- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
-
Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
Обострение межгосударственных и внутренних противоречий ведущих капиталистических стран в 30-е гг. XX столетия привело к подготовке нового раздела мира. Фашистская Германия быстрыми темпами завершила подготовку войны за мировое господство. В этих условиях 23 августа 1939 г. был подписан советско-немецкий договор о ненападении. Договор давал определенные гарантии защиты западных границ, временный нейтралитет в надвигающейся войне (10 лет). Однако он вызвал негативные последствия компромисса политического, идеологического и военного характера с немецко-фашистским режимом.
Последующее развитие событий и дипломатическая переписка дали историкам основание сделать вывод, что составной частью договора был секретный протокол (найдены копии), согласно которому разграничивались интересы двух стран (приблизительно вдоль линий рек Нарва, Висла, Сан). Был установлен восточный рубеж, перейти который немецкие войска не имели права. По этому протоколу Западная Украина, вместе с другими территориями, должна была войти в состав СССР.
Подписание секретного протокола было не только имперским проявлением неуважения к моральным критериям в политике. Оно представляло собой прямое отступление от тех принципов внешней политики, по которым не признавались прямые соглашения за спиной третьих стран, особенно в вопросах, затрагивающих их интересы. В данном случае речь шла об интересах суверенной Польши. Советско-немецкий договор 1939 г. о ненападении имел для Украины как позитивные, так и негативные последствия. Позитивным было то, что началось реальное воссоединение украинских земель в единое целое. Негативным - то, что предотвратить новую мировую войну так и не удалось. А фашистская Германия выиграла от подписания договора для себя многое. Укрепив свои позиции на Востоке, она оккупировала практически всю Западную Украину, сосредоточила в своем распоряжении значительные людские и материальные ресурсы. В частности, и за счет регулярных поставок Германии военно-стратегических материалов, сырья и продовольствия из СССР (большей частью из Украины). Все это привело к серьезному изменению соотношений сил в Европе в пользу Гитлера.
Исходя из такой ситуации, одни исследователи, отмечая противоречивый характер и последствия договора, считают, что он отражал недальновидность руководства СССР относительно национальных интересов страны. Другие одобряют его. Третьи нe исключают того, что без договора 1939 г. Гитлер не рискнул бы напасть на Польшу, т.к. это подняло бы против него, в соответствии с договоренностью, и Англию, и Францию, и Советский Союз. Однако договор был подписан, и 1 сентября 1939 г. гитлеровские войска напали на Польшу. Связанные с Польшей договорными обязательствами, Англия и Франция объявили войну Германии. Это было начало второй мировой войны.
-
Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
Судьба западно-украинских земель решалась в сложных и драматических условиях начала второй мировой войны. 17 сентября 1939 г. Красная Армия вступила на территорию Западной Украины, чтобы, как официально сообщалось, предотвратить оккупацию западно-украинских земель.
Некоторые трудящиеся Западной Украины с радостью встречали советские войска. Бывшие члены Коммунистической партии Польши и Коммунистической партии Западной Украины вышли из подполья и активно включились в создание революционных органов власти — ревкомов, сельских комитетов. Правда многие из них вскоре попали под очередную волну сталинских репрессий. Однако многие были настроены антисоветски.
В 1939 г. в Западной Украине была запрещена деятельность всех украинских политических партий, общественных, культурных, научных, торговых и промышленных товариществ и учреждений. Перестали действовать, в частности, "Просвита", научное товарищество имени Т.Г.Шевченко В подполье оставалась только ОУН. 22 октября 1939 г было создано Народное собрание Западной Украины, состоявшее из крестьян, рабочих, служащих края.
На основе обращения Народного собрания V внеочередная сессия Верховного Совета СССР (1-2 ноября 1939 г) приняла закон о включении Западной Украины в состав СССР и воссоединении ее с Украинской ССР. На вновь присоединенной территории было образовано шесть областей - Львовская, Станиславская (позже Ивано-Франкоиская), Волынская, Тернопольская, Ровенская и Дрогобычская (в 1959 г. объединена с Львовской). Так было положено начало воссоединения украинских земель в едином государстве.
Следующим шагом в реализации статей советско-немецких договоров, что непосредственно касались Украины, было решение проблемы Бессарабии. В июне 1940 г. советское правительство в ультимативной форме потребовало восстановления в Бессарабии своей власти. Возврат Бессарабии связывался с передачей Советскому Союзу той части Буковины, большинство населения которой имели общую с народом советской Украины историческую судьбу и язык. Румыния вынуждены была удовлетворить эти претензии правительства СССР. Восстановление Советской власти на территории Бессарабии и присоединение Северной Буковины произошло мирным путем.
После воссоединения в составе УССР Западной Украины, Северной Буковины и Бессарабии население республики увеличилось на 8,8 млн. чел. и к середине 1941 г. составило 41,5 млн. чел., а территория расширилась до 565 тыс. кв. км.
Главное внимание уделялось конфискации и перераспределению существующих средств производства и бытового имущества. Частная собственность заменялась общенародной. Было экспроприировано около 2 тыс. промышленных предприятий. Более миллиона гектаров земли, скот, семена, технику было конфисковано у помещиков и передано безземельным и малоземельным крестьянским хозяйствам. Расширилась сеть больниц, поликлиник. Реорганизована система народного образования. Ликвидировалась неграмотность и малограмотность среди взрослого населения.
Однако дальнейший массовый террор и репрессии пошатнули веру трудящихся западных областей в лучшее будущее Самоуправство, беззаконно органов НКВД, партийных и советских работников вызвало массовое недовольство местного населения. Западные украинцы выступали против насильственного "раскулачивания", конфискации имущества, депортации зачастую невинных людей в Сибирь, Казахстан, Среднюю Азию.
Таким образом, "советизация" западно-украинских земель по сталинским рецептам значительно усиливала напряженность в этом регионе.