- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
-
Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
В XV-XVI в. происходило формирование принципиально новой социальной группы- казачества, которое позднее играло огромную роль в жизни общества.
Основные причины возникновения казачества коренились в тех социально-политических условиях, которые сложились на украинских землях:
-
Польша и Литва все более ограничивали самоуправление этих земель вплоть до ликвидации их автономии.
-
Усиливалась экспансия католицизма.
-
Расширялось землевладение шляхты.
-
Положение крепостного крестьянства ухудшалось с каждым днем.
Колыбелью казачества стала южная Украина, которая играла роль буфера между Крымским ханством и владением польских и литовских правителей.
Первые документальные сведения о казаках относятся к концу XV века. Так называли людей, которые длительное время занимались "уходничеством"- охотой, рыболовством в степях и низовьях Днепра.
Так на окраине общественной жизни постепенно сформировался маргинальный слой населения - казачество. Начиная со второй половины XVI вв. в бескрайние просторы Дикого поля хлынул поток беглых крестьян из Галичины, Волыни, Полесья, 3ападного Полесья. Так в верховьях Южного Буга, Среднем течении Днепра возникает немало казацких слобод и хуторов. Постепенно казачество приобретает организационные формы. Прежде всего за границами Речи Посполитой, в низовье Днепра возникает за порогами и формируется укрепленный центр казачества - Сечь. В виду этих обстоятельств в конце XVI века в южном регионе формировалось казацкое самоуправление, судопроизводство, военная организация, административно-территориальный строй.
Одновременно население прилегающих районов Киевского, а затем Брацлавского воеводств вводили у себя казацкие порядки. Польша и Литва рассматривали казачество как дестабилизирующий фактор внутренних к внешних отношений. Король Сигизмуд I выдвинул идею организации казацкого войска для охраны от татар днепровских переправ. Но при его жизни этот проект остался нереализованным.
Казачество включало в себя и духовенство, наряду с теми, кто воюет и работает.
Возникновение казачества - ответ народа на внутреннюю политику Речи Посполитой и постоянную угрозу со стороны Крыма.
-
Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
В конце XVI в борьба украинского крестьянства и казачества против крепостнического и (восстание, восстать) национального гнета усилилась. Первое большое антифеодальное крестьянско-казацкое восстание началось в 1591 г. Оно охватило Подолье, Волынь и Киевщину. Вслед за крестьянами и казаками поднялись жители ряда городов, реестровые казаки. Возглавил выступление Криштоф Косинский – запорожский гетьман. Восставшие захватили Белую Церковь, Переяславль, Триполье, к ним присоединились крестьяне Восточной Волыни и Брацлавщины.
Вначале 1593 года повстанцы и поляки сразились под Пятками на Волыни. Поляки победили, начались преследования восставших. Но многим удалось уйти в Запорожье вместе с Косинским. В мае 1593 г он выступает в Черкассы, где его подло убивают. Восстание придушили, паны увеличили панщину, натуральные и денежные повинности
В 1594 году на Брацлавщине и Волыни складывается казацкое войско Северина Наливайко, которое, отогнав с Брацлавщины татар, преследует их до Молдавии. Он призывает запорожцев выступить против Польши. Избрав казацким гетьманом Григория Лободу, отряд Сечи выступает на Брацлавщину. Осенью 1595 года все украинское Правобережье и часть Белоруссии – в руках восставших. Военные действия с поляками идут с попеременным успехом. В мае 1596 года под Лубнами восставшие терпят поражение.
Несмотря на мужество селянско-казацких масс, польско-шляхетское правительство сумело использовать стихийность, неорганизованность восставших, споры между реестровыми и нереестровыми казаками и разгромить восставших. Хотя союз крестьянства, казачества и мещанства во время восстании был более крепким, чем в более ранних народных выступлениях, условия победы над феодально-шляхетским строем Речи Посполитой еще не вызрели, к тому же казацкая старшина и православная церковь не всегда были в этом заинтересованы. Отсутствие общего командования (Наливайко, Шаула, Лобода, когда каждый отряд действовал сам по себе), стихийность, разрозненность крестьянских выступлений, плохое вооружение- все это служило причиной поражений.
Усиление польско-шляхетского гнета в пер. пол XVII в вызвало рост антифеодальной борьбы. Она тесно переплеталась с национально-освободительным движением. Наибольшим ее проявлением стали восстания 20-30 г, возглавляемые Марком Жмайлом, Тарасом Федоровичем, Дмитрием Гунею. Повстанцы выступили значительной силой, их руководители выдвигали задания, в которых наряду с социальными ставились задачи этнополитического характера
Эти восстания были подавлены, но антифеодальные выступления селян, мещан, восстание и казаков продолжались и в 1639-1647 гг. Наиболее характерное проявление классовой борьбы в виде вооруженных восстаний имели место в Галичине. на Волыни. Эти годы стали важным этапом консолидации сил, подготовки необходимых условий для Освободительной войны украинского народа 1648-1654 гг.