71. Діалектика професійного навчання та й виховання студентів.---62,27

72. Засоби психолого-педагогічного дослідження особистості студента

Знання психологічних особливостей особистості студентів-здібностей, загального інтелектуального розвитку, інтересів, мотивів, рис характеру, темпераменту, працездатності, самосвідомості й т.д., - дозволяє вишукувати реальні можливості їхнього обліку в умовах сучасного масового навчання у вищій школі.

Інтеграція даних про кожну конкретну людину виробляється за допомогою психографії. Психографія є методом пізнання конкретної людини шляхом узагальнення різнорівневих характеристик, а також структурних і генетичних зв'язків між ними.

При використанні психографічного методу за точку відліку беруть рівень і структуру інтелекту як умову, необхідну для стратегічної організації.

Методика самооцінок допомагає кураторові одержати про студента значну інформацію, якою необхідно керуватися в процесі індивідуальної роботи з ним. Методика експертних оцінок («Характеристика студента») дає можливість одержати інформацію про студента від його товаришів по групі, які безпосередньо спостерігають його відношення до навчання, суспільній роботі в т.д. Саме однокурсники мають найкраще подання про сильні й слабкі сторони, про потенційні можливості студента. Оцінки, дані як мінімум трьома опонентами, потім підсумуються й виводиться середній бал.

Далі с методики!!!

В процесі вивчення особистості студента використовується комплекс науково-педагогічних методів дослідження: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, тестування, соціометрія тощо.

Особливості темпераменту і характеру – тест – опитувальник –Г.Айзенка; методика діагностики самооцінки мотивації схвалення Д.Марлоу і Д. Крауна.; методика визначення рівня самоповаги Розенберга.

Спрямованість особистості – методика виявлення ціннісних орієнтацій М.Рокича, методика мотивації професійної діяльності А.Реана

Особливості емоційно – вольової сфери- методика дослідження імпульсивності В.А. Лосенкова; методика дослідження вольової саморегуляції А.В. Зверкова та Е.В. Ейдмана; методика рівня розвитку емпатії А.Меграбяна, Епштейна.

Навчальна діяльність – тест –опитувальник А Реана.,методика….тп богато іншого.

73. Логіка проведення науково-педагогічного дослідження

Якщо мається на увазі психологічне дослідження….(до кожного дослідження підійде)

При організації та проведенні психолого-педагогічного дослідження необхідно дотримуватися певної послідовності дій:

1. Визначення проблеми дослідження. Вона має бути актуальною, значимою, відображеною у темі дослідження. Розпочинаючи психолого-педагогічне дослідження з'ясовують його об'єкт, предмет та мету.

2. Ґрунтовне і всебічне вивчення наукових фактів, положень, висновків. Спрямоване на з'ясування під час вивчення літературних джерел головної ідеї, позиції автора та особливостей наукового доробку з досліджуваної проблеми. Важливо простежити логіку полеміки автора з іншими дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо його позиції, сформулювати завдання для глибшого вивчення проблеми.

3. Вивчення шкільної практики. Передбачає аналіз літератури про досвід школи, з'ясування проблем, які змушений вирішувати вчитель, типових недоліків у його роботі.

4. Формулювання гіпотези дослідження. Гіпотезу дослідження (наукове передбачення його результатів) потрібно формулювати так, щоб виявити положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.

5. Виконання експериментальної роботи. Передбачає: взаємодію з предметом дослідження, з'ясування його ознак, властивостей; вибір методики, процедури дослідження; організацію експериментальної роботи за обраною методикою.

6. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою. Порівняння одержаних результатів дослідної роботи з існуючими в шкільній практиці, опублікованими в науковій, психолого-педагогічній літературі.

7. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези. Використовують спеціальні методи (контент-аналіз — для узагальнення змістовної інформації), кореляційний, факторний та інші види аналізу — для узагальнення інформації переважно кількісного характеру та підтвердження закономірних зв'язків між явищами).

8. Оформлення результатів дослідження, втілення їх у життя. Подання результатів та висновків дослідження найбільш інформативним способом (графічне, схематичне моделювання, ілюстративне відображення), планування та організація перетворюючих, розвиваючих впливів на сутність досліджуваних явищ.

У процесі можна виділити певні етапи:

- визначення наукової проблеми і теми дослідження;

- формулювання мети і завдань дослідження;

- збір і обробка фактичного матеріалу;

- аналіз та оформлення результатів наукового дослідження;

- застосування на практиці.

Першим етапом дослідження є визначення його теми. Дійсно, позитивний результат будь-якого дослідження значною мірою залежить від правильної постановки та обґрунтування проблеми самого дослідження. У той же час практика свідчить, що доволі часто зустрічаються курсові роботи, та й навіть дипломні роботи, у яких по суті немає ніякої проблеми. Їх автори обмежуються лише переказом вже давно відомих теоретичних положень.

Значно складніше знайти проблему (грец. - складність, завдання, перешкода), ніж її вирішити, оскільки для першого потрібна уява, а для другого - тільки уміння.

Практика свідчить, що якщо висунута проблема нічому не суперечить, то вона ризикує бути безплідною. Тому наукові дослідження спрямовані на пошук нових, більш прогресивних та ефективних способів вирішення завдань.

Якщо проблема поставлена обґрунтовано, то у неї вже намічений напрям дослідження.