- •26. Методи активного навчання.
- •27. Основні протиріччя процесу навчання у вш
- •30.Шляхи реалізації розвивального навчання у вш.
- •32. Сутність пояснювально-ілюстративного навчання студентів
- •33. Головні ознаки програмного навчання.
- •34. Специфіка проблемного навчання студентів.
- •35. Ігрове навчання, його спрямованість і завдання.
- •36. Сутність діалогічного навчання студентів
- •37. Специфіка організації модульного навчання.
- •38. Сучасні підходи в навчанні—37 питання
- •40. Сутність задачного підходу до організаціх навчання у вш
- •41. Індивідуалізація і диференціалізація навчання студентів (тут про школьников)
- •43. Специфіка технології навчання за принципом рольової перспективи.
- •44. Поняття форми організації навчання у вш.
- •45. Лекції як провідна форма організації навчання к вш, її особлива осі.
- •46. Характеристика основних типів лекцій, співставлення їх завдань.
- •47. Специфіка семінару, як форми навчання в вш.(Вместе с 48)
- •48. Типи семінарських занять, особливості їх структури.
- •49. Завдання та функції самостійної роботи студента.
- •50. Форми контролю самостійної роботи студента.
- •51. Функції контролю ефективності навчального процесу:
- •54. Критерії оцінки знань студентів.
- •60. Культура педагогічного спілкування викладача вш.
- •62. Проблеми педагогічного спілкування викладача зі студентами.
- •63. Поняття педагогічної майстерності викладача.
- •65. Педагог вш як індивід, особистість, суб’єкт діяльності, індивідуальність.
- •66. Поняття професійної освіти і самоосвіти.
- •67. Характеристика компонентів готовності студента до самоосвіти.
- •68. Особливості розвитку особистості студента як майбутнього фахівця.
- •69. Типологія студентів та викладача вищих закладів освіти.
- •70. Поняття професійної адаптації студентів
- •71. Діалектика професійного навчання та й виховання студентів.---62,27
- •72. Засоби психолого-педагогічного дослідження особистості студента
- •74. 75. Характеристика теоретичних та емпіричних методів науково-педагогічного дослідження.
- •Методи емпіричного дослідження
- •Методи, що застосовуються
- •Методи теоретичних досліджень
- •76.Гуманізація і демократизація вищої освіти.
- •77. Сутність педагогічної інноватики.
- •79. Характеристика принципів педагогічного менеджменту.
30.Шляхи реалізації розвивального навчання у вш.
Необхідність і важливість підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвиток творчої особистості є однією з найактуальніших цілей освіти. Необхідність формування особистості, яка володіє творчими уміннями, здібностями вирішувати нестандартні завдання, є на сьогодні замовленням суспільства, тому одним з основних завдань є виховання творчої особистості. З цією метою мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для самовизначення і самореалізації. На сьогодні у вищій школі широко впроваджується традиційні і сучасні підходи до організації навчального процесу, в яких успішно реалізується і розвивальне навчання. Розвивальне навчання, як певна технологія навчання, має свої принципи, в основі яких лежать певні керівні положення до організації навчання.
Над проблемою розвивального навчання, працювали багато вчених, педагогів В. Шаталов, С. Смирнов Л. 3анков, Д. Ельконін В. Давидов. Згідно з поглядами науковців розвивальне навчання несе розвиток учня, формування його поглядів, установок, цінностей, норм тощо. Вчені вважають, що завданням розвивального навчання є формування особистості з: гнучким розумом, розвиненими потребами до дальшого пізнання та самостійних дій, певними навичками та творчими здібностями.
На основі аналізу наукових праць В. Шаталова, С. Смирнова, В. Давидова, Б. Ельконіна, Л. Занкова, М. Бондар та власних досліджень було встановлено, що розвивальне навчання – це системна організація навчання студентів з цілеспрямованою реалізацією принципів, методів, форм і засобів навчання спрямованих на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей студентів (сприймання; мислення; пам’яті; уяви тощо), а також формування їх пізнавальної самостійності, інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, мотиваційно-ціннісної сфери особистості.
31. Види навчання у ВШ. Можно классифицировать и по методам (24,25,26)
Пояснювальне навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак вивчення його. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення.
Пояснювально-ілюстративне навчання забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням, засвоєнням понять, законів, теорій. Мета практичних вправ — поглиблення знань, формування, закріплення знань, умінь і навичок, застосування їх у нових ситуаціях. Цей вид навчання орієнтує на репродуктивне засвоєння знань, умінь І навичок. ПІН забезпечує: швидке засвоєння навчальної інформації, формування знань, умінь і навичок; колективний характер засвоєння знань дає змогу виявити типові помилки й орієнтувати школярів на їх усунення. Однак воно не передбачає самостійного пошуку учнями у процесі оволодіння знаннями, не сприяє підготовці людей із творчим мисленням, здатних самостійно вирішувати творчі пізнавальні завдання. Тому в школі поряд з пояснювальним використовують проблемне і програмоване навчання.
Проблемне навчання передбачає послідовні й цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні розв'язують під керівництвом учителя й активно засвоюють нові знання.
Традиційне навчання
Цей вид навчання є самим (на сьогоднішній день) поширеним і являє собою навчання знанням, умінням і навичкам за схемою: вивчення нового - закріплення - контроль - оцінка.
Дистанційне навчання
Дистанційна форма навчання (ДН) - це отримання освітніх послуг без відвідин Вузу, за допомогою сучасних інформаційно-освітніх технологій і систем телекомунікації, таких як електронна пошта, телебачення і INTERNET. Дистанційне навчання можна використовувати у вищій школі, а також для підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців. Дистанційна освіта відкриває великі можливості для студентів-інвалідів. Сучасні інформаційні освітні технології дозволяють вчитися незрячим, глухим і страждаючим захворюваннями опорно-рухового апарату.
Отримавши навчальні матеріали в електронному та / або друкованому вигляді з використанням телекомунікаційних мереж, студент може опановувати знаннями вдома, на робочому місці, або в спеціальному комп'ютерному клас.
Лекції ДО, на відміну від традиційних аудиторних, виключають живе спілкування з викладачем. Проте, мають і ряд переваг. Для запису лекцій використовуються дискети і CD-ROM - диски і т.д. Використання новітніх інформаційних технологій (гіпертексту, мультимедіа, ГІС-технологій, віртуальної реальності та ін) робить лекції виразними і наочними. Для створення лекцій можна використовувати всі можливості кінематографа: режисуру, сценарій, артистів і т.д. Такі лекції можна слухати в будь-який час і на будь-якій відстані. Крім того, не потрібно конспектувати матеріал.
Консультації ДО є однією з форм керівництва роботою учнів і надання їм допомоги в самостійному вивченні дисципліни. Використовується телефон і електронна пошта. Консультації допомагають педагогові оцінити особисті якості учня: інтелект, увага, пам'ять, уяву і мислення.
· Контрольні роботи ДО - це перевірка результатів теоретичного і практичного засвоєння учнем навчального матеріалу.
Розвивальне навчання
Серед великого числа новацій, захльостують сьогодні навчальні заклади, розвивальне навчання (РО) займає досить стабільне положення і стоїть на одному з перших місць по значимості і з'єднуються з ним очікувань по підвищенню якості освіти. Разом з тим, теорія і технологія розвиваючого навчання далекі від завершення. Більш того, поняття «розвиваюче навчання" існує на рівні досить розпливчастого образа і трактується далеко не однозначно навіть фахівцями. Розвиток у студентів:
Емпіричне мислення - орієнтація на зовнішні, почуттєво сприймані властивості. Узагальнення, якщо воно виконується на матеріалі багатьох завдань, так само базується на зовнішніх ознаках.
Теоретичне мислення - спосіб орієнтації, що забезпечує виділення загального для цього класу задач відносини (це перший, аналітичний рівень узагальнення). Використання загального способу і здатність виділити особливі форми цього загального відношення, тобто істотних відносин, необхідних для побудови підкласів задач запропонованого класу (змістовна угруповання вирішених завдань) - це рефлексивний рівень. Якщо додатково людина може запропонувати умови задачі нового підкласу решаемого класу, тобто здатний вивести особливе ставлення з загального, то він виходить на синтетичний рівень узагальнення.
Надалі, у міру розвитку технології РО, на перший план вийшло ще одне поняття: навчальна діяльність. А освоєння навчальної діяльності, поряд з розвитком теоретичного мислення, стало однією з головних завдань РВ.