Іван VI Антонович

нар. 1740 р., імп. 1740-41 рр., пом. 1764 р.(по батькові представник Брауншвейгської династії,

по матері – Мекленбурзької, по бабусі – Романових)

Таблиця 19. Генеалогічні перетинання з іншими династіями. Лінія Івана V.

Іван V, цар 1682-96

Катерина Іванівна Леопольд Мекленбурзький

Антон Брауншвейгський Ганна Леопольдівна, імп. 1740-41

Іван VI Антонович, брауншвейгський герцог, імп. 1740-41

Таблиця 20. Династичні шлюби. Лінія Петра I.

Євдокія Лопухина Петро I Катерина І (Марта Скавронська)

1 дружина, бр. 1689 р., нар. 1672 р., цар бр. 1711 р., імп.: 1725-27 рр.

пом. 1732 р. 1682-1725 рр.,

імп. з 1721 р.

Софія Шарлотта Олексій Ганна Петрівна Карл Єлизавета

Бланкенбурзька нар. 1690 р., нар. 1708 р., герцог, Петрівна

Вольфенбюттель- пом. 1718 р. пом. 1728 р. Голш- нар. 1709 р.,

ська, бр. 1614 р., тейн- імп.:

пом. 1615 р. Готтор- 1741-61 рр.

пський

Петро II 1Петро III Катерина II

нар. 1715 р., (Карл Петро Ульріх (Софія Фредерика

імп.: 1727-30 рр. Голштейн-Готторпський) Ангальт-Цербстська)

нар. 1728 р., імп. 1761-62 рр. імп.: 1762-96 рр.

бр. 1745 р.

Павло I 2

нар. 1754 р., імп.:

1796-1801 Рр.

Таблиця 25. Генеалогічні перетинання з іншими династіями. Лінія Петра I.

Петро I, цар 1682-1725, з 1721- імп.

Ганна Петрівна Карл Фрідріх Голштейн-Готторпський

Петро III (Карл Петро Ульріх) Катерина II (Софія Фредерика

герцог Голштейн-Готторпський Ангальт-Цербстська),

імп. 1761-62 імп. 1762-96

Павло I, герцог Голштейн –Готторпський, імп. 1796-1801

У XIX ст. традиція династичних шлюбів продовжувалася, (див. табл. 26) генеалогічні зв'язки множилися й породжували прагнення «сховати» іноземні корені перших Романових, традиційні для Російської централізованої держави й обтяжні для другої половини XVIII – XIX ст. Політична необхідність підкреслити слов'янські корені правлячої династії знайшла своє відображення в трактуванні Петрова П.Н., що згадувалося вище.

Таблиця 21. Династичні шлюби Романових у XIX – ХХ ст.

Наталія Олексіївна Павло I ¹ Марія Федорівна

(Вильгеміна, принцеса р. 1754 р., дочка принца Вюртем-

Дармштадтська, 1755-76 рр.) імп.: 1796- бурзького Фридриха

1 дружина 1801 рр. Євгенія, 2 дружина

Єлизавета Олександр I Микола I ² Олександра Федорівна

Олексіївна нар. 1771 р., бр. р. 1796 р., (Луїза Шарлотта Виль-

(Луїза Марія 1793 р., імп. бр. 1817 р., геміна), дочка Фридриха

Августа), дочка 1801-25 рр. імп. 1825-55 Вильгельма, короля

маркграфа Ба- прусського

ден-Дурлахського

Людвіга Карла

Ольга Михайло Марія Олександрівна Олександр II ³

Федорівна великий (Максиміліана Виль- нар. 1818 р., бр.

дочка Баден- князь, геміна Августа Софія 1841 р., імп.:

ського герцо- нар.1832 р. Марія), принцеса Гес- 1855-81 рр.

га Леопольда сен-Дармштадтська

Марія Павлівна Володимир Марія Федорівна Олександр III

дочка герцога Мек- великий князь (Марія Софія Фридерика нар. 1845 р., бр.

ленбург-шверинс- нар. 1847 р., Дагмара),принцесса 1866 р., імп.:

кого, бр. 1874 р. пом.1909 р. Датська, нар.1847 р. 1881-94 рр.

Вікторія Федорівна Кирило Олександра Федорівна Микола II

дочка герцога Саксен- великий (Аліса Вікторія Олена нар. 1868 р.,

Кобург-Готського і князь, р.1845 Луїза Беатриса), дочка бр. 1894 р.

Единбургського (син помер1938 р великого герцога Гессенського імп.: 1894-1917

англ. королеви Віктории з 1922р.- Людвіга IV і англ. принцеси

і дочки Олександра ІІ) блюститель престолу

в 1924 р. прийняв титул імператора

Леоніда Геогіївна Володимир, 1917-1992 р., з 1924р. – вел. кн.,спадкоємець,

Багратіон-Мухранська з 1938 р.- Глава Рос.Імп. Дому (за рубежем)

Марія Володимирівна з 1992 р. Глава Рос.Імп. Дому (за рубежем)

27 лютого 1917 року в Росії відбулася революція, у ході якої було скинуто самодержавство. 2 березня 1917 року останній російський імператор Микола II у військовому вагончику під Могильовом, де в той час знаходилася Ставка Верховного Головнокомандування, підписав зречення від престолу на користь свого молодшого брата Михайла Олександровича. У свою чергу, Михайло Олександрович 3 березня 1917 р. також відрікся від престолу¹. Державна Рада утворила Тимчасовий уряд, остаточне рішення долі Росії відкладалося до Установчих Зборів. На цьому закінчилася історія монархічної Росії, яка 1 вересня 1917 року була оголошена республікою. Родина скинутого імператора була арештована і вислана до Катеринбургу, а влітку 1918 року, коли створилася погроза захоплення міста армією О.В.Колчака, розстріляна за наказом більшовиків. Разом з імператором був ліквідований його спадкоємець – неповнолітній син Олексій. Михайло Олександрович – спадкоємець другого кола – був убитий під Псковом на кілька днів раніше². На цьому історія роду Романових повинна була б закінчитися. Однак, крім усяких легенд і версій, вірогідно можна сказати, що цей рід не згас. Уціліла бічна, стосовно останнього імператора, гілка – нащадки Олександра II У порядку престолонаслідування наступним після Михайла Олександровича був великий князь Кирило Володимирович (1876 – 1938 рр.).У 1922 році, після завершення громадянської війни в Росії й остаточного підтвердження звістки про загибель всієї імператорської родини, Кирило Володимирович оголосив себе Блюстителем престолу, а в 1924 році прийняв титул “імператора Всеросійського, Глави російського імператорського Дому за рубежем”. Тоді ж його семирічний син Володимир Кирилович був проголошений спадкоємцем престолу з титулом “Великий Князь, Спадкоємець, Цесаревич”. Він успадковував батькові в 1938 р. і був Главою російського імператорського Дому за рубежем до своєї смерті в 1992 р. Кирило Володимирович Романов був похований 29 травня 1992 р. у соборі Петропавлівської фортеці Санкт-Петербурга. Главою Російського імператорського Дому (за рубежем) стала його дочка Марія Володимирівна¹.