- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
-
Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
Накануне поражения Австро-Венгрии в Первой мировой войне в западноукраинских землях активизировалось национально-освободительное движение, целью которого было создание украинского государства на западных землях (Восточная Галиция, Северная Буковина и Закарпатье).
Поскольку на западноукраинские земли претендовало воссозданное Польское государство, молодые офицеры во главе с Дмитрием Витовским подняли восстание во Львове 31 октября – 1 ноября 1918 года, захватили власть и передали её УНР. 11 ноября 1918 года было образовано правительство, а 13 ноября – принята временная Конституция, провозгласившая создание Западноукраинской Народной Республики – ЗУНР. Президентом нового государства был избран Евгений Петрушевич.
Внутренняя политика ЗУНР:
Новой власти на своей территории удалось обеспечить порядок и стабильность, создать органы местного управления, привлечь к работе в них специалистов разных национальностей. В отличие от УНР, в ЗУНР была за короткое время создана довольно эффективная система управления. Социальная стабильность обеспечивалась как внутренней, так и внешней политикой.
Основные мероприятия внутренней политики:
-
создан работоспособный государственный аппарат, состоявший в основном из бывших чиновников австро-венгерской администрации;
-
ликвидировалось помещичье землевладение, земля передавалась крестьянам;
-
создана боеспособная армия – УГА (» 60 тысяч человек). Офицерский состав включал в себя большую часть офицеров Восточной Украины;
-
введена государственная монополия на продажу важнейших видов продукции (зерно, хлеб, сахар, спирт и т.п.), запрещён вывоз нефти;
-
утверждён государственный статус украинского языка, национальным меньшинствам гарантировалась национально-культурная автономность.
Внешняя политика ЗУНР осуществлялась в сложных условиях.
1. С первых дней существования республики началась война с Польшей, которую активно поддерживали страны Антанты и, прежде всего, Франция. Попытки урегулировать украинско-польские отношения на Парижской мирной конференции (1919 г.) окончились неудачей. Польше было разрешено править Восточной Галицией на условиях уважения прав местного населения.
2. Стремясь укрепить свои позиции, УНР и ЗУНР 22 января 1919 года подписали акт Злуки. При этом ЗУНР была переименована в Западную область УНР (ЗОУНР). Как уже указывалось, это событие носило символический характер, т.к. оба государства находились в состоянии войны, постоянно теряя территории, и оказать реальную помощь они друг другу не могли.
В июле 1919 года под ударами польских войск ЗУНР прекратила своё существование после 257 дней правления.
Причины поражения ЗУНР
-
международная изоляция, отсутствие поддержки;
-
экономические причины не позволили создать многочисленную и хорошо оснащённую армию;
-
УНР, ведущая борьбу с большевиками не смогла оказать помощь ЗУНР.
-
Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
В течение зимы-весны 1919 года большевики захватили власть в Украине. Советизация в Украине имела следующие черты:
-
осуществлялась по принципам Советской России и под её руководством;
-
отличалась строгой централизацией;
-
значительная часть высших чиновников была неукраинского происхождения, что обусловило антинациональный характер советизации.
6 января 1919 года УНР была переименована в УССР.
10 марта 1919 года III Всеукраинский съезд Советов (Харьков) принял Конституцию Украины, написанную по образцу Конституции РСФСР и закрепившую советскую форму государственного устройства и победу диктатуры пролетариата. Конституция УССР существенно ограничивала суверенитет республики.
Высшим органом управления был Съезд Советов Украины. Исполнительную власть осуществлял Совнарком Украины.
Фактически власть в Украине принадлежала КП(б)У, которая действовала по указаниям РКП(б) и государственных органов Советской России.
Украинская армия подчинялась российскому командованию.
По российским образцам была построена не только Конституция и государственное устройство, но и вся модель социально-экономической политики. Она получила название «Военный коммунизм».
В августе 1919 года под натиском белогвардейских войск генерала Деникина большевики оставили Украину. Но уже в конце 1919 - начале 1920 годов советская власть была восстановлена на всей территории Украины, входившей в Российскую империю.
Было восстановлено действие Конституции, вновь воссоздана система органов власти. Продолжалась политика «военного коммунизма» и «красного террора» (было создано 18 концлагерей, через которые прошли 25-30 тысяч человек).
Однако в политике большевиков в 1920 году были некоторые отличия:
1. Формальное признание независимости УССР.
2. Снижение темпов национализации.
3. Передача крестьянам части совхозных земель.
4. Уменьшение объёмов продразвёрстки.
5. Привлечение к партийному руководству украинцев.
6. Сотрудничество с левыми партиями.
К 1920 году в Украине утвердилась политическая диктатура КП(б)У в форме советского режима.