67. Характеристика компонентів готовності студента до самоосвіти.

68. Особливості розвитку особистості студента як майбутнього фахівця.

69. Типологія студентів та викладача вищих закладів освіти.

Вся сукупність сучасних студентів досить явно розділяється на три групи:

Першу складають студенти, орієнтовані на освіту як на професію. В цій групі найбільше число студентів, для яких інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній — найголовніше. Лише вони відзначили схильність продовжувати свою освіту в аспірантурі. В цій групі біля третини всіх студентів.

Другу групу складають студенти, орієнтовані на бізнес.

Для них освіта виступає як інструменту для того, щоб надалі спробувати створити власну справу, зайнятися торгівлею і т.п. Вони розуміють, що з часом і ця сфера вимагатиме наявність освіти, але до своєї професії вони відносяться менш

зацікавлено, ніж перша група.

Третю групу складають студенти, яких, з одного боку, можна назвати «ті, що ще не визначилися», з іншого — заклопотаними різними проблемами особистого, побутового характеру. На перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Вони не можуть вибрати свій шлях, для них освіта і професія не представляють такого інтересу, як у перших двох груп. Можливо, самовизначення студентів даної групи відбудеться пізніше, але можна припустити, що в ту групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості нехарактерний.

Можна виділити три основні типи діяльності і поведінки студентів у сфері навчання і пізнання:

1 тип особи відрізняється комплексним підходом до цілей і задач навчання у вузі. Інтереси студентів зосереджуються на більш широкій області знань, ніж передбачено програмою, соціальна активність студентів виявляється у всьому різноманітті форм життя вузу. Цей тип діяльності орієнтований на широку спеціалізацію, на різносторонню професійну підготовку.

2 тип особи відрізняється чіткою орієнтацією на вузьку спеціалізацію. І тут пізнавальна діяльність студентів виходить за рамки навчальної програми. Проте якщо першому типу поведінки властиве переживання програми, так би мовити, вшир, то в даному випадку цей вихід здійснюється углиб.

3 тип пізнавальної діяльності студентів зорієнтована на засвоєння знань і придбання навиків лише у межах навчальної програми. Цей тип діяльності —найменше творчий, найменше активний.

Ряд дослідників виділяють п'ять груп студентів по відношенню до навчання:

До 1 групи відносяться студенти, які прагнуть оволодіти званнями, методами самостійної роботи, набути професійні уміння і навички, шукають способи раціоналізації навчальної діяльності. Навчальна діяльність для них — необхідний шлях до хорошого оволодіння вибраною професією. Вони відмінно вчаться з всіх предметів навчального циклу. Інтереси цих студентів зачіпають широке коло знань, більш ширше, ніж передбачено програмою. Вони активні у всіх сферах навчальної діяльності.

До 2 групи відносяться студенти, які прагнуть оволодіти знаннями у всіх сферах навчальної діяльності. Для цієї групи

характерне захоплення багатьма видами діяльності, але їм швидко набридає глибоко вникати в суть тих або інших предметів і учбових дисциплін. Вони не докладають багато зусиль на конкретні справи. Як правило, добре вчаться, але

одержують інколи незадовільні оцінки з предметів, які їх не цікавлять.

До 3 групи відносяться студенти, які виявляють зацікавленість тільки до своєї професії. Надбання знань і вся їх діяльність обмежується вузькопрофесійними рамками. Для цієї групи студентів характерне цілеспрямоване, вибіркове придбання знань, і лише необхідних (на їх думку) для майбутньої професійної діяльності. Вони багато читають додаткової літератури, глибоко вивчають спеціальну літературу, добре і відмінно вчаться по предметах, пов'язаних з своєю спеціальністю; в той же час не виявляють належну цікавість до суміжних наук і дисциплін навчального плану.

До 4 групи відносяться студенти, які непогано вчаться, але до навчальної програми відносяться вибірково, виявляють інтерес тільки до тих предметів, які їм подобаються. Вони несистематично відвідують заняття, часто пропускають лекції, семінарські і практичні заняття, не виявляють цікавість до яких-небудь видів навчальної діяльності і дисциплінам навчального плану, оскільки їх професійні інтереси ще не сформовані.

До 5 групи відносяться ледарі, які до навчання відносяться байдуже, постійно пропускають заняття, мають «хвости», їм

допомагають товариші, і часто вони дотягують до диплома.

Цікаво привести думки студентів щодо самих себе і викладачів: в своєму студентському середовищі вони виділяють групи:

1) відмінники -«зубрили» — ті, які постійно відвідують заняття і шляхом праці досягають добрих результатів, вони дуже дисципліновані, з них обирають «старост»;

2) відмінники -«розумні» — ті, які володіють високим інтелектом, сильною шкільною базою і своїми питаннями можуть поставити деяких викладачів в ніякове положення. Вони вважають: «До чого ходити на кожне заняття, адже ми і так розумні». Взагалі вчаться за принципом «всього потроху»;

3) «трудівники» — студенти, які постійно вчаться, але через свої розумові здібності успіхами в навчанню не виділяються;

4) «випадкові» — контингент різноманітний: дівчата, які хочуть стати дипломованими дружинами, хлопці, «косячі від армії», хулігани, яких батьки «засунули у вуз», лише б вони чим-небудь займалися, і т.п.

Розроблена В. Т. Лисовским типологія студентів виглядає наступним чином:

1. «Гармонійний». Обрав свою спеціальність усвідомлено. Вчиться дуже добре, бере активну участь в науковій і суспільній роботі. Розвинутий, культурний, товариський, глибоко я серйозно цікавиться літературою і мистецтвом, подіями суспільного життя, займається спортом, Непримиренний до недоліків, чесний і порядний. Користується авторитетом в колективі як хороший і надійний товариш.

2. „Професіонал” Вибрав свою спеціальність усвідомлено. Вчиться, як правило, добре. В науково-дослідній роботі бере участь рідко, оскільки орієнтований на послявузівську практичну діяльність. Бере участь в суспільній роботі, сумлінно виконуючи доручення. В міру можливості займається спортом, цікавиться літературою і мистецтвом, головне для нього — хороше навчання. Непримиренний до недоліків, чесний і порядний. Користується пошаною в колективі.

3. «Академік». Вибрав свою спеціальність усвідомлено. Вчиться тільки на «відмінно». Орієнтований на навчання в аспірантурі. Тому багато часу віддає науково-дослідній роботі, шкодячи іншим заняттям.

4 «Громадський діяч». Йому властива яскраво виражена схильність до суспільної діяльності, яка часто переважає над іншими інтересами і інколи негативно позначається на навчальній і науковій активності. Проте упевнений, що професію вибрав вірно. Цікавиться літературою і мистецтвом, заводила у сфері дозвілля.

5. «Любитель мистецтв». Вчиться, як правило, добре, проте в науковій роботі бере участь рідко, оскільки його інтереси направлені в основному в сферу літератури і мистецтва. Йому властиві розвинутий естетичний смак, широкий світогляд, глибоко художня ерудиція.

6. «Старанний”. Обрав спеціальність не зовсім усвідомлено, але вчиться сумлінно, докладаючи максимум зусиль. І хоча не володіє розвинутими здібностями, але заборгованостей, як правило, не має. Нетовариський в колективі. Літературою і мистецтвом цікавиться слабо, оскільки багато часу займає навчання, але любить бувати в кіно, на естрадних концертах і дискотеках. Фізкультурою займається в рамках вузівської програми.

7. «Середняк». Вчиться «як вийде», не докладаючи особливих зусиль. Вибираючи професію, особливо не замислювався. Проте переконаний, що раз поступив, то вуз потрібно закінчити. Прагне вчитися добре, хоча від навчання не випробовує задоволення.

8. «Розчарований». Людина як правило, здібна, але вибрана спеціальність виявилася для нього малопривабливою. Проте переконаний, що раз поступив, то вуз потрібно закінчити. Прагне вчитися добре, хоча від навчання не випробовує задоволення. Прагне затвердити себе в різного роду хобі, мистецтві, спорті.

9. «Ледар». Вчиться, як правило, слабо, за принципом «найменшої витрати сил». Але цілком задоволений собою. Про своє професійне визнання не замислюється всерйоз. В науково-дослідній і суспільній роботі участі не приймає. Іноді норовить викрутитися, скористатися шпаргалкою. Круг інтересів в основному у сфері дозвілля.

10. «Творчий». Йому властивий творчий підхід до будь-якої справи — будь то навчання або суспільна робота, або сфера дозвілля. Зате ті заняття, де необхідні посидючість, акуратність, виконавська дисципліна, його не захоплюють. Тому, як правило, вчиться нерівно, за принципом «мені це цікаво» або «мені це не цікаво». Займаючись науково-дослідною роботою, шукає оригінальне самостійне рішення проблем, не зважаючи на думку визнаних авторитетів.

11. «Богемний». Як правило, успішно вчиться на так званих престижних факультетах, звисока відноситься до студентів. Прагне лідерства в компанії собі подібних, до решти студентів же відноситься зневажливо. про все» начується, хоча знання його виборчі. У сфері мистецтва цікавиться головним чином «модними» течіями. Завжди має «свою думку», відмінну від думки «маси». Завсідник кафе, модних дискоклубів.

А серед сучасних викладачів студенти виділяють наступні групи:

1. викладачі - „покалічені студенти» — вони розуміють студентів, бачать в студентах особу, охоче дискутують на різні теми, володіють високим інтелектом і професіоналізмом;

2. викладачі - «колишні моряки» — намагається встановити військову дисципліну у вузі; під словом «дисципліна» ці люди розуміють тотальне беззастережне ухвалення їх точки зору, вони цінують «рабство», а не інтелект і уміння логічно мислити, намагаються задавити особу, «я—студента” шляхом адміністративних заходів;

3. група викладачів, які відбувають годинник, дозволяють студентам все робити, лише б їм не заважали.

Ще поділяють по стилям педагогічного спілкування – 59 питання