- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
-
Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
Великая Отечественная война 1941-1945 гг. – справедливая, освободительная война советского народа за свободу и независимость социалистической Родины против фашистской Германии и ее союзников, важнейшая и решающая часть Второй Мировой войны 1939-1945 гг.
История Великой Отечественной Войны делится на три этапа:
-
Этап стратегической обороны
22 июня 1941 года – 18 ноября 1942 года, т. е. от нападения Германии на СССР до начала контрнаступления советских войск под Сталинградом – срыв блицкрига, созданием условий для коренного перелома в войне;
-
Коренной перелом в войне
18 ноября 1942 – 31 декабря 1943 года – коренной перелом в ходе ВОВ и Второй Мировой войны, переход стратегической инициативы к Советской Армии завершился форсированием Днепра и освобождением Киева;
-
Освобождение территории СССР и европейских стран
январь 1944 г. - май 1945 г. полное изгнание захватчиков с территории СССР, освобождение Советской Армией стран Центральной и Юго-Восточной Европы, окончательный разгром и капитуляция фашистской Германии.
Более подробная периодизация этапов войны (9 этапов):
-
Вероломное нападение и начало войны (22июня1941- ноябрь 1941)
-
Срыв немецких планов молниеносной войны. Контрнаступление под Москвой (декабрь 1941- ноябрь 1942гг.)
-
Начало коренного перелома в войне. Сталинградская битва (зима 1942-1943гг.)
-
Коренной перелом в войне. Курская битва (лето 1943г.)
-
Открытие второго фронта союзниками.1943
-
Прорыв блокады Ленинграда1944
-
Освобождение территории СССР (1943-1944гг.)
-
Окончание войны. Освобождение Восточной Европы.(1944-май1945гг.)
-
Штурм Берлина. Капитуляция врага.1945
-
Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
Целям обеспечения победы над немецко-фашистскими войсками была посвящена работа тыла в годы войны.
В 1942 г. была введена трудовая мобилизация всего городского и сельского населения, достигшего 14 лет, ужесточены меры по укреплению трудовой дисциплины, рабочий день был увеличен до 11 часов.
Важной проблемой в условиях войны являлась массовая эвакуация на восток крупных промышленных предприятий и миллионов людей. Всего за годы войны было эвакуировано 2593 завода и более 10 млн. человек из прифронтовых областей. Был осуществлен перевод гражданского сектора промышленности на выпуск военной продукции.
На протяжении всей войны передовые рабочие, колхозники, инженерно-технические работники и учёные, преодолевали величайшие трудности, проявляя огромную стойкость, самоотверженно ковали орудия победы. “Всё для фронта, всё для победы!”, “В труде как в бою!”, “Работать не только за себя, но и за товарищей, ушедших на фронт!” - под такими лозунгами трудились наши люди в тылу.
Передовые рабочие, применяя новаторские методы труда, выполняли по две и даже три-пять норм.
Огромный вклад в дело победы над врагом принесла советская интеллигенция. Самоотверженным и творческим трудом наши научно-технические кадры способствовали быстрому созданию новых предприятий, внедряли в производство новейшие научные достижения.
С началом войны в короткие сроки произошла перестройка промышленности на выпуск военной продукции. На первом этапе советский тыл не смог обеспечить вооруженные силы в необходимом количестве боевой техникой, вооружением и боеприпасами. Но уже осенью 1942 г. военное производство восстановило потерянные мощности и стало наращивать их. 1943 год стал годом коренного перелома в производстве военной продукции.
Война вызвала огромный патриотический подъем, позволивший выдвинуть почин «В труде -- как в бою!» Труженики тыла работали без отпусков (а нередко и без выходных) по 10--12 часов в сутки.
Огромную роль в укреплении оборонной мощи страны сыграли достижения науки. На основе рекомендаций ученых было значительно увеличено производство на Магнитогорском, Нижне-Тагильском и других металлургических комбинатах Урала, а также Сибири.
Большое внимание ученые и инженеры уделяли совершенствованию станков и механизмов, внедрению технологических приемов, позволяющих повысить производительность труда, сократить брак.
Работы физиков А.Ф.Иоффе, С.И.Вавилова, Л.И.Мандельштама и многих других обеспечили создание новых типов радиолокационных приборов, радиопеленгаторов, магнитных мин, более эффективных зажигательных смесей.
Академик Е.О.Патон разработал и внедрил новый метод сварки танковых корпусов, позволивший значительно увеличить прочность танков. Конструкторы-танкостроители обеспечили перевооружение Красной армии новыми типами боевых машин.
Работы в области аэродинамики помогли значительно повысить скорости самолетов и в то же время увеличить их устойчивость и маневренность. В течение войны были созданы новые скоростные истребители Як-3, Як-9, Ла-5 и Ла-7, штурмовик Ил-10, бомбардировщик Ту-2. Эти самолеты превзошли немецкие «Мессершмиты», «Юнкерсы» и «Хейнкели».
Огромны заслуги военной медицины. Разработанные А.В.Вишневским методы обезболивания и повязки с мазями широко применялись при лечении ран и ожогов. Благодаря новым методам переливания крови значительно снизилась смертность от потери крови. Неоценимую роль сыграла разработка З.В.Ермольевой препарата на основе пенициллина. По свидетельству очевидцев, «волшебное лекарство на глазах изумленных свидетелей отменяло смертные приговоры, возвращало к жизни безнадежных раненых и больных».