- •1.Зародження і розвиток політичної економії
- •2.Предмет політичної економії
- •3.Фактори виробництва та їх взаємодія
- •4.Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей
- •6.Корисність продукту та її види.
- •7.Економічні інтереси, їх сутність і структура
- •8.Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем
- •9.Продуктивні сили суспільства. Показники розвитку продуктивних сил
- •11. Виробничі відносини і спосіб виробництва.
- •13.Типи та форми власності
- •14.Основні тенденції розвитку у відносинах власності на сучасному етапі. Форми власності
- •15.Виникнення та суть товарного виробництва
- •16.Товар і його властивості
- •17.Виникнення і сутність грошей
- •18.Сутність грошей та їхні функції. Закон грошового обігу
- •19. Інфляція: її суть, види і форми
- •21 .Витрати виробництва. Валовий продукт, дохід і прибуток
- •22.Прибуток: сутність і види
- •23.Ринкове господарство як невід'ємна складова товарного виробництва
- •24.Ринковий попит, ринкова пропозиція і фактори, що на них впливають
- •25.Еластичність попиту і пропозиції. Коефіцієнт еластичності
- •26.Конкуренція, її суть та основні функції у ринковій економіці. Види конкуренції
- •27.Основні форми та методи конкурентної боротьби.
- •30.Ринки факторів виробництва
- •33.Ринок цінних паперів. Види цінних паперів
- •34. Домогосподарство як суб'єкт ринкових відносин
- •Функції домогосподарств
- •Джерела і структура доходів домогосподарств
- •Розподіл доходів домогосподарств
- •35.Сутність, функції і форми підприємства.
- •Форми і види підприємств.
- •37.Сутність підприємництва, його функції та умови здійснення
- •38.Перетворення грошей на капітал.
- •Номінальна та реальна заробітна плата
- •Суб'єкти та об'єкти підприємницької діяльності в аграрній сфері
- •Орендна плата.
- •Ціна землі.
- •Концепції та головні завдання перехідної економіки
- •43.Необхідність і сутність державного регулювання економіки
- •45. Концепції державного регулювання ринкової економіки та їх еволюція
- •47.Поняття якості та її оцінка
- •Висновки
- •48. Зміст суспільного відтворення
- •49. Сукупний суспільний продукт
- •50. Система національних рахунків та її основні макроекономічні показники
- •52. Сутність і значення розподілу в економіці.
- •Розподіл як ланка взаємозв’язку між виробництвом і споживачами.
- •53. Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні
- •55. Споживання: сутність і функції.
- •56. Заощадження та його функції.
- •Національні заощадження і норма заощаджень.
- •Фінансові інвестиції
- •Ефективність інвестицій
- •58. Зміст і типи економічного зростання
- •59. Нагромадження та його норма.
- •Інвестиції та їх ефективність.
- •60. Міжнародна економіка, її предмет і структура
- •61. Суть і тенденції розвитку світового господарства
- •63. Міжнародна валютно-фінансова система та її інфраструктура
- •64. Міжнародна міграція робочої сили
- •Причини міжнародної міграції робочої сили
55. Споживання: сутність і функції.
Концепція споживання і заощадження, що тут викладається, становить інтелектуальний стрижень кейнсіанського підходу. Застосована понад півстоліття тому англійським економістом Дж. Кейнсом, ця концепція була неприйнятною для тодішніх західних економістів. Сьогодні багато елементів кейнсіанської теорії ввійшли у словник політичної економії.
Розкриття сутності споживання починається з поведінки споживачів. Згадаймо з теми 11, що споживання домогосподарств — це видатки на придбання товарів та послуг для задоволення потреб. Споживання є найважливішим компонентом національного доходу, що становить від 75 до 80 % сукупних видатків. Основними компонентами споживання є такі статті, як продовольство, житло, транспортні засоби, освіта, медичні послуги. Ці компоненти поділяються на три основних групи: товари тривалого користування, поточного користування і послуги.
Однією з найважливіших в економічному відтворенні є функція споживання. Вона розкриває взаємозв’язок між величиною видатків на споживання та обсягом використовуваного особистого доходу. Це поняття ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозв’язок між споживачем і доходом.
Зв’язок між споживанням та доходом називають функцією споживання.
Крива графіка на рис. 17.6, що проходить через точки А, B, C, …, G, є функцією споживання. Для кожного розміру національного доходу визначається розмір споживання С домогосподарства. Споживання зростає разом із збільшенням національного доходу. У точці А споживання перевищує розмір національного доходу, у точці В воно точно відповідає обсягу національного доходу, а починаючи з точки С споживання становить частину національного доходу.
Рис. 17.6. Функція споживання
Зміни у споживанні, які спричиняються змінами в доході, називають граничною схильністю до споживання (ГСС).
Гранична схильність до споживання — це величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу.
Схильність до споживання означає бажаний рівень споживання. Отже, ГСС — це додаткове споживання, що виникає з додаткової гривні доходу. Це визначення можна записати так:
.
Гранична схильність до споживання коливається в межах від 0 до 1.
Розглянемо загальну спрямованість національного споживання. По-перше, споживання важливе, тому що воно є головним компонентом сукупних видатків. По-друге, те, що не споживається, — заощаджується. У системі розширеного економічного відтворення споживанню належить надзвичайно велика роль.
Практика показує, що в цілому споживачі визначають свій обсяг споживання з огляду на поточний дохід і на дохід у тривалій перспективі. Поточний дохід характеризує тісний зв’язок споживання з поточним використанням доходу. Дохід у тривалій перспективі слугує людям для обґрунтування своїх споживчих видатків не тільки через поточний дохід, а й через довгострокові тенденції доходу.
56. Заощадження та його функції.
Заощадження — це частина доходу, що не споживається. Отже, заощадження З дорівнюють національному доходу НД мінус споживання С:
З = НД – С.
Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації та держава. У ринковій економіці основними об’єктами заощадження є домогосподарства і підприємства.