- •26. Методи активного навчання.
- •27. Основні протиріччя процесу навчання у вш
- •30.Шляхи реалізації розвивального навчання у вш.
- •32. Сутність пояснювально-ілюстративного навчання студентів
- •33. Головні ознаки програмного навчання.
- •34. Специфіка проблемного навчання студентів.
- •35. Ігрове навчання, його спрямованість і завдання.
- •36. Сутність діалогічного навчання студентів
- •37. Специфіка організації модульного навчання.
- •38. Сучасні підходи в навчанні—37 питання
- •40. Сутність задачного підходу до організаціх навчання у вш
- •41. Індивідуалізація і диференціалізація навчання студентів (тут про школьников)
- •43. Специфіка технології навчання за принципом рольової перспективи.
- •44. Поняття форми організації навчання у вш.
- •45. Лекції як провідна форма організації навчання к вш, її особлива осі.
- •46. Характеристика основних типів лекцій, співставлення їх завдань.
- •47. Специфіка семінару, як форми навчання в вш.(Вместе с 48)
- •48. Типи семінарських занять, особливості їх структури.
- •49. Завдання та функції самостійної роботи студента.
- •50. Форми контролю самостійної роботи студента.
- •51. Функції контролю ефективності навчального процесу:
- •54. Критерії оцінки знань студентів.
- •60. Культура педагогічного спілкування викладача вш.
- •62. Проблеми педагогічного спілкування викладача зі студентами.
- •63. Поняття педагогічної майстерності викладача.
- •65. Педагог вш як індивід, особистість, суб’єкт діяльності, індивідуальність.
- •66. Поняття професійної освіти і самоосвіти.
- •67. Характеристика компонентів готовності студента до самоосвіти.
- •68. Особливості розвитку особистості студента як майбутнього фахівця.
- •69. Типологія студентів та викладача вищих закладів освіти.
- •70. Поняття професійної адаптації студентів
- •71. Діалектика професійного навчання та й виховання студентів.---62,27
- •72. Засоби психолого-педагогічного дослідження особистості студента
- •74. 75. Характеристика теоретичних та емпіричних методів науково-педагогічного дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження
- •Методи, що застосовуються
- •Методи теоретичних досліджень
- •76.Гуманізація і демократизація вищої освіти.
- •77. Сутність педагогічної інноватики.
- •79. Характеристика принципів педагогічного менеджменту.
45. Лекції як провідна форма організації навчання к вш, її особлива осі.
У вищому навчальному закладі лекція традиційно посідає одне з найбільш важливих місць у навчальному процесі.
Лекція - чіткий, системний виклад окремої наукової проблеми або теми. Мета лекції полягає в допомозі студентам оволодіти методами самостійної роботи з підручниками, посібниками, першоджерелами.
Лекція (лат. lectio — читання) - систематичне, наукове і послідовне викладення навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмету, методів науки. Лекції бувають навчальними (одна з основних форм навчального процесу й один з основних методів викладання у ВНЗ) і публічними (одна із основних форм пропаганди й поширювання політичних і наукових знань).
Структура академічної лекції: вступна частина - план — основні питання лекції, зв'язок з попередньою лекцією, ознайомлення з темою; викладення основних положень з акцентованими висновками за кожним окремо; підбивання підсумків — загальний висновок.
Будь-який вид лекції є носієм функцій навчання:
■ освітньої, яка полягає в тому, щоб оптимально сприяти здобуванню наукових знань, навичок і вмінь та на їхній основі формувати науковий світогляд;
■ виховної, яка полягає в цілеспрямованому формуванні певної системи емоційно-ціннісного ставлення особистості до світу (державно-правових, патріотичних, естетичних, моральних, національно-етнічних та ін.);
■ розвиваючої, яка полягає в розвитку психічних пізнавальних процесів і станів;
■ організуючої, суть якої в тому, що лекції пов'язують в єдину систему, зміст і організацію навчального процесу з урахуванням особливостей та інтелектуального рівня розвитку слухачів, майстерності педагога, матеріального забезпечення процесу навчання;
■ мотиваційної, що стимулює інтереси й позитивні мотиви слухачів до навчання;
■ гедоністичної, яка полягає в тому, щоб під час лекції студент одержував задоволення.
46. Характеристика основних типів лекцій, співставлення їх завдань.
Розрізняють кілька типів навчальних лекцій. Наприклад, В. Оконь їх розподіляє на традиційні (зміст матеріалу Дається в готовому для запам'ятовування вигляді), проблемні (аналізується певна наукова або практична проблема) і розмовні (грунтується на переплетенні розмовних фрагментів лекції з відповідями слухачів або виконанням ними певних теоретичних чи практичних завдань).
За відповідної підготовленості учнів можна також застосовувати:
• курсові та монографічні лекції;
• лекції-дискусії;
• лекції-консультації;
• програмовані лекції;
• лекції з використанням техніки зворотного зв'язку.
Задачи лекции:
обеспечивать формирование системы знаний по учебной дисциплине;
учить умению аргументированно излагать научный материал;
формировать профессиональный кругозор и общую культуру;
отражать новые, еще не получившие освещения в учебниках и учебных событиях, знания;
оптимизировать все другие формы организации учебного процесса с позиций новейших достижений науки, техники, культуры и искусства.
Функции лекции:
информационная - изложение системы знаний;
мотивационная - формирование познавательного интереса к содержало учебного предмета и профессиональной мотивации будущего специалиста;
ориентировочная - обеспечение основы для дальнейшего усвоения учебного материала;
воспитательная формирование сознательного отношения к процессу (учения, стремления к самостоятельной работе и всестороннему овладению специальностью, развитие интереса к учебной дисциплине, содействие активизации мышления студентов.)
Виды лекции. В практике работы вузов принято выделение следующих видов лекций:
1. Лекции, составляющие вводные курсы.
1.2 Лекции, составляющие общий систематический курс:
1.2.1 Вступительные или вводные лекции,
1.2.2 Основные лекции,
1.2.3 Заключительные лекции,
1.3. Лекции, составляющие обзорные курсы,
1.4 Лекции, составляющие специальные курсы.
2. По форме обучения:
2.1 Информационные лекции,
2.2 Эпизодические (разовые) лекции,
2.3 Обзорные лекции.
3. По форме организации:
3.1 Информационная лекция,
3.2 Проблемная лекция,
3.3 Лекция-визуализация,
3.4 Лекция-вдвоем,
3.5 Лекция с заранее запланированными ошибками,
3.6 Лекция-пресс-конференция,
3.7 Лекция-дискуссия,
3.8 Лекция-беседа,
3.9. Лекция с применением обратной связи,
3.10 Лекция с опорным конспектированием,
3.11 Другие формы