3.5. Науково-технічний потенціал та його складові.

У 1990 р. в Україні було зосереджено 6,5% світового науково-технічного потен­ціалу при чисельності населення близько 0,1 % світової. З кожної 1000 зайнятих 11 осіб працювали в науково-технічній сфері. У 2000 р. таке співвідношення становило вже 6 осіб на 1000 зайнятих, а у 2005 р. - 5 осіб. Динаміку чисельності працівників науко­вої сфери показано в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9.

Динаміка чисельності працівників наукової сфери в Україні

За 1990-2005 рр.

Рік	Загальна чисельність виконавців наукових та науково-технічних робіт (осіб)	Темпи змін чисельності проти поперед-нього року (%)	Чисельність докторів наук в економіці (осіб)	Темпи змін проти поперед-нього року (%)	Чисельність кандидатів наук в економіці (осіб)	Темпи змін чисельності проти поперед-нього року (%)
1990	313079	-		-		-
1991	295010	94,2	8133	-		-
1992	248455	84,2	8797	108,2		-
1993	222127	89,4	9224	104,8		-
1994	207436	93,4	9441	102,4		-
1995	179799	86,7	9759	103,4	57610	-
1996	160103	-	9974	102,2	58132	100,9
1997	142532	89,0	10322	103,5	59332	102,1
1998	134413	94,3	10446	101,2	59703	100,6
1999	126045	93,8	10233	98,0	59547	99,8
2000	120773	95,8	10339	101,1	58741	98,7
2001	113341	93,9	10603	102,6	60647	103,3
2002	107447	92,2	11008	103,8	62673	103,3
2003	104841	97,6	11259	102,3	64372	102,7
2004	106603	101,7	11573	102,8	65839	102,3
2005	105512	96,2	12014	103,8	68291	103,7
2006	100206	95,0	12488	103,9	71893	105,3

За роки незалежності України чисель­ність виконавців наукових та науково-технічних робіт скоротилася з 313 тис. осіб у 1990 р. до 102 тис. у 2006 р., тобто більше ніж втричі. Відбулося істотне скорочення чи­сельності науковців найвищої кваліфікації (докторів і кандидатів наук) у науковій сфері, хоча загальна чисельність їх в економіці України протягом даного періоду майже щорічно збільшувалась: наука залишилася цариною основної діяльності менш як для 50% від загальної чисельності фахівців такого рівня. Оскільки майже 90% ас­пірантів та докторантів навчаються коштом державного бюджету, можна зробити вис­новок, що витрати держави на їх підготовку не трансформуються в наукові результа­ти. У 1995 р. за рахунок держбюджету навчалося 96% аспірантів, а у 2004 р. - вже 89%, частка докторантів незмінно становить 95%.

Важливим показником, що характеризує стан науково-технічного потенціалу, є обсяг видатків на науку і їхня питома вага у ВВП.

Таблиця 3.10.