Тема 20. Глобалізація та економічний розвиток

Глобалізація як об’єктивний процес розвитку сучасного світу. Сутність, причини та ознаки глобалізації. Детермінанти глобалізаційного розвитку: транснаціоналізація  інституалізація – інтеграція. Прояви глобалізації в економічній сфері. Торговельна та фінансова глобалізація. Світові фінансові кризи. Позитивні та негативні наслідки глобалізації та механізми адаптації країн до змін міжнародного середовища. Глобальна фінансова криза 2008 року та механізми регулювання МЕС. Національні антикризові програми країн та їх особливості.

Глобальні проблеми сучасності, їх класифікація та економічна складова. Значення міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем сучасності.

Тема 21. Інтеграція України у міжнародну економічну систему

Україна як суб’єкт МЕВ. Місце України у міжнародних економічних рейтингах.

Участь України у міжнародному поділі факторів виробництва. Україна на світових ринках товарів, послуг та факторів виробництва. Україна як учасник міжнародних інтеграційних угруповань. Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями. Зовнішньоекономічна відкритість та економічна безпека держави. Проблеми та необхідність реформування моделі відкритого типу економіки України. Пріоритетні напрями геополітичної та галузевої зовнішньої орієнтації України. Сучасні завдання зовнішньоекономічної політики України.

Плани семінарських занять

Тема 1. Вступ до курсу «Міжнародна економіка»

План семінарського заняття

1. Міжнародна економіка як складова частина сучасної економічної теорії.

2. Відкритість економіки як провідний принцип розвитку країн.

3. Предмет, методи та завдання міжнародної економіки.

4. Проблеми міжнародної економіки в дослідженнях сучасних економічних шкіл.

Контрольні запитання та завдання

1. Як співвідносяться складові частини сучасної економічної теорії і яке місце займає міжнародна економіка?

2. Які чинники вплинули на становлення міжнародної економіки як науки, формування предмета міжнародної економіки?

3. Чому міжнародну економіку умовно поділяють на міжнародну мікро- та макроекономіку та виділяють фінансову частину?

4. У чому специфіка фінансової частини міжнародної економіки?

5. Дайте визначення поняття «економіка відкритого типу». Які характерні риси відкритості економіки можна виділити?

6. Назвіть позитивні та негативні наслідки відкритості економіки.

7. Що становить предмет вивчення міжнародної економіки? У чому його специфіка?

8. Назвіть та охарактеризуйте складові частини міжнародної економіки.

9. У чому полягають завдання міжнародної економіки? Охарактеризуйте методи міжнародної економіки.

10. У чому різниця в тлумаченні проблем міжнародної економіки з позицій різних економічних шкіл?

Проблеми, задачі, ситуації

1. Чи можна вважати предметом міжнародної економіки закономірності розвитку зовнішнього сектора економіки будь-якої країни? Відповідь обґрунтуйте.

2. Наведіть приклади явищ, процесів, закономірностей, які вивчає міжнародна економіка та власні аргументи, чому саме їх вивчають з позицій міжнародної економіки.

3. Пригадайте показники відкритості економіки. На основі звітів світового банку розрахуйте показники експортної, імпортної, зовнішньоторговельної квоти та коефіцієнта відкритості економіки для двох розвинених країн і країн, що розвиваються. Отримані результати порівняйте та зробіть висновки.

4. Згідно з прийнятими в міжнародній практиці підходами, економіку країни, чия експортна квота складає понад 10% (за окремими оцінками – 20%) зазвичай вважають відкритою. За даними Світового банку експортна квота всіх без виключення країн у 2008 році перевищила граничний рівень. Найвищий ступінь відкритості демонстрували Сінгапур (234,8%) і Гонконг (212,5%). Серед промислово розвинених країн зафіксовані такі показники: Люксембург – 179,3%, Бельгія – 92,1%, Нідерданди – 76,9%, Данія – 54,7%, Швеція – 54,2%, Норвегія – 48,1%, Німеччина – 47,2%, Ізраїль – 40,0%, Канада – 34,7% (у 2007 році), Велика Британія – 28,9%, Італія – 28,8%, Франція та Іспанія – 26,4%, Греція – 23,1%, Австралія – 20,7%. Наприклад, для Індії та Бразилії показники становили 22,7% та 14,3% відповідно, для Білорусії – 61,8% та Росії – 30,8%. Експортна квота для США та Японії у 2007 році становила 12,1% та 17,6%. Чи можна вважати економіку США та Японії закритою? Пригадайте методику розрахунку показника, зробіть висновки про те, чи можна робити висновки про ступінь відкритості економіки країн лише за показником експортної квоти?

5. Поясніть, за яких умов експортна квота може бути більшою за 100%.

6. Розрахуйте експортну квоту України, проаналізуйте умови відкритості економіки та порівняйте з показниками сусідніх країн, зробіть висновки.

7. Наведіть щонайменше по три позитивні та негативні наслідки відкритості економіки країн. На вашу думку, які з них домінують і чому?

8. Як співвідносяться відкритість економіки та конкурентоспроможність економіки? Чи можна вважати, що відкрита економіка є конкурентоспрожною? Аргументуйте власну думку.

9. Якщо припустити, що ЄС являє собою закриту систему, то які з наведених тверджень є правильними і чому?

1. Конкурентоспроможність можна виміряти як витрати на робочу силу у розрахунку на одиницю продукції.

2. Зростання конкурентоспроможності економіки Німеччини супроводжується падінням конкурентоспроможності Іспанії, Португалії, Греції.

3. Падіння конкурентоспроможності Іспанії, Португалії та Греції на 20% порівняно із Німеччиною означає, що з 1999 року витрати на заробітну плату в Німеччині зростали приблизно на 20% повільніше, ніж у вищезазначених країнах;

4. Зростання продуктивності праці завжди супроводжується зростанням конкурентоспроможності.

5. Коли темпи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання заробітної плати країни можуть забезпечити зростання конкурентоспроможності національної економіки.

6. Заходи зі скорочення заробітної плати держслужбовцям забезпечать зростання конкурентоспроможності Іспанії, Португалії, Греції.

Теми доповідей

1. Відкритість економіки як провідний принцип взаємовідносин у світовому просторі.

2. Нобелівські лауреати з міжнародної економіки та їх внесок у розвиток сучасної економічної науки.

Список рекомендованої літератури

Авдокушин, Е. Международные экономические отношения [Текст]: учеб. пособие / Е. Авдокушин. – М.: Юристъ, 1999. – С.13–29.

Горбач, Л. М. Міжнародні економічні відносини [Текст]: підручник / Л.М.Горбач, О. В. Плотніков. – К.: Кондор, 2005. – С. 7–19.

Карбау, Р. Міжнародна економіка [Текст]: пер. з анг. Р.Косолія. / Р. Карбау. – С.: ВАТ «Сумська обл. друк.», вид-во «Козацький вал», 2004. – С.27–48.

Киреев, А. Международная экономика [Текст]: учеб. пособие для вузов: в 2 ч. / А. Киреев. – М.: Международ. отношения, 1997. – Ч.1: Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. – С.15–45.

Козик, В. Міжнародні економічні відносини [Текст]: навч. посіб. для студ. екон. спец. / В. Козик, Л. Панкова, Н. Даниленко. – Вид. 2-ге, стер. – К.: Знання-Прес, 2001. – С. 28–34.

Міжнародна економіка [Текст]: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / А.М.Поручник [та ін.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Поручника. – К.: КНЕУ, 2005. – С.9–23.

Міжнародна економіка [Текст]: підручник для студ. вищ. навч. закл. / Ю.Г.Козак [та ін.].; за ред. Ю. Г. Козака. – Вид. 2-ге. – К.: Центр учбової л-ри, 2004. – С.25–31.

Овчинников, Г. П. Международная экономика [Текст]: учеб. пособие / Г.П.Овчинников. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998. – С.1153.

Рокоча, В. В. Міжнародна економіка [Текст]: навч. посіб: у 2 кн. / В.В.Рокоча. – К.: Таксон, 2000. – Кн. 1: Міжнародна торгівля: теорія та політика. – С.15–43.

Савельєв, Є. В. Міжнародна економіка [Текст]: підручник / Є. В. Савельєв. – Вид. 3-тє, перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С.17–29.

Школа, І. М. Міжнародні економічні відносини [Текст]: підручник / І.М.Школа, В. М. Козьменко, О. В. Бабінська; за ред. І. М. Школи. – Вид. 2-ге, перероб. і доповн. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – С.11–26.