- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
-
Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
Большинство украинских земель в течение второй половины 14 в. вошла в состав Великого княжества Литовского. Галичина оказалась в составе Польского королевства. Именно поэтому историки называют этот период литовско-польским.
Если в Галиции остатки украинской знати потеряли былую власть, то в Великом княжестве Литовском русские князья и бояре сохраняли свои властные права.
Учитывая значительные украинские и русские территории и условия их пребывания под властью великих князей литовских, тогдашнее Литовское государство называли Литовско-Русским.
Одной из самых существенных особенностей пребывания русских земель в составе Великого княжества Литовского было то, что литовцы позволяли местной украинской знати занимать высокие административные должности.
На местах оставалась вся предыдущая система управления. Сохранение традиционного уклада осуществлялось по принципу: «Старого не нарушаем, а нового не вводим».
К концу 14 в. на наших землях продолжали существовать большие и маленькие удельные княжества, которые и олицетворяли сохранения государственных традиций и существование государственных образований на наших землях.
Так продолжалось, пока литовское правительство не изменило своей политической ориентации после стало заключения Литвой унии (союза) с Польшей.
В 15 - первой половине 16 в. Великое княжество Литовское уже не было "литовско-русским", а стало "литовско-польским".
Сразу после присоединения Галичины к Польше польское правительство принялся ополячивать украинцев, принудительно насаждать католицизм: закрывали существующие, запрещали строить новые православные церкви и монастыри; православным запрещали занимать высокие должности; насаждали пренебрежение к православной вере и русской культуры
С усилением польского влияния князья теряли способность на государственном уровне решать судьбу своей родины - она все больше начинала зависеть от чужой воли. Однако княжеские роды еще имели силу и авторитет при осуществлении местного управление. Поделив между собой сначала Волынь, а затем и Центральную Украину, они приобрели реальную власть на местах.
В их владениях действовало княжеское право с собственными налогами и судом. Было свое войско. Поэтому на местном уровне, казалось, все оставалось таким, как и при княжеском периоде.
-
Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
Начавшись в глубине веков, формирование украинской народности интенсивно разворачивалось в период Киевской Руси и во времена ее раздробления на отдельные самостоятельные княжества. Продолжалось оно и в последующие времена - в XIV-XVI - первой половине XVII ст. Но условия этого формирования были слишком сложными, поскольку украинские земли были захвачены разными государствами, и на них не существовало единого украинского государства. Однако и в этих условиях между отдельными частями Юго-западной Руси развивались экономические, политические и культурные связи. Укрепления этих связей, преодоления и стирания особенностей населения отдельных местностей определялись в первую очередь развитием экономики, производительных сил – дальнейшим продвижением сельского хозяйства, ростом ремесла, торговли, городов и расширением товарно-денежных отношений.
Формирование украинской народности продолжалось на землях Киевского, Переяславского, Чернигово-северского, Волынского и Галицкого княжеств, Буковины и Закарпатья. В XV-XVI ст. территория расселения украинцев продвигается на юго-восток, на Нижнее Поднипровье и Побужье, где формируется украинское казачество и образуется Запорожская Сечь, а также к востоку - на левом берегу Днепра, где в XVI - XVII ст. украинские переселенцы, вместе с русскими служивыми людьми, учреждают слободы, и возникает Слободская Украина.
Одним из важнейших признаков народности, а затем и нации, является язык. В XIV - первой половине XVII ст. на основе местных южных и частично западных восточнославянских диалектов и в результате общения с языками соседних народностей (русской, белорусской, польской, литовской, молдавской, татарской и др.) сложился украинский язык с характерными для него грамматическими правилами и лексическим составом.
Общая территория, единственный язык, расширение экономических и политических связей между отдельными украинскими землями, потребность отстаивать свою национальную самостоятельность перед многочисленными иностранными захватчиками обусловили возникновение самобытной украинской культуры. Оригинальность украинской культуры оказалась в первую очередь в устном народном творчестве, особенно в создании лиро-эпических песен - дум, в литературе, живописи, архитектуре но др.
В украинской культуре проявлялся психический состав украинской народности. В то же время наблюдались общие признаки быта, жилья, характерные черты украинского народа, такие, как любовь к родной природе, земли, к отчизне, ненависть к всяким угнетателям, свободолюбие, отвага и мужество, трудолюбие, поэтичность, музыкальность, острый юмор, терпеливость, чувство собственного достоинства, нежелания подчиняться авторитетам, сочувственность к чужому горю.