- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
-
Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
Во второй половине 50-х годов начался интенсивный поиск эффективных путей хозяйственного управления, его демократизация. Украине, как и остальным союзным республикам, директивно было дано больше прав, расширены также права местных Советов. Однако, на практике это мало что давало, так как все вопросы по-прежнему решались в Москве. Объявив о сокращении государственного аппарата, центр фактически продолжал его увеличивать. Только в 1960 - 65 гг. число работающих в сфере управления на Украине повысилось на 41 тысячу человек.
Наиболее живучими были не экономические методы, а административно-командные. Так, в феврале 1957 года без всякой подготовки, волюнтаристски были ликвидированы ряд министерств и были образованы совнархозы (советы народного хозяйства), вследствие чего возникли определенные трудности с планированием, управлением промышленности, ослаблялись связи между предприятиями
Но в Украине сразу объявили, что внедрение совнархозов имеет большое народнохозяйственное и политическое значение. А когда в 1965 г. было принято решение о их ликвидации, в республике также заявили, что этот шаг также имеет исключительно важное политическое и народнохозяйственное значение. Это свидетельствует об отсутствии у руководства Украины самостоятельной экономической политики.
Между тем, в организации совнархозов было и немало положительного: создались условия для хозрасчета, рационального использования местных ресурсов и национальных кадров, все предприятия подчинялись республике, т.е укреплялась экономическая самостоятельность республики, повышалась рентабельность предприятий, увеличивалось количество товаров, сократились встречные транспортные перевозки.
Но в начале 1960 года, когда Украина и другие республики стали отчетливо проводить независимую политику, центр забеспокоился, обвиняя их в "местничестве" Наступал монополизм центра, экономические права республики сужались. Попытка хозяйственной реорганизации не привела к значительным положительным изменениям в республике.
Распространенным явлением тех лет было движение за коммунистическое отношение к труду (или движение за коммунистический труд) - очередной миф, с помощью которого партийно-государственное руководствохотело интенсифицировать трудовую деятельность народа,
На 1965 год в участники этого движения официальной статистикой было зачислено около половины всех рабочих и служащих. Два миллиона тружеников села также участвовали в этом движении. В организации и развертывании движения все более заметным становится формализм. Ударниками коммунистического труда нередко объявлялись работники, которые не выполняли даже плановых задании. В общем, в те времена, желаемое часто выдавалось за действительное
-
Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
«Оттепель» 50-х годов оказала позитивное влияние на культурную жизнь УССР, открыла перед украинской национальной культурой перспективы активного возрождения, неразрывно связанного с ослаблением тоталитарного режима. Однако этому процессу мешали:
ограниченность и непоследовательность политики Н.С. Хрущева и его окружения;
русификация Украины, проводившаяся под лозунгами «сближение и слияние наций»;
«остаточный принцип» финансирования социально-культурной сферы.
Хрущевские реформы затронули и образование. В апреле 1959 года на основе общесоюзного в Украине был принят закон «Об укреплении связи школы с жизнью и о дальнейшем развитии системы народного образования в УССР», который предусматривал:
введение обязательного восьмилетнего образования и политехнизации образования, его связь с производством;
положение о возможности выбора родителями языка обучения детей (усиление русификации). Число украинских школ начинает резко сокращаться.
Снижается количество газет и книг на украинском языке, радио и телепередач. В 1963 году из общего количества газет в Украине лишь менее 1/3 выходило на украинском языке. В 50-е годы проводится работа по укреплению материально-технической базы вузов, средних специальных учебных заведений. Увеличивается число специальностей по вузам, большое внимание уделяется развитию заочной и вечерней формы обучения.
Научно-техническая революция, бурно развивающаяся во всем мире, поставила перед учеными Украины сложные задачи. Приоритетными направлениями научных исследований были: ядерная физика (создан самый крупный в мире ускоритель электронов), кибернетика и вычислительная техника, материаловедение (получение искусственных алмазов), электросварка, биохимия. Больших успехов добились украинские селекционеры, которые вывели новые сорта озимой пшеницы, ячменя, картофеля, овощей, фруктов, винограда.
Процесс десталинизации оказал положительное влияние на развитие общественных наук. В середине 50-х годов началось издание научных журналов, в том числе «Экономика Советской Украины», «Советское право», «Украинский исторический журнал». Начался выпуск Украинской советской энциклопедии.
Для искусства 50-60-х годов характерен возврат к общечеловеческим ценностям и идеалам, к реальным проблемам человека. «Оттепель» в украинской литературе начинается с 1955 года, когда была опубликована статья А. Довженко «Искусство живописи и современность». Особое место в литературе этого периода занимает творчество молодых прозаиков и поэтов, так называемых «шестидесятников» – В. Симоненко, Л. Костенко, И. Драч, М. Винграновский и др. В музыкальном искусстве появляются талантливые произведения Б. Лятошинского, Ю. Мейтуса, А. Штогаренко. Большой популярностью пользовались песни П. Майбороды, А. Филиппенко, И. Шамо. На театральной сцене с успехом шли пьесы М. Зарудного, И. Рачады и других. В них блистали своими талантами выдающиеся актеры: А. Бучма, Н. Ужвий, Ю. Лавров, Ю. Шумский и др. Известностью пользовались картины украинских художников А. Шовкуненко, М. Дерегуса, Т. Яблонской. В Украине действовали 3 киностудии: Киевская, Одесская и Ялтинская. Наиболее известным кинорежиссером этого периода был А. Довженко и его фильмы («Очарованная Десна», «Поэма о море»). Начиная с 60-х годов вновь усиливается идеологическое давление на представителей творческой интеллигенции. Подвергаются резкой критике произведения Д. Павлычко, Н. Винграновского, И. Драча, Л. Костенко, В. Некрасова и других. «Оттепель» заканчивается.