immunologia_N3-4_2010_block_210x297

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

полимеров – полилактидной кислоты и лактид- гликолид-кополимеров принято называть «золотым стандартом».

Этапы операции с использованием мембран следующие:

1.Анестезия.

2.Широкий интрасулькулярный разрез.

Моноцитарный колониестимулирующий фактор Т-лимфоцитами и моноцитами-макро- фагами (М-КСФ); усиливает рост, дифференцировку и активацию незрелых и зрелых гранулоцитов и моноцитов .

Гранулоцитарный колониестимулирующий фактор (Г-КСФ) продуцируется стромальны-

3.Вертикальные латеральные разрезы на ми клетками костного мозга и моноцитамирасстоянии равном не менее ширины комакрофагами; усиливает рост, дифференци-

	ронки премоляра от оперируемого зуба.	ровку и активацию незрелых и зрелых грануло-
4.	Отсливаивание слизисто-надкосничного	цитов и моноцитов.
	лоскута и удаление грануляционной тка-	Различные патологии ротовой полости ча-
	ни.	сто идентифицируются в обобщенной форме
5.	Обработка костных карманов и зоны би-	и группируются под одним названием – забо-
	фуркации.	левания пародонта. Даже дифференциальный
6.	Скайлинг и полирование корня зуба.	диагноз этих патологий, как правило, недоста-

7.Припасовка мембраны и ее фиксация. В точен для того, чтобы избежать ненужных видов случае резорбирующих мембран приметерапии, которые не только отличаются друг от няется резорбирующий шовный материдруга, но зачастую бесполезны и даже вредны

ал, а при использовании нерезорбирую-	[1].
щих мембран – специальные штифты [2].	Гомотоксический анализ, напротив, показы-

8.Фиксация лоскута швами так, чтобы лосвает, что для патологии такого рода, как гингикут перекрывал мембрану на 2-3 мм. вит характерна своя специфическая этиология.

При появлении признаков инфицирования необходимо удалить мембрану.

Нерезорбирующие мембраны удаляют через 6 недель.

С позиций иммунологических процессов и регенерации важная роль принадлежит факторам роста, к которым относятся ТФР-бета, ГМКСФ, М-КСФ, Г-КСФ [3].

Трансформирующий фактор роста – бета (ТФР-бета),которыйпродуцируетсяразличными типами клеток, включающие В- и Т-лимфоциты и моноциты-макрофаги. Основной функциею этого фактора является угнетение роста и активности Т-клеток, а также функции макрофагов. В-клетки, нейтрофилов и природных киллеров (NK-killers).

Не принимая во внимание, что этот фактор получил характеристику негативного регулятора иммунных ответов, его повышенное образование в организме приводит к ускоренным репаративным процессам в случае нагноительных ран, усиления синтеза коллагена под влиянием этого фактора. Усиливается продукция IgA.

Таким образом, основная роль ТФР-бета состоит в угнетении иммунного ответа, когда нет его развития (например, после ликвидации инфекции), данный трансформирующий фактор роста способствует процессам регенерации и репарации.

Следующий фактор роста – гранулоцитарно - моноцитарный колониестимулирующий фактор (ГМ-КСФ), который продуцируется Т-лимфоцитами и моноцитами-макрофагами; усиливает рост клеток, дифференцировку их и активацию незрелых и зрелых гранулоцитов и моноцитов.

Более того, проведение антигомотоксической терапии свидетельствует о том, что ответы на данный вид терапии позволяет вывить новые проявления течения заболевания, которые важны в плане новых интепретаций патологического процесса у конкретного пациента.

Анализ патологических изменений в динамике терапии должен дать новую информацию для понимания причин нарушения психо-нейро-эндокринно-метаболически- иммунологического и генного баланса, что впоследствии приведет к уменьшению предрасположенности организма по отношению к воздействию внешних неблагоприятных факторов или возникновения осложнений. Такая оценка должна помочь выяснить истинное состояние пациента с позиций заболевания пародонта в контексте возможных осложнений внутренних органов.

Различные заболевания десен – гингивиты – характеризуются многообразием клинических проявлений в форме бактериальных гингивитов, гингивитов гормональной природы (предменструальной, пубертатной, при беременности), гиперпластический гингивит при диабете, гиперпластический гингивит после приема лекарственных препаратов, шелушащийся гингивит, острый язвенно-некротический гингивит и пародонтальный гингивит при СПИДе [20].

Гиперпластический гингивит при сахарном диабете или развивающийся после приема лекарственных препаратов может быть верифицирован при гистологическом исследовании препаратов тканей пораженных областей, а также при визуальном исследовании десен. Патологические изменения происходят на фоне

21

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

угнетения иммунной системы и длительной пе-	фагоцитарного числа и показателя завершения
регрузки токсинами. Одним из лекарственных	фагоцитоза (ПЗФ) [17].
препаратов, вызывающих гиперплазию десен,	Под влиянием проводившейся нами анти-
является циклоспорин, мощный иммуносупрес-	гомотоксикологической	терапии	(Mucosa
сор, который оказывает эффект на Т-лимфоциты	compositum 1 мл 2 раза в неделю, курсом 10
и на продукцию цитокинов [8].	дней; Traumel S 1 мл в/м 2-3 раза в неделю кур-
Поражение внутренних органов при гипер-	сом 10 дней; Lymphomyosot 15 капель 3 раза
пластическом гингивите в форме хронического	в день на протяжении всего курса лечения;
персистирующего гепатита и жировой дистро-	Echinocea compositum 1 мл в/м 2-3 в неделю в
фии печени, макромикропатий с присоедине-	течении 10 дней) исчезают у больных жалобы,
нием атеросклероза осложняет в целом течение	наблюдается положительная динамика кли-
основного заболевания [22].	нических показателей	хронического	гепатита
По данным литературных источников, со-	и жировой дистрофии печени, в частности по
четание заболеваний пародонта с болезнями	показателям активности трансаминаз и проис-
внутренних органов характеризуется достовер-	ходит нормализация обмена билирубина. В ре-
ным увеличением процентного содержания ак-	зультате проводимого лечения было выявлено
тивированных Т- и В-лимфоцитов и моноцитов	достоверное повышение содержания Тл (СD 3)
(СD-25), приблизительно до 25%, что говорит об	и нормализация уровня содержания Т (СD 4).
активности иммунного ответа организма. О глу-	Содержание Т (СD 8) еще более уменьшилось.
бине иммунного повреждения свидетельствуют	ИРИ (Т-х/Тс) достиг уровня показателей кон-
повышение уровня ЦИК и снижение абсолютно-	трольной группы. Содержание В-лимфоцитов
го количества естественных киллеров (СD 16).	(СD 22), IgM и IgA) оставалось на том уровне,
Наряду с изменением клеточного и гуморально-	как и до лечения, а содержание IgG повышает-
го звеньев иммунитета отмечается и угнетение	ся (Таблица 3).

Таблица 3.

Динамика иммунологических показателей у больных гиперпластическим гингивитом с сахарным диабетом, осложненным хроническим персистирующим гепатитом и жировой дистрофией печени

Основная группа		До лечения	После лечения	Контрольная
		(n=21)	(n=21)	группа
				(n=15)
Лимфоциты,%		37±3,5*	35±3,1	45±2,8
Лимфоциты, абс.		2±0,3**	1,80±0,2	4±0,5
Т - лимфоциты, %, СD 3		65±0,3**	71±1,1**	73±0,9
Т - лимфоциты,абс, СD 3		1,5±0,09***	1,3±0,1	2,4± 0,3
Т - хелперы, %, СD 4		35±2,1**	40±1,.8***	40±0,8
Т - хелперы, абс. СD 4		0,8±0,1***	1±0,04**	1,6±0,1
Т - супрессоры, %, СD 8		31±1,2	28±1,5	32±0,8
Т – супрессоры, абс, СD 8		0,70±0,04***	0,60±0,06**	1,2±0,2
ИРИ		1,2±0,05**	1,4±0,3***	1,1±0,06
Актив Т, В моноциты,%, СD 25		25±3***	24±2,3*	18±1,4
Актив Т, В моноциты, абс.,СD 25		0,5±0,04	0,3±0,05	0,4±0,06
В-лимфоциты , %, СD 22		16±0,8*	14±1,2	18±0,7
В-лимфоциты , абс, СD 22		0,3±0,03***	0,4±0,1	0,8±0,05
Естеств. киллеры, %, СD 16		9,2±0,6	10,1±0,7	10,4±0,9
Естеств. киллеры, абс, СD 16		0,2±0,03**	0,24±0,04**	0,36±0,06
ЦИК, ед. экстиции		0,18±0,05**	0,1±0,03	0,2±0,07
IgG, г/л		13±0,4**	14±0,7**	11±0,3
IgA, г/л		1,4±0,15	1,38±0,1	1,35±0,15
IgM , г/л		1,2±0,05	1,1±0,04	0,8±0,004
Фагоцитарный индекс, %		51±3,2	54±4,1	48±2,34
Фагоцитарный индекс, усл. ед.		2,3±0,8***	21±1,0**	18±1,76
Показатель завершения фагоцитоза, %		17±0,8**	21±3**	18±1,45
*P <0,1 сравнение с контрольной группой;		**P<0,01 - с нормой; ***P<0,001 - c нормой.

22

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

Симптоматика гингивита беременных сходна, хотя и в более выраженной форме по сравнению с таковой при пубертантном гингивите. Фито- и гомеопатическая терапия имеет большое значение при лечении этой патологии, так как больные часто страдают от побочных эффектов после применения аллопатических препаратов.

Натуропатическая терапия – гомеопатическая и антигомотоксическая – рекомендуется у той части больных, которые во время беременности не соблюдают правил гигиены ротовой полости. Некоторые антигомотоксикологические препараты, рекомендуемые для лечения беременных, перечислены ниже: Lymphomyosot (тропизм к слизистой ротовой полости). Показан при хроническом гипертрофическом воспалении, нарушениях метаболизма кальция, гидрогеноидизме; реактивирует рыхлую соединительную ткань. Galium-Heel (Тропизм к женской репродуктивной системе). Усиление неспецифической защиты, регуляция нарушений кальциевого обмена в костной ткани). Hepar compositum (Тропизм к печени). Препарат содержит вещества, реактивирующий ферментные системы печени. Engistol (Гомеопатический антибиотик). Активирует неспецифическую защиту организма при ваготонизме. Cutis compositum (противодерматологическое действие). Показан при пролиферативных процессах в коже и слизистых оболочках, улучшает микроциркуляцию[1].

Таким образом, существует определенное число исследований, которые указывают на существование связей заболеваний пародонта с некоторыми системными заболеваниями. Необходимо проведение дальнейших исследований, которые могут оперировать более совершенными определениями того, как заболевания десен и пародонта, как локализованного хронического процесса способствуют развитию, прогрессированию и тяжести системных заболеваний и патологии внутренних органов.

ЛИТЕРАТУРА.

1.Бардаро С. Гингивиты: анализ с позиции гомотоксикологии // Биологическая терапия – 1999 - № 2 – С. 4-20

2.Барабанти Н., Черутти А. Клинические инструкции применения стекловолоконных шифтов для пост-эндодонтических реставраций // Дента блиц – 2008 - № 6 (27) – С. 4- 7

3.Клиническая иммунология и аллергология// За редакцией Г.Н. Дранника/ Факторы роста

– Киев «Здоровье» - 2006 – С. 96

4.Сивовол И. Методика направленной регенерации ткани //Дентальные технологии – 2001 - № 2 – С. 20 – 22

5.Стоматологический компедиум - заболевания пародонта: гингивит // Medical World Bisness Press – 2004 – 19 C.

6.Brown D.L., Lee H.M., Kong K. et al. Effect of sub-antimicrobial doxicycline on biomarkers with acute coronare syndromes // J. Dent. Res.

–2003 – 82 (Spec. iss.) – Abstract 1443

7.Gabay C., Kushner I. Acute phase proteins and other systemic responses to inflamation // N. Engl. J. Med. – 1999 – 340 – S/ 448-454

8.Gaffar A., Scherl D. et. al. The effects of triclosan on mediators of gingival inflamation // J. Clin. Periodentol – 1995 – 22- S. 480-484

9.Grossi S. G., Screpsinsi F.B. et al. Treatment of periodontal disease in diabetics reduced glicated hemoglobin // J. Periodentol. - 1997 – 68 – S. 713719

10.Haffajee A, Socransky S.S. Microbial etiological agents of destructive periodontal disesses // Periodentol – 2000 – 1994 – 5 – S. 78-111

11.Hayday A., Viney J.L. The ins and outs of body surfase immunology // Science – 2000 – 290 – S. 97-100

12.Kerdvongbundit V. Wikesjz Effect of triclosan on healing following non-surgucal periodontal therapy in smokers // J. Clin. Periodentol – 2003 – 30 – S/ 1024-1030

13.Koj A. Iniation of acute phase response and syntesis of cytokines // Biochim. Biophys. Acta

–1996 – 131 – S/ 84-94

14.Lin Y., Fung K.K. et al. Gingival , Sherl D., Affitto J. et al. Gingival absorbtion of triclosan oll owing topical mouthrinse inflamation // Amer. J. Dent. 1994 – 7 – S. 13-16

15.Loesche W.J., Lopatin D.E. Interaction between periodontal disease, medical disease and immunity in older individuals // Periodentol. -2000

–1998 – 16 – S. 80-105

16.Loos B.G. Grandijk J. et al. Evalution of systemic markers related to cardiovascular diseases in peripheral blood of periodontis pts // J. Periodentol. – 2000 – 71 – S. 15281534

17.Moshage H. Cytokines and acute phase response // J. Pathol. – 1997 – 181 – S. 257

–266

18.Mustafa M., Wondimu B., Bachiet M. et al.

Induction of interferon gamma in human gingival fibroblast chalenged with fitogemaglobin // Cytokine – 2000 – 12 – 368-373

19.Mustafa M., Wondimu B. et al. Effects of triclosan of interleukin-1 beta production in human gingival fibroblast chalenged with tumor necrosis phactor alfa // Eur. J. Oral. Sci.-1998

–106 (2 pt 1) – S/ 637-643

23

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

20. Page R.C., Korman K.S. The patogenesis of human periodontis: an introduction // Periodentol – 2000 – 1997 – 14 – S. 9-11

21.Rosling B., Wanfors B. Et al. The use triclosan/ copolimer dentifice may retard progression of periodontitis // J. Clin. Periodentol. – 1997 – 24- S. 837-880

22.Slade G.D., Offenbacher S. et al. Acute phase inflamatory response to periodontal disease in the US population // J. Dent. Res. – 2000 – 79

– S/ 49-57

23.Teng Y.T. The role of acquired immunity and periodontal disease // Crit. Res. Oral. Biol. Med. – 2003 – 14- S. 237-252

РЕЗЮМЕ

ІМУНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ХВОРОБ ПАРОДОНТА ТА ВНУТРИШНІХ ОРГАНІВ: ПАТОГЕНЕЗ, ПРОФИЛАКТИКА, ЛІКУВАННЯ

Грішанін Г.Г., Перешивайлова І.А., Холодная О.В., Кожин М.І., Шумова Н.В., Шушляпін О.І., Кононенко Л.Г., Тучинська М.А., Сапрічова Л.В.

У статті представлені останні дані о ролі процесів репарації протягом захворювань пародонту з імунологічних позицій і їх значення в розвитку і прогресі деяких системних

захворювань, патології внутрішніх органів, тим самим вказуючими на існування зв'язків останніх з такими поширеними захворюваннями, як гінгівіт і пародонтит. Підкреслюється важлива роль профілактики бактерійних інфекцій ротової порожнини і терапія з позицій доказової медицини, алопатії антигомотоксикології, гомеопатії нових оперативноортопедичних підходів.

Ключові слова: хвороби пародонту, зв'язок із захворюваннями внутрішніх органів, консервативна і хірургічна терапія.

SUMMARY

IMMUNOLOGICAL АSPECTS DISEASES OF PARODONTIUM AND INNER ORGANS:

PATHOGENESIS, PROPHILACTICS, TREATMENT

Grishanin G.G., Pereshivaylova I.A., Kholodnaya E.V., Kozhin M.I., Shumova N.V., Shushlyapin O.I., Kononenko l.G., Tuchinskaya M.A., Sapricheva l.V.

In the article the last information is presented at the roles of processes of reparation during the diseases of paradontium from immunological positions and their value in development and progress of some system diseases, pathology of internalss, the same indicative on existence of connections last with such widespread diseases, as gingivitis and parodontium. The important role of prophylaxis of bacillosiss of oral cavity and therapy is underlined from positions of evidential medicine, allopathy of antihomotoxicology, homoeopathy of new operatively-orthopaedic approaches.

Keywords: illnesses of paradontium, connection with the diseases of internalss, conservative and surgical therapy.

УДК616.5-001/002-056.3-053.2:612.42

ЗВ’ЯЗОК ПРОДУКЦІЇ ХЕМОКІНОВОГО РЕЦЕПТОРУ CCR4 ЦИТОТОКСИЧНИМИ Т-ЛІМФОЦИТАМИ ТА Т-ЛІМФОЦИТАМИ-ХЕЛПЕРАМИ З РІВНЯМИ РЕГУЛЯТОРНИХ Т-ЛІМФОЦИТІВ У ДІТЕЙ ХВОРИХ НА АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ

ЧЕРНИШОВ П. В.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Атопічний дерматит (АтД) є хронічним рецидивуючим захворюванням шкіри [21]. До факторів, що можуть бути залученими до процесу розвитку запалення при АтД належать природні, генетичні та імунологічні чинники. Зокрема, підвищені рівні продукції цитокінів та хемокінів властиві для імунної відповіді Т-хелперів другого типу [13]. Атопічний дерматит є одним з найбільш розповсюджених захворювань шкіри. Захворюваність на АтД серед дітей та дорослих молодого віку сягає 15% [6]. Захворюваність на АтД зросла протягом останніх десятиріч настільки, що в індустріально розвинутих країнах його вже вважають однією з головних проблем охорони здоров’я [15].

Зростання захворюваності на АтД та досить висока резистентність до загальноприйнятої терапії потребує докладного розгляду патогенезу цієї хвороби [1].

У відповідності до сучасних наукових уявлень, значну роль у патогенезі атопічного дерматиту відіграють CD8+ цитотоксичні Т-лімфоцити [5, 11, 17]. Французькі дослідники показали на тваринній моделі, що CD8+ цитотоксичні Т-лімфоцити швидко залучаються до враженого антигеном місця та ініціюють запальний процес, що у свою чергу призводить до інфільтрації шкіри еозинофілами та Т-лімфоцитами-хелперами першого та другого типів. У спеціальних лабораторних тварин з відсутністю CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів запалення, навпаки, не виникало, в той час, як у тварин з відсутністю CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів виникали тяжкі форми атопічного дерматиту. Більше того, введення CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів від сенсибілізованих тварин несенсибілізованим тваринам призводило до швидкого розвитку вогнищ запалення на шкірі після контакту з алергеном. Вка-

24

high-

low-negative

high-intermediate

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

зані знахідки доводять необхідність CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів для розвитку висипань АтД [8].

Властива для АтД міграція Т-лімфоцитів до міст запалення привернула увагу дослідників до хемокінів та їх рецепторів, що за сучасними уявленнями грають ключову роль у міграції лейкоцитів загалом [12]. Хемокіни та їхні рецептори є важливими елементами у процесі вибіркового залучення та активації різноманітних субпопуляцій лейкоцитів. Ліганди CCR4 регулюють переважне залучення Т-лімфоцитів другого типу [19]. CCR4 (СС хемокіновий рецептор 4) - є зв’язаним з G протеїном трансмембранним рецептором для CCL2, CCL5, CCL17, CCL22, який переважно експресується на Т-лімфоцитах-хелперах другого типу [16]. Т-лімфоцити з експресією хемокінового рецептору CCR4 переважно продукують властивий для імунної відповіді Т-лімфоцитів другого типу інтерлейкін-4 [10], що стимулює B-лімфоцити до продукції IgE [3].

Властивість продукувати хемокіновий рецептор CCR4, який відповідає за хомінг до шкіри, мають регуляторні Т-лімфоцити [9, 14]. Регуляторні Т-лімфоцити мають здатність контролювати ефекторні функції CD8 T-лімфоцитів [4]. Баланс між алергією та толерантністю залежить від регуляторних Т-лімфоцитів. Індукована алергенспецифічними регуляторними Т-клітинами толерантність є нормальною імунологічною відповіддю на дію алергенів у здорових осіб, що не мають схильності до атопії. Таким чином, у здорових осіб зберігається нормальна функціональна відповідь алерген-специфічних регуляторних Т-лімфоцитів, а у осіб схильних до атопії така відповідь є порушеною. Це підтверджувалось у хворих на астму, алергічний риніт, контактний дерматит та атопічний дерматит. Відповідно, відновлення порушеної алерген-специфічної відповіді регуляторних Т-лімфоцитів та досягнення толерантності вважається надзвичайно

важливим для досягнення гарних результатів лікування означених хвороб [22]. У своїй попередній роботі ми показали, що рівні регуляторних клітин з фенотипом CD4+CD25

CD127 вірогідно підвищені у дітей хворих на АтД, а також встановили пряму кореляційну залежність між рівнями регуляторних клітин та тяжкістю клінічних проявів цього дерматозу у дітей [2].

Метою даної роботи було дослідження взаємозв’язків між регуляторними Т-лім- фоцитами та CD8+ цитотоксичними Т-лімфо- цитами, які експресують хемокіновий рецептор CCR4.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Ми спостерігали хворих на АтД дітей, діагноз яким встановлювався на підставі критеріїв запропонованих Hanifin та Rajka [7]. Для об’єктивізації тяжкості клінічних проявів АтД оцінювання показника SCORAD (scoring of atopic dermatitis) проводилося за стандартною методикою [20]. Обстеження проводилося перед початком лікування. У всіх дітей визначали рівні регуляторних клітин з фенотипом CD4+CD25 intermediate CD127low-negative (у подальшому цитуванні СD4+CD25hi-intCD127lo), CD3/CD4/CCR4 та CD3/ CD8/CCR4 за допомогою багатокольорової проточної цитометрії. В якості контролю використовували показники 13 дітей такого ж віку без ознак атопії. На обстеження дітей та використання результатів для аналізу і публікацій було отримано згоду батьків.

Результати досліджень оброблялися за допомогою математичної статистики. Для оцінки вірогідності різниці показників дітей з АД від групи контролю застосовували непарний t тест з поправками Велча. Різницю показників вважали вірогідною при p< 0,05. Кореляційні зв’язки визначали за допомогою методів Спірмана та Пірсона.

70 Р=0,01

60

50

40

30

20

1 0

0

Діти з АтД 1 Діти без атопії

Рисунок. Рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей з атопічним дерматитом та у дітей без атопії (109клітин/л)

25

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Середній рівень інтегрального показника SCORAD, що відображає тяжкість та розповсюдженістьклінічнихпроявівуобстежених нами дітей з АтД, дорівнював 29,5±2,1. Середні рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4 у дітей

зАтД, дорівнювали 52,14±5,82 х 106клітин/л. Середні рівні CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4 у дітей

зАтД дорівнювали 395,14±46,63 х 106клітин/л. Середні рівні регуляторних СD4+CD25hi-intCD127lo Т-лімфоцитів у обстежених нами хворих дорівнювали 220,44±18,36 х 106клітин/л.

Середні рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей без атопії дорівнювали 34,23±3,41 х 106 клітин/л. Середні рівні CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей без атопії дорівнювали 278,92±41,46 х 106 клітин/л.

Рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей з АтД вірогідно перевищували рівні цього показника у дітей без атопії (Р=0,01). Дані представлені на рисунку. Рівні CD4+ Т-лімфоцитів- хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, у дітей з АтД не вірогідно перевищували показники у дітей без атопії.

Рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, вірогідно корелювали з рівнями регуляторних СD4+CD25hi-intCD127lo Т-лімфоцитів у хворих на АтД (r=0,38; P<0,05 та r=0,61; P<0,001, відповідно). У дітей без атопії кореляції рівнів CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, з рівнями регуляторних СD4+CD25hi-intCD127lo Т-лімфоцитів виявилися статистично не вірогідними.

Рівні CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4+ Т-лімфоцитів-хелперів, які продукують хемокіновий рецептор CCR4, вірогідно корелювали

зпоказником SCORAD, що відображає тяжкість та розповсюдженість клінічних проявів АтД.

Отримані нами дані підтверджують велике значення CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів у імунологічних механізмах АтД. Так, рівні продукції хемокінового рецептору CCR4 були вірогідно підвищені у хворих на АтД саме на CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитах, але не на CD4+ Т-лімфоцитах-хелперах. Отже для підтримання властивого для АтД запалення необхідна наявність більшої кількості CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів, що продукують хемокіновий рецептор CCR4. Про зміни у імунологічних механізмах при АтД свідчить і наявність кореляції рівнів продукції хемокінового рецептору CCR4 на CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів та CD4+

Т-лімфоцитів-хелперів з рівнями регуляторних СD4+CD25hi-intCD127lo Т-лімфоцитів у хворих на АтД, чого не спостерігалося у дітей без атопії. Виходячи з даних літератури щодо можливості регуляторних Т-лімфоцитів контролювати ефекторні функції CD8+ T-лімфоцитів [4] можливо припустити, що підвищені рівні регуляторних Т-лімфоцитів у хворих на АтД обумовлені необхідністю контролювати збільшену кількість CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитів з хомінгом до місць запалення у шкірі. У свою чергу, наявність вірогідної кореляції цих субпопуляцій з тяжкістю та розповсюдженістю АтД вказує на те, що для підтримання запалення у шкірі необхідним є залучення великої кількості Т-лімфоцитів, що обумовлює зростання кількості регуляторних Т-лімфоцитів для контролю цього запалення.

Таким чином, у дітей з АтД нами встановлено змінений механізм імунологічних реакцій властивий для даного дерматозу. Саме комплексний характер змін імунологічної реактивності при АтД обумовлює хронічний рецидивуючій перебіг цієї хвороби та важкість її лікування.

Триває розробка модифікаторів імунної відповіді, зокрема, спрямованих саме на блокаду CCR4, що повинно порушити міграцію лімфоцитів до місць запалення у шкірі. Так, позитивні результати застосування блокади хемокінового рецептору CCR4 було нещодавно отримано на моделі астми [18]. Отримані нами результати вказують на більшу доцільність селективної блокади CCR4 саме на CD8+ цитотоксичних Т-лімфоцитах.

Таким чином, CD8+ цитотоксичні Т-лім- фоцити, що експресують хемокіновий рецептор CCR4, відіграють значну роль у імунопатологічних механізмах АтД та є безпосередньо пов’язаними з тяжкістю та розповсюдженістю клінічних проявів АтД у дітей.

ЛІТЕРАТУРА

1.Степаненко В.І., Іщейкін К.Є., Рижко П.П., Кайдашев І.П. Імуносупресивна терапія при атопічному дерматиті // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. - №1. – С. 19-22.

2.Чернишов П.В. Регуляторні Е-лімфоцити у дітей з атопічним дерматитом // Імунологія та алергологія. – 2009. - №4. – С. 73-77.

3.Abbas A., Lichtman A. Cellular and molecular immunology – Philadelphia: Elsevier Science, 2003. – 562 p.

4.Chappert P., Leboeuf M., Rameau P. et al. Antigen-specific Tregs impair CD8 T cell priming by blocking early T cell expansion // Eur. J. Immunol. – 2009. Epub ahead of print.

26

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

5.Chernyshov P.V. Expression of activation inducer molecule (CD69) on CD3+CD8+ T lymphocytes in children with atopic dermatitis correlates with SCORAD but not with the age of patients // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. – 2009. – Vol.23(4). – P. 462-463.

6.Darsow U., Wollenberg A., Simon D. et al. ETFAD/EADV eczema task force 2009 position paper on diagnosis and treatment of atopic dermatitis // JEADV. – 2010. – Vol. 24. – P. 317-328.

7.Hanifin J., Rajka G. Diagnostic features of atopic dermatitis // Acta Derm. Venereol.-1980.-Vol. 92.- P. 44-47.

8.Hennino A., Vocanson M., Toussaint Y. et al. Skin-infiltrating CD8+ T cells initiate atopic dermatitis lesions //J. Immunol. – 2007. – Vol. 178(9). – P. 5571-5577.

9.HiraharaK.,LiuL.,ClarkR.A.etal.Themajorityof human peripheral blood CD4+CD25highFoxp3+ regulatory T cells bear functional skin-homing receptors // J. Immunol. – 2006. – Vol. 177. –

P.4488–4494.

10.Inaoki M., Sato S., Shirasaki F., Mukaida N., Takehara K. The frequency of type 2 CD8+ T cells is increased in peripheral blood from patients with psoriasis vulgaris // J. Clin. Immunol. – 2003. – Vol. 23. – P. 269-278.

11.Just H.L., Deleuran M., Vestergaard C. et al. T-cell receptor excision circles (TREC) in CD4+ and CD8+ T-cell subpopulations in atopic dermatitis and psoriasis show major differences in the emission of recent thymic emigrants // Acta Derm. Venereol. – 2008. – Vol. 88(6). – P. 566-572.

12.Kawada K., Sonoshita M., Sakashita H. et al. Pivotal role of CXCR3 in melanoma cell metastasis to lymph nodes. // Cancer Res. – 2004. – Vol. 64 (11). – P. 4010-4017.

13.Leung D.Y., Boguniewicz M., Howell M.D. et al. New insights into atopic dermatitis // J. Clin. Invest. – 2004. – 113. – P. 651-657.

14.Lim H.W., Broxmeyer H.E., Kim C.H. Regulation of trafficking receptor expression in human forkhead box P3+ regulatory T cells // J. Immunol. – 2006. – Vol. 177. – P. 840–851.

15.Negele K., Heinrich J., Borte M. et al. Mode of delivery and development of atopic disease during the first 2 years of life // Pediatr. Allergy Immunol. – 2004. – Vol. 15(1). – P. 48-54.

16.Maeda S., Okayama T., Omori K., Masuda

K.Expression of CC chemokine receptor 4 (CCR4) mRNA in canine atopic skin lesion // Vet. Immunol. Immunopathol. – 2002. – Vol. 90. – P. 145-154.

17.Oflazoglu E., Simpson E.L., Takiguchi R. et al. CD30 expression on CD1a+ and CD8+ cells in atopic dermatitis and correlation with disease severity // Eur. J. Dermatol. – 2008. – Vol. 18(1). – P. 41-49.

18.Perros F., Hoogsteden H.C., Coyle A.J. et al. Blockade of CCR4 in a humanized model of asthma reveals a critical role for DC-derived CCL17 and CCL22 in attracting Th2 cells and inducing airway inflammation. Allergy. – 2009.

–64(7). – P. 995-1002.

19.Shimada Y., Takehara K., Sato S. Both Th2 and Th1 chemokines (TARC/CCL17, MDC/CCL22, and Mig/CXCL9) are elevated in sera from patients with atopic dermatitis // J. Dermatol. Sci. – 2004. – Vol. 34(3). – P. 201-208.

20.Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index. Consensus Report of the European Task Force on Atopic dermatitis // Dermatology. - 1993; - Vol.186. – P. 23-31.

21.Simpson E.L., Hanifin J.M. Atopic dermatitis // Med. Clin. North. Am. – 2006. – Vol. 90. – P. 149-167.

22.von Hertzen L.C., Savolainen J., Hannuksela M. et al. Scientific rationale for the Finnish Allergy Programme 2008-2018: emphasis on prevention and endorsing tolerance // Allergy.

–2009. – Vol. 64(5). – P. 678-701.

РЕЗЮМЕ

Связь продукции хемокинового рецептора CCR4 цитотоксическими Т-лимфоцитами

иТ-лимфоцитами-хелперами с уровнями регуляторных Т-лимфоцитов у детей с атопическим дерматитом

Чернишов П. В.

Нами были обнаружены повышенные уровни СD8+ цитотоксических Т-лимфоцитов с экспрессией CCR4 у детей с атопическим дерматитом. Уровни СD8+ цитотоксических Т-лимфоцитов с экспрессией CCR4 у детей с атопическим дерматитом достоверно коррелировали с уровнями регуляторных Т-лимфоцитов и показателем SCORAD.

SUMMARY

Connection of CCR4 chemokine receptor production on cytotoxic T-lymphocytes and T-helper- lymphocytes with regulatory T-lymphocyte levels in children with atopic dermatitis

Chernyshov P. V.

We found increased levels of CCR4 expression on CD8+ cytotoxic lymphocytes in children with atopic dermatitis. Levels of CCR4 positive CD8+ cytotoxic lymphocytes in children with atopic dermatitis significantly correlated with T-regulatory cells levels and SCORAD.

27

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

© Зограб»ян Р. О.

УДК 612.017:616.61-008.64-036.12

ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ Т-КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ПАЦІЄНТІВ З ТЕРМІНАЛЬНОЮ СТАДІЄЮ ХРОНІЧНОЇ НИРКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ, ЯКІ ЛІКУЮТЬСЯ ПРОГРАМНИМ ГЕМОДІАЛІЗОМ

ЗОГРАБ’ЯН Р. О.

ДУ «Інститут хірургії та трансплантології АМНУ», м. Київ;

Ключові слова: хронічна ниркова недостатність, Т-клітинна ланка імунітету, потенційні реципієнти.

Резюме. Проаналізовані порушення Т-клітинної ланки імунітету у хворих з хронічною нирковою недостатністю як потенціних реципієнтів ниркового алотрансплантату.

Як свідчать дані світової літератури та результати наших досліджень, одною з частих причин втрати ниркового алотрансплантату (НАТ) як в ранньому, так і віддаленому посттрансплантаційному періоді є гостре та хронічне відторгнення трансплантата, яке розвивається внаслідок генетичних відмінностей між донором і реципієнтом [1, 2]. Складність патогенетичного механізму реалізації імунної відповіді на трансплантат вказує на необхідність подальшого вивчення ключових моментів реакції несумісності тканин, і стан Т-клітинної ланки імунітету грає важливу роль [3-5].

Метою роботи було визначити особливості показників Т-клітинної ланки імунітету у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії (ХХН V ст.)

– пацієнтів з термінальною стадією хронічною ниркової недостатності (ХНН), що готуються до пересадки алогенної нирки.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Проведене дослідження показників Т-клітин- ноїланки(рівнялімфоцитів,Т-лімфоцитів(СD3+), Т-хелперів/індукторів (СD4+), Т-супресорів/ цитотоксичних (СD8+-клітин), природних кілерів (ПК) (CD16+) периферічній крові та співвідношення СD4+/СD8+ у 60 хворих на ХХН V ст. перед алотрансплантацією та у 32 здорових донорів. Рівень клітин, що несуть рецептори до ІЛ-2 та Т-клітин з експресією DR-антигенів (CD3+DR+), що характеризували ступінь активації Т-лімфоцитів, визначали у 42 хворих в порівнянні з 25 здоровими донорами.

Для отримання клітин із стерильно взятої венозної гепаринізованої крові (30 од/мл гепарину) вилучали мононуклеари центрифугуванням на градієнті щільності фікол-верографіну (d=1,077) та готували суспензію в середі RPMI1640 (Serva, Німеччина). Вивчали відносну та абсолютну кількість лімфоцитів, що мали поверхневі антигени з кластерами диференцировки CD3, CD4, CD8 з використанням розеточного

тесту та набору діагностикумів на основі моноклональних антитіл (Вітебськ, Білорусь).

Визначення кількості лімфоцитів, що експресують рецептори до ІЛ-2 та HLA-DR-антигени, проводили за допомогою відповідних моноклональних антитіл (anti IL-2R+, anti CD3+DR+) та клітинного цитофлуориметру. В 96-лункові планшети розкапували по 5 мкл вищеназванних антитіл, додавали по 30 мкл крові, ретельно перемішували за допомогою трусу 3 секунди та інкубували в темноті при кімнатній температурі 30 хвилин. Потім додавали 200 мкл лізуючого розчину та на протязі 8 хвилин тримали на холоді при 4 С. Після центрифугування надосадок вилучали, додавали 200 мкл буферного розчину з азідом натрію, перемішували та тричі відмивали буфером за допомогою центрифугування. Фіксували осадок параформальдегідом (2% параформ розбавляли 1:1 буфером та додавали 200 мкл в кожну лунку). Планшети зберігали в холодильнику при 4 С до тестування за допомогою цитофлуориметру фірми «Becton Dickinson».

Статистична обробка отриманих результатів: Отримані дані оброблені статистично на персональному комп’ютері за допомогою пакета програм “SPSS for Windows. Версія 11” та “MedStat”. Математична обробка одержаних результатів проводилася з використанням параметричних критеріїв статистики - тест Ст’юдента або непараметричних – критерій Уілкоксона. Достовірною вважали різницю при р<0,05.

ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Визначали кількість клітин в периферичній крові за даними фенотипічної характеристики лімфоцитарної популяції (СD3, CD4, CD8, CD16, IL-2R+, CD3+DR+).

Отримані дані по вивченню відносного рівня показників клітинного імунітету за даними фенотипічного аналізу наведені у табл. 1.

28

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

Таблиця 1

Відносна кількість клітин периферичної крові, що характеризують стан Т-клітинної ланки імунітету та рівень ПК у хворих на ХХН V ст. у порівнянні з контрольною групою здорових донорів (М± m)

Популяція клітин (%)	Хворі (60)	Здорові (30)	Р
Т-лімфоцити (СD3+)	49,2±4,5	58,1±2,3	>0,05
Т-хелпери/індук. (СD4+)	32,8±3,8	44,6±3,7	<0,05
Т-супрес./ цитот. (CD8+)	18,6±2,1	23,7±2,7	>0,05
Коеф. CD4+/ CD8+	1,6±0,4	2,4±0,6	>0,05
Природні кілери (CD16+)	17,1±1,6	12,1±1,9	>0,05
ІЛ-2Р+-л (СD25+)	15,0±1,7	8,5±1,1	<0,05
Т-активовані (CD3+DR+)	4,43±0,98	5,55±0,66	>0,05

Відомо, що усереднені показники імунітету в	ту у хворих з ХНН залежно від інтервалів норми
групі хворих часто не дають уявлення про кар-	представлені на рисунку 1.
тину відхилень, що спостерігаються при більш	Проведені дослідження показують, що хворі
докладному індивідуальному аналізі. Щоб роз-	на ХХН V ст. характеризуються відсутністю, за
ширити знання про діапазон відхилень показни-	даними середнього рівня, групових відхилень
ків, що характеризують стан імунітету у хворих	показників загальної кількості Т-лімфоцитів.
з ХНН перед алотрансплантацією, нами прове-	При цьому у переважної більшості обстежених
дений аналіз числа пацієнтів з нормальними по-	хворих (68%) число СD3+-клітин мало тенденцію
казниками та відхиленнями від рівня здорових	до зниження в порівнянні з даними контрольної
осіб у сторону підвищення або зниження. Інди-	групи здорових пацієнтів (рис. 1).
відуальний аналіз розподілу показників імуніте-

1 00%
90%
80%
7 0%
60%
5 0%
40%
3 0%
20%
1 0%
0%
CD3 +	CD4+	CD8+	CD1 6+

в ище но р м и

но р м и нижче но р м и

Рис. 1. Відносна кількість хворих з різним рівнем лімфоцитів (вище норми, нижче норми та в межах норми) в периферичній крові.

Аналіз середніх показників субпопуляційно-	ньому до (23±2,9) % в порівнянні з показниками
го складу імунорегуляторних лімфоцитів проде-	норми. У 9% хворих кількість CD4+ клітин була
монстрував, що у хворих вірогідно знижена від-	незначно підвищена і складала в середньому
соткова кількість Т-хелперів на тлі нормальних	(46±3,9) %, а у решти хворих – даний показник
показників цитотоксичних Т-лімфоцитів в порів-	не відрізнявся від норми (рис. 1).
нянні з здоровими донорами (табл. 1).	При індивідуальному аналізі розподілу по-
Індивідуальний аналіз імунограм показав,	казників CD8+-клітин у хворих з ТХНН залеж-
що більш ніж у половини хворих (85%) спостері-	но від інтервалів норми встановлено, що у 80%
гається зменшення кількості Т-хелперів в серед-	пацієнтів їх вміст не відрізняється від нормаль-

29

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

них показників. Збільшення кількості цих клітин відмічено у 11% в середньому до (36±3,1)%, а зменшення до (13±1,1) % – у решти хворих (рис. 1).

Останні роки велику увагу приділяють не тільки визначенню кількісного складу імунорегуляторних клітин, а й співвідношенню між ними.

Виходячи з отриманих даних, у здорових донорів співвідношення хелпери/супресори

складає (2,4±0,6). У хворих відповідно змінам кількості CD4+ клітин та CD8+ клітин, співвідношення CD4+/CD8+ складало (1,6±0,4), але різниця з нормою за середніми даними була недостовірна.

За індивідуальними даними зниження коефіцієнту CD4+/CD8+ спостерігали у 90% хворих, підвищення лише у 7% і нормальний показник був у 3% випадків (рис. 2).

CD4+/CD8+

3 % 7%

90%

нижче но р м и

но р м а

в ище но р м и

Рис. 2. Відносна кількість хворих з різним рівнем співвідношення CD4+/CD8+

Отримані дані можуть свідчити про порушен-

ці клітини обумовлюють вплив ефекторної ланки

ня клітинної імунної відповіді у цієї категорії хво-

імунної реакції, що призводить до відторгнення

рих, що може знизити активність ланки, яка обу-

донорского органу.

мовлює реакцію відторгнення, але може бути і

Дослідження кількості клітин, що несуть рецеп-

фактором ризику інфекційних ускладнень у цих

тори до ІЛ-2, дозволили виявити коливання цього

хворих.

показника і середній рівень становив 15,0±1,7 %,

Характеризуючи стан імунної системи у хво-

що достовірно вище за норму у здорових донорів

рих з ХНН, варто зазначити, що в цілому у хво-

(табл. 1). У деяких хворих рівень таких клітин був

рих простежується тенденція до збільшення

мінімальним – 2,0, 2,8 та 3,3%, у інших високий –

кількості ПК-клітин. У 55% хворих спостерігало-

21,6, 41,4, 53,5 та 62,9%. Індивідуальний аналіз

ся підвищення рівня CD16+-клітин (рис. 1).

підтвердив, що у 47% хворих з ХНН перед ало-

Можна вважати цей факт позитивним для

трансплантацією цей показник перевищує норму

протипухлинного захисту організму хворих, але

і лише у 10% – нижче за норму (рис. 3).

CD25+

1 0%

47%

43%

		нижче но р м и		но р м а		в ище но р м и

Рис. 3. Відносна кількість хворих з різним рівнем CD25+-клітин в периферичній крові.

30