8. Місце економічного аналізу господарської діяльності у системі наук

Виникнення економічного аналізу на межі таких наук як економіка, фінанси, маркетинг, менеджмент, бухгалтерський облік, статистика спричинило те, що без знань з економічних дисциплін неможливо провести глибокі аналітичні дослідження. Тісні зв'язки економічного аналізу також із менеджментом, маркетингом, плануванням, для яких він є певною методологічною базою, елементом методики.

Теоретичною і методологічною основою всіх економічних наук, у тому числі й економічного аналізу, є економічна теорія. Економічна теорія вивчає основи суспільного виробництва та закони його функціонування та розвитку; проблеми виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ на макрорівні. Економічний аналіз, ґрунтуючись на економічній теорії, досліджує дію економічних законів, які виражають основний напрям розвитку певної господарської одиниці та проявляються в закономірностях і тенденціях стратегії її діяльності.

Найбільш тісно взаємопов'язаними є економічний аналіз та бухгалтерський аналіз і бухгалтерський облік. Використовуючи дані обліку та звітності, економічний аналіз одночасно висуває вимоги щодо їх удосконалення та розвитку, сприяє раціональній організації облікової роботи з метою отримання повноцінної достовірної економічної інформації.

Економічний аналіз і статистика взаємопов'язані, через те, що: — дані статистичного обліку та звітності, матеріали вибіркових спостережень є джерелом для економічного аналізу, його інформаційною базою; - статистичні способи та прийоми обробки економічної інформації (відносні та середні величини групування, індекси, кореляція, регресія тощо) використовуються в економічному аналізі.

Безпосередньо пов'язана з економічним аналізом контроль і ревізія. З одного боку, у процесі економічного аналізу використовуються матеріали документальних ревізій і деякі специфічні методи контролю і ревізії. З іншого боку, одержані аналітичні результати контролери застосовують з метою недопущення у майбутньому виявлених недоліків.

Економічний аналіз пов'язаний і з аудитом. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. При внутрішньому, і зовнішньому аудиті часто проводиться комплексний аналіз, який дозволяє об'єктивно оцінити результати господарювання і розробити обґрунтовані рекомендації зі стратегії і тактики економічного та соціального розвитку підприємства.

Зв'язок економічного аналізу та математики визначається тим, що для вивчення певної сфери знань необхідним є вивчення кількісних показників. Проте кількісний аналіз є доцільним лише тоді, коли визначено економічну природу категорії, явища, процесу, адже кількісні характеристики випливають з економічної природи та нею зумовлені.

9. Особливості методу ек.аналізу, його характерні риси.

Під методом економічного аналізу розуміють діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів у їхньому становленню і розвитку. Характерними рисами методу економічного аналізу є: використання системи показників, які характеризують господарську діяльність,

вивчення причин зміни цих показників, з'ясування і вимірювання взаємозв'язку між ними з метою підвищення соціально-економічної ефективності.

У визначенні відзначаються характерні риси методу економічного аналізу. Першою такою особливістю є використання системи показників при вивченні господарських явищ і процесів. Формується система в ході планування, при розробці систем і підсистем економічної інформації, що не

виключає можливості обчислення в ході самого аналізу нових показників.

Друга характерна риса – вивчення причин, що викликали зміну тих чи

інших господарських показників. Оскільки економічні явища обумовлені причинним зв'язком і залежністю, то задача аналізу – розкриття і вивчення цих причин.

Завдання полягає в тому, щоб установити причини, які впливають на той чи інший показник. Таким чином, передумовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що впливають на господарську діяльність та її результати.

До характерних рис методу економічного аналізу відносяться виявлення і вимір взаємозв'язку і взаємозалежності між показниками, що визначаються об'єктивними умовами виробництва і обігу товарів. . Обсяг випуску промислової продукції залежить, наприклад, від трьох груп факторів, які

пов'язані з використанням робочої сили, знарядь праці, предметів праці.

9. Класифікація методів економічного аналізу.

Ме́тод економі́чного ана́лізу — це науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів й способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і змін його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів й їх сукупності на ці зміни.

Залежно від способу пізнання економічних систем, вони поділяються на три групи:

загальнонаукові;

економіко-логічні;

економіко-математичні.

Загальнонаукові методи:

Методи теорії пізнання (аналіз, синтез, індукція, дедукція).

Евристичні методи (Метод «мозкового штурму», анкетування, морфологічний метод, метод семикратного пошуку, Метод асоціацій та аналогій.)

Економіко-логічні методи

Методи детермінованого факторного аналізу (методи елімінування, логарифмічний метод, інтегральний метод)

Методи загального аналізу (методи порівняння і групування, методи середніх величин та індексів, методи балансового зв'язку, графічні методи, методи комплексної оцінки).

Економіко-математичні методи (Методи економічної кібернетики, Методи дослідження операцій, економетричні методи, методи математичного програмування, Методи кореляційно-регресійного зв'язку).

9. Аналітичний метод і принципи аналітичного дослідження.

Економічний аналіз, як і кожна наука, вивчає свій предмет за допомогою певного методу. Існує чимало різних методів. Розрізняють загальні й поодинокі методи дослідження. Якщо перші звичайно використовують майже скрізь, то поодинокі придатні для розв’язання вузького кола завдань і, як правило, в межах однієї дисципліни.  Формування нових наук і дисциплін веде до появи і нових методів наукового пізнання або пристосування до потреб дослідження вже відомих методів. Під час аналізу використовують здебільшого добре відомі, перевірені практикою методи. Насамперед це стосується методу аналізу. Аналіз — це розбір, розкладання, розчленування предметів або явищ на складові елементи, властивості, ознаки. Отже, виникає можливість для поглибленого вивчення складу, зв’язків, властивостей предметів та явищ. Сам процес розкладання слід проводити згідно з певними правилами, принципами. Поділ предметів або явищ має враховувати існуючі закономір­ності, склад, внутрішні кордони, зв’язки, функції. Це перший принцип аналізу. Суворе дотримання цього принципу дає змогу відтворити згодом предмет у первісному вигляді. Послідовне, поетапне відокремлення частин, властивостей від предмета — вимога другого принципу аналізу. Окремі частини, компоненти цілого відіграють неоднакову роль у його функціонуванні. Серед них обов’язково знайдеться один або кілька, які формують сутність предмета, його якісну ознаку. Тому пошук цих найважливіших ланок у предметі зумовлює третій принцип аналізу — принцип основної ланки. Урахування системної побудови предмета або систем формує четвертий принцип аналізу — принцип ієрархії. П’ятий принцип визначає межі аналізу, ступінь його можливого поглиблення. Кінцева зупинка в дослідженні зазвичай пов’язується з найпростішими елементами системи, які при цьому зберігають загальні властивості всієї сукупності. Так, товар є найпростішим елементом економічної системи. Шостий принцип зумовлює вибір форми аналізу. Загальновідомі форми: хімічний, математичний, економічний, спектральний, структурний, психоаналіз. Виходячи з викладеного, можна визначити: основним методом економічного аналізу є аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства, уявно розкладається на окремі, простіші складові, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв’язки та взаємодія.

9. Методика економічного аналізу ті її основні елементи.

Вимоги системного підходу і комплексного вивчення економіки підприємств реалізуються в структурні методики економічного аналізу, в складі і зв'язках між окремими елементами, їх змісті. Виділяючи складові елементи методики аналізу присвячені проблемам методології аналітичних досліджень, немає однозначного визначення його структури, яка включає такі основні елементи:

мета і завдання економічного аналізу;

сукупність синтетичних та аналітичних показників, їх взаємозв’язки;

фактори, які впливають на зміну показників;

джерела інформації;

конкретні методи аналізу;

послідовність оформлення результатів та їх оцінку;

організаційне і технічне забезпечення виконання аналітичних робіт.

Методика економічного аналізу повинна відповідати таким вимогам:

А) Необхідність здійснення аналізу на основі ранжових показників залежно від об’єкта аналітичних досліджень загалом підприємства і його внутрівиробничих підрозділів. Це дасть змогу забезпечити необхідну глибину аналітичного пошуку за всіма аналітичними періодами, скласти раціональну інформаційну базу урахування можливості автоматизації аналітичних робіт;

Б) Проведення економічного аналізу шляхом моделювання процесів, які становлять економічне середовище, і управління ним через встановлення алгоритмів зв’язку між різними показниками з урахуванням реальних зв’язків. Це дасть змогу проектувати відповідні аналітичні модулі в умовах використання ЕОМ;

В) Моделювання господарської діяльності через показники, які забезпечують потреби менеджменту.

Базовим структурним елементом є формування завдань економічного аналізу. Вся складність завдань цього процесу полягає в тому, що в умовах ринкової економіки збільшується зона невизначеності в результаті дії факторів ринкової кон’юктури, відбувається орієнтація не лише і не стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціально-економічні приорітети, спадковість відносно реалізації цільових програм. Поряд з цим проводиться обгрунтування ресурсного забезпечення досягення цілей. Значною мірою цілі і завдання економічного аналізу визначаються цілями менеджменту. Організаційну модель обгрунтування річних завдань виробничо-господарської діяльності підприємства можна подати у вигляді схеми.

9. Система показників комплексного аналізу господарської діяльності.

Комплексний економічний аналіз - сукупність методів всебічного вивчення господарської діяльності підприємства.

У сучасних умовах комплексний економічний аналіз - це управлінський аналіз, який необхідний для вирішення складних економічних завдань.

Області застосування комплексного економічного аналізу:

формування комплексних бізнес-планів.

аналіз бізнес-планів.

комплексна оцінка господарської діяльності.

при виявленні та оцінці резервів.

Господарська діяльність підприємства характеризується взаємозалежної системою показників, які є базою комплексного економічного аналізу.

Ці показники можуть бути синтетичними та аналітичними.

Перш за все аналіз показників господарської діяльності - це ієрархічна побудова, яке відображає реальні процеси господарської діяльності.

У системі комплексного економічного аналізу використовуються наступні показники:

F = F '+ E, де F - це основні виробничі фонди, основний капітал або основні засоби підприємства, F '- необоротні активи, E - обігові активи.

Ф о = N / F; Ф е = F / N; Ф в = F / R, де N - продукція, R - кількість працюючих, Ф о - фондовіддача, Ф е - фондомісткість, Ф у - фондоозброєність.

М о = N / M, М е = M / N, де М - матеріали, М о - матеріаловіддача,

М е - матеріаломісткість.

П т = N / R, де П т - виробництво праці.

S = А + І + М, де S - собівартість, І - оплата праці, А - амортизація.

Р = N - S, де Р - прибуток.

9. Форми та методи організації аналітичної роботи

Організація аналітичної роботи - це система раціональних координованих дій, спрямованих на комплексне вивчення господарської діяльності аналізованого підприємства і його окремих структурних підрозділів. Вона включає підготовчий, основний (аналітичний) і заключний етапи економічного аналізу.

Метод ЕА – це науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів (сукупність прийомів і способів дослідження госп. діяльності б–я економічного об’єкта шляхом виявлення і визначення взаємозв’язку та зміни його параметрів, кількісного і якісного вимірювання впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну).

Ознаки: визначення системи показників; виявлення та визначення взаємозв’язків досліджуваної системи; вибір прийомів і способів для вивчення взаємозв’язків між фактором і результатом; кількісне вимірювання впливу факторів;оцінка аналітичних результатів та обґрунтування висновків. Методологія– це сукупність прийомів і способів, які застосовуються при вивченні госп. процесів. Деталізація – розчленування складних явищ на більш прості, або складові. Здійснюється за такими основними напрямками: утворюючими факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом.

Логічні методи: Порівняння – вибір бази порівняння та досягнення якісної порівнянності параметрів. Вимоги якісної порівнянності – часова, просторова і сукупність властивостей. Застосовуючи метод порівняння можна отримати такі кількісні результати: абсолютне та відносне відхилення, еластичність зміни.

Елімінування –для дослідження прямих чи обернених детермінованих факторних систем. Елімінування – метод, при якому абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. Способи елімінування: - ланцюгових підстановок - для розрахунку впливу окремих факторів на сукупний результат. - різниці абсолютних величин є частковим вираженням попереднього методу і використовується під час дослідження двофакторних детермінованих залежностей мультиплікативного типу. - Різниці відносних величин – дає змогу виділити з сукупності факторів вплив одного, якщо існує детермінована факторна модель функціонального зв’язку, а значення впливу факторів виражені відносними величинами зміни. - Інтегральний - дозволяє розкласти вплив всіх факторів, які є взагалі. - Перерахунку даних використовують, коли для виділення впливу окремих факторів перераховують їх величини на зміну загального результату або визначають умовний загальний результат при зміні впливу аналізованого фактора. - Пайової участі -за пропорційним поділом впливу факторів визначається їх частка у загальному результаті.

Статистичні методи – це загальні методи статистичних досліджень, які використовуються в ЕА для оцінки якісних параметрів зміни тенденцій та закономірностей зміни економічних явищ і процесів, для визначення факторних залежностей і факторного впливу (метод середніх величин, метод групування, індексний метод, метод динамічних рядів). Балансові або сальдові методи використовуються, коли відоме загальне відхилення досліджуваного параметра і всіх факторів його зміни, крім одного. Вплив невідомого фактора визначають відніманням від загального відхилення відхилень за відомими факторами. Методи комплексної економічної оцінки отримують при одночасному й узгодженому вивченні сукупності параметрів, які відображають всі або більшість аспектів зміни та розвитку ек. явищ і процесів.

Метод сум - визначення інтегрального показника шляхом сумування його фактичних значень за абсолютними чи відносними вимірниками. К_і=x_ij або К_і=(x_ij¹/x_ij⁰), де х_ij⁰ i x_ij¹ – базове і фактичне значення і–го показника на j–му об’єкті.

Метод геометричної середньої - розрахунок коефіцієнтів відносної зміни досліджуваних показників (к_ij) за умови, що найвищий рівень показника дорівнює 1. К_і=[Пk_ij]^1/n

Метод суми місць - попереднє ранжування всіх досліджуваних структурних об’єктів за окремими показниками. К_і=a_ij*b_ij

Метод відстаней - найкращу оцінку отримують об’єкти максимально наближені до еталона

Графічні методи економічного аналізу. Аналітичні графіки – це графіки групувань взаємозв’язку і рядів розподілу. Є ілюстративні та інформаційні графіки. Метод сіткових графіків (визначення критичного шляху виконання госп. операцій). Метод аналітичного графа (в основу покладено «дерево цілей»).