- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
-
Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
Особенностью социально-экономического разростания Украины (шляхта) в середине XVI - первой половине XVII в. был интенсивный рост крупного феодального землевладения. Польские магнаты, а за ними шляхта и католическое духовенство захватывали себе огромные владения на Больше, Киевщине, Брацлавщине и далее на Левобережье. В 1590 г. сейм узаконил этот грабёж, разрешив королю раздавать на "вечность" лицам из шляхетского сословия "пустыни" за Белой Церковью. Это были не только свободные земли, но и занятые крестьянами – казаками.
Магнатские роды занимали громаднейшие территории, состоявшие из сотен сел, десятков городов и замков. Здесь же обычно они занимали и высшие посты (административные) воевод и старост. Царством мелкой шляхты было Киевское Полесье.
К середине XVII ст. сложилось польское и литовское феодальное право: собственность на землю принадлежала только шляхте. Крестьянство пребывало в их полной власти. Феодал мог казнить, без его позволения нельзя было перейти к другому и т.д. Законодательство носило шляхетский характер.
Развитие товарно-денежных отношений вело к формированию фольварочной системы (работа на рынок, шляхта) Усиление феодально-крепостнической эксплуатации шло через панщину. Росли национально-религиозные притеснения. В условиях турецко-татарской агрессии расширялось культурное землепашество за счет Восточного Подолья, Левобережья Слободской Украины. Основной культурой оставалась рожь, но расширялись посевы пшеницы. Она же и шла в основном на продажу в другие страны
Развитие панских хозяйств сопровождалось уменьшением крестьянских наделов, возрастанием числа малоземельных и безземельных крестьян.
Росли старые и строились новые города. Во внутренней торговле значительную роль играли торги и ярмарки. Развивалась внешняя торговля и, прежде всего с Россией.
За счет крестьянских выходов и побегов в значительной, (шляхта) мере формировалось население средневековых городов. По характеру своих занятий мещане, особенно в небольших городах, мало, чем отличались от крестьян. Но с развитием городов на первый план выдвигается ремесленная и торговая деятельность жителей. В середине XVI в. насчитывалось около 80 ремесленных специальностей. На коренных украинских землях с конца XIV в ремесленники объединяются в цехи по западноевропейскому образцу. Конкурентом мещанства в сфере торговли выступала шляхта, которая втягивалась в товарно-денежные отношения, приобретала право беспошлинного провоза продукции собственного производства.
Таким образом, несмотря на усиление феодально-крепостнической системы, в социально-экономическом отношении происходили значительные позитивные сдвиги. Были освоены большие просторы Правобережья и Левобережья. Именно на этой территории были заложены экономические основы будущей Освободительной войны 1648-1654 гг. этот край обеспечивал поставки народной армии. Здесь создавался казацкий военно-территориальный строй – Гетманщина.