immunologia_N3-4_2010_block_210x297

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

Відомо, що експресія HLA-DR антигенів на	CD3+DR+-клітин становив 5,7±1,1%, що не пере-
лімфоцитах служить додатковою умовою акти-	вищувало рівень у здорових донорів (р>0,05).
вації імунокомпетентних клітин, впливаючи на	Але індивідуальний аналіз продемонстрував, що
презентацію антигену та активацію Т-клітин, ре-	до підгрупи з показниками вище норми входило
алізацію кілерного ефекту цитотоксичними лім-	59% хворих, тобто має місце висока кількість па-
фоцитами.	цієнтів зі ступенем експресії DR-антигенів вище
Дослідження експресії антигенів II класу	5% (рис. 4).
на Т-лімфоцитах у хворих показало, що рівень

CD3 +DR+

1 1 %

5 9% 3 0%

		нижче но р м и		но р м а		в ище но р м и

Рис. 4. Відсоткова кількість хворих на ХНН з різним рівнем CD3+DR+ клітин в периферичній крові

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Проведені імунологічні дослідження показали, що у більшості хворих на ХНН спостерігаються порушення імунного статусу. Зміни в середніх показниках носили неоднозначний характер та свідчили про значні та різноспрямовані зміни в показниках клітинного імунітету. Індивідуальний аналіз отриманих даних дав більш повну картину змін в імунному статусі хворих на ХНН. Показано, що пацієнти характеризуються відсутністю відхилень середніх показників загальної кількості Т-лімфоцитів, СD8+-клітин на тлі зниження кількості СD4+-клітин. Було виявлено порушення коефіцієнта співвідношення CD4+/CD8+-клітин, який знижений у 90% пацієнтів.

У більшості обстежених хворих з ХНН як потенційних реципієнтів алотрансплантату трупної нирки спостерігається достовірне підвищення рівня клітин, що несуть рецептори до ІЛ-2, і тенденція до посилення цитотоксичного потенціалу за рахунок збільшення популяції природних кілерів (CD16+) та популяції активованих Т-клітин (CD3+DR+).

1.Carpenter C. B. Improving the success of organ transplantation / C. B Carpenter // N. Engl. J. Med. – 2000. – V. 342. – P. 2405-2409.

2. Kingsley Cherry I. Transplantation tolerance : lessons from experimental rodent models / Cherry I. Kingsley, Satish N. Nadig and Kathryn

J.Wood // Transplant International. – 2007. - Vol. 20, Issue 10. – P. 828-841.

3.Rachmilewitz J. A temporal and spatial summation model for T-cell activation: signal integration and antigen decoding / J. Rachmilewitz, A. Lanzavecchia // Trends in immunology. - 2002. - Vol. 23, N 12. - P. 592-596.

4.Wood K. J. Regulatory T-cells : potential in organ transplantation / K. J. Wood, S. Luo, A. Aki // Transplantation. – 2004. – 77 (1). – P. 6-8.

5.Yard B. Analysis of T cell lines from rejecting renal allografts / B. Yard, M. Kooymans-Coutinho,

T.Reterink [et al.] // Kidney Int. – 1993. – Vol. 43 (Suppl. 39). – P. S133-S138.

Надійшла до редакції 14.04.10 Прийнята до друку 13.05.10

31

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

УДК: 615.811 : 615.375

К МЕХАНИЗМУ ИММУНОТРОПНОГО ДЕЙСТВИЯ ГИРУДОТЕРАПИИ

ФРОЛОВ А. К., ПРИЛУЦКИЙ А.С.*, КОПЕЙКА В. В., ФЕДОТОВ Е. Р., ЛИТВИНЕНКО Р.А.

Запорожский национальный университет, Донецкий национальный медицинский университет*

Гирудотерапия (ГТ) заняла прочные позиции среди натуропатических лечебных средств. Ее современный ренессанс связан, во-первых, с выделением и научным обоснованием механизма действия отдельных компонентов биологически активных веществ (БАВ) слюны медицинской пиявки (МП) [1], а, во-вторых, широким спектром ее терапевтического действия: регуляции гемостаза и сосудистого тонуса, противовоспалительного, регенерационного, нейротропного, бактериостатического, иммунотерапевтического, и др. [2].

Учитывая, что одной из основных функций иммунной системы является регуляция антигенструктурного гомеостаза организма соответственно его генотипу в процессе роста, развития и регенерации его [3, 4], мы считаем, что ряд вышеуказанных терапевтических эффектов прямо или косвенно, по крайней мере частично, опосредуются участием иммунитета. Однако сведений об иммунологических сдвигах в крови пациентов после ГТ в доступной нам литературе мы не встретили, за исключением данных об активации фагоцитарной активности нейтрофилов [5], а также данных о влиянии на тромбоцитарный активирующий фактор, кинины [6, 7]. Поэтому целью наших исследований явилось изучение уровня отдельных дифференцирующих антигенов мононуклеаров в динамике ГТ.

МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЙ

Проведен курс ГТ 18 женщинам в перименопаузе, включающий постановку 20 – 30 МП

на протяжении 3,5 - 4,5 недель. Образцы крови отбирали до и на 1-й неделе после окончания курса ГТ. Во всех образцах крови исследовали количество лейкоцитов, формулу крови, количественные показатели лимфоцитов с помощью спонтанного (Е-РОК-СП) и МКАТ к СDзависимого розеткообразования с использованием моноклональных антител против: СD3, СD4, СD8, СD16, СD22, СD25 дифференцировочных антигенов мононуклеаров (Е-РОК СD), (НПО «Гранум», Харьков, Витебск). Активацию лимфоцитов оценивали по количеству прикрепившихся эритроцитов барана (ЭБ). Нашими предыдущими исследованиями показано, что к активированным формам относятся лимфоциты, присоединившие 8 и более ЭБ (КЛ 8ЭБ) [6]. Параллельно с лабораторными исследованиями проводили клинический осмотр с полуколичественной оценкой динамики выраженности симптомов климактерического периода (перименопаузы), хронических заболеваний вен, артериальной гипер, гипотензии.

Полученные экспериментальные данные подвергли статистической обработке с использованием программ Statistica 6.0 Exell.

РЕЗУЛЬТАТЫ И ИХ ОБСУЖДЕНИЕ

Уже после 2-3 сеансов отмечались положительные клинические сдвиги, а к концу курса ГТ эта положительная тенденция закрепилась в виде стойкого клинического улучшения (таблица 1).

Таблица 1

Динамика улучшения клинических показателей после гирудотерапии

	№ п/п	Симптомы	Динамика состояния
			больных
	1.	Артериальная гипертензия	++
	2.	Гипотония	+++
	3.	Менопауза или апериодичность	++; +++
	4.	Беспокойный сон	+++
	5.	Ночная потливость	+++
	6.	Чувство жара	+++
	7.	Астения, быстрая утомляемость	+++
	8.	Вегето-сосудистая дистония	++
	9.	Флебит, тромбофлебит ног	+++
	10.	Геморрой	+++
	11.	Пастозность лица, снижение тургора подкожно-жировой клетчатки	+++

Примечание: + - слабое; ++ - среднее; +++ - значительное улучшение состояния больных.

32

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

При анализе уровня клеток перифериче-

СD25+ субпопуляций лимфоцитов и их активных

ской крови и экспрессии дифференцировочных

фракций, имеющих высокую плотность на клет-

антигенов основных популяций мононуклеа-

ках соответствующих СD-структур (КЛ 8ЭБ) в

ров установлено снижение (р 0,05) количества

крови большинства женщин в перименопаузе

лимфоцитов, сочетающееся с существенным

после ГТ снижалось. Наряду с одновременным

понижением удельного веса клеток, несущих

снижением экспрессии СD4+ и СD25 молекул

СD2 и СD3 молекулы. При этом также снижался

имело место повышение уровней СD8+ и СD16+

(р 0,05) и уровень мононуклеаров, имеющих вы-

субпопуляций мононуклеаров.

сокую авидность вышеуказанных СD-структур.

Таким образом, нами показано, что прове-

Следует отметить, что наряду с данной законо-

дение ГТ обеспечивает положительный клини-

мерностью у небольшого количества женщин (5

ческий эффект у больных женщин в перимено-

человек) с исходно низкими показателями СD2

паузе. Следует отметить, что ГТ также оказыва-

и СD3 популяций лимфоцитов ГТ приводила к

ет нормализующий эффект на экспрессию ряда

повышению данных показателей. Существен-

дифференцировочных антигенов мононуклеа-

ных сдвигов в экспрессии СD22 молекул отме-

ров. При этом важнейшим является факт соче-

чено не было.

тания снижения активированных Т-лимфоцитов

После ГТ

происходила

также

коррекция

из субпопуляций СD4+ и СD25+ (рецепторов к

(р 0,05) соотношения регуляторных и эффек-

IL-2) при одновременном повышении активации

торных субпопуляций лимфоцитов (таблица 3).

СD8+ и СD16+ субпопуляций.

Так, повышенное исходное количество СD4+ и

Таблица 2

Количество отдельных популяций лимфоцитов крови больных женщин

до и после гирудотерапии (ГТ)

Период

Лимфоциты

СD2, %

СD3, %

СD22, %

обследования

%

Г/л

Всего

Акт.

Всего

Акт.

Всего

Акт

До ГТ

38,8±

2,08±

69,0±

39,6±

67,3±

30,0±

22,5±

9,2±

2,3

0,12

2,4

2,3

2,3

1,18

1,4

0,9

После ГТ

31,8±

1,54±

62,6±

30,4±

57,0±

21,0±

23,8±

7,4±

2,1*

0,11*

2,1*

2,0*

2,2*

1,7*

1,5

0,6

Примечание: * - результаты после гирудотерапии достоверно отличаются от данных до курса ГТ (р 0,05).

Таблица 3

Экспрессия отдельных дифференцировочных антигенов мононуклеаров в динамике проведения ГТ

Период	СD4, %		СD25, %		СD8, %		СD16, %
обследования	Всего	Акт.	Всего	Акт.	Всего	Акт.	Всего	Акт.
До ГТ	41,0±	18,0±1,4	32,0±	13,0±	17,0±	4,5±	27,3±	8,0±
	2,1		2,2	1,2	1,5	0,3	1,8	0,6
После ГТ	35,8±	13,0±1,1*	19,0±	11,0±	27,5±	8,0±	34,0±	12,5±
	1,8*		1,6*	1,0	2,1*	0,5*	1,9*	0,9*

Примечание как в таблице 2.

Полученные данные согласуются с результатами ряда авторов, показывающие связи между факторами коагуляции и иммунитетом, как врожденным, так и приобретенным [9]. Причем рядом авторов подчеркивается тесная связь между системами гемостаза, комплемента и факторами воспаления [10, 11].

Следует отметить, что слюнные железы медицинской пиявки содержат комплекс биологически активных веществ, ингибирующих процессы первичного и вторичного гемостаза (гирудин, антагонисты факторов активации тром-

боцитов, коллагенсвязывающих протеинов и др. [12]. В то же время эти биоактивные молекулы ингибируют активность лейкоцитов к генерации супероксидных радикалов [13], калликреинкининовых компонентов плазмы крови, протеолитических ферментов [7]. В этой связи можно предположить, что нормализующее влияние ГТ на експрессию ряда дифференцировочных антигенов мононуклеаров обуславливается, по крайней мере частично, коррекцией системы гемостаза, кининов.

33

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

ВЫВОДЫ	Francischetti // Toxicon. – 2009. - Dec 24.
	[Epub ahead of print].

1.Показано, что проведение ГТ у женщин в

перименопаузе обеспечивает улучшение 7. Baskova I.P. Inhibition of plasma kalikrein.

большинства имеющихся симптомов заболеваний.

2.Гирудотерапия обуславливает снижение (р 0,05) в периферической крови женщин в перименопаузе уровня СD4+ и СD25+ субпопуляций лимфоцитов ( в том числе и активированных) при увеличении количества ( также и активированных) СD8+ и СD16+ клеток.

3.Полученные данные об иммунокоррегирующем влиянии гирудотерапии необходимо учитывать при ее проведении у женщин в период перименопаузы.

ЛИТЕРАТУРА

1.Баскова И. П. Гирудотерапия / И. П. Баскова, Г.С. Исаханян. - М.: НВП «Гируд И.Н.», 2004.

–506 с.

2.Каменев О. Ю. Лечение пиявками: теория и практика гирудотерапии. Руководство для врачей. / О. Ю. Каменев, А. Ю. Барановский.

–СПб: ИГ “Весь”, 2006. – 304 с.

3.Фролов О. К. Патогенетичний аналіз імунної системи: основні принципи / О. К. Фролов, Є. Р. Федотов, В. В. Копійка, Л. О. Фролова // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. - №3 (27). – С. 14-21.

4.Волошин Н.А. Лимфоцит – фактор морфогенеза / Н. А. Волошин // Запорожский медицинский журнал. – 2005. - №3. – С. 122.

5.Гирудотерапия: Руководство для врачей [Под ред. В. А. Савинова]. – М.: ОАО Издательство «Медицина», 2004. – 432 с.

6.Francischetti I.M. Platelet aggregation inhibitors from hematophagous animals / I.M.

Kininase and kinin like activities of preparations from the medicinal leeches. / I.P. Baskova, S.Khalil, V.F. Nartikova, T.S. Paskhina // Thromb Res. - 1992 Sep 15. - № 67(6). – Р. 721 – 730.

8.Фролова Л. А. Количественная и функциональная характеристика состояния иммунной системы методами спонтанного и антителозависимого к СD-структурам розеткообразования с эритроцитами барана / Л. А Фролова, В. В. Копейка, Е. Р. Федотов, А. К. Фролов // Лабораторная диагностика. - 2009. – №3(49). - С. 6-12.

9.Shrivastavaa S. The interface Between Coagulation and Immunity / S. Shrivastavaa, J.H. McVeyb, A. Dorling // American Jornal of Transplantation. - 2007. - № 7. – Р. 499 – 506.

10.Amara U. Interaction between the Coagulation and Complement System / U. Amara, D. Rittirsch, M. Flierl // Adv Exp Med Biol. - 2008.

– V. 632. – Р. 71 -79.

11.Xu J. Inflammation, innate immunity and blood coagulation / J. Xu, F. Lupu, C.T. Esmon // Hamostaseologie. - 2010. - № 30. – Р. 5-9.

12.Rigbi M. The saliva of the medicinal leech Hirudo medicinalis – II. Inhibition of platelet aggregation and of leukocyte activity and

examination of reputed anaesthetic	effects.
/ M. Rigbi, H. Levy, A. Eldor, F. Iraqi	// Comp

Biochem Physiol C. – 1987. - № 88(1). – Р. 9598.

13. Orevi M. A potent inhibitor of platelet activating factor from the saliva of the leech Hirudo medicinalis. / M. Orevi, M. Rigbi, E. Hy-Am, Y. Matzner, A. Eldor // Prostaglandins. - 1992 May. - № 43(5). – Р. 483-495.

РЕЗЮМЕ	SUMMARY
ДО МЕХАНІЗМУ ІМУНОТРОПНОЇ ДІЇ	TO THE MECANISM OF IMUNOTROPE ACTION OF
ГІРУДОТЕРАПІЇ	HYRUDOTHERAPY
Фролов О. К., Прилуцький О.С., Копійка В. В.,	Frolov A. K., Priluckiy A.S., Kopeyka V. V.,
Федотов Є. Р., Литвиненко Р. О.	Fedotov E. R., Litvinenko R. A.
Позитивна динаміка клінічних симптомів у 18 хво-	The positive dynamike of clinical symptoms of 18 ill
рих жінок відбувалась на фоні імунокорегуючого впливу 4	women was because of immunocorrection infuence of 4-4,5
– 4,5 тижневого курсу гірудотерапії, при якому мало місце	week couse of hyrudotherapy where took plase an ingibition of
зниження СD4+ і СD25+ субпопуляцій, (також активованих	high activity СD4+ and СD25+ subpopulations, and normal acti-
клітин) та помірне підвищення СD8+ та СD16+ лімфоцитів (в	vation СD8+ and СD16+ subpopulations of lymphocites.
тому числі активованих).

34

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

УДК 616.345.566-344.52:616.567-957.345-02

ВПЛИВ ПОЛІОКСИДОНІЮ НА ДИНАМІКУ ПОКАЗНИКІВ МІКРОГЕМОЦИРКУЛЯЦІЇ ТА ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ З СИНДРОМОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО БЕЗКАМ’ЯНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ

ФРОЛОВ В.М., ПІЛЕЦЬКИЙ А.М., ПЕРЕСАДІН М.О., КУЗНЕЦОВА Л.В.

Вивчено вплив комбінації сучасного імуноактивного препарату поліоксидонію (ПО) на динаміку функціональних і морфологічних показників мікрогемоциркуляції та перекисного окислення ліпідів у хворих на бронхіальну астму (БА) з синдромом хронічної втоми (СХВ) на тлі хронічного безкам’яного холециститу (ХБХ). У хворих, що отримували ПО, відмічено підвищення числа функціонуючих капілярів і зниження кон’юнктивальних індексів та показників ПОЛ - МДА і ДК, що свідчить про позитивний вплив даного препарату на стан мікрогемоциркуляції та метаболічний гомеостаз. Отримані дані дозволяють вважати патогенетично обгрунтованим та клінічно перспективним включення ПО в програму лікування хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ.

Ключові слова: бронхільна астма, синдром хронічної втоми, хронічний безкам'яний холецистит, мікрогемоциркуляція, поліоксидоній, лікування..

Вступ. Упродовж останніх десяти у всьому світі спостерігають підвищення захворюваності на бронхіальну астму (БА). Захворювання трактують не як епізодичне, а як хронічний процес, що перебігає також у безсимптомні періоди. Астму визначають як захворювання алергійнозапальної етіології, що грунтується на наявності у слизовій оболонці бронхів клітинних інфільтратів, які містять еозинофіли, тканинні базофіли і лімфоцити. Таке розуміння сутності БА сприяє радикальній зміні трактування імунопатогенезу захворювання й терапевтичних впливів. Отже, основною метою лікування стає не усунення симптомів хвороби, а пригнічення запального процесу, на якому грунтуються ці симптоми. Збільшує прояви запального процесу, а також пригнічує дію протизапальних цитокінів наявність у хворих на БА проявів симптому хронічної втоми та безкам”яного холециститу. Синдром хронічної втоми (СХВ) — це хронічний патологічний стан, який характеризується в клінічному плані наявністю відчуття втомленості, що тривало зберігається та навіть посилюється, зниженої працездатності, субфебрилітету, збільшення та чутливості при пальпації деяких груп лімфатичних вузлів, нерідким розвитком депресії, чітко виражених астенічно-невротичних або астенодепресивних явищ [8]. Оскільки лікування хворих на СХВ недостатньо ефективне, необхідним є пошук нових підходів для раціональної терапії хворих з СХВ. Відомо, що захворюваність на СХВ особливо поширена в екологічно несприятливих регіонах з високим рівнем забруднення довкілля ксенобіотиками та іншими хімічно небезпечними речовинами або радіонуклідами, які негативно впливають на стан імунної системи та хромосомний апарат клітин і обумовлюють формування вторинних імунодефіцитних станів та цитогенетичних порушень [13,14].

Клініко-епідеміологічні дослідження показали, що найчастіше СХВ розвивається у хворих

з фоновими хронічними ураженнями біліарної системи: хронічним безкам’яним холециститом (ХБХ), холангітом, а також при хронічних гепатитах невірусної етіології [11].

При розробці раціональних підходів до лікування та медичної реабілітації хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ в останні роки все більшу увагу дослідників та практичних лікарів привертають імуноактивні засоби [2,13]. Тому розробка раціонального способу терапії БА з СХВ на тлі ХБХ може вважатися доцільною та перспективною для клінічної практики [14]. В цьому плані ми використовуємо різні імуноактивні засоби, і поперед усього сучасний препарат поліоксидоній (ПО).

Метою дослідження було вивчення динаміки функціональних і морфологічних показників мікрогемоциркуляції та стану системи перекисного окислення ліпідів у хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ при застосуванні поліоксидонію.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Було обстежено 77 хворих (32 чоловіка та 45 жінок) зі встановленим діагнозом БА з СХВ, поєднаний з ХБХ - основна (39 пацієнтів) та група зіставлення (38 хворих) віком від 28 до 55 років. Перебіг БА у даної групи хворих мав легкий та середній ступень тяжкості і знаходився в стані стійкої ремісії. Діагноз ХБХ виставлявся за даними анамнезу, клінічного і лабораторного обстеження (зокрема досліджень змісту жовчі після проведення дуоденального зондування) і результатів ультразвукового дослідження (УЗД) стану органів черевної порожнини [14]. Всі хворі, які були під спостереженням, знаходилися на диспансерному обліку у лікарягастроентеролога з приводу ХБХ. Обидві групи обстежених - основна і зіставлення, були рандомізовані за статтю, віком хворих, загальною тривалістю захворювання, частоті загострень ХБХ за останній календарний рік. На момент

35

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

обстеження у всіх хворих ХБХ був у фазі помірного загострення або нестійкої ремісії. Хворі основної групи отримували в комплексі лікування поліоксидоній внутрішньом'язовий по 0,06 г через день, всього 5 ін'єкцій, потім по 0,06 г 2 рази на тиждень ще 10 ін'єкцій [9]. Хворі з групи зіставлення отримували лише загальноприйняте лікування, тобто спазмолітіки, жовчогінні препарати, при необхідності - антибактеріальні засоби.

ПО - новий імуномодулюючий препарат, одержаний синтетичним шляхом, є сополімером N-окси-1,4-етилен-піперазина і (N-карбоксиегил) -1,4-етиленпіперазіній броміду з молекулярною масою 100 КД та являє собою ліофілізовану пористу масу з жовтуватим відтінком, добре розчинну у воді, ізотонічному розчині натрію хлориду, новокаїні [4]. Основна фармакологічна дія ПО полягає в активації процесів фагоцитозу і стимуляції природних кілерів, посиленні процесів антитілоутворення і продукції цитокінів. Поряд з імуномодулюючою дією, ПО володіє вираженою детоксикаційною активністю, яка визначається структурою і високомолекулярною природою препарату. ПО підвищує стійкість мембран клітин до цитотоксичної дії лікарських препаратів і хімічних речовин, знижує їх токсичність. Препарат добре переноситься хворими, не володіє місцевоподразнюючою дією, не надає побічних ефектів, не володіє мітогенною, поліклональною активністю, антигенними властивостями, не надає алергізуючої, мутагенної, тератогенної і канцерогенної дії [9]. Поліоксидоній дозволений до клінічного використання в Україні Наказом МОЗ України № 674 від 12.10.2006 р. реєстраційне посвідчення № Р.12.01 /04023).

Для реалізації мети дослідження у всіх обстежених хворих вивчали стан мікрогемодинаміки. При цьому в якості основного методу вивчення мікрогемоциркуляції здійснювали біомікроскопію бульбарної кон'юнктиви (ББК) [12] за допомогою фотощілинної лампи ЩЛ-2М виробництва ЗОМЗ (РФ). Додатково використовували також метод морфометрії капілярів нігтьового ложа (капіляроскопії) з використанням капіляроскопу М-60 А. При проведенні ББК аналізували хід і калібр мікросудин, наявність судинних клубочків та аневризм, підраховували артеріоловенулярний коефіцієнт (АВК), оцінювали функціонування артеріоло-венулярних анастомозів (ABA), число діючих капілярів, швидкість і характер кровотоку в МЦР, стан позасудинних зон. При капіляроскопії враховувалася форма капілярних петель, їхнє число в полі зору, стан фону, характер кровотоку і видимість мікросудин [7]. При аналізі вираженості морфологічних зсувів з боку мікрогемодинаміки розраховувалися кон’юнктивальні індекси

(КІ): судинних (КІ1), внутрішньосудинних (КІ2) та позасудинних (периваскуляриих) (КІ3) порушень, а також загальний кон’юнктивальний

індекс (КІзаг.) за формулою: КІзаг.=КІ1+КІ2+КІ3 [10]. Активність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ)

досліджували за вмістом у крові кінцевого продукту ліпопероксидації -малонового диальдегіду (МДА) [1] і проміжних - дієнових кон’югат (ДК) спектрофотометрично [3].

Статистичну обробку отриманих результатів дослідження здійснювали на персональному комп’ютері Intel Pentium III 800 за допомогою одно-і багатофакторного дисперсійного аналізу (пакети ліцензійних програм Microsoft Office 97, Microsoft Exel Stadia 6.1/prof та Statistica) [5], при цьому враховували основні принципи використання статистичних методів у клінічних дослідженнях [6].

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

При проведенні вивчення ефективності ПО

вобох групах обстежених до початку лікування була однотипова картина захворювання, яка характеризувалася поєднанням скарг диспепсичного, астенічного, астено-невротичного або астено-депресивного характеру з вегетативними розладами: біль у правому підребер’ї, поєднана з нелокалізованим болем в м’язах, загальною слабкістю і запамороченням. Нами також було відмічене у ряду хворих невелике збільшення печінки, яка виступала з-під реберного краю на 2-4 см, підвищення її щільності, чутливість печінкового краю при пальпації, слабо або помірно позитивні симптоми Кера, Ортнера, Раухбе, що свідчило про наявність помірного загострення або неповної ремісії ХБХ. Для хворих, які спостерігалися, були типовими психоемоційні розлади, які характеризувалися симптоматикою астенічного або астено-невротичного, рідше астено-депресивного характеру. Тому серед суб’єктивних симптомів домінуючими були постійне відчуття втоми, яке спостерігалося у всіх обстежених і не зникало після відпочинку; загальна слабкість і виражене нездужання відмічалося у переважної більшості обстежених. Характерною була також наявність підвищеної дратівливості, вираженої емоційної лабільності, зниження апетиту, тупого дифузного болю

вм’язах і в суглобах (міалгії і артралгії), які посилювалися після фізичного навантаження. Нерідко мав місце періодично виникаючий субфебрилітет, переважно у вечірній час, збільшення і чутливість або помірна болючість задньошийних лімфовузлів (симптом Дранніка-Фролова).

При проведенні ББК у хворих СХВ на тлі ХБХ відмічалися чітко виражені порушення з боку мікрогемодинаміки, які характеризувались спазмом артеріол, звивистостю і нерівномірностіо калібру венул і капілярів, зменшенням

36

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

кількості функціонуючих капілярів з утворенням внаслідок цього аваскулярних зон, нерідко появою сітчастої структури мікросудин, що є ознакою функціонуючих ABA [12], зменшенням АВК до 1:4 - 1:5; уповільненням кровотоку; виникненням сладж-синдрому І-ІІ ступеня у венулах і капілярах у вигляді гранулярно-зернистого кровотоку; наявність периваскулярного набряку та мікрогеморагій та пігментних плям бурого

кольору у позасудинних ділянках. У низці мікросудин, частіше артеріол відмічалися мікроаневризми.

При вивченні КІ було встановлено, що до початку лікування усі вони були вірогідно вище норми, причому кратність збільшення КІ в основній групі та групі зіставлення стосовно норми були практично однаковими (табл.1).

Таблиця 1.

Показники мікрогемоциркуляції у хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ до початку лікування (М±m)

КІ	Норма	Основна група (п=39)	Група зіставлення (п=38)	Р
КІзаг.	3,5 ± 0,2	12,8±0,5***	12,55±0,35***	>0,05
КІ1	2,2 ± 0,14	7,7±0,22***	7,65±0,24***	>0,05
КІ2	1,2 ± 0,18	3,45±0,1**	3,34±0,12**	>0,05
КІ3	0,1 ±0,01	1,65±0,04***	1,56±0,06***	>0,05

Примітка:	в табл. 1 та 3: вірогідність різниці відносно норми * - при Р<0,05, ** - Р<0,01, *** стовпчик Р -
	вірогідність різниці між показниками основної групи та групи зіставлення.
Дійсно, при аналізі даних, наведених у та-		Таким чином, отримані дані свідчать, що у
блиці 1 видно, що КІ1, який відображає вира-		обстежених хворих на СХВ на тлі ХБХ до початку
женість судинних порушень, був збільшений в		лікування мали місце суттєві порушення з боку
основній групі в середньому в 3,5 рази (Р<0,01)		мікрогемодинаміки, які охоплювали усі відділи
та в групі зіставлення в 3,48 разів (Р<0,01). КІ2,		МЦР: судинний, внутрішньосудинний та поза-
що відтілює ступень внутрішньосудиниих по-		судинний. В цілому це характеризує стан мі-
рушень мікрогемоциркуляції, був підвищений у		крогемоциркуляції як суттєво порушений, вна-
хворих основної групи в середньому в 2,88 рази		слідок чого може відмічатися значне зменшення
стосовно норми (Р<0,01) та в групі зіставлення		мікроперфузії органів та тканин, в тому числі пе-
в 2,78 разів (Р<0,01). Показник КІ3, який харак-		чінки [12]. Дані, отримані нами при проведенні
теризує стан параваскулярних зон системи		ББК, підтверджуються також результатами мор-
мікрогемоциркуляції, в цей період дослідження		фометрії капілярів ногтьового ложа, при якій ви-
був підвищений в основній групі в середньому в		явлено блідість і каламутність фону, зниження
16,5 рази (Р<0,001) та в групі зіставлення в 15,6		числа функціонуючих капілярних петель у полі
рази (Р<0,001).		зору, відмічалося порушення форми капілярів,
При	цьому загальний кон'юнктивальний	мало місце зниження швидкості кровотоку, на-
індекс (КІзаг.), що показує ступінь кількісних		віть до його зупинки в низці мікросудин [10].
змін мікроциркуляції, в основній групі був під-		Після проведення біохімічного обстеження
вищений в середньому в 3,66 рази (Р<0,001)		було встановлено, що в обох групах обстежених
стосовно норми та в групі зіставлення в - 3,59		хворих до початку лікування відмічалися одно-
рази перевищував відповідний показник нор-		типні зсуви з боку біохімічних показників. Вони
ми (Р<0,001).		характеризувалися підвищенням вмісту у крові
		продуктів ПОЛ - МДА та ДК (табл. 2).

Таблиця 2.

Показники ПОЛ у хворих БА з СХВ на тлі ХБХ до початку лікування (М±m)

			Групи обстежених
	Показники	Норма			Р
			Основна (п=39)	Зіставлення (n=38)
	МДА, мкмоль/л	3,2±0,2	8,9±0,3***	8,6±0,25***	>0,05
	ДК, мкмоль/л	6,2±0,15	18,4±0,3***	17,9±0,25***	>0,05

Примітка: в таблиці 2, 4 стовпчик Р - різниця між показниками в основній групі та групі зіставлення; ймовірність різниці відносно норми * - при Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001.

37

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

	В основній групі хворих концентрація МДА в					Отже, до початку проведення лікування в
цей період складала 8,9±0,3 мкмоль/л при нор-					обох групах обстежених хворих на СХВ на тлі
мі 3,2±0,2 мкмоль/л, тобто була в середньому в					XБХ мали місце практично однакові зсуви з боку
2,8 рази вище за норму (Р<0,01). У групі зістав-					біохімічних показників, які		характеризувалися
лення концентрація МДА складала в середньому					значним підвищенням концентрації у крові про-
8,6±0,25 мкмоль/л, тобто була в 2,7 рази вище					дуктів ПОЛ - МДА і ДК, що свідчило про метабо-
норми (Р<0,01). Концентрація ДК була підви-					лічні порушення у даних пацієнтів.
щена у всіх обстежених і складала в середньому						При повторному проведенні ББК після курсу
18,4±0,3 мкмоль/л в основній групі, що було в 3					лікування було встановлено, що в основній гру-
рази вище норми (6,2±0,15 мкмоль/л; Р<0,001).					пі хворих, які отримували ПО, мала місце чітко
У групі зіставлення концентрація ДК у крові хво-					виражена тенденція до нормалізації показни-
рих на СХВ на тлі ХБХ складала до початку про-					ків МЦР, в тому числі зниження АВК, зникнення
ведення лікування 17,9±0,25 мкмоль/л, тобто					аваскулярних зон і сітчастої структури судин,
була в 2,9 рази вище норми (Р<0,001). Вста-					прискорення кровотоку і зникнення стазу крові,
новлено, що майже у всіх випадках як основної					ліквідації сладж-синдрому в артеріолах і капі-
групи, так і групи зіставлення, при надходженні					лярах і периваскулярного набряку. У цих хворих
до стаціонару достовірне підвищення показника					поступово розсмоктувалися мікрогеморагії, та в
ПГЕ, який дорівнював у середньому 10,8±0,34%					цілому покращувався стан мікрогемоциркуляції,
(при нормі 3,5±0,25%; Р<0,001).					про що свідчить підрахунок КІ (табл. 3)
								Таблиця 3.
			Показники мікрогемоциркуляції у хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ
				після проведеного лікування (М±m)
	КІ		Норма	Основна група (п=39)		Група зіставлення (п=38)		Р
	КІзаг.		3,5 ± 0,2	3,75 ±0,25		6,3 ± 0,3**		<0,05
	КІ1		2,2 ± 0,14	2,3 ± 0,15		3,6 ± 0,18*		<0,05
	КІ2		1,2 ±0,18	1,3 ±0,1		2.4 ± 0,1*		<0,05
	КІ3		0,1 ±0,01	0,15 ±0,02		0,3 ± 0,02**		<0,05
	Дійсно, при аналізі даних, які наведені у та-				та в 2 рази – відносно відповідного показника у
блиці 3, видно, що в основній групі хворих усі					хворих основної групи (Р<0,05). Інтегральний
вивчені КІ знизилися до верхньої межі норми					показник КІзаг., у хворих групи зіставлення на
(Р>0,05). Це свідчить про суттєве покращення					момент завершення лікування був підвищений в
стану мікрогемоциркуляції у обстежених хворих					середньому в 1,8 рази (Р<0,01) відносно норми
на БА з		СХВ на тлі ХБХ, в ході лікування зі за-			та в 1,68 рази більше відповідного показника у
стосуванням імуноактивного препарату ПО. У					пацієнтів основної групи (Р<0,05).
хворих групи зіставлення, які отримували лише						Аналогічні дані отримані також при морфо-
загальноприйняті препарати, відмічалось збе-					метрії капілярів нігтьового ложа. У пацієнтів з
реження більш виражених зсувів з боку показни-					основної групи в ході медичної реабілітації по-
ків МЦР, що відображає збереження підвищення					ступово зникали блідість і каламутність фону,
у цих пацієнтів показників КІ. Так, КІ1, який ха-					підвищувалася кількість функціонуючих капі-
рактеризує судинні порушення, в цей період об-					лярних петель у полі зору і покращувалась їх
стеження у хворих групи зіставлення був підви-					видимість, нормалізувалася форма капілярів
щений в середньому в 1,64 рази стосовно норми					і їх калібр, суттєво прискорювався кровоток.
(Р<0,05) та в 1,57 рази вище відповідного індек-					У той же час у хворих групи зіставлення в цей
су у пацієнтів основної групи (Р<0,05). Кратність					період дослідження зберігалися виражені змі-
збільшення КІ2, що характеризує вираженість					ни капіляроскопічної картини, які характери-
внутрішньосудинних порушень, у хворих групи					зувалися збереженістю каламутності фону та
зіставлення в цей період обстеження стосовно					зменшенням кількості функціонуючих капіля-
норми складала 2 рази (Р<0,05) та відносно від-					рів, їх деформацією та сповільненням крово-
повідного показника у основній групі - 1,85 рази					току. Дійсно, у більшості хворих групи зістав-
(P<0,05). Показник КІ3, який відображає вира-					лення при капіляроскопії спостерігалися блі-
женість позасудинних розладів, у групі зістав-					дість і каламутність фону, зменшення числа
лення був збільшений в цей період обстеження					функціонуючих петель у полі зору (5-6 петель
в середньому в 3 рази відносно норми (Р<0,01)					на 1 мм лінійної шкали окуляра капіляроскопа)

38

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

і зниження їх видимості, поліморфність капіля-	ний препарат ПО) відмічено зниження показ-
рів і звивистість одиничних капілярних петель,	ників ПОЛ - МДА та ДК до верхньої межі норми
розширення венозної бранші і звуження арте-	(Р>0,05). У групі зіставлення також відмічено
ріальної, уповільнення і зернистість кровотоку,	зниження вмісту продуктів ПОЛ - МДА і ДК у кро-
іноді відмічався маятникоподібний кровотік у	ві, однак менше виражене, ніж у хворих основної
мікросудинах.	групи. Тому у пацієнтів групи зіставлення збері-
При біохімічному дослідженні після прове-	галося вірогідне підвищення концентрацій МДА
деного лікування в основній групі хворих (яка	і ДК, як відносно норми, так і відносно основної
в комплексі лікування отримувала імуноактив-	групи хворих (табл. 4).
	Таблиця 4.

Показники ПОЛ у хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ після проведеного лікування (М±m)

		Групи обстежених
Показники	Норма			Р
		основна (п=39)	Зіставлення (п=38)
МДА, мкмоль/л	3,2±0,2	3,5±0,2	5,1 ±0,2*	<0,01
ДК, мкмоль/л	6,2±0,15	6,4±0,2	10,1 ±0,4**	<0,05

Як видно з таблиці 4, вміст МДА у хворих групи зіставлення був після завершення лікування в 1,6 рази більше норми (Р<0,01) та в 1,5 рази вище аналогічного показника в основній групі (Р<0,01). Концентрація ДК у пацієнтів групи зіставлення була в 1,63 рази вище норми (Р<0,01) та в 1,58 рази вище аналогічного показника в основній групі (Р<0,05).

Таким чином, на момент завершення курсу лікування у пацієнтів основної групи (які отримували ПО) відмічалась чітко виражена позитивна динаміка, а в більшості випадків навіть практично повна нормалізація стану мікрогемоциркуляції та показників ПОЛ - МДА та ДК. У хворих групи зіставлення залишались суттєві зсуви морфологічних, функціональних показників мікрогемоциркуляції та біохімічних показників (МДА, ДК), що свідчило про незавершеність патологічного процесу в організмі та наявність порушень як з боку МЦР, так и метаболічного гомеостазу.

ВИСНОВКИ

1.У хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ до початку лікування була однотипова картина захворювання, яка характеризувалася поєднанням скарг диспепсичного, астенічного, астеноневротичного або астено-депресивного характеру з вегетативними розладами: біль у правому підребер’ї поєднана з нелокалізованим болем в м'язах, загальною слабкістю і запамороченням. Нами також було відмічене у ряду хворих невелике збільшення печінки, яка виступала з-під реберного краю на 2-4 см, підвищення її щільності, чутливість печінкового краю при пальпації, слабо або помірно позитивні симптоми Кера, Ортиера, Раухбе, що свідчило про наявність помірного загострен-

ня або неповної ремісії ХБХ Для хворих, які спостерігалися, були типовими психоемоційні розлади, які характеризувалися симптоматикою астенічного або астено-невротичного, рідше астено-депресивного характеру. Тому серед суб'єктивних симптомів домінуючими були постійне відчуття втоми, яке спостерігалося у всіх обстежених і не зникало після відпочинку; загальна слабкість і виражене нездужання відмічалося у переважної більшості обстежених. Характерною була також наявність підвищеної дратівливості, вираженої емоційної лабільності, зниження апетиту, тупого дифузного болю в м'язах і в суглобах (міалгії і артралгії), які посилювалися після фізичного навантаження. Нерідко мав місце періодично виникаючий субфебрилітет, переважно у вечірній час, збільшення і чутливість або помірна болючість задньошийних лімфовузлів (симптом Дранніка-Фролова).

2. У хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ виявлені чітко виражені морфологічні та функціональні розлади мікрогемоциркуляції у вигляді генералізованого спазму артеріол, звивистості та нерівномірності калібру венул і капілярів, зменшення числа функціонуючих капілярів з утворенням аваскулярних зон, наявності сітчастої структури мікросудин, що вважається ознакою функціонуючих артеріоловенулярних анастомозів, зменшення артеріоло-венулярного коефіцієнту до 1:4 - 1:5; уповільнення кровотоку у мікросудинах, розвиток сладж-синдрому І-ІІ ступеня у венулах і капілярах. При морфометрії капілярів нігтьового ложа (капіляроскопії) виявлено блідість і каламутність фону, зниження числа функціонуючих капілярних петель у полі зору, порушення форми капілярів, зниження в них

39

ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ: НАУКА І ПРАКТИКА. 3-4’2010

швидкості кровотоку, навіть до його зупинки

унизці мікросудин.

3.У пацієнтів з діагнозом БА з СХВ на тлі ХБХ має місце суттєве підвищення концентрації у крові продуктів ПОЛ - кінцевого (МДА) і проміжних - ДК, що свідчить про активацію пероксидації ліпідів клітинних та внутрішньоклітинних біомембран. Так, в основній групі хворих концентрація МДА була в середньому в 2,8 рази вище за норму, у осіб групи зіставлення - в 2,7 рази; концентрація ДК була підвищена у всіх обстежених і складала в середньому 18,4±0,3 мкмоль/л в основній групі, що було в 3 рази вище норми; у групі зіставлення - 17,9±0,25 мкмоль/л, тобто була в 2,9 рази вище норми. Встановлено, що майже у всіх випадках як основної групи, так і групи зіставлення, при надходженні до стаціонару достовірне підвищення показника ПГЕ, який дорівнював у середньому 10,8±0,34 % (при нормі 3,5±0,25%; Р<0,001).

4.Включення імуноактивного засобу ПО до комплексу лікування хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ сприяє покращенню стану мікрогемоциркуляціі, ліквідації морфологічних та функціональних порушень з боку МЦР. Так, в основній групі хворих, які отримували ПО усі вивчені кількісні показники стану мікрогемодинаміки (КІ) після завершення лікування знизилися до верхньої межі норми, що свідчить про суттєве покращення стану мкрогемоциркуляції у обстежених хворих.

5.Застосування імуноактивного препарату ПО в комплексі лікування БА з СХВ на тлі ХБХ сприяє нормалізації вмісту продуктів ПОЛ

усироватці крові, як кінцевого (МДА), так і проміжних (ДК) та зниженню ПГЕ до норми і, таким чином, виявляє чітко виражений антиоксидантний ефект. Це має патогенетичне значення в плані відновлення показників метаболічного гомеостазу.

6.Виходячи з отриманих даних, можна вважати патогенетично обгрунтованим, доцільним та перспективним використання імуноактивного засобу ПО при лікуванні хворих на БА з СХВ на тлі ХБХ.

ЛІТЕРАТУРА

1.Андреев Л.И. Методика определения малонового диальдегида / Л.И. Андреев, Л.А. Кожемякин //Лабораторное дело. - 1988. - №11. - С. 41-43.

2.Волянский Ю.Л. Иммунологические нарушения при синдроме хронической усталости и перспективы их коррекциии / Ю.Л. Волянский, В.М. Фролов // Актуальні про-

блеми акушерства і гінекології, імунології та медичної генетики: зб.наук.праць. – Київ; Луганськ, 1998. - Вип. 2. - С 211-221.

3.Гаврилов Б.В. Анализ методов определения продуктов ПОЛ в сыворотке крови по тесту с ТБК /Б.В.Гаврилов, А.Р. Гаврилова, A.M. Мажуль // Вопросы медицинской химии. -1987. - Т. 33, № 1. - С. 116

4.Кузнецова Л.В. Полиоксидоний — иммуномодулирующий препарат нового поколения /Л.В.Кузнецова, В.М.Фролов, Е.В.Высочин // Український медичний альманах. - 2007. - Т. 10, № 2. - С. 195-201.

5.Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ecxel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - Киев МОРИОН, 2000. - 320 с.

6.Лапач С.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях /С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич. - Киев МОРИОН,2002.-160с.

7.Мчедлишвили Г.И. Микроциркуляция крови: общие закономерности регулирования и нарушений. /Г.И.Мчедлишвили. - Л: Наука, 1989. - 295 с.

8.	Подколзин А.А.		Диагностика		и лече-
	ние	синдрома	хронической		усталости.
	Методические указания			/А.А.Подколзин,
	В.И.Донцов, И.Н.Мороз.-М., 1997. – 67 с.
9.	Поліоксидоній:		інструкція	для	клінічно-
	го	застосування	препарату /Затверджена

10.11.2006 p. Наказом МОЗ України № 743.

10.Селезнев С.А. Клинические аспекты микроциркуляции /С.А. Селезнев, Т.Н. Назаренко, B.C.Зайцев - Л.: Медицина, 1985. - 208 с.

11.Циммерман Я.С. Очерки клинической гастроэнтерологии /Я.С.Циммерман. - Пермь: из-во Пермского университета, 1992. -336 с.

12.Чернух A.M. Микроциркуляция /А.М.Чернух, П.Н.Александров, О.В.Алексеев.- М:Медицина, 1984

13.Фролов В.М. Проблемы иммуноэкологии:

от синдрома	повышенной утомляемос-
ти до синдрома хронической усталости		/
В.М.Фролов,	Г.Н.Дранник //Імунологія	та
алергологія. -1998. - № 1. - С. 69

14.Фролов В.М. Эпидемиологические и клинико-цитогенетические аспекты синдромов повышенной утомляемости и хронической усталости / В.М.Фролов, Г.Н.Дранник, И.Р.Бариляк // Архів психіатрії -№1 (16). -С. 46-62.

40