- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Омоніми
Омоніми – слова, однакові або подібні за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням, наприклад: кран (водогінний) і кран (будівельний), лев (тварина) і лев (грошова одиниця).
Групи омонімів
Правила |
Приклади |
1. Повні омоніми – слова, що належать до однієї частини мови й однакові за своїм звуковим складом в усіх граматичних формах. 2. Неповні омоніми: а) омоформи – слова, які мають однаковий звуковий склад у певній граматичній формі й належать до різних частин мови; б) омофони – слова, однакові за звучанням, але різні за значенням та написанням; в) омографи – слова, однакові за напи-санням та різні за значенням і звучанням. Засобом розрізнення їх значення слугує наголос. |
блок (пристрій для підняття вантажів), блок (союз, об’єднання)
шию (від шия), шию (від шити)
мине – мене, Мороз (прізв.) – мороз (сильний), добою – до бою
дорόга – дорогά, нάсип – насúп, жúла – жилά |
Вправа 6. Прочитайте словосполучення, випишіть ті, що мають омоніми.
Вулканічна лава, дерев’яна лава, вставала лава бійців; чужа душа, красива душа; важка доля, валятися долі; сльоза до повік, зостануся твоєю повік; шепче хвиля, шепче дівчинка; терпіти муку, молоти із зерна муку; золоте поле, жінка поле; коти м’яч, сірі коти; лютий мороз, лютий чоловік, холодний лютий; молода качка, качка в морі; сильний голос, веселий голос; знайти радій, радій життю; смачний обід, вузький обід; провести захід, червоний захід; жати жито, жати руку; на морському березі, на високій березі; крило птаха, крило літака; клуб диму, сільський клуб; доривали яму, доривали траву.
Вправа 7. Уведіть подані слова в контекст. З’ясуйте, які з них є омонімами, а які багатозначними.
Опікати, чари, зірка, моторний, гарячий, зелений, точити, обминати, серце, хвіст, наліт, начистити, мило, літній, сухий, завивати, досипати, двірник, блок, завести, шах, корінь, таз, меню, файл, тикати, топити.
Склад лексики сучасної української літературної мови
з погляду походження
За походженням лексика сучасної української мови поділяється на дві групи: корінна українська, наприклад: вишня, вечір, двір та іншомовна, наприклад: інститут, кинджал, мольберт, балет, лідер.
Корінна українська лексика |
Приклади |
2. Спільнослов’янська лексика, що стала загальним надбанням багатьох слов’янських мов. До неї відносять дав-ні латинські, грецькі, германські запо-зичення. 3. Власне українські слова. До них належать назви осіб, будівель, страв, напоїв, назви одягу та взуття, предметів побуту, а також поняття, пов’язані із суспільно-політичним життям, військо- вою сферою, виробничою діяльністю, освітою та вихованням тощо. |
лікоть, полова, око, мати, вузький, молоко, іти, жити
сваха, онук, буря, вежа, осел, хліб, мити, огірок, полотно, церква, ко-роль, ліки, осел
працівник, промовець, будинок, борщ, холодець, сорочка, спідниця, бриль, рушник, рядно, кошик, хустка, освіта, повітря, чинити, хист, гичка, кисень |
Примітка. Власне українським словам притаманні такі ознаки:
вживання и після ж, ч, ш, г, к, х у корені (чинити, кисень);
суфікси -ин-, -ач- (-яч-), -ець, -ник, -к-, -анн-, -енн-, -инн- (Донеччина, сіяч, газівник, промовець, вихователька, дозрівання);
префікси по-, прі-, між-, перед-, су- (поверх, прізвище, міжгір’я, супісок).
Іншомовна лексика |
Приклади |
- слова, засвоєні з польської мови (військова, суспільно-політична, вироб-нича, побутова та інша лексика). 2. Запозичення із неслов’янських мов: - з тюркських мов: а) назви адміністративно-політичних, військових понять; б) назви побутових речей; в) назви тваринного, рослинного світу; г) назви продуктів харчування; д) назви поселень, будівель; - з грецької мови: а) назви релігійних понять; б) назви суспільно-політичної сфери; в) наукові та мистецькі терміни; - з латинської мови: а) освітня та мовознавча лексика; б) математичні й технічні терміни; в) юридична лексика; г) адміністративно-ділова лексика; д) медичні терміни; е) суспільно-політична лексика; ж) мистецтвознавча лексика. 3. Запозичення із західноєвропейських мов: - з німецької: а) лексика військової справи; б) технічна та будівнича лексика; в) назви культури й мистецтва; г) торгівлі, управління та побуту; - з англійської: а) політичні й економічні поняття; б) мореплавські та військові терміни; в) технічні терміни; г) спортивні поняття; д) побутова лексика; - з французької: а) суспільно-політична та військова термінологія; б) технічна та будівнича лексика; в) назви культури й мистецтва; д) побутова лексика; - з італійської мови: а) назви музичних понять; б) економічна, будівнича, побутова лексика. |
град, глас, раб, ратай, вознесіння, соратник, вождь, страждати, трудящий, гординя, преподобний посланець, рудник, указ, завод, сарафан, гармоніст
рота, уряд, скарга, вирок, хвороба, маляр, мазурка, зичити
хан, султан, козак, каторга, орда, кинджал, аркан тюрбан, халат, диван, таз баран, ішак, борсук, кизил, айва ізюм, шашлик, лапша, халва сарай, амбар, кишлак, шатро
ангел, монах, ікона, панахида демократія, стратегія, автономія орфографія, граматика, театр
лекція, декан, студент, літера конус, куб, траєкторія, турбіна нотаріус, адвокат, прокурор секретар, документ, адміністрація вірус, ангіна, імунітет прогрес, делегат, республіка фабула, варіація, капела
офіцер, штаб, солдат, штурм кран, верстат, штепсель, шифер мольберт, балетмейстер, арфа вексель, бухгалтер, бутерброд
лідер, мітинг, бізнес, менеджер шлюпка, танкер, яхта, трап трактор, трамвай, ескалатор футбол, гол, матч, чемпіон джем, джемпер, піжама
преса, асамблея, прем’єр, режим десант, сапер, фронт фюзеляж, монтаж, карбюратор партер, водевіль, рояль, афіша торшер, пальто, жабо, десерт
тенор, адажіо, соната, акорд каса, інкасатор, фірма, бароко, фонтан, піца, макарони |
Примітка. Ознаки, за якими можна розрізняти засвоєні слова.
Із старослов’янської мови: наявність звукосполучень -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (дерево, голос); ра- на початку слова (раб, ратай); жд (вождь, страждати); початкових є, ю (єдиний, юнак); префіксів воз-, пре-, пред-, со- (вознесіння, преподобний, предтеча, соратник).
З тюркських мов: повторення у слові однакових голосних звуків (баклажан, барабан, утюг, сургуч); наявність звукосполучень -ак, -ан, -лик, -ук, -ун, -ча у кінці слів (табак, баштан, башлик, борсук, табун, алича).
З грецької мови: наявність початкових голосних а, е (ангел, етика); приголосного ф (фантазія); звукосполучень кс, пс, мв (лексика, психіка, амвон); суфіксів -ид(а), -ід(а), (панахида, піраміда); компонентів атмо, аеро, біо, біблі, демо, лог, фон (атмосфера, аеропорт, біологія, демос, фонетика).
З латинської мови: префікси екс-, де-, ім-, контр-, ре-, ін- (експозиція, імпонувати, реконструкція, інкубатор); суфікси -альн-, -ат, -ент, -тор, -ум, -ус, -тур (універсальний, демократ, інформатор, мінімум, інцидент).
З німецької мови: звукосполучення шт на початку слова (штраф), ай, ей у середині слова (майстер, крейда); складні слова без сполучних голосних (балетмейстер, бутерброд).
З французької мови: звукосполучення уа, ам, ан перед приголосним (тротуар, асамблея, вуаль, жанр); суфікси -аж, -ант, -анс, -ер, -йон (фураж, лейтенант, реверанс, режисер, компаньйон).
З англійської мови: звукосполучення дж (бюджет, джем), а також ай, ей у середині слів (комбайн, грейдер); суфікси -инг, -інг (пудинг, демпінг).
Вправа 8. Визначіть, з якої мови запозичено слова кожного рядка.
1. Амплуа, гараж, реверанс, пюре, кулуари, кювет.
2. Штепсель, флейта, штопор, гросмейстер, єфрейтор, штурм.
3. Кемпінг, волейбол, джаз, мітинг, джин, снайпер, смокінг.
4. Експлуатація, глобус, студент, консиліум, імпорт, нотаріус.
5. Ладья, нужда, пустиня, юнак, возвеличити, богоборець, прах.
6. Базар, туман, шашлик, капкан, урюк, кишлак, сундук.
7. Псалом, архів, синтаксис, фосфор, лексикографія, економія, ідея.