38. Аналіз ритмічності організації виробництва

Ритмічність виробництва - це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дає можливість рівномірно випускати продукцію і відповідно виконувати свої зобов'язання перед споживачами. Ритмічною вважається така робота, коли продукція виробляється рівними частинами за будь-які однакові проміжки робочого часу. За ритмічного виробництва можлива неритмічність випуску продукції, коли під час складання виробу забракне хоча б однієї деталі або вузла.

Є багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства. Наприклад, на підприємствах серійного виробництва з великою номенклатурою виробів можна скласти таблицю, де зазначають відповідні обсяги виробництва за місяць у розрізі окремих декад (п'ятиденок). Узагальнюючим показником с коефіцієнт ритмічності (Критм). який розраховується способом найменшого числа.

На підприємствах дрібносерійного виробництва або з тривалим виробничим циклом, а також із сезонними коливаннями обсягів продукції план може передбачати нерівномірний випуск продукції. Тому оцінка ритмічності дається з урахуванням планових сум, передбачених у графіках

Далі визначаємо чинники неритмічності.

Потім з’ясовуємо наслідки, а саме:

• збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;

• погіршання якості продукції;

• збільшення собівартості продукції;

• порушення ритму відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;

• погіршання виробничого клімату і посилення плинності кадрів;

• сплата штрафів за порушення строків поставок продукції;

• виникнення інших небажаних проблем.

Ритмічність тісно пов'язана з комплектністю виробництва, тобто пропорційністю, збалансованістю виготовлення окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Аналізуючи комплектність виробництва, треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві, наскільки фактична наявність відповідає плановій потребі.

Аналіз незавершеного виробництва починається з оцінки його загальної вартості і динаміки темпів зміни. Слід грунтовніше вивчати склад незавершеного виробництва за окремими деталями та оцінювати відповідність реальних залишків чинним нормативам. Якщо є суттєві відхилення, то йдеться про некомплектність незавершеного виробництва, необхідно розробити заходи стосовно поліпшення оперативного планування і контролю за виробництвом. Слід також скоригувати системи нарахування заробітної плати, преміювання та матеріальної відповідальності за порушення графіків випуску окремих деталей і напівфабрикатів, за відповідне їх накопичення в залишках незавер. вир-ва.

39. Аналіз виконання плану за якістю продукції

Аналіз якості продукції грунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки.

Загальні об'єктивні показники якості: сортність (легка, харчова, хімічнаі);марочність (харчова); вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги); строк служби (ресурс) і надійність; визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;відсоток браку.

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами.

Спосіб першосортних одиниць: обчислення додаткових посортових перевідних коефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами. Беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, розраховують середній коефіцієнт сортності множенням посортових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції. Отримані умовні суми продукції треба додати й поділити на загальну кількість продукції. Робиться висновок про виконання чи невиконання плану за сортністю. Існує також інший варіант розрахунку коефіцієнтів сортності-перевідні коефіцієнти слід помножити на відповідну частку кожного сорту

Спосіб порівняння середньозважених цін. Цей спосіб дає змогу робити розрахунки без попереднього обчислення перевідних коефіцієнтів для кожного сорту. Суть цього способу полягає в розрахунку середньозважених цін. При цьому, якщо фактична середньозважена ціна одного виробу дорівнює плановій або більша за неї, то план за сортністю вважається виконаним.

Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду — його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному й натуральному вираженні. Цей спосіб дає більш висок темпи зростання обсягів у вартісному вираженні ніж у натуральному, якщо при цьому зростає середня сортність продукції.

З усіх названих способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає небажаний вплив зміни асортименту продукції.

Завершуючи аналіз сортності продукції, виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні