зерна із бункера. При виявленні втрат зерна комбайнер повинен негайно вжити відповідних заходів. Якщо виявляться втрати зерна недомолотом в соломі, потрібно зменшити зазори молотильного пристрою, а потім, якщо це не допоможе збільшити частоту обертання барабана, не допускаючи подрібнення зерна.

У двобарабанних модифікаціях подібні зміни в регулюванні необхідно виконувати спочатку з другим, а якщо це не дасть бажаних наслідків, і з першим барабаном. Виявивши невимолочені колоски в полові, потрібно більше відкрити жалюзі подовжувача верхнього решета.

Подрібнене зерно в бункері буде внаслідок малих зазорів між барабаном і підбарабанням або великої частоти обертання барабана. В цьому випадку потрібно спочатку збільшити зазори молотильного пристрою, а потім, якщо подрібнення зерна не зменшиться, зменшити частоту обертання барабана.

У двобарабанних молотарках аналогічне регулювання слід починати з другого барабана, а потім, якщо змін не станеться, і першого, слідкуючи, проте, щоб не було недомолоту.

При наявності подрібненого зерна в бункері і невимолочених колосків у копнувачі, потрібно уважно перевірити рівномірність зазорів молотильного пристрою по всій довжині планок підбарабання. Втрати повноцінного зерна в полові можуть бути внаслідок малого кута похилу жалюзі верхнього решета і його подовжувача. Якщо при його збільшенні втрати не зменшаться, необхідно збільшити кут похилу подовжувача, але так, щоб частки вороху не затримувалися на подовжувачі. Коли ж і це не зменшить втрати, потрібно збільшити частоту обертання вентилятора, не допускаючи виносу зерна в полову повітряним потоком.

Якщо в бункер надходить засмічене зерно, треба спочатку зменшити кут похилу жалюзі нижнього решета. При відсутності позитивних наслідків збільшити частоту обертання вентилятора, не допускаючи великого сходу зерна в колосовий гвинтовий конвейєр; якщо чистота зерна не збільшиться - зменшити швидкість руху комбайна. Для постійного контролю за величиною втрат на комбайнах встановлені покажчики втрат зерна (УПЗ), які враховують кількість зерна, що надходить у бункер і одночасно кількість зерна, яке через соломотряс і скатну дошку колосового гвинтового конвейєра йде у втрати.