1.3. Функції сервісної діяльності в подоланні дисгармонії між соціальними процесами і біологічними особливостями людини.

Сервісна діяльність виконує дуже важливі функції в подоланні дисгармонії між соціальними процесами і біологічними особливостями людини. По-перше, можна з високим ступенем ймовірності передбачити, що в осяжній історичній перспективі будуть існувати і посилюватися потреби в різних видах рекреаційної діяльності, тобто у відновленні фізичних і психічних сил людини в умовах важких навантажень на організм. Ця діяльність в тій або іншій формі присутня в багатьох видах сервісу - у соціальному і медичному обслуговуванні, в освіті, в готельному і туристичному сервісі, в застосуванні і обслуговуванні необхідних для них техніки та обладнання. По-друге, можуть виникати нові види потреб, методи їх задоволення і послуги, пов'язані зі зміною біологічних умов існування людини. Нові потреби в задоволенні біологічних запитів організму - що завжди відбувається в тій чи іншій соціально виробленої формі - можуть створити сфери застосування для нових напрямків і технологій сервісної діяльності.

Таким чином, взаємозв'язок біологічних і соціальних факторів розвитку людини і суспільства не залишається незмінною. Вона еволюціонує разом з усією суспільною системою. Відстеження відбуваються при цьому змін - одна з умов ефективного функціонування системи сервісу.

«Клонування як філософсько-антропологічна та етична проблема»

Реферат аспіранта Інституту с.-г. мікробіології НААНУ

Ковпак Поліни Володимирівни

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Історія клонування

1.1. Клонування рослин

1.2. Перші досліди на амфібіях

1.3. Невдачі експериментів з мишами

РОЗДІЛ 2 Соціально-філософські, етичні проблеми клонування людини та біоетика

2.1. Клонування людини як філософсько-соціальна проблема

2.2. Етичні проблеми клонування людини

2.3. Клонування та біоетика

РОЗДІЛ 3 Правові аспекти клонування людини

3.1. Захист людської особистості на міжнародному рівні

3.2. Сучасний стан в Україні

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

В останні десятиліття минулого століття відбувався бурхливий розвиток однієї з найцікавіших гілок біологічної науки – молекулярної генетики. Вже на початку 1970-х років виник новий напрям генетики – генна інженерія. На основі її методології почали розроблятися різного роду біотехнології, створюватися генетично змінені організми. З'явилася можливість генної терапії деяких захворювань людини. До теперішнього часу вченими зроблено безліч відкриттів в області клонування тварин з соматичних клітин, які успішно застосовуються на практиці.

Клонування – метод одержання декількох ідентичних організмів шляхом безстатевого (у тому числі вегетативного) розмноження. Таким способом на протязі мільйонів років розмножуються в природі багато видів рослин і тварин.

Проте зараз термін "клонування" зазвичай використовується в більш вузькому сенсі і означає копіювання клітин, генів, антитіл і навіть багатоклітинних організмів в лабораторних умовах. З'явилися в результаті безстатевого розмноження екземпляри по визначенню генетично однакові, проте і в них можна спостерігати спадкову мінливість, обумовлену випадковими мутаціями або створювану штучно лабораторними методами.

Навіщо зараз клонують тварин? По-перше, можна було б відтворювати цінні з тієї чи іншої точки зору особини, наприклад чемпіонів порід великої рогатої худоби, овець, свиней, скакових коней, собак і т.п. По-друге, перетворення звичайних тварин у трансгенних складно і дорого: клонування дозволило б отримувати їх копії.

Проектується виробляти трансгенних ссавців, здатних синтезувати фактори згортання людської крові та інші життєво важливі для нас продукти і виділяти їх у складі свого молока. Широкомасштабний розвиток такої біотехнології заощадило б величезні кількості донорської крові, запаси якої обмежені і могли б використовуватися більш ефективно.

Більше десяти років пройшло з того часу, як у Британії клоновано першу велику тварину після пуголовків – вівцю Доллі. А досі між науковцями не вщухають суперечки щодо того клонувати чи не клонувати. Шляхом клонування можна створити будь-який живий організм або його частину. Звичайно, найбільше суперечок точаться саме навколо клонування людини.

Ідея клонування Homo Sapiens ставить перед людством такі проблеми, з якими воно раніше не стикалося. Так розвивається наука, що кожен її новий крок несе з собою не тільки нові, невідомі раніше можливості, але і нові небезпеки. Ось тут і виникають як етичні, правові так і філософсько-антропологічні питання, котрі необхідно розглядати і вирішувати для попередження людських помилок.