- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Складнопідрядне речення
Складнопідрядним називається таке складне речення, частини якого синтаксично нерівноправні (одна частина підпорядковується іншій) і з’єднані підрядними сполучниками чи сполучними словами:Десь озивається перепел, ніби вдаряє дзьобом у срібну таріль (І. Ц.).
За значенням і будовою складнопідрядні речення поділяються на такі види:
Види складнопідрядних речень |
Приклади |
1. Підрядні означальнівиступають у значенні розгорнутого означення до члена головного речення, вираженого іменником, і відповідають на питанняякий?,приєднуючись до головного речення за допомогою сполучниківщо, щоб, як, наче, ніби та сполучних слів який, звідки, куди, де, що. 2. Підрядні з’ясувальнірозкривають зміст пояснювального слова, як правило, дієслова головного речення, що означає мовлення, мислення, воле-виявлення, і відповідають на питання непрямих відмінків іменника. 3. Підрядні обставиннівідповідають на питання обставин і поділяються на такі групи: - підрядні способу дії і ступеня вказують на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні, відповідають на питанняяк? яким способом? наскільки?і приєд-нуються сполучникамияк, ніби, мов, що, щоб; - підрядні порівняльні відносяться до всього головного речення, пояснюють його зміст, відповідають на питанняяк? подібно до чого?і приєднуються сполучникамияк, мов, наче, ніби, немовби, немовбито; - підрядні місця вказують на місце чи напрям дії, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питанняде? куди? звідки?і приєд-нуються сполучними словамиде, куди, звідки; - підрядні часувказують на час дії, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питанняколи? відколи? доки? поки? і приєднуються сполучниками та сполучними словамиколи, поки, доки, як тільки, ледве; - підрядні причини вказують на причину, якою зумовлена дія головного речення, відповідають на питаннячому? з якої причини? через що?і приєднуються сполучниками бо, тому що, через те що, завдяки тому що, оскільки; -підрядні метивказують на мету того, про що йдеться в головному реченні, відповідають на питаннядля чого? нащо? з якою метою? і приєднуються за допомогою сполуч-никівщоб, аби, для того щоб; - підрядні умовні виражають умову, за якої можлива дія, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питання коли? за якої умови?і приєд-нуються сполучникамиякщо, якби, ко-ли, коли б; -підрядні допустовостівиражають дію, всупереч якій відбувається те, про що йдеться в головному реченні, відповідають на питаннянезважаючи на що? всупереч чому?і приєднуються сполучникамихоч, дарма що, незважаючи на те що; - підрядні наслідковівиражають нас-лідок того, про що йдеться в головно-му реченні, завжди стоять після голов-ного речення і приєднуються до нього сполучником так що. |
Стіл, за яким ще недавно сиділи дружньою сім’єю, стояв осиротіло, заставлений тарілками, чашками і різними приборами (І. Ц.).
Серед ранкової тиші чути, як спадають з дерев роси (І. Ц.).
Сердега так перелякався, Що аж тремтить (Л. Гл.).
А на тому боці ген-ген вздовж берега знову майоріли, біліли села, немов там посідали гуртами чайки (Я. Б.).
Діти поспішили туди, де спалахнуло рожеве сяйво.
Говорили вони та мовчали й тоді, коли море й Дніпро об’єднував золотими рогами місяць (М. Вінгр.).
Подія не набрала дальшого розвитку, бо баба Текля була лагідна (І. Сенч.).
Сидір заходив, нахиляючи голову, щоб не зачепити одвірок рудим тім’ям (В. Логв.).
Якщо зранку на Мокрини йде дощ, то початок осені буде дощовим, задощить опівдні – занегодить сере-дина, а якщо дощ піде надвечір, то буде з дощами кінець осені (В. Ск.).
Люди поважали Остапа, хоч і був він молодший за багатьох (К. Св.).
Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коц.). |
Вправа 247. Прочитайте, визначте вид підрядних речень, поставивши запитання від головної частини до підрядної; підкресліть сполучники або сполучні слова, якими вони приєднуються до головних частин.
Казали люди, що давно не було такої зими (К. Св.). 2. А під кручею, де розмістилася його вогнева позиція, діялося щось незвичайне (О. Г.). 3. Звичайно, найкраще було тікати влітку, коли кожен кущик заховає тебе чи пустить переночувати (В. Мал.). 4. Червоні маки горіли живим полум’ям, ніби в ніжних пелюстках бунтувала солдатська кров (І. Ц.). 5. Лаврін спинив воли й водив слідком за Мелашкою очима, доки вона ввійшла в свою хату (Н.- Л.). 6. Останніми трьома тижнями мело й понамітало так, що Гусятин засів у снігах не те що по вікна, а й по димарі (В. Ш.). 7. Коли тануть сніги, Сирдар’я виступає з берегів і котить хвилі в степ (О. Десн.). 8. Збереглися оповіді Геродота про те, як двадцять чотири століття тому повз Хортицю на човнах ходили скіфи до греків і греки до скіфів (Я. Б.). 9. Брат мій узявся рвати вишні завзято, щоб якось упоратися зі своєю нормою раніше мене (В. Логв.). 10. Оскільки він добре знав місцевість, командир групи полковник Перепьолкін послав його з трьома солдатами в село, щоб роздобув якихось продуктів (І. Ц.). 11. Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити (Забаш.). 12. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коц.). 13. Там, на Україні, де долинами тихо тече Рось, стоїть велике містечко Богуслав (Н.-Л.). 14. Піч, певне, вже добре нагнітилась, бо мати позгортала вугляки та жар із черені до самих челюстей (Є. Гуц.). 15. Природно і невимушено допомагала вона свекрусі та братовій готувати обід, підмітала хату, спробувала навіть для цікавості вкопати картоплі та принести води, хоч нові родичі непомітно та делікатно відтісняли її від усієї тієї роботи (В. Коз.).