6.5. Особливості експлуатації тракторів в зимових умовах

Спостереженнями встановлено, що зниження температури навколишнього повітря до 5 °С і нижче погіршує умови експлуатації двигунів внутрішнього згоряння і тракторів в цілому, внаслідок змін в роботі систем живлення, мащення, охолодження двигунів і підвищення в'язкості масла в корпусах трансмісії.

Щоб забезпечити безвідказну роботу трактора зимою необхідно до початку холодів провести сезонне технічне обслуговування (СТО) згідно із заводською інструкцією та підготувати трактор до експлуатації при низьких температурах.

Потрібно перевірити стан опалювальних систем кабін, передпускових підігрівників, свічок розжарювання.

Особливості обслуговування систем трактора такі.

Рідинна система охолодження. Запускати двигун можна лише після прогрівання його гарячою водою. Для цього потрібно відкрити спускні крани на нижньому бачку радіатора і блоці циліндрів, залити в радіатор воду температурою 60-90 °С, після витікання води закрити крани і знову заповнити систему гарячою водою.

Не можна запускати двигун без води, а заливати її після запуску, оскільки це спричиняє аварію, бо окремі деталі двигуна зразу ж після запуску інтенсивно нагріваються і може статися пошкодження циліндрів або навіть заклинювання поршнів. Крім того, під час заливання холодної води в двигун можлива поява тріщин у головці блока.

При наявності слід використовувати (див. практичне заняття №3) передпусковий підігрівник.

У разі тривалих стоянок трактора воду із системи охолодження слід зливати. Порядок зливання такий: коли температура охолодної рідини знизиться до 50-60 °С, відкрити спускні крани на радіаторі і блоці циліндрів; зняти пробку заливної горловини радіатора; випустити воду; прокрутити кілька разів колінчастий вал двигуна пусковим двигуном чи електростартером з виключеною подачею палива.

В умовах низьких температур рекомендується користуватися антифризами.

Система живлення. При температурах навколишнього повітря до

-30 °С застосовується зимове дизельне паливо ДЗ; при нижчих температурах - арктичне ДА. Потрібно слідкувати, щоб вода не потрапляла в паливо, бо це створює пробки в трубопроводах. Бак слід заправляти повністю, щоб уникнути конденсації вологи на його стінках; частіше потрібно зливати відстій з паливного бака, фільтрів, відстійників.

У системі мащення має бути зимовий сорт масла, який відзначається меншою в'язкістю і нижчою температурою застигання. Холодний двигун слід перед запуском заправляти підігрітим маслом. У разі відсутності зимового сорту масла дозволяється до літнього додавати 15 % зимового дизельного палива.

6.6. Буксирування тракторів

Буксирування тракторів проводиться тільки в крайніх випадках, коли несправність вузлів чи агрегатів робить неможливим їх самостійний рух. Керувати трактором-буксирувальником повинен досвідчений тракторист. Потужність буксирувальника має бути більшою або дорівнювати потужності трактора, що буксирується. Швидкість руху обмежується до 4 м/с.

Для буксирування застосовують жорстку або гнучку зчіпку.

Гнучка зчіпка - це стальний трос (або ланцюг) довжиною 4-6 м. Така довжина троса зумовлена тим, що при меншій відстані між машинами погіршується видимість дороги і обстановки навколо трактора, що буксирується, а при більшій - створюється небезпечна ситуація і, крім того, можлива дезорієнтація інших водіїв та пішоходів.

Жорстка зчіпка - це металева трубчаста штанга діаметром 75- 100 мм, довжиною 1,5 - 4 м. Довжина штанги понад 4 м забороняється, тому що внаслідок поздовжнього згину можлива її поломка під час гальмування буксирувальника.

На гнучкій зчіпці дозволяється буксирувати трактор із діючими гальмами, рульовим керуванням, звуковим сигналом, електроосвітленням. Під час буксирування в нічний час передніми фарами освітлюються дорога і трос (зчіпка) та вмикаються задні ліхтарі.

Перед початком руху з гнучкою зчіпкою машин буксирувальник повинен від'їхати так, щоб забезпечити натяг зчіпки. Після цього, подавши сигнал і одержавши відповідь, можна почати буксирування.

Буксирувальник повинен рухатися якомога рівномірніше і по можливості без гальмування (особливо різкого).

Тракторист машини, що буксирується, не повинен допускати послаблення зчіпки (коли починається послаблення, слід пригальмувати трактор).

Для кращої видимості троса на нього слід начепити через кожний метр сигнальні щитки.

Забороняється буксирування на гнучкій зчіпці в гірських місцевостях і в ожеледицю.

Коли несправні гальма трактора, його можна буксирувати лише на жорсткій зчіпці: при цьому він повинен мати справне рульове керування та задні ліхтарі.

У гірських місцевостях буксирування можливе лише за допомогою жорсткої зчіпки і не більше одного трактора. Швидкість слід вибирати таку, щоб без переключення передач подолати підйом. Не можна буксирувати трактором з причепом.

Для буксирування тракторів Т-150 і Т-150К з несправним двигуном потрібно виконати роботи, що забезпечили б функціювання гідросистеми трансмісії і рульового керування.

Про те, як це зробити, йшлося в практичній роботі№3.

У випадку несправності гідросистеми рульового керування Т-150К перед початком буксирування слід від'єднати шланги від гідроциліндрів рульового керування і заглушити їх (шланги) пробками. Насос повинен бути включений на привод від двигуна.

Несправні карданні передачі перед буксируванням слід зняти.