- •1. Предмет курсу, його місце в навчальному плані підготовки фахівців з економіки.
- •2. Мета дисципліни і основні завдання.
- •3. Економічний аналіз як галузь економічної науки
- •4. Основні етапи економічного аналізу.
- •6. Основні категорії економічного аналізу.
- •7. Види економічного аналізу.
- •8. Місце економічного аналізу господарської діяльності у системі наук
- •15) Основні етапи проведення аналізу господарської діяльності
- •16) Формування пропозицій за результатами аналізу та контроль за їх виконанням
- •17) Інформація як важливий ресурс сучасної ринкової економіки
- •18) Організація та контроль потоків інформаційного забезпечення виробництва
- •19)Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві
- •20) Вимоги до системи обліку та звітності на підприємстві.
- •21) Використання еом в економічному аналізі
- •22) Розробка і класифікація аналітичних задач
- •23) Використання аудиту для перевірки якості бухгалтерських даних і звітності
- •24. Призначення та класифікація прийомів і способів економічного аналізу
- •25. Способи первинної обробки економічної інформації: деталізація, порівняння, групування, відносні та середні величини, динамічні ряди, балансові зіставлення.
- •26. Статистичний методи, які застосовуються в економічному аналізі
- •27. Економікоматематичні методи
- •28. Метод моделювання
- •29. Види детермінованих факторних моделей
- •30. Методи детермінованого факторного аналізу
- •31. Евристичні методи
- •32. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг
- •33. Методика аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції
- •34. Фактори зміни обсягу продукції
- •35. Аналіз виконання договірних зобов’язань за постачанням продукції
- •36. Значення асортиментної політики підприємства
- •37. Фактори зміни асортименту і структури продукції
- •38. Аналіз ритмічності організації виробництва
- •39. Аналіз виконання плану за якістю продукції
- •40. Оцінка факторів та резервів збільшення випуску та реалізації продукції
- •47. Оцінка резервів продуктивності праці за рахунок кращого використання трудових ресурсів
- •48. Завдання аналізу основних виробничих фондів і джерела інформації, які використовуються у процесі аналізу
- •49. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів
- •50.Оцінка динаміки оновлення й модернізації основних фондів, фондоозброєності праці
- •51. Оцінка інвестиційної активності підприємства
- •52. Класифікація показників використання основних фондів
- •53. Аналіз фондовіддачі та фактори її зміни
27. Економікоматематичні методи
Теорія і практика економічного аналізу охоплює понад сто різних видів економіко-математичних методів і моделей, які умовно можна класифікувати за групами:
• методи кореляційно-регресійного зв 'язку. Використовують в економічному аналізі для виявлення форми та щільності зв'язку між різними параметрами досліджуваного об'єкта, характер функціональної залежності між якими невизначено. Основна умова кореляційно-регресійного аналізу— забезпечити репрезентативність даних, обґрунтованість застосування до досліджуваного явища відповідних імовірнісних схем, що практично зводиться до вибору рівняння відповідної кривої — параболи чи гіперболи та ін. На базі методу кореляційно-регресійного зв'язку сформульований економіко-математичний метод аналізу метод виробничої функції;
• методи математичного програмування. Призначені для оптимізації господарської діяльності. Цінність їх полягає в тому, що вони дають змогу оцінювати ступінь досягнення потенціалу, ви-значити лімітуючі ресурси, «вузькі місця», ступінь конкурентності та дефіцитності. Методи математичного програмування охоплю-ють: методи лінійного та динамічного програмування;
• матричні методи та моделі економічного аналізу. Групують-ся на лінійній і векторно-матричній алгебрі, їх використовують при дослідженні складних і великорозмірних економічних структур. Найпоширенішими в аналізі є:
— модель міжгалузевого балансу є важливим методом економічно-го аналізу складних пропорційних залежностей, коли за кількістю ви-мірюваних прямих зв'язків визначається вся сукупність зв'язків (пря-мих і непрямих).
— матриця багатокритеріальної оптимізації. Використовують в економічному аналізі як метод порівняльної, рейтингової оцінки ва-ріантів можливих змін параметрів економічної системи на багато-критеріальній основі.
— метод ключової матриці. Дає змогу спростити розв'язок за-дач методом виробничих функцій.
• у складі інших економіко-математичних методів і моделей можна виділити:
— математичну теорію гри.
— математичну теорію масового обслуговування.
— метод дослідження операцій.
28. Метод моделювання
Метод моделювання — це конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта, визначення його найбільш суттєвих характеристик, експериментальний і теоретичний аналіз створеної моделі, а також необхідне коригування на підставі одержаної інформації. Модель — це умовний об'єкт дослідження, тобто матеріальне чи образне відображення реального об'єкта, процесу його функціонування в конкретному середовищі. Моделювання передбачає розробку певних екон. -математичних моделей для найбільш повного і достовірного відображення процесу функціонування як суб'єкта господарювання в цілому, так і окремих його структурних підрозділів. Загальна модель реалізації функціональної підсистеми економічного аналізу полягає в перетворенні економічної інформації в аналітичну, яка має бути використана для прийняття відповідних науково обґрунтованих управлінських рішень. Процес передбачає розв'язання комплексу стандартних аналітичних завдань за певними аспектами економічної діяльності: характер використання виробничих ресурсів, собівартість товарної продукції, фінансовий стан підприємства. Ці завдання розв'язують для визначення напрямків підвищення ефективності виробництва на підприємстві, підготовки проектів відповідних управлінських рішень. Загальний порядок (послідовність) розробки імітаційної моделі включає виконання таких робіт: 1) визначення змісту господарського завдання; 2) збирання і систематизація необхідної інформації; 3) побудова імітаційної моделі; 4) перевірка функціонування моделі; 5) уточнення моделі; 6) використання моделі для розв'язання завдання.
За сп. поєднання факторів-аргументів у моделі останні поділяються на: адитивні моделі (результативний показник визначається як алгебраїчна сума кількох факторних показників), мультиплікативні, кратні моделі - застосовуються, якщо значення функціонального показника розраховується як співвідношення факторних показників; комбіновані.