Минулий час

Дієслова минулого часу не змінюються за особами, а змінюються за родами та числами.

Однина			Множина
чол. р.	жін. р.	с. р.
читав	читал-а	читал-о	читал-и

Дієвідмінювання дієслів наказового способу

Однина	Множина
1-а ос. —	пиш-імо, глянь-мо
2-а ос. пиши, глянь	пиш-іть, глянь-те
3-а ос. хай (нехай) пише, нехай гляне	хай (нехай) пиш-уть, глян-уть

Вправа 168. Запишіть подані дієслова у дві колонки: а) у наказовому способі; б) у дійсному способі.

Підемо, станьмо, ліпімо, граємо, варимо, полімо, вивчімо, ліпимо, зачепимо, ріжмо, скажімо, зустрічаймо, підімо, варімо, вивчимо, зачепімо, скажемо, полемо, ріжемо, граймо, зустрічаємо.

Вправа 169. Утворіть від поданих дієслів форми наказового способу 2-ї особи однини.

Залишити, кликати, кинути, лити, вдарити, різати, забути, перевірити, зважити, залізти, лежати, рушити, нести, в'язати, приклеїти, прикрашати, будувати.

Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)

Схема розбору

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма, на яке питання відповідає.

3. Вид (доконаний, недоконаний).

4. Перехідне чи неперехідне.

5. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий).

6. Час (теперішній, минулий, майбутній).

7. Дієвідміна.

8. Особа (або рід).

9. Число (якщо теперішній чи майбутній час).

10. Синтаксична роль у реченні.

Зразок розбору

Хмеліє мед у вуликах сухих …(А. Мал.)

Хмеліє – дієслово, відповідає на питання що робить? Початкова форма – хмеліти, недоконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, І дієвідміна, 3-я особа однини, виступає у ролі присудка.

Дієприкметник

Дієприкметник – форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питанняякий? яка? яке? які?:Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М. Коц.).

Дієприкметнику властиві дієслівні (стан, час, вид) і прикметникові (рід, число, відмінок) ознаки.

Активні і пасивні дієприкметники

Активні	Пасивні
Виражають ознаку предмета за його ж дією: квітуючі поля (поля, які квітують), засмаглі обличчя (обличчя, які засмагли).	Виражають ознаку предмета за дією, яка зумовлена дією іншого предмета: пошита сукня (хтось пошив), написаний лист (хтось написав).

Вправа 170. Запишіть словосполучення в дві колонки: а) з активними діє-прикметниками; б) з пасивними дієприкметниками.

Позолочена пшениця, змарніла врода, сполохані тіні, потемніле небо, мальовані схили, уквітчана світлиця, поруділе листя, підсолоджена кава, постаріла ненька, засніжені вулиці, вимитий посуд, застелене ліжко.

Творення активних і пасивних дієприкметників

Активні		Пасивні
Теперішній час	Минулий час	Минулий час
Від основи теперіш­нього часу дієслів недоконаного виду за допомогою суфік­сів -уч(ий), -юч(ий) для дієслів І дієвід­міни та -ач(ий), -яч(ий) для дієслів ІІ дієвідміни: знати – знаючий, лежати – лежачий.	Від основи інфінітива неперехідних дієслів до-конаного виду за до­помогою суфікса -л-(ий): змарніти – змарнілий, побіліти – побілілий. Дієслівний суфікс -ну- при утворенні дієприк­метника минулого часу випадає: пожовкнути – пожовклий. Так само випадає в основі приголосний с перед суфіксом -л-: від-пасти – відпалий, осісти – осілий.	Від основи інфінітива пере­хідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допо­могою суфіксів -н(ий), -ен(ий), -єн(ий), -т(ий): би-ти – битий, зорати – зора-ний, створити – створений, скоїти – скоєний. Суфікс -т- приєднується до дієслів з односкладовою ос­новою: мити – митий та до дієслів, в основі яких є -оро, -оло: пороти – поротий.

Дієприкметники змінюються за родами, відмінками і числами, як прик-мет­ники. Дієприкметник разом із залежними словами утворює дієприк-метниковий зворот: сукня (яка?) пошита матір'ю, поле (яке?)зоране вранці.

Вправа 171. Утворіть від поданих дієслів можливі форми дієприкметників.

Стихати, заколихати, облити, збліднути, напоїти, вирощувати, при-чарувати, посіріти, згасати, обрамлювати, всихати, посріблити, тривожити, законспектувати.

Вправа 172. Випишіть з поданих речень дієприкметники, визначте їх прикметникові й дієслівні ознаки.

1. Човен, витягнутий на берег, був прив’язаний до вільхового стовбура (Є. Гуц.). 2. Час від часу долітали до слуху прикордонників віддалене перепелине підпадьомкання та скрипуча пісня деркачина, лелеки довго не могли вмоститися у своєму розкішному гнізді на височенному, вже вмираючому дубі перед входом на заставу...(Ю. Зб.). 3. У лісі туман зависав на гіллі вільшаника обважнілими, перламутрово-чистими краплями і лунко опадав на листяний паркет, буцім тисячі дятлів працювали довкола. Грона калини в червонозлотиці листя, наскрізь пронизані сонцем, горіли таким живим пурпуровим вогнем, що Дідько благоговійно завмирав і, зачудований, до смерку просиджував у лісі (В. Др.). 4. Берлін являв собою фортецю, розташовану ніби на мису, з трьох сторін огороджену водами ріки (В. Логв.). 5. Німо повклякали припорошені вишні над парканами, мліють на сонці жоржини, понишкли зів’ялим листом, борсаються в порохах кури (І. Вол.). 6. Легенькі горбаті містки мов на часинку перекинуті через вузькі ставкові рукави (І. Ле).