- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Підсумкові диктанти
Школа
Ми збираємося і йдемо до школи. А вона зовсім близько. Кінчається ма-ленький городик, а за ним – шкільне подвір’я. Шура, себто Олександр Іванович, веде мене спочатку не в класи, а в шкільний сад. Можна зрозуміти людину: на Поліссі фруктовий сад – дивина. Тільки зараз я помітив: село обступає густий сосновий ліс, а самі Кривичі голі, без дерев, бо під ногами товща піску і торф, яблуні й вишні одвіку сюди не заходили. Зате в шкільному саду, на радість дітям, ростуть і яблуні, і вишні, і груші. З вікон школи видно, як гарно цвітуть зараз молоді деревця і як заповзято трудяться над білим цвітом бджоли. Директор веде мене стежкою, розказує, де він дістав молоді саджанці і як вони гуртом, класами, саджали їх. Тут директор кивком голови показав на колодязь у саду (самі викопали!) і на групу дівчаток, які відрами тягали воду й поливали деревця. “Наші чергові, юннати!” – задоволено мовив Козур. У білих фартушках, малі поливальниці теж скидалися на бджілок, що заклопотано снували серед білого весняного цвіту.
Та найбільша гордість директора – нова школа. Чимала дерев’яна споруда виросла в центрі села, розгорнула під прямим кутом два свої крила-приміщен-ня. Для мого степового ока вигляд школи трохи незвичайний. Якась важкува-тість, якась ніби похмурість у її зовнішній подобі. Замість легкої білої стіни або цегляної кладки – зруб із важких колод. Міцне нефарбоване дерево затекло смолою; видно, як стягнуто й зшито стіни, як вирізано карнизи й наличники. Словом, видно всю душу дерева, всю його плоть. Живе, майже необроблене де-рево стало для нас спорудою, школою. І нехай звикає око: в дерев’яній старій поліській архітектурі є своя сувора, своя первісна, міцна краса.
В усьому помічається: школа (не без впливу директора, як я зрозумів зго-дом) хоче зробити все так, щоб і сьогоднішні діти не відривалися від землі, щоб і вони мали одвічну радість людини, яка живе тісно злита з природою і яка змалку відкриває для себе і ці тихі річечки на лугах, і вечірні зорі над лісом, і запах сіна, той неповторний запах дитинства, що сниться нам потім усе життя.
За В. Близницем
Весела Долина
Весела Долина – село в долині. Згори воно предивно схоже на широченний барвистий килим, по краях котрого ошатні білі будиночки розкошують у молодих садках. Од них стеляться донизу рівненькі городи, відмежовані зеленою биндою тихих вологих левад з дрімотливими вербо-лозами. Трохи збоку, на голубому плесі, купками гускне гостра зелень з кра-пельками роси, якої ще не встигло випити вранішнє сонце. Там ставок з кремовими лілеями та очеретом при березі й терпким татар-зіллям. За ставом принишк ліс, оповитий сизим туманцем. А далі – небо – глибоке, неосяжне.
Тарас спинився біля греблі. Крізь рідко збиті почорнілі дошки тонко ціди-ться зеленаво-жовта вода, наче там, на самому дні старого ставу, розмотується невидимий сувій ніжного й теплого шовку.
До берега прибився табунець качок – всі такі чисті й білі, як перший сніг, хлюпочуться в рідкій осоці, колошкають незайману ряску, пірнають, смішно бовтаючи лапками.
Тарас бере свою валізу. Зараз вона йому здається тяжкою, наче бозна-чим напакованою, а в ній всього-на-всього кілька книг, дві сорочки, пара нових шкарпеток і модна краватка. Хлопець ступає стежкою, що дугою огинала зе-лений п’ятачок над ставом і вливалася в нешироку вуличку. Обабіч у густих садках хизувалися своєю довершеністю охайні будиночки, крайній, цегляний, - під зеленою бляхою з ажурною верандою. А ті, що далі – криті цинком або сірим шифером. На густому моріжку, попід тинами, ліниво товчуться сизі гуси. Над вуличкою панує мирний спокій і тихе блаженство. Здається, жодної живої душі. Знає Тарас, що в селі зараз гаряча пора, а цей спокій – удаваний. А прий-де вечір – і загомонить ця вулиця, загомонить уся Весела Долина: її господарі повернуться з поля, де, мов у гарячому казані, кипить робота, твориться най-святіше на землі таїнство – сходить замішаний на сонці і вітрах новий хліб.
За Б. Янчуком
Осінній ліс
Було це на спаду жовтня (саме тоді починається масове рубання лісу), коли батьки спорядили Санька на заробітки. З молодого сосняка рано-вранці виблукав хлопець на широку просіку, що вела до тридцятого кварталу. В лісі було тихо й вогко, і Санько відчував, як у роті йому стає гірко: гірка була кора, що набухла після дощів, гіркий був туман, що курився над купами гнилого хмизу. А повітря, холодне й різке, мов огірковий розсіл з льодком, аж продирало йому легені. Перші морозці обнесли чутливе листя з берез та ясенів, і вони, лісові сироти, покірно ждали зимових завій. Лише ялини, немов купчихи, пишались на видноті рясними темно-зеленими сукнями і дуби – кряжисті бояри – стояли у вогнистих шубах з лисячого хутра. Та це так здавалося здалеку, а як тільки Санько підходив ближче, ялини втрачали жіночу подобу, ставали просто ялинами, з мітелками свіжої хвої, і дуби виглядали інакше – похмуро й насуплено. Може, саме тому, щоб приховати старечі зморшки на тілі, дуб-нелинь ніколи не скидає повністю листяного покрову. Санько примітив: дубове листя – і те, що осипається, і те, що на зиму лишається на дереві, – було міцне, ніби коване з міді; воно сяяло гарячими барвами осені – від світло-жовтого тону до темно-коричневого, а деяке, з багрянцем, ніби аж підгоріло на сонці, бо, дивись, скрутилося в дудочки. Низини, канави, горби – весь ліс був устелений чистим, незайманим листям, і від того посвітлів і наповнився світлим шумом. Саме повітря, здавалось, шерхотіло, як сухий папір. Санько дивувався, звідки його стільки набралось, того дубового листу. Йдеш, загрібаєш цілу купу шамкотливих червінців. А довкола – така пухка й запашна постіль, що хочеться покачатись, пораювати у тих лісових розкошах.
За В. Близницем
Сльози захоплення
Надворі непомітно захмарилося і несподівано пройшов короткий тихий дощ. Вікно в сад було відчинене, і з нього до вітальні повіяло прохолодою. Поглянувши у вікно, Антось побачив яскраву зелень мокрих дерев, а обабіч них унизу – свіжі, щойно вмиті гвоздики і червоні троянди. Йому подумалося, що вся оця краса – чарівні звуки музики, відчинене вікно, звідки долинали разом з приглушеним шелестом дощу тонкі аромати саду, є ніби останнім мазком пензля, яким творець довершив щедру картину. Такою картиною, таким розкішним святом видався йому перший день перебування вдома. Антося, крім усього, радувало і хвилювало й те, що за обідом сповістив татусь. Він сказав, що вечір вони проведуть у полкового командира, що з ним, татусем, і мамою поїде й Антось. А мама додала: “Там будуть танці. Ти, сину, не розучився танцювати?” “Які ж вони уважні, турботливі!” – захоплено подумав тоді Антось про своїх батьків.
А мама грала. Після Бетховена був Гріг, потім Брамс, далі – сповнені легкого смутку “Дунайські легенди”, які Антось особливо любив.
До вітальні повернувся батько. Він, напевно, щойно вмився, бо обличчя було свіже, вуса тонко закручені. На ньому була старанно накрохмалена голландська сорочка, білосніжно і бездоганно випрасувана. Очі його весело поблискували. Заступивши матір за фортепіано, він став награвати якісь веселі варіації. Піаніст з нього був слабенький, він часто фальшивив, але намагався все згладити тим, що занадто бив по клавішах і для чогось усе натискував на педалі. Він грав галопи, циганські пісеньки, вальси і марші, намагаючись підбадьорити Антося. Мати підійшла до батька, стала поряд, потім напівобернулась до нього, і вони, не змовляючись, заспівали. Антось, вперше почувши романс Чайковського, був заворожений ним, і в нього на щоках покотилися сльози.
За М. Нечаєм